175354 (626277), страница 6

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 6)

Відповідно до вказівок п.3 ст.159 ЦК до виняткової компетенції загальних зборів акціонерів належать затвердження річної фінансової звітності, розподіл прибутку і визначення розміру збитків товариства.

Системний аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що право акціонерів на отримання частини прибутку підприємства (дивідендів) кореспондується з обов’язком акціонерного товариства виплачувати її відповідно до строків і в порядку, визначеному в статуті юридичної особи, і такі виплати в будь-якому випадку мають здійснюватися один раз у рік за підсумками календарного року і відповідно до рішення загальних зборів про розподіл прибутку.

Оскільки згідно з ч.3 ст.158 ЦК передбачено обмеження права на отримання дивідендів лише в окремих випадках, то будь-які інші обмеження на отримання дивідендів виходять за рамки правового регулювання. Неприйняття акціонерами рішення про частину прибутку, який повинен виплачуватися акціонерам як дивіденди, може бути розцінене судом як порушення норм матеріального права акціонерами, які мають більшість голосів і впливають на рішення загальних зборів, що може тлумачитися як дії, які є зловживанням правом і в розумінні ст.13 ЦК виходить за рамки цивільних прав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди не дали оцінки доводам позивача про те, що мажоритарний акціонер — акціонерне товариство «С.» — незаконно відмовляє йому у внесенні змін до статуту ЗАТ «К.» про встановлення термінів і порядку виплати дивідендів, про незаконність відмови загальних зборів про внесення до порядку денного зборів питань про розподіл прибутку і виплату дивідендів за 1998—2003 роки, про систематичну відмову у виплаті дивідендів прибутковим підприємством, про необхідність отримання позивачем дивідендів у зв’язку з оголошенням його банкротом. За таких обставин судові акти у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд у суді першої інстанції».

Отже, зроблено дуже важливий крок на довгому шляху до отримання дивідендів. І все ще попереду. Але дорогу цю полегшує блискучий аналіз правової ситуації, проведений суддями Вищого господарського суду. Гарний початок — половина справи. Виступаючи на семінарі перед адвокатами, професор Зорислава Ромовська неодноразово звертала увагу на те, що вони недостатньо використовують «Загальну частину» Цивільного кодексу і принцип верховенства права, а також основи розумності, сумлінності та справедливості. Справа про дивіденди тому приклад.

Таким чином, можна вимагати виплати дивідендів, указуючи на зловживання правом відповідача. При цьому слід також пам’ятати, що невиплата дивідендів може тлумачитися як порушення норм цивільного права. Відповідно до ст.22 ЦК це дає право на стягнення збитків, зокрема й моральної шкоди.

Одними з доходів, виплачуваних фізичним особам, є доходи, одержувані від участі в управлінні майном організації - дивіденди по акціях, що випускаються акціонерними товариствами.

Нарахування та виплата дивідендів здійснюється в порядку, визначеному Законом від 26 грудня 1995 ¹ 208-ФЗ «Про акціонерні товариства» (в редакції змін і доповнень) (далі за текстом - Закон про акціонерні товариства).

Під дивідендом розуміється частина чистого прибутку підприємства, що розподіляється між акціонерами і що припадає на одну просту або привілейовану акцію. Прибуток, що спрямовується на виплату дивідендів, розподіляється між акціонерами пропорційно числу й увазі належних їм акцій.

З метою оподаткування, під дивідендом відповідно до статті 43 НК РФ розуміється будь-який дохід, отриманий акціонером (учасником) від організації при розподілі прибутку, що залишається після оподаткування (у тому числі у вигляді відсотків за привілейованими акціями), за що належить акціонеру (учаснику) акцій (часткам) пропорційно часткам акціонерів (учасників) у статутному (складеному) капіталі цієї організації.

Не визнаються дивідендами:

• виплати при ліквідації організації акціонеру (учаснику) цієї організації в грошовій або натуральній формі, що не перевищують внеску цього акціонера (учасника) до статутного (складеного) капітал організації;

• виплати акціонерам (учасникам) організації у вигляді передачі акцій цієї ж організації у власність;

• виплати некомерційної організації на здійснення її основної статутної діяльності (не пов'язаної з підприємницькою діяльністю), вироблені господарськими товариствами, статутний капітал яких складається повністю з вкладів цієї некомерційної організації.

Визначення прав акціонерів на отримання дивідендів

Право на отримання дивідендів безпосередньо пов'язане з правом на володіння акціями акціонерного товариства.

Акція - цінний папір, що підтверджує внесок фізичної особи до статутного капіталу товариства і дає право на одержання частки прибутку у вигляді дивідендів. У зв'язку з цим статутний капітал акціонерного товариства повністю складається з вартості розміщених серед акціонерів акцій (точніше - номінальної вартості акцій).

Відповідно до пункту 2 статті 25 Закону про акціонерні товариства суспільство має право розміщувати звичайні акції, а також один або кілька типів привілейованих акцій. При цьому номінальна вартість розміщених привілейованих акцій не повинна перевищувати 25 відсотків від статутного капіталу товариства.

Всі акції суспільства є іменними, тобто закріплюються за їх власниками. При цьому в ряді випадків мова може вестися про дрібних акціях, які теж можуть розглядатися при нарахуванні дивідендів.

Освіта дрібних акцій може проводитися при здійсненні переважного права акціонерів на придбання акцій, що продаються акціонером закритого суспільства, при здійсненні переважного права на придбання додаткових акцій, а також при консолідації акцій. Перелік випадків, при яких утворюються дробові акції, є вичерпним, що підтверджено в інформаційному листі Федеральної комісії з ринку цінних паперів від 26 листопада 2001 ¹ ІК-09/7948 «Про освіту частини акцій (дрібних акцій)».

Дробова акція надає акціонеру - її власнику права, які надаються акцією відповідної категорії (типу), в обсязі, відповідному частини цілої акції, яку вона становить.

Дробовим акції звертаються нарівні з цілими акціями. У разі, якщо одна особа набуває дві і більше дробові акції однієї категорії (типу), ці акції утворюють одну цілу і (або) дробову акцію, що дорівнює сумі цих дрібних акцій.

Звичайні акції відповідно до статті 31 Закону про акціонерні товариства дають право їх власникам брати участь у загальних зборах акціонерів з правом голосу з усіх питань його компетенції, право отримання дивідендів, розмір якого коливається в залежності від фінансового становища товариства, а також у разі ліквідації товариства - право на отримання частини його майна.

Привілейована акція у відповідності зі статтею 32 Закону про акціонерні товариства дає право її власнику на отримання фіксованого дивіденду, розмір якого встановлюється у твердій сумі або у відсотках від номінальної вартості акцій, а також на оплату залишкової вартості акції при ліквідації товариства.

Власники привілейованих акцій не мають права голосу на загальних зборах товариства, якщо інше не встановлене Законом про акціонерні товариства. Зокрема, вони мають право брати участь у загальних зборах акціонерів з правом голосу при вирішенні питань про реорганізацію та ліквідацію товариства. Інші права на отримання права голосу визначені також пунктами 4 і 5 статті 32 Закону про акціонерні товариства.

Розмір дивіденду по привілейованих акціях, а також вартість, виплачувана при ліквідації товариства (ліквідаційна вартість) за привілейованими акціями кожного типу, визначаються статутом акціонерного товариства.

Розмір дивіденду і ліквідаційна вартість по привілейованих акціях вважаються визначеними також у разі, якщо статутом товариства встановлено порядок їх визначення. Власники привілейованих акцій, по яких не визначений розмір дивіденду, мають право на отримання дивідендів нарівні з власниками звичайних акцій.

Якщо статутом товариства передбачені привілейовані акції двох і більше типів, по кожному з яких визначено розмір дивіденду, статутом товариства повинна бути також встановлена черговість виплати дивідендів по кожному з них, а якщо статутом товариства передбачені привілейовані акції двох і більше типів, по кожному з яких визначена ліквідаційна вартість, - черговість виплати ліквідаційної вартості по кожному з них.

Статутом товариства може бути встановлено, що невиплачений або не повністю виплачений дивіденд по привілейованих акціях певного типу, розмір якого визначений статутом, накопичується і виплачується не пізніше строку, визначеного статутом (кумулятивні привілейовані акції). Якщо статутом товариства такий строк не встановлений, привілейовані акції кумулятивними не є.

Нарахування і виплата дивідендів

Відповідно до статті 42 Закону про акціонерні товариства суспільство вправі за результатами першого кварталу, півріччя, дев'яти місяців фінансового року і (або) за результатами фінансового року приймати рішення (оголошувати) про виплату дивідендів по розміщених акцій, якщо інше не встановлено самим Законом про акціонерні товариства.

Рішення про виплату (оголошенні) дивідендів за результатами першого кварталу, півріччя та дев'яти місяців може бути прийнято протягом трьох місяців після закінчення відповідного періоду.

Рішення про виплату (оголошенні) дивідендів, у тому числі рішення про розмір дивіденду і формі його виплати по акціях кожної категорії (типу), приймаються загальними зборами акціонерів. Розмір дивідендів не може бути більше рекомендованого радою директорів (спостережною радою) товариства.

Термін і порядок виплати дивідендів визначаються статутом товариства або рішенням загальних зборів акціонерів про виплату дивідендів. У разі, якщо статутом товариства термін виплати дивідендів не визначено, термін їх виплати не повинен перевищувати 60 днів з дня прийняття рішення про виплату дивідендів.

Список осіб, які мають право отримання дивідендів, складається на дату складання списку осіб, які мають право брати участь у загальних зборах акціонерів, на якому приймається рішення про виплату відповідних дивідендів. Для складання списку осіб, які мають право отримання дивідендів, номінальний утримувач акцій представляє дані про осіб, в інтересах яких він володіє акціями.

Обмеження випадків виплати дивідендів встановлені статтею 43 Закону про акціонерні товариства. Зокрема, акціонерне товариство не має права приймати рішення (оголошувати) про виплату дивідендів за акціями у наступних випадках:

• до повної оплати всього статутного капіталу товариства;

• до викупу всіх акцій, які повинні бути викуплені відповідно в акціонерів відповідно до статті 76 Закону про акціонерні товариства;

• якщо на день прийняття такого рішення суспільство відповідає ознаками неспроможності (банкрутства) відповідно до законодавства Російської Федерації про неспроможність (банкрутство) або якщо зазначені ознаки з'являться у суспільства в результаті виплати дивідендів;

• якщо на день прийняття такого рішення вартість чистих активів товариства менше його статутного капіталу, і резервного фонду, і перевищення над номінальною вартістю визначеної статутом ліквідаційної вартості розміщених привілейованих акцій або стане менше їх розміру в результаті прийняття такого рішення;

• в інших випадках, передбачених федеральними законами.

Відзначимо, що порядок розрахунку чистих активів визначений наказом від 29 січня 2003 ¹ 10н, 03-6/пз «Про затвердження Порядку оцінки вартості чистих активів акціонерних товариств».

Також товариство не має права приймати рішення (оголошувати) про виплату дивідендів (у тому числі дивідендів за результатами першого кварталу, півріччя, дев'яти місяців фінансового року) по звичайних акціях і привілейованих акціях, розмір дивідендів по яких не визначено, якщо не прийнято рішення про виплату у повному розмірі дивідендів (у тому числі накопичених дивідендів за привілейованими акціями кумулятивним) за всіма типами привілейованих акцій, розмір дивідендів за яким визначено статутом товариства. Суспільство не має право приймати рішення (оголошувати) про виплату дивідендів за привілейованими акціями певного типу, за якими розмір дивіденду визначений статутом товариства, якщо не прийнято рішення про повну виплату дивідендів (у тому числі про повну виплату всіх накопичених дивідендів за привілейованими акціями кумулятивним) по всіх типами привілейованих акцій, що надають перевагу в черговості отримання дивідендів перед привілейованими акціями цього типу.

Оголошені дивіденди в обов'язковому порядку підлягають виплаті з акцій кожної категорії (типу). Разом з цим, акціонерне товариство не має права виплачувати оголошені дивіденди за акціями у наступних випадках:

• якщо на день виплати суспільство відповідає ознаками неспроможності (банкрутства) відповідно до законодавства України про неспроможність (банкрутство) або якщо зазначені ознаки з'являться у суспільства в результаті виплати дивідендів;

• якщо на день виплати вартість чистих активів товариства менше суми його статутного капіталу, резервного фонду та перевищення над номінальною вартістю визначеної статутом товариства ліквідаційної вартості розміщених привілейованих акцій або стане менше зазначеної суми в результаті виплати дивідендів;

• в інших випадках, передбачених федеральними законами.

За припинення таких обставин, товариство зобов'язане провести виплату оголошених дивідендів у встановленому порядку.

Як правило, рішення про виплату дивідендів приймається за підсумками роботи організації за рік.

Основним показником, що характеризує рівень одержуваних дивідендів, є його ставка. Ставка дивіденду визначається за формулою:

Ст. Д = Прибуток / Уст.Капітал x 100%,

де Ст. Д - ставка дивіденду;

Прибуток - прибуток, що спрямовується на виплату дивідендів;

Уст.Капітал - розмір статутного капіталу товариства.

Приклад 1

Припустимо, на виплату дивідендів за підсумками 2003 року направляється сума в 2200 тис.грн.

Статутний капітал товариства складає 1000 тис..грн., Номінальна вартість акцій - 20 грн., Число акцій - 50 тис. шт.

Ставка дивіденду на одну акцію складе 220% ((2200 тис.грн. / 1000 тис. грн.) Х 100%), а на одну акцію припадає 44 руб. ((2200 тис..грн. / 50 тис.шт.)

Відображення операцій з нарахування і виплати дивідендів у бухгалтерському обліку

Відповідно до пункту 2 статті 42 Закону про акціонерні товариства дивіденди підлягають виплаті з чистого прибутку товариства, що залишилася після оподаткування.

При цьому дивіденди за привілейованими акціями певних типів можуть виплачуватися за рахунок спеціально призначених для цього фондів товариства.

Виплата дивідендів відповідно до пункту 1 статті 42 Закону про акціонерні товариства проводиться грошовими коштами, а якщо інше передбачено статутом товариства, то й іншим майном.

Характеристики

Список файлов курсовой работы