169079 (625256), страница 4
Текст из файла (страница 4)
n – коефіцієнт, який враховує кратність розділення одного ложа (3).
Бс = | 265,74 | =88,58 (т). |
3 |
Розрахунок кількості лож для початку роботи (Кл1) та кількості лож за сезон (Кл):
Кл1= | Бс | = | 88,58 | =261 (шт.); | ||||||
МБс | 0,34 | |||||||||
Кл= | Бс | ·к | = | 88,58 | ·3 | =782 (шт.); | ||||
МБс | 0,34 |
Розрахунок кількості підкормки, яку вносять на всі ложа за сезон.
Qп=(Кл·Кп)·Мп,
Кп – кількість підкормок (9 шт.);
Мп – маса підкормки (0,114 т).
Qп=(782·9)·0,114=801,92 (т).
Кількість черв’яків для заселення усіх лож:
Кч=Кл·Нз,
Нз – норма заселення одного ложе черв’яками (15 тис).
Кч=782·15000=11730000 (шт.).
Визначення наявної кількості живильного середовища:
Qж.с. за рік=Мq. річн·1000=2448,77·1000=2448770,0 (л).
Визначення площі необхідної під фотореактори:
Sф = | Qж.с. | ·П | , |
Qф |
Qф – кількість рідини у лотках (500 л);
П – площа одного лотка (3,5м2).
Sф = | 2448770 | ·3,5 | =17141,40 (м2). |
500 |
Визначення річної потреби в маточній культурі спіруліни (при нормі заселення 0,37 г./л):
Мк за рік= 2448770·0,37=906043,9 (г).
Визначення виходу товарного біогазу.
Розрахуємо максимальну кількість теплової енергії, необхідної для підігріву біомаси при роботі БГУ в мезофільному режимі:
εбгу тепл. період=С· (Qг.доб·245)·Δt, МДж,
εбгу хол. період=С· (Qг.доб·120)·Δt, МДж,
εбгу за рік= εбгу тепл. період + εбгу хол. період, МДж.
Δt – різниця температури зброджування і температури вихідного гною (при температурі зброджування 40˚С Δt взимку=30˚С, влітку=20˚С);
С – питома теплоємність рідкого гною (419 КДж/кг·град).
εбгу тепл. період=4,19· (9,04·245)·20=185651,57 (МДж),
εбгу хол. період=4,19· (9,04·120)·30=136397,07 (МДж),
εбгу за рік= 185651,57+136397,07=322048,64 (МДж).
Визначення кількості біогазу для підігріву біомаси:
Qбгу= | εбгу за рік | , |
q |
q – теплотворна здатність біогазу (22 МДж /м3).
Qбгу= | 322048,64 | =14638,57 | (м3) |
22 |
Частку біогазу необхідна для підігріву біомаси:
ηн= | Qбгу | = | 14638,57 | =0,11 |
Vг річ | 137828,60 |
Максимально теоретичний коефіцієнт виходу товарного біогазу:
Ктб= 1-ηн=1–0,11=0,89
Визначення виходу товарного біогазу:
Vтг= Vг річ· Ктб=137828,60·0,89=123190,03 (м3).
Добовий вихід товарного біогазу:
Vтг доб.= Vг доб· Ктб=377,61·0,93=337,51 (м3).
Вихід товарного біогазу на 1 голову:
на добу 337,51 /(200+1210)=0,24 (м3);
за рік 123190,03 /(200+1210)=87,37 (м3).
Вихід товарного біогазу на 1 кг сухої речовини:
337,51/1770=0,19 (м3); 123190,03/645040=0,19 (м3).
Вихід товарного біогазу на 1 кг органічної речовини:
337,51/1410=0,24 (м3); 123190,03/516030=0,24 (м3).
Вихід товарного біогазу на 1 кг гнойової біомаси:
337,51/9040=0,04 (м3); 123190,03/3300510=0,04 (м3).
Вихід товарного біогазу на 1 м3 корисного об’єму реактора:
на добу 337,51 /170,5=1,98 (м3);
за рік 123190,03 /170,5=722,70 (м3).
Заміна біогазом традиційних носіїв енергії
Заміна енергоносіїв біогазом отриманим за рік
Теплота, МДж; 123190,03∙22=2710180,76
Електроенергія квт/год; 123190,03∙2=234061,07
Природний газ, м3; 123190,03∙0,65=80073,52
Нафта, л; 123190,03∙0,7=86233,02
Дизельне пальне, л; 123190,03∙0,65=80073,52
Бензин, л; 123190,03∙0,64=78841,62
Керосин, л; 123190,03∙0,6=73914,02
Дрова, кг; 123190,03∙3,5=431165,12
Кам’яне вугілля, кг; 123190,03∙1,5=184785,05
Заміна енергоносіїв біогазом отриманим за добу
Теплота, МДж; 337,51∙22=7425,15
Електроенергія квт/год; 337,51∙2=641,26
Природний газ, м3; 337,51∙0,65=219,38
Нафта, л; 337,51∙0,7=236,25
Дизельне пальне, л; 337,51∙0,65=219,38
Бензин, л; 337,51∙0,64=216,00
Керосин, л; 337,51∙0,6=202,50
Дрова, кг; 337,51∙3,5=1181,27
Кам’яне вугілля, кг; 337,51∙1,5=506,26
Визначення кількості біогумусу за сезон.
Біг= | (Qп+Мбср)·(100-Wш) | ·Кт | , |
100 |
Кт – коефіцієнт транформації (0,55);
Wш – вологість шламу (68%).
Біг= | (801,92+265,74)·(100–68) | ·0,55 | =187,91 (т). |
100 |
Кількість черв’ячної біомаси одержана за сезон.
Мчб= | (Кч·Пч·mч)·(100-Wш) | ·Кт | , |
100 |
Пч – кількість потомства від одного черв’яка за сезон (300 шт.);
mч – маса одного черв’яка (0,0004 кг);
Кт – коефіцієнт трансформації (0,1).
Мчб= | (11730000·300·0,0004)·(100–68) | ·0,1 | =45020,24 (кг). |
100 |
Визначення виходу білкового борошна з черв’ячної біомаси:
ЧБ= Мчб·кб,
кб – коефіцієнт виходу черв’ячного борошна (0,18).
ЧБ=45020,24·0,18=8103,64 (кг).
Визначення виходу повноцінних білків із черв’ячної біомаси:
ПБч= | ЧБ·ВБ | , |
100 |
ВБ – вміст білка у черв’ячному борошні (55%).
ПБч= | 8103,64 ·60 | =4457,00 (кг). |
100 |
Визначення поголів’я свиней, яким можна згодовувати черв’ячну біомасу при нормі згодовування 9 кг/гол. на рік
45020,24/9 =5002 (гол.)
Розрахунок річного виходу біомаси спіруліни.
Бс= | Qж.с. за рік ·П | , |
1000 |
П – вихід біомаси спіруліни (1,4 г/л).
Бс= | 2448770·1,4 | =3428,27 (кг). |
1000 |
Визначення виходу сухої маси спіруліни
Бсвм= | Бс·Ср | , |
100 |
Ср – вміст сухої речовини у спіруліні (17%).
Бсвм= | 3428,27·17 | =582,81 (кг). |
100 |
Висновки та рекомендації
Безвідходна біотехнологія на базі метанового анаеробного зброджування з залученням технологій вермикультивування та вирощування мікроводоростей надає змоги повною мірою вирішити питання ефективного використання та знешкодженя гнойової біомаси та відходів рослинництва. Окрім цього ми отримуємо низку високорентабельних біотехнологічних продуктів, а саме: біогаз – високоцінний енергоносій, червячну та водоростеву біомасу – прекрасний високопоживний та біологічно повноцінний корм, біогумус – біодобриво, цінність якого неможливо переоцінити та очищену збагачену киснем воду.
Навіть за умови найменшого теоретичного виходу біогазу дане господарство матиме змогу щорічно отримувати еквівалент 80000 м3 природного газу або ж понад 230000 кВт електроенергії. А біомаси черв’яків культивованої на шламі від метанового анаеробного зброджування вистачить аби забезпечити потреби в білкових кормах понад трьох таких господарств як дане. А є ще також біомаса спіруліни!
Отже даному господарству я рекомендую змонтувати БГУ з об’ємом реактора 170–200 м3. Обладнати вирівняну затишну площадку для вермикультури та зимівник для маточного поголів’я черв’яків. Виготовити лотки для культивування спіруліни, і для інтенсифікації процесу при можливості обладнати тепличні приміщення.
Використання даних технологій матиме позитивний економічний ефект, що можливо стане поштовхом для збільшення поголів’я тварин. В цьому випадку я б рекомендував не поспішати купувати другу БГУ, а при можливості перевести першу в термофільний режим роботи, що може майже на половину збільшити пропускну спроможність реактора з незначним падінням коефіцієнту виходу товарного біогазу.
Список використаної літератури
-
Біотехнологія: Підручник / В.Г. Герасименко, М.О. Герасименко, М.І. Цвіліховський та ін.; За заг. ред. В.Г. Герасименка. – К: Фірма «ІНКОС», 2006. – 647 с.
-
Герасименко В.Г. Биотехнология. – К.: Вища школа, 1989. – 342 с.
-
Герасименко В.Г. Біотехнологічний словник. – К.: Вища школа, 1991. – 167 с.
-
Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «Екологічні основи безвідходних технологій» для студентів зі спеціальності 7.070.801 – екологія і охорона навколишнього природного середовища / В.Г. Герасименко, М.О. Герасименко, С.В. Мерзлов, В.М. Хар-чишин та ін.~ Біла Церква, 2006. – 22 с.
-
Екологічні основи безвідходних технологій: Методичні вказівки та робочий зошит до виконання лабораторно-практичних робіт для студентів зі спеціальності 7.070.801 – екологія та ожорона навколишнього природного середовища / В.Г. Герасименко, С.В. Мерзлов та ін. – Біла Церква, 2006.36 с.
-
http://www.galaxy.com.ua/svit/ipa/jornal/zhurnal23.htm
-
http://www.ecobusness.ru/ru/selhoz/biohumus/index.html
-
http://bio.1september.ru/articlef.php? ID=200002408
-
http://esco-ecosys.narod.ru/2004_7/art154/page1.htm
-
http://www.ifc.ru/vermi/vermi.html
-
http://akclub.narod.ru/06_Tematicheskie_Napravlenija/01_Poselenija_iz_Rodovyh_pomestij/02_Eco_Dom/01_Teplo/biogaz.htm
-
http://www.sumtech.ru/bank/investproject/p5.htm
-
http://www.usuft.kiev.ua/Sci_F042.htm
-
http://www.vardane.ru/index.php? id=excurs&excode=18
-
http://st-yak.narod.ru/index4–13–1.html