164407 (624757), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

- порядок організації зберігання цінностей у депозитаріях установ комерційних банків.

Однією з найважливіших функцій Національного банку України є монопольне здійснення емісії національної валюти України - введення її в обіг і вилучення з обігу. Він організовує виробництво банкнот і монет, визначає їх дизайн, платіжні ознаки, регулює структуру готівки в обігу за номіналами, забезпечує потреби економіки в готівці, контролює стан готівки, вилучаючи з обігу зношені банкноти і монети.

Для виконання цієї функції НБУ створює резервні фонди банкнот і монет у Центральному сховищі.

Резервні фонди банкнот і монет перебувають виключно у віданні Національного банку України. Це означає, що надходження і видача з резервних фондів здійснюються на підставі письмових емісійних розпоряджень департаменту готівково-грошового обігу НБУ.

Готівка надходить у резервні фонди Центрального сховища з Банкнотно-монетного двору і шляхом вивезення надлишків придатних банкнот та монет із регіональних управлінь НБУ. Крім того, регіональні управління НБУ за встановленою схемою вивозять зношені банкноти і дефектні монети в Центральне сховище для подальшого їх знищення.

У регіональних управліннях НБУ запаси готівки зберігаються у сховищах, а для забезпечення щоденних оперативних потреб - в оборотній касі.

З метою децентралізації управління готівковим обігом у країні, забезпечення оперативного і безпосереднього ефективного регулювання взаємовідносин із комерційними банками регіональні управління Національного банку України наділяються правами самостійного розпорядження готівкою, яка зберігається в їхніх сховищах і в оборотній касі, - передача банкнот і монет зі сховища до оборотної каси та з оборотної каси до сховища, здійснення підкріплень комерційних банків готівкою з оборотної каси за їхніми заявками, приймання надлишків готівки від комерційних банків.

Регіональні управління НБУ визначають обсяги готівки, яка зберігається у сховищах, з урахуванням забезпечення поточної діяльності протягом 2-3 місяців, регулюють необхідні обсяги готівки в оборотних касах.

Облік відповідних операцій із готівкою в регіональних управліннях НБУ здійснюються відповідно до вимог міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Про здійснені готівкові операції протягом дня установи НБУ звітують перед департаментом готівково-грошового обігу НБУ за встановленими формами звітності.

Вдосконалення порядку складання прогнозів емісії готівки повинно здійснюватися у напрямі:

- підвищення ролі аналізу динаміки показників готівкового обігу в ув`язці з показниками, що характеризують економічний стан країни;

- підвищення відповідальності регіональних управлінь щодо обґрунтування прогнозних розрахунків готівкової емісії, що пов`язане з розширенням повноважень і їх самостійності в питаннях управління готівковим обігом у регіоні;

- надання прав регіональним управлінням НБУ та комерційним банкам вирішувати питання щодо переліку показників, які необхідно одержувати від клієнтів для здійснення прогнозних розрахунків готівкової емісії;

- скоротчення етапів розглядання та узгодження прогнозів готівкової емісії (скасування практики затвердження та доведення прогнозних розрахунків до регіональних управлінь НБУ і комерційних банків).

1. Правові основи обігу готівки

Організація готівкового обігу в Україні має ґрунтуватися на таких основних законодавчих документах:

• Закон України "Про Національний банк України",

• Закон України "Про банки і банківську діяльність",

• Закон України "Про здійснення платежів на території України та порядок забезпечення податкових зобов`язань",

• Закон України "Про застосування електронних контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Також дана тема ґрунтується на відповідні нормативні акти Національного банку України, зокрема:

• Інструкція" Про порядок здійснення установами комерційних банків касових операцій", "З організації емісійно-касової роботи в установах Національного банку України",

• Інструкція "З визначення платіжності національної валюти та валюти іноземних держав",

• Інструкція "Про порядок експертизи банкнот національної та іноземної валюти у банківській системі України",

• Інструкція "Щодо організації обробки банкнот на автоматизованих системах";

• Інструкція "Про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України",

• Інструкція "Порядок ведення касових операцій у народному господарстві України",

• Інструкція "Порядок організації розрахунково-касового обслуговування комерційними банками клієнтів і взаємовідносини з цього питання між установами Національного банку України та комерційними банками", ряд інших документів;

• Інструкцією "З організації емісійно-касової роботи в установах банків України" .

Потребує зміни законодавча база щодо організації роботи з фальшивими грошима.

Вкрай негативним фактом у справі поліпшення організації здійснення операцій з готівкою є відсутність комплексного підходу до проблеми обробки готівки, починаючи від її виробництва і випуску в обіг до обробки в Національному банку України і комерційних банках та у позабанківській сфері.

2. ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНУ ГРОШОВОГО ОБІГУ В УКРАЇНІ ТА ІНШИХ КРАЇН

2.1 Оцінка стану готівкового обігу в Україні

У національній економіці відбувається безперервний кругооборот доходів і продуктів, який опосередковується відповідним оборотом грошей. Грошовий оборот - це рух грошей у процесі виробництва, розподілу, обміну й споживання національного продукту, який здійснюється шляхом безготівкових розрахунків та через обіг готівки. Рух готівки відбувається в процесі обігу товарів або виконання різних платежів. З розвитком товарного виробництва обмін товару на товар ( Т-Т ) став обслуговуватися грошима (Т-Г-Т), тому грошовий оборот пов'язаний із обігом товарів і обслуговується їм. Гроші поступають в обіг, щоб обслуговувати реалізацію товарів, а їх кількість визначається кількістю товарів, рівнем цін на товари і швидкістю обігу грошей. Грошовий оборот відрізняється від товарного тим, що кожний товар тільки тимчасово перебуває в сфері обігу, тоді як гроші знаходяться в обігу постійно.

Гроші, виконуючи функцію обігу і платежу в своєму безперервному русі в рамках грошової системи кожної держави загалом забезпечують грошовий оборот. Рух грошей зумовлений рухом товарів тобто зміни в русі товарів в наслідок скорочення виробництва або його зростання спричиняють збільшення або скорочення грошей в обігу.

Іншими словами для реалізації якої-небудь кількості товарів в певний період необхідна відповідна кількість грошей.

Кількість грошей в обігу можна визначити по формулі:

Кт *Цт

До =------------- (1)

О

де: До - кількість грошей в обігу;

Кт - кількість товарів;

Цт - рівень цін на товари;

О - швидкість обігу грошей.

Грошова маса, що перебуває в обігу, її структура і динаміка вважаються одними з головних макроекономічних показників стану народного господарства.

В основу виділення обсягу і структури грошової маси покладено агрегатний метод вимірювання пропозиції грошей. Грошовий агрегат у даному разі є групуванням певної категорії грошових форм відповідно до рівня їхньої ліквідності. В Україні обсяг грошової маси розраховується за допомогою агрегатів:

М0 - готівка;

М1 = М0 + депозити до запитання.

В Україні кошти клієнтів за трастовими операціями банків почали враховуватися статистикою лише з 2005 р.

Таким чином, розмежування окремих грошових агрегатів визначається насамперед ступенем їх ліквідності. Найліквіднішим агрегатом є М0, найменш ліквіднім - М3. НБУ визначає структуру грошової маси в обігу агрегатним методом з 2003 р.

Аналіз структури і динаміки грошової маси має важливе значення при виробленні центральними банками орієнтирів кредитно-грошової політики.

Використання різних показників грошової маси дозволяє диференційовано підійти до аналізу стану грошового обігу.

Зміна об'єму грошової маси може бути результатом як зміни маси грошей в обігу, так і прискорення їх обороту. Швидкість обігу грошей - показник інтенсифікації руху грошей при функціонуванні їх як засобу обігу і засобу платежу. Він важко піддається кількісній оцінці, тому для його розрахунку використовуються непрямі дані.

У промислово розвинених країнах в основному обчислюються два показники швидкості обігу грошей:

• показник швидкості обігу в кругообороті доходів - відношення валового національного продукту або національного доходу до грошової маси, а саме до агрегату М1 або М2; цей показник розкриває взаємозв'язок між грошовим обігом і процесами економічного розвитку;

• показник оборотності грошей в платіжному обороті - відношення суми переведених коштів по банківських поточних рахунках до середньої величини грошової маси.

Зміна швидкості обігу грошей залежить від багатьох чинників, як загальноекономічних (циклічного розвитку економіки, темпів економічного зростання, руху цін), так і чисто монетарних (структури платіжного обороту, розвитку кредитних операцій і взаємних розрахунків, рівня процентних ставок на грошовому ринку тощо).

Наявна грошова маса в обігу України в розрізі грошових агрегатів представлена в таблиці 2.1.1.

Таблиця 2.1.1 Наявна грошова маса в обігу України млн. грн.

Дані таблиці свідчать про стрімкий зріст як усієї наявної грошової маси, так і кожного її грошового агрегату (Графік 1).

НБУ останніми роками вживає заходи щодо зниження темпів зростання сукупної грошової маси, резервів, готівки, особливо у позабалансовому обороті. У підсумку зниження темпів зростання грошових агрегатів призвело до звуження монетарних каналів інфляції. Проте, незважаючи на це, продовжує зберігатися цілий ряд негативних тенденцій у грошовому обороті України. Деформації структури грошової маси породили глибокі суперечності в розвитку національної фінансово-грошової системи і одночасно - дисбаланс між фінансовою та виробничою сферами економіки. Багато в чому втрачені важливі функціональні можливості грошової маси - забезпечення платіжно-розрахункових відносин, стимулювання схильності господарських суб`єктів до заощаджень тощо.

Графік 1. Готівковий обіг в Україні за 2004-2009 рр

Суттєві деформації виникли у розподілі грошової маси між населенням та підприємствами й організаціями. В Україні проявилася тенденція до зростання частки грошової маси у населення, що відображає кризову ситуацію із погіршенням фінансового стану підприємств (фірм). Серйозні деформації у грошовому обороті характерні для співвідношення між готівковою і безготівковою частинами грошової маси. Чим нижча частка М0 у загальній грошовій масі, тим ефективнішою та розвиненішою вважається дана національна грошова система. І навпаки, перевищення темпів зростання М0 порівняно з іншими грошовими агрегатами свідчить про негативні процеси в грошовій сфері.

Серед найвагоміших причин зростання частки готівки в обігу - намагання багатьох суб`єктів господарювання здійснювати розрахунки готівкою з метою уникнення податків; мала довіра юридичних і фізичних осіб до комерційних банків та інших фінансово-кредитних установ тощо.

Зростання готівки в загальній грошовій масі ускладнює стан з розрахунками у народному господарстві, зменшує грошові надходження на розрахункові рахунки підприємств (фірм), знижує ліквідність та послабляє кредитний потенціал комерційних банків.

Завдяки проведеним заходам фінансової стабілізації у структурі грошової маси відбувся різкий зсув на користь коштів з коротким строком обігу. Гривневі заощадження у банках, які за своїм функціональним призначенням повинні формувати нагромадження, насправді неухильно втягуються в поточний грошовий оборот і втрачають властивості інвестицій.

Розглянути структуру грошової маси за останні роки можна за допомогою диаграм, зображених на мал.2.1.1, 2.1.2 та 2.1.3.

Характеристики

Список файлов курсовой работы