168771 (625195), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Перелік основних водокористувачів-забруднювачів вод р. Устя

1999 р.

ІІ Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів

Умова задачі

При перевірці міських очисних споруд встановлена їх неефективна робота, якість стічних вод після очистки е відповідає затвердженим величинам ГДС. Фактичні середні показники за останні 2 місяці (61 доба) за результатами аналізів лабораторії Державної екологічної інспекції становлять:

• 62,0 мг/дм3 (62,0 г/м3) органічних речовин по БСК5, мг О2/л. Величина ГДС на виході з очисних споруд по БСК5 становить 3,0 мг/дм3 ;

• 4,6 мг/дм3 (4,6 г/м3) азоту амонійного. Величина ГДС для азоту амонійного становить 2,0 г/м3 ;

• 0,34 мг/дм3 (0,34 г/м3) речовини “а”, для якої відсутнє ГДК і відповідно, не заражена величина ГДС та допустима концепція на виході з очисних споруд.

Іншіпоказники якості води в межах норми, тобто не пнревищують затверджених допустимих концентрацій.

Витрати стічних вод за цей період становили 10 тис. м3/добу.

Скиди стічних вод здійснювались у водний об’єкт рибогосподарського водокористування ІІ категорії.

Розрахунок збитків здійснюється за формулою:

Знад=V · T(Cс.ф. - Сд) · Σ(0,06 · Al · n) · δ · 1000000

Для того, щоб підставити всі значення у формулу, необхідно зробити попередні розрахунки:

V – витрати зворотніх вод в м3/год в даному випадку становить:

10000 м3:24 години = 416,6 м3/год = 417 м3/год ;

Т – тривалість наднормативного скиду – 61 доба · 24 = 1464 години

Al – показник відносної небезпечності речовин визначається : 1/СГДС

Al БСКп = 1/3 = 0,3

Al N(NH4+) = 1/0,39 = 0,39

Al “а” = 100

n – величина мінімальної заробітної плати становить 185 грн.

δ – категорійності водного об’єкту становить 1,6 ,тоді :

З БСКп = 417 · 1462 · (62,0 – 3,0) · 0,06 · 0,3 · 185 · 1,6/1000000 = 191,64 тис. грн.

З N(NH4+) = 417 · 1462 · (4,6 – 2,0) · 0,06 · 0,39 · 185 · 1,6/1000000 = 10,97 тис. грн.

З “а” = 417 · 1462 · (0,34 - 0) · 0,06 · 100 · 185 · 1,6/1000000 = 368,64 тис. грн.

Загальна сума збитків :

191,64 = 10,97 = 368,64 = 571,25 тис. грн.

2.1 Рекомендації по покращенню екологічного стану річки.

Пропоновані заходи мають спрямовуватися на організацію громадських дій та ліквідацію факторів негативного впливу на річку.

Є 4 основні напрямки діяльності з оздоровлення річок. Припинення і ліквідація всіх явищ, що ведуть до ерозії земель та змиву грунтів і, як наслідок, забруднення і замулення р. Устя. Припинення надходження в річку забруднення від розсіяних джерел з поверхневим стоком, тобто з полів, доріг, пасовищ, господарчих дворів тощо. Максимально можливе обмеження господарського втручання у річкову долину. Максимально можливе звільнення русел річок від штучних споруд та запобігання змінам у заплаві (після проведення екологічних обгрунтувань), зокрема, побудові каналів, шлюзів, ставів, створених без попереднього проекту.

Основні можливі заходи щодо покращення екологічного стану річки Устя :

– проведення еколого-освітніх акцій з жителями довколишніх населених пунктів ;

• контроль господарської діяльності у басейні річки місцевими органами виконавчої влади згідно з чинним законодавством, участь у цьому громадськості ;

• припинення розорювання берегових (прибережних) смуг, позначення їх на місцевості ;

• нормування (обмеження) випасу худоби і птиці у річковій долині ;

• поступове виведення із річкової долини господарських та житлових будівель, що мають шкідливий вплив на р. Устя ;

• збір, відстоювання або очистка дощових вод з урбанізованих територій ;

• очистка стічних вод з конкретних підприємств та комунальних установ ;

• створення лісових або чагарникових насаджень у річковій долині ;

• реконструкція (а, можливо, і ліквідація) невдало збудованих гідротехнічних , інших штучних споруд, що зарегульовують стік р. Устя ;

• відновлення за змогою нормальної протічності річки ;

• пересипання деяких каналів осушувальних систем ;

• викошування надмірної кількості водної рослинності ;

• охорона місць нересту риб, місць оселення водно-болотних і коноводних тварин : ондатри, бобрів, качок, гусей і ін. ;

• охорона у річковій долині місць зростання рідкісних видів рослин;

• створення організації із захисту дослідження річки з представництвом державних структур та громадськості.

Характеристики

Список файлов курсовой работы