Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла

15

ЗМІСТ

Вступ

РОЗДІЛ 1. Теоретичні передумови ландшафтного моніторингу

РОЗДІЛ 2. Мережа державного екологічного моніторингу у Чернігівській області

РОЗДІЛ 3. Питання практичної реалізації ландшафтного моніторингу

3.1 Моніторинг рекреаційних територій

3.2 Концепція створення геоекологічного атласу

3.3 Дешифрування аерокосмознімків

4. Організація ландшафтного моніторингу заповідних територій

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Ландшафтний моніторинг як підсистема єдиної державної системи екологічного моніторингу підрозділяється на геоботаніческий, кліматичний (мезо- і мікрокліматичний), геохімічний, ґрунтовий і т.д. (Проблеми..., 1984). Об'єднуючою основою виступає серія карт, для якої обов'язковими є схема природного районування і ландшафтні карти різного масштабу, у тому числі топологічних полігонів великого масштабу (Семенов, Суворов і ін., 1993). У базову серію включаються ландшафтно-геохімічні карти, карта здатності геосистем до самоочищення, створювана на основі ґрунтової карти і даних обстеження стану геосистем. Геохімічний аспект особливо важливий у сучасних умовах широкомасштабного забруднення навколишнього середовища.

Як відзначає А.Г. Ісаченко (1991), розподіл ландшафтів на "природні" і "антропогенні" має умовний, штучний характер. Немаловажну роль для реконструкції геосистеми відіграють палеогеографічні методи, моделювання. На топологічному рівні об'єктивна складність субстратної організації геосистем виглядає досить ясно. На даному рівні дослідження проступає більш висока здатність пізнання, що показує взаємозв'язки у геокомплексі або, іншими словами, вибудовується модель з більш високим рівнем (Бредли, 1971). У цьому зв'язку, як відзначає В.Н. Солнцев, "тонкий шар повітря і поступово змінюючий його тонкий шар ґрунту, міцно "скріплені" і щільно заповнені живою і відмерлою біомасою, - що в сукупності складає той цілісний контактний шар речовини" (1981, с. 186), в аридних умовах днищ міжгірних улоговин має зазначений характер.

Особливо яскраво дане положення виглядає стосовно пухкої поверхні рухливих еолових пісків. Об'єктивно виниклий природоохоронний аспект землекористування спричинив введення особливого режиму природокористування, тому що антропогенне зпустошення в степових улоговинах веде до скорочення земельних угідь. У просторово обмежених можливостях гірських умов Республіки такий процес має визначений характер. Необхідне керування станом природного середовища і збереження її ресурсної функції можуть здійснюватися ландшафтним (геосистемним) моніторингом. На рівні ландшафту в регіональних умовах моніторинг поки нездійсненний, а на рівні урочища цілком реальний, причому прикладів таких досить - зрошувальна або лісомеліоративна системи, внесення добрив на визначеній території і т.д.

Загальний стан ландшафтної сфери Землі залежить від установлення правильного співвідношення між активізацією господарської діяльності людини, обумовленої ростом його чисельності, і обмеженими можливостями природно-ресурсного потенціалу ряду регіонів. Проблема сумісності господарської діяльності зі станом природного середовища постає повсюдно, і необхідно чітко уявляти собі це в додатку до конкретної території. Для комплексного прогнозу стану природного середовища потрібна конкретна просторово-тимчасова характеристика ландшафтних умов території. Як відомо, негативні аспекти природокористування є результат недостатньої наукової обґрунтованості планування природокористування, відсутності регіональних ландшафтних прогнозів.

Потрібно також мати на увазі, що кожен регіон різного таксономічного рангу і ландшафтної складності має свою місцеву специфіку взаємодії "людина - ландшафти" - складного історичного процесу. Відомі різні способи прогнозування стану природних компонентів і природних комплексів: екстраполяція, експертні оцінки, моделювання й ін. (Миланова, Рябчиків, 1986). У даному випадку при ландшафтному підході ставиться ряд питань по визначенню оптимальних видів і форм природокористування. Від його точності й обґрунтованості залежать деякі аспекти розвитку суспільства, у тому числі запобігання екологічних проблемних ситуацій і ареалів.

Таким чином, до кінця XX ст. питання взаємодії суспільства і природи придбали визначену гостроту, у них позначилися численні конфлікти точкового і майданчикового поширення. Наприклад, у сфері землекористування, як відзначають Д.Л. Медоуз і ін. (1991), "за лічені роки людин перемістився зі стану великого достатку земельними ресурсами в стан великого дефіциту". Виниклі геоекологічні проблеми в стані вирішити насамперед географічні науки і, на думку І.П. Герасимова, "...більш інших наук підготовлені до екологічних досліджень на міждисциплінарній основі" (1978). В остаточному підсумку конфліктні природно-господарські ситуації розв'язні в одному напрямку - у створенні продуктивного навколишнього середовища, мозаїку якої складають культурні ландшафти.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ЛАНДШАФТНОГО МОНІТОРИНГУ

Поняття моніторинг ввійшло в наукову літературу порівняно недавно, на початку 70-х рр. Сучасне значення цього слова можна визначити як спостереження і контроль за змінами стану біосфери під впливом природних і антропогенних факторів, попередження про несприятливі для життя, здоров'я і виробничої діяльності людей наслідків, викликаних цими змінами.

Система контролю за навколишнім середовищем включає три основних види діяльності: 1) спостереження і контроль - систематичні спостереження за станом навколишнього середовища; 2) прогноз - визначення можливих змін природи під впливом природних і антропогенних факторів; 3) керування - заходу щодо регулювання стану навколишнього середовища.

Образно екологічний моніторинг можна уподібнити спостереженням з нори ховрашка, з вершини степового кургану і з висоти ширяючого високо в небі орла. Не заперечуючи важливості детальних досліджень (спостереження з нори ховрашка), візьмемо до уваги слова найбільшого фахівця в області застосування аерокосмічних методів вивчення і картографування рослинності Б.В. Виноградова про те, що подібно тому, як миша, що бігає по поверхні перського килима, не здатна сприйняти всю красу і складність його малюнка, геоэколог, що працює на землі, не бачить цілісного візерунка биогеоценотического покриву великих просторів.

Цю можливість відкрили засоби дистанційного зондування, установлювані на літаках і орбітальних супутниках Землі. Зображення земної поверхні, отримані з різних висот, безмежно розширюють поле зору дослідника. Аерокосмічні методи дали такий же могутній поштовх розвитку наук про Землю, як у свій час винахід мікроскопа в біології.

Відзначаються наступні особливості і достоїнства космічного моніторингу:

- спостерігаються і реєструються відомості про великі простори, аж до усієї видимої в момент зйомки частини Земної кулі; завдяки великій оглядовості на знімках видні великі регіональні особливості господарського впливу на природні ландшафти;

- космоснимки дають однотипну і детальну інформацію про важкодоступні райони з такою ж точністю, як і для добре вивчених регіонів, що дозволяє ефективно застосовувати метод екстраполяції дешифровочных ознак на основі виділення ландшафтів-аналогів;

- миттєвість зображення великих площ зводить до мінімуму вплив перемінних погодних і сезонних факторів; можливість регулярного проведення повторних зйомок дозволяє вибрати кращі зображення; за матеріалами повторних зйомок вивчається динаміка природних процесів;

- комплексний характер інформації, що утримується на космоснимках, дозволяє використовувати них для вивчення складних процесів взаємодії суспільства і природи;

- на знімках з високим дозволом можна розпізнати особливості морфологічної структури ландшафтів і техногенних утворень. Разом з тим, завдяки природній генералізації зображення, на космічних знімках відображаються найбільш великі й істотні елементи географічної оболонки і сліди антропогенного впливу.

Головною особливістю сучасного етапу розвитку дистанційного моніторингу є розробка і використання нових технічних засобів збору й обробки інформації. Геоэкологический моніторинг у силу великого обсягу і складності задач обробки даних повинний спиратися на ефективні технології. В даний час вони зв'язуються з розробкою і впровадженням різного роду географічних інформаційних систем (ГІС), у тому числі інтегрованих ГІС, що синтезує методи обробки традиційних ГІС з методами дистанційного зондування.

РОЗДІЛ 2

МЕРЕЖА ДЕРЖАВНОГО ЕКОЛОГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ У ЧЕРНІГІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Програма моніторингу довкілля Чернігівської області спрямована на реалізацію державної політики України у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. Система моніторингу довкілля Чернігівської області є регіональною системою моніторингу, яка охоплює ландшафтні райони в межах адміністративних кордонів області та існуючої системи державного управління, що базується на принципах самостійності її суб′єктів у прийнятті природоохоронних управлінських рішень і належить до компетенції органів управління відповідного рівня [33].

Стан навколишнього природного середовища в області оцінюється неоднозначно: просторові переваги і перспективність розвитку природних комплексів, здатність до самоочищення поєднюється із значним антропогенним тиском на нього. З метою удосконалення існуючої системи моніторингу довкілля з залученням новітньої матеріальної бази, інформаційних технологій створюється сучасна програма моніторингу довкілля Чернігіської області, яка буде відображати стан довкілля, атмосферного повітря, водних та земельних ресурсів, біологічних ресурсів, джерел забруднення довкілля (викиди в атмосферу, стічні води, промпобутові відходи, радіаційне забруднення), існуючої системи природоохоронної діяльності для визначення організаційної, функціональної та інформаційної структури суб′єктів системи моніторингу. Моніторинг довкілля являє собою багатоцільову інформаційну систему, основними завданнями якої є:

1) організація систематичних спостережень за станом складових довкілля;

2) виявлення ступеню антропогенного впливу на довкілля, факторів та джерел такого впливу;

3) виявлення зон підвищеної небезпеки;

4) розробка критеріїв допустимих та критичних рівнів впливу;

5) оцінка екологічного, економічного та естетичного збитків;

6) прогнозування стану довкілля та його змін [1].

Регіональна система моніторингу довкілля складається з локальних, відомчих, об′єктових систем моніторингу за предметними складовими довкілля. Локальні системи моніторингу організуються на окремих ділянках, зокрема: моніторинг м. Чернігова включає моніторинг полігону твердих побутових відходів, ставків-накопичувачів рідких токсичних промислових відходів, моніторинг КЕП „ Чернігівська ТЕЦ “, ТОВ фірми „ ТерНова” . Окремим завданням локального моніторингу є спостереження за територією, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи [26].

Відомчий моніторинг здійснюється відомствами, які є суб′єктами системи моніторингу (Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Міністерство охорони здоров′я, інші), а об′єктовий – на окремих об′єктах чи їх сукупності, наприклад моніторинг сховищ радіоактивно забруднених відходів дезактивації, утворенних під час проведення робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС („Корюківське”, „Семенівське”, Ріпкинське”) [5].

Суб′єктами обласної системи моніторингу довкілля є:

• Держуправління екології та природних ресурсів в Чернігівській області;

• Управління з питань надзвичайних ситуацій Чернігівської обласної адміністрації;

• Обласне управління земельних ресурсів;

• Чернігівська державна обласна санітарно-епідеміологічна станція;

• Чернігівський обласний центр з гідрометеорології;

• Чернігівське обласне виробниче управління меліорації та водного господарства;

• Деснянське регіональне управління водних ресурсів;

• Чернігівський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості і якості ґрунтів;

• Чернігівська обласна станція захисту рослин;

• Чернігівське державне лісогосподарське об′єднання „ Чернігівліс”;

• Комунальне підприємство „ Чернігівводоканал” (табл.1.1) [19].

З метою координації діяльності суб′єктів моніторингу в 2004 році була створена Міжвідомча комісія з питань моніторингу довкілля Чернігівської області. До складу комісії входять посадові особи всіх організацій та підприємств, що є суб′єктами моніторингу, комісія вирішує поточні питання щодо моніторингу екологічного стану Чернігівської області [38]

Таблиця 1.1

Об’єкти державного екологічного моніторингу, середовище та число точок спостереження

Характеристики

Тип файла документ

Документы такого типа открываются такими программами, как Microsoft Office Word на компьютерах Windows, Apple Pages на компьютерах Mac, Open Office - бесплатная альтернатива на различных платформах, в том числе Linux. Наиболее простым и современным решением будут Google документы, так как открываются онлайн без скачивания прямо в браузере на любой платформе. Существуют российские качественные аналоги, например от Яндекса.

Будьте внимательны на мобильных устройствах, так как там используются упрощённый функционал даже в официальном приложении от Microsoft, поэтому для просмотра скачивайте PDF-версию. А если нужно редактировать файл, то используйте оригинальный файл.

Файлы такого типа обычно разбиты на страницы, а текст может быть форматированным (жирный, курсив, выбор шрифта, таблицы и т.п.), а также в него можно добавлять изображения. Формат идеально подходит для рефератов, докладов и РПЗ курсовых проектов, которые необходимо распечатать. Кстати перед печатью также сохраняйте файл в PDF, так как принтер может начудить со шрифтами.

Список файлов курсовой работы