175365 (626287), страница 4
Текст из файла (страница 4)
Однак найбільш часто, особливо в США, застосовується метод подвійної норми амортизації.
Методи прогресивної ( повільної ) амортизації.
Методи прогресивної амортизації передбачають поступове збільшення суми амортизаційних відрахувань на протязі строку експлуатації основних засобів.
Ці методи звичайно використовуються тільки в окремих галузях, таких як комунальне господарство і підприємства, які здійснюють операції з нерухомістю.
До методів прогресивної ( повільної ) амортизації відноситься метод амортизаційного фонду і метод ануітету. Особливістю цих методів являється те, що на відміну від інших методів амортизації вони передбачають дисконтування майбутніх грошових надходжень від інвестицій в основні засоби з використанням складних відсотків. У зв’язку з цим такі методи амортизації інколи називають методами складних відсотків.
Ставка дисконту звичайно рівна вартості капіталу компанії або основуються на ній.
Метод амортизаційного фонду. При цьому методі одночасно з періодичним нарахуванням амортизації сума, рівна величині амортизаційних відрахувань, вкладається в надійні цінні папери або депонується на окремому рахунку.
Отримані відсотки по інвестиціям або вкладам також зараховуються в амортизаційний фонд.
Таким чином, амортизаційний фонд формується за рахунок двох джерел: амортизаційних відрахувань і отриманого доходу у вигляді процентів від інвестицій або вкладів.
Величина амортизаційних відрахувань розраховується таким чином, щоб до кінця строку служби основних засобів амортизаційний фонд був рівний їх початковій вартості ( за вирахуванням ліквідаційної вартості ).
В результаті даний метод забезпечує поступове накопичення грошових ресурсів, необхідних для заміни зносившихся об’єктів без відволікання поточних фінансових ресурсів.
Припустимо, що в нашому прикладі станок амортизується за допомогою створення амортизаційного фонду вкладанням його засобів в 5% - ві цінні папери. Прценти по інвестиціям виплачуються один раз на рік.
Річна сума відрахувань в амортизаційний фонд розраховується по формулі:
Аморт-ні собів-ть об’єкта – ліквідаційна варт-ть
відрахування майбутня вартість ануітету
Підставимо в цю формулу дані з нашого прикладу:
Аморт-ні 20 000 — 2 000 4176
відрахування 4,3101
Розрахунок відрахувань в амортизаційний фонд приведен в табл. 7
Таблиця 7
Розрахунок амортизаційних відрахувань в умовах створення амортизаційного фонду
| Рік | Відрахува-ння в аморт. фонд | Процент на залишок фонду ( 5% ) | Загальне збільшення аморт. фонду | Залишок аморт. фонду | Витрати на амор-ію | Накопи-чений знос | Баланс. вар-ть |
| 0 | — | — | — | — | — | — | 20000 |
| 1 | 4176 | 0 | 4176 | 4176 | 4176 | 4176 | 15824 |
| 2 | 4176 | 209 | 4385 | 8561 | 4385 | 8561 | 11439 |
| 3 | 4176 | 428 | 4604 | 13165 | 4604 | 13165 | 6835 |
| 4 | 4176 | 659 | 4835 | 18000 | 4835 | 18000 | 2000 |
Метод ануітету. При даному методі сума річних амортизацій-них відрахувань розраховується по формулі:
Аморт. відрах-ня = ( собів-ть об’єкта – теперешня оцінка очікуваної ліквід. вар-ті )/ теперешня вар-ть одиниці ануітету
Підставив дані попереднього прикладу з використанням таблиці теперешньої вартості, отримаємо:
Аморт. відрах-ня = ( 20000 – ( 2000*0,8227))/3,546 = 5176 грн.
Розрахунок амортизації при використанні методу амортизації приведено в табл. 8
Для окремих видів основних засобів нарахування амортизації відбувається на основі сумарного виробітку об’єкта за весь період його експлуатації у відповідних одиницях виміру ( кількість виготовленої продукції, відпрацьованих годин, кілометрів пробігу тіа ін ).
Таблиця 8
Розрахунок амортизації методом ануітету
| Рік | Витрати на амортизацію | Дохід від процентів ( 5% балансової вартості ) | Нарахована амортизація | Накопиче-ний знос | Балансова вартість |
| 0 | — | — | — | — | 20 000 |
| 1 | 5176 | 1 000 | 4 176 | 4 176 | 15 824 |
| 2 | 5176 | 791 | 4 385 | 8 561 | 11 439 |
| 3 | 5176 | 572 | 4 604 | 13 165 | 6 835 |
| 4 | 5176 | 342 | 4 834 | 17 999 | 2 001 |
Норма амортизації розраховується на одиницю діядьності ( виробництва, послуг ) по формулі:
Н
орма (собівар-ть об’єкта–ліквідаційна варт-ть)
амор-ії розрахунковий обсяг діяльності ( виробництва )
Припустимо, що у нашому прикладі станок був придбаний для виготовлення 90 000 од. продукції. Тоді норма амортизації на оди-ницю продукції становитиме:
( 20 000 – 2 000 )/90 000 = 0.2 грн./од.
На протязі строку експлуатації фактично виготовлено, од.:
1-й рік – 30 000; 2-й рік – 25 000; 3-й – рік – 15 000; 4-й – 20 000. Виходячи з цього розрахуємо амортизаційні відрахування ( табл. 9)
Таблиця 9
Розрахунок амортизації методом суми одиниць продукції
| Рік | Розрахунок | амортизаційні відрахування | Накопичена аморт-ія ( знос ) | Балансова вартість |
| 0 | — | — | — | 20 000 |
| 1 | 0,2*30 000 | 6 000 | 6 000 | 14 000 |
| 2 | 0,2*25 000 | 5 000 | 11 000 | 9 000 |
| 3 | 0,2*15 000 | 3 000 | 14 000 | 6 000 |
| 4 | 0,2*20 000 | 4 000 | 18 000 | 2 000 |
| Всього | 18 000 |
Основним недоліком цього методу являється те, що в ряді випадків важко визначити виробітку окремих об’єктів основних засобів. У зв’язку з цим його використання доцільне тільки у тому випадку, коли можна заздалегідь визначити сумарний виробіток об’єкта.
Вибір методу амортизації основних фондів базується на розробці бізнес-плану діяльності підприємства протягом амортизаційного періоду та повинен враховувати такі фактори:
- темпи зростання обсягів діяльності та її доходності;
- темпи зростання поточних витрат;
- зміни в податковій політиці держави або податковому статуті підприємства;
- необхідність та час виконання фінансових зобов'язань, джерелом покриття яких є чистий прибуток підприємства або проведення капітальних витрат за рахунок прибутку;
- прогнозований період експлуатації об'єкта амортизації до його ліквідації або продажу, можливу ціну реалізації об'єкта амортизації;
- потребу в формуванні власних фінансових ресурсів протягом амортизаційного періоду.
Обгрунтування доцільності застосування методу амортизації чи вибору з кількох можливих передбачає проведення такої роботи:
1. Розрахунок розміру амортизаційних відрахувань по роках амортизаційного періоду.
2. Розрахунок обсягу чистого прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства по роках амортизаційного періоду.
3. Розрахунок грошового потоку підприємства по роках амортизаційного періоду, який визначається як сума амортизаційних відрахувань та чистого прибутку підприємства.
4. Визначення теперішньої вартості сукупного грошового потоку, який сформовано протягом амортизаційного періоду з урахуванням фактора дисконту.
Критерієм вибору є максимальне значення теперішньої вартості грошового потоку, тобто виконання вимоги:
чПn + АМn
(
1+ q )
де чПn - чистий прибуток n-го періоду;
АМn - амортизаційні відрахування n-го періоду;
q - дисконт;
k - тривалість амортизаційного періоду.
















