169079 (625256), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Спіруліни має ряд переваг над іншими кормами рослинного походження: це вміст білка в сухій речовині, амінокислотний склад білка, концентрація ненасичених жирних кислот у складі ліпідів біомаси та вітамінний склад.

Спіруліна використовується також у гуманній медицині як профілактичний та лікувальний засіб.

2. Власні дослідження

Добовий вихід біомаси гною з використанням підстилки.

Qг доб=(МеJ+BJ+MпJ)	nJ	,
	1000

Q_{г доб} – добовий вихід гною, т;

М_еJ – добова маса екскрементів від однієї голови, кг;

BJ – добова кількість води, яка потрапляє в систему гноєвидалення, кг;

nJ – поголів’я тварин на фермі, гол;

M_пJ – добова кількість підстилки на 1 гол., кг.

Добова кількість води, яка потрапляє в систему гноєвидалення.

BJ=К М_еJ,

К – коефіцієнт (0,15)

BJ(см)=0,15· 6,0=0,90 (кг);

BJ(відг)=0,15· 5,0=0,75 (кг).

Qг доб(відг)=(5,0+0,75+0,5)	1210	=7,56 (т)
	1000

Річний вихід гнойової біомаси з використанням підстилки.

Q_{г річний}= Q_{г доб}·t,

Q_{г річний} – річний вихід гною, т;

t – кількість днів у році (365).

Q_{г річний}(свм)=1,48·365=540,20 (т);

Q_{г річний}(відг)=7,56·365=2760,31 (т);

Q_{г річний}(заг)= 540,20+2760,31=3300,51 (т);

Q_{г доб}(заг)=3300,51/365=9,04 (т)

Вологість підстилкового гною

W_г= WE – [0,01·P_п·(WE-W_п)+0,01·Р_в·(100-WE)],

W_г – відносна вологість гною, %;

WE – відносна вологість екскрементів (87%);

W_п – вологість підстилки (солома) – 19,6%;

P_п і Р_в – співвідношення у гнойовій біомасі підстилки і води (%).

Pп =	MпJ ·100
	МеJ+ BJ+MпJ
Рв=		BJ·100
		МеJ+ BJ+MпJ

Рв(свм)=	0,9·100		=12,16 (%)
	6,0+0,9+0,5
Рв(відг)=	0,75·100		=12,00 (%)
	5,0+0,75+0,5
Рп(свм)=		0,5·100		=6,76 (%)
		6,0+0,9+0,5
Рп(відг)=		0,75·100		=8,00 (%)
		5,0+0,75+0,5

Вологість гнойової біомаси:

W_г(свм)=87 – (0,01·6,76·(87,5–19,6)+0,01·12,16·(100–87))=80,86 (%);

W_г(відг)=87 – (0,01·8,0·(87,5–19,6)+0,01·12,0·(100–87))=80,05 (%).

Вологість гною, який надходить від різних виробничих груп:

Wг =	81,05+80,86	=80,46 (%)
	2

Вміст сухої речовини у гнойовій біомасі:

Ра.с.р. =	Qг ·(100-Wг)
	100

Р_а.с.р. – вміст сухої речовини в гнойовій біомасі, т;

Q_г – добовий або річний вихід гною з ферми.

Ра.с.р.(доб) =		9,04·(100–80,46)	=1,77 (т);
		100
Ра.с.р.(рік) =	3300,51·(100–80,46)			=645,04 (т).
	100

Вміст органічної речовини у гнойовій біомасі:

О_р= Р_а.с.р.·0,8

О_р(доб)= 1,77·0,8=1,41 (т); О_р(рік)=645,04·0,8=516,03 (т).

Добова продуктивність реактора, або його пропускна спроможність відносно вихідного гною

Gдоб =	Qг річн	,
	tрічн-tз

t_річн – кількість днів у році (365);

t_з – тривалість випуску й обслуговування реактора, діб (30).

Gдоб =	3300,51	=9,85 (т/добу).
	365–30

Добовий обсяг завантаження метантенка (м³)

Qдоб =	W2г· Q г доб	,
	W1г·qг

W¹_г – відносна вологість гною, який надходить з ферми, %;

W²_г – відносна оптимальна вологість гною (89%);

q_г – питома вага 1м³ при оптимальній вологості (1070 кг).

Qдоб =	91· 9,04	=10,74 (м3).
	80,46·1,05

Об’єм бродильної камери БГУ (м³).

Vк =	Qдоб ·100	,
	p·q

p – добова доза завантаження (для мезофільного процесу 7%);

q – коефіцієнт заповнення камери (0,9).

Vк =	10,74 ·100	=170,46 (м3)
	7·0,9

Обсяг газогенерації вираховується за вмістом сухої та органічної речовини:

Vг(с.р.) =	Qг·	100-W	·Z	,
		100
	100·K·V

Z – стан розкладання органіки (30%);

K – коефіцієнт розчинності біогазу (1,2);

V – питома вага біогазу (0,00117 т/м³).

Vг(с.р.) доб. =	9,04·	100–80,46	·30	=377,61263 (м3)
		100
	100·1,2·0,00117

Vг(с.р.) річ. =	3300,51·	100–80,46	·30	=137828,60908 (м3)
		100
	100·1,2·0,00117

За органічною речовиною:

Vг(о.р.) =	Qг	100- W	·	L	К·р	,
		100		100

К – коефіцієнт зброджування органічної речовини (0,3);

р – вихід біогазу при зброджуванні 1 кг органічної речовини (0,7);

L – вміст органічної речовини (80%).

Vг(о.р.) доб. =		9040	100 – 80,46			·		80		0,3·0,7		=296,89 (м3);
			100					100
Vг(о.р.) річ. =	3300510			100 – 80,46	·		80		0,3·0,7		=108366,37 (м3).
				100			100

Вихід твердої фракції (шламу):

Мш. річн. =	Qг річн.	Wq·Wг	,
		Wq·Wш

W_q – вологість рідкої фракції (99%);

W_г – вологість гною, що завантажується (91%);

W_ш – вологість шламу (68%).

Мш. річн. =	3300,51	99 · 91	=851,75 (т).
		99 · 68

Добовий вихід шламу: М_{ш. доб.} =851,75/365=2,33 (т).

Вихід рідкої фракції:

Мq. річн. =		Qг річн.		Wг·Wш		т.
				Wq·Wг
Мq. річн. =	3300,51		91 · 68		=2448,77 (т).
			99 · 68

Добовий вихід рідкої фракції: М_{q. доб.} =2448,77/365=6,71 (т).

Визначення кількості субстрату для вермикультивування та його підготовка.

Визначення кількості добавки природних мінералів до субстрату (шламу):

Км =	Мш · Мм	,
	100

М_ш – річна маса шламу, яка може бути субстратом для черв’яків, т;

М_м – кількість мінеральної добавки (4%).

Км =	851,75·4	=34,07 (т).
	100

Визначення маси субстрату разом з природними мінералами:

Q_см= М_м+М_ш.

Q_см= 851,75+34,07=885,82 (т).

Визначення кількості базового субстрату для вермикультивування за сезон:

Мбср =	Qсм ·Кб	,
	100

Мбср =	885,82 ·30	=265,74 (т).
	100

К_б – кількість базового субстрату від загальної маси субстрату (30%).

Бс =	Мбср	,
	n

Визначення кількості базового субстрату для закладки перших лож:

Характеристики

Список файлов курсовой работы