168709 (625183), страница 5

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 5)

Нині людство майже не вживає природну питну воду і перейшло на техногенну — її одержують на водопровідних станціях шляхом фізико-хімічної обробки [1].

2 СТАН ГІДРОБІОЦЕНОЗУ КРЕМЕНЧУЦЬКОГО ВОДОСХОВИЩА

2.1 Гігієнічний моніторинг Кременчуцього водосховища

2.1.1 Створення моніторингу Кременчуцького водосховища в межах Черкаського регіону

Подальше зниження ефективності природокористування і посилення антропо­генного тиску на довкілля - головна еколо­гічна проблема для України. Незважаючи на те, що вона пов'язана із соціально-економічними труднощами, негативними природними факторами тощо, її вирішенню також сприятиме зміна парадигми відносин людини і природи, перехід до нових пріори­тетів та цінностей. Основою успішної реалі­зації концепції є, насамперед, усвідомлення населенням України гострих екологічних проблем, можливих шляхів їх подолання, чому значною мірою сприяє екологічна освіта, загальна інформованість.

У вирішенні проблеми екологічної рівноваги значне місце відводиться роботі щодо створення моніторингів об'єктів до­вкілля.

Одним із найважливіших об'єктів до­вкілля є вода, яка, за даними Міністерства охорони здоров'я, є причиною 1/4 захворю­вань населення України.

Враховуючи вищевикладене, на вико­нання Указу Президента України від 14 кві­тня 1992 року № 248 "Про утворення Над­звичайної комісії з проблем екологічного стану р. Дніпро та якості питної води", Роз­порядження Президента України від 3 лип­ня 1992 року №120/92-РП "Про заходи що­до організації роботи по поліпшенню еколо­гічного стану р. Дніпро та якості питної во­ди", "Програми комплексного моніторингу за станом якості води басейну рік Дніпро, Південний Буг, Сіверський Донець в межах України", затвердженої Міністерством охо­рони здоров'я України 22.04.94 p., Розпоря­дження Голови Черкаської обласної держа­вної адміністрації "Про регіональну про­граму екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води на період до 2010 р." від 30.01.98 р. № 48, По­станови Кабінету Міністрів України від 30.03.98 р. № 391 "Про затвердження поло­ження про державну систему моніторингу довкілля", Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.99 р. № 465 "Про затвер­дження Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами" ми розробили методологічні підходи щодо створення моніторингу Кременчуцького водосховища в межах Черкаського регіону.

При розробці методологічних підходів враховано:

-еколого-географічне положення ре­гіону;

-незначну швидкість руху води (від 0,1до 1,2 м/с);

-значну ширину водосховища (до 36 км);

-мілководдя на значних площах;

-скиди господарсько-фекальних та про­мислових стоків;

-те, що водосховище є джерелом водо­постачання для міст Черкаси, Канів,Чигирин; те, що воно використовується в рекре­аційних цілях населенням Канівсько­го, Черкаського,Золотоні-ського, Чи­гиринського районів та м. Черкаси.

Ми визначили постійні створи, термі­ни і періодичність відбору зразків з ураху­ванням якісних та кількісних показників води.

Моніторинг здійснюється з урахуван ням контролю за станом води в притоках Дніпра (Рось, Ольшана, Тясмин та ін.).

Відзначимо, що, незважаючи на наяв­ність форм державної статистичної звітнос­ті в Україні, немає інтегрованої системи спостереження за водою в р. Дніпро і не на­працьовані дійові механізми збору і ефекти­вного використання даних. Тому питання створення моніторингу Дніпра для України, з її складною екологічною ситуацією та роз­ташуванням у центрі Європейського конти­ненту є навіть актуальним [14].

Створення такої інтегрованої системи має здійснюватись за напрацьованими да-, ними Міністерства охорони здоров'я.

Метою створення такої системи є сис­тематичне отримання оперативної інформа­ції про ступінь забруднення води для оцінки і управління факторами ризику здоров'я людини як для України, так і для інших те­риторій (Чорне море та ін.).

Методологічно давно установлено, що для проведення моніторингу стану об'єктів навколишнього середовища визначення од­нієї тільки кількості негативних чинників не достатньо.

Необхідно визначити їх дію на стан природи, сільгоспугідь та здоров'я людини.

При вирішенні цього питання поряд з традиційними мікробіологічними, фізико-хімічними методами досліджень із викорис­танням високочутливих приладів (хроматографів, полярографів, спектрофотометрів) ми на майбутнє передбачаємо проведення біо-індикації. Етапами створення моніторингу є:

• конкретизація мети та завдань;

• оцінка існуючої інфраструктури;

• розробка ключових елементів;

- проведення формуючого експерименту.
В роботі з програми моніторингу задіяні обласна, Черкаська міська санепідстан-ція, а також санепідстанції Канівського, Черкаського, Золотоніського та Чигиринсь­кого районів [15].

2.1.2 Результати моніторингу Кременчуцького водосховища

З 1995 по 2006 рік в 11 створах віді­брано 308 проб річкової води на хімічні та мікробіологічні показники.

Лабораторії санепідстанцій, що про­водять дослідження, - акредитовані, спеціа­лісти мають вищі та перші кваліфікаційні категорії. Матеріально-технічне забезпечення лабораторій складається з фотоелектроколориметрів - 39 шт., спектрофотомет­рів - 6 шт., полярографів - 4 шт., хроматог­рафів - 5 шт., атомно-абсорбійного спект­рофотометра - 1 шт. Результати моніторингу використо­вуються санепідслужбою при здійсненні державного санепіднагляду за станом водо­сховища. Аналіз лабораторних досліджень та оперативної роботи свідчить, що за останні роки намітилась незначна тенденція до оздоровлення водосховища(таблиця 2.1).

Таблиця 2.1 - Динаміка невідповідності стану води вимогам СанПіНу №4630-88 за 1995-2006 роки за хімічними та бактеріологічними показниками (в %)

Результати моніторингу водосховища показали, що відсоток проб, які не відповідають гігієнічним нормативам за хімічними показниками зменшився у два рази, за бактеріологічними - до трьох разів. Це також пов'язано зі зменшен­ням промислових скидів та кількості судо-заходів в п. Черкаси, інші пристані області.

В результаті чітко організованої робо­ти щодо збору підсланьових і господарсько-фекальних вод з приписних та транзитних плавзасобів їх викиди в акваторію водосхо­вища за останні 12 років санітарно-епідеміологічна та екологічна служби обла­сті не реєстрували.

Але на стан якості води водосховища значний негативний вплив мають аварійні викиди промислових і комунальних підприємств.

Так, аварія на каналізаційному колек­торі в м. Черкаси в грудні 2001 року при­звела до викиду значної кількості (понад 238,4 тис. м³) фекально-господарських сто­ків. Створений штаб із надзвичайних ситуа­цій облдержадміністрації провів ряд органі­заційно-оперативних заходів щодо швидкої ліквідації аварії [13].

Фекально-господарські стоки призве­ли до різкого погіршення показників якості води. Враховуючи ситуацію, була винесена постанова головного державного санітарно­го лікаря області про заборону промислово­го та любительського риболовства, прове­дення оздоровчо-спортивних заходів на те­риторії нижче викиду. Про аварію на колек­торі ми інформували санепідслужби сусід­ніх Кіровоградської та Полтавської облас­тей. Для одержання об'єктивної і оператив­ної інформації про рівень та структуру за­бруднення санепідслужба налагодила що­денне лабораторне дослідження води на ос­новні органолептичні, хімічні, бактеріологі­чні та вірусологічні показники в точках ни­жче викиду і контрольно-фоновій точці (на 500 м вище аварійного викиду).

Під час аварії на каналізаційному ко­лекторі відібрано і досліджено 147 проб на бактеріологічні показники і 135 проб на са­нітарно-хімічні.

Спостереження проводились в шести точках (у двох м. Черкаси, Черкаського і Чигиринського районів - з 31.12.01 р. по 12.01.02 p.), потім з 12.01.02 р. - в трьох точках.

Необхідно відзначити, що лабораторні дослідження проводились на підставі угоди між управлінням з надзвичайних ситуацій облдержадміністрації і обласною санепідс-танцію, завдяки чому було частково від­шкодовано затрати, яких ми зазнали.

Дані (таблиця 2.2) свідчать про погіршення якості води річки Дніпро за бактеріологіч­ними показниками, пов'язане з аварійним скидом господарсько-фекальних стічних вод.

Таблиця 2.2 - Стан р. Дніпро за період аварії на каналізаційному колекторі м. Черкаси(бактеріологічні показники).

*ЛКІІ - локтозопозитивні кишкові палички.

На кордоні з Кіровоградською облас­тю (пристань Адамівна) погіршення показ­ників річкової води не відмічалось.

Незважаючи на аварійну ситуацію, якість питної води в місті не погіршилась, оскільки водозабірна станція міста розмі­щена за 25 км вверх по течії.

Після ліквідації наслідків аварії нижче місця аварії відібрано і досліджено три про­би води. Якість води відповідає вимогам СанПіНу №4630-88.

При проведенні робіт виникли деякі непередбачені труднощі. Так, установи са­непідслужби не оснащені відповідними плавзасобами, засобами для прорубування ополонок на льоду для відбору води, спів­робітники не забезпечені теплими спецодя­гом і взуттям.

При проведенні робіт виникли деякі непередбачені труднощі. Так, у табелі оснащення установ сан епідслужби відсутні відповідні плавзасоби, засоби розробки опо лонок на льоду для відбору води, співробітники не забезпечені теп­лим спецодягом і взуттям.

У березні 2003 року екологами-науковцями Черкаського університету на конкурсній основі було отримано грант посольства Великобританії в Україні з теми: «Моніторинг басейну р. Дніпро». Актуальність обраної теми проекту була викликана необхідністю вивчення впливу на здоров'я людей та стан довкілля забруднювачів хімічного та біологічного походження, що містяться у водах Дніпра. Дослідження, проведені відповідними державними установами у поперед ні роки, мали вибірковий характер і недостатньо розкривали екологіч ну оцінку стану річки Дніпро. Су часні дослідження науковців уні верситету протягом 2003-2005 ро ків дозволять у динаміці глибше і детальніше вивчити вплив забруд нюючих речовин та розробити ме тодологічні підходи до зменшення їх концентрації у воді. Це сприяти ме оздоровленню Кременчуцького водосховища як джерела водопос тачання для багатьох міст України, позитивно вплине на природні еко системи та відновить рекреаційні можливості водосховища. Крім цього буде надано можливість контролювати екологічний стан во доймища, яке є джерелом госпо дарсько-побутових промислових та технологічних потреб регіону. Дослідження провадяться на базі 2-х кафедр екології університету та акредитованих лабораторій об ласної санепідстанції. Передбача ється проведення біоіндикації ста ну р. Дніпро з використанням комп'ютерних програм та обробки результатів досліджень. З цією ме тою буде використаний пакет прик ладної програми МАGІС, розроб лений фахівцями Інституту гігієни і медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України. Ця програма по зитивно оцінена Експертною ра дою «Асоціації спеціалістів з ме дичної інформатики» і не має віт чизняних та зарубіжних аналогів.

Наведені дані підтверджують доцільність подальшого про ведення моніторингу за екологіч ним станом Кременчуцького водо сховища та впровадження на май бутнє методу біоіндикації при здій сненні моніторингу.

Моніторинг якості води у во досховищі дасть змогу обґрунту вання для проведення профілак тичних заходів у населених пунктах-водокористувачах водос ховища з попередження інфекцій них захворювань водної етіології.

Характеристики

Список файлов курсовой работы