164277 (624701), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

У Бюджетному кодексі України визначені повноваження зі здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства такими органами, як Верховна Рада України, Рахункова палата, Міністерство фінансів, Державне казначейство, Державна контрольно-ревізійна служба, Верховна Рада і Рада міністрів Автономної Республіки Крим та відповідними місцевими радами.
У процесі бюджетного планування важливу роль відіграє попередній фінансовий контроль за визначенням обсягу фінансових ресурсів держави та окремих адміністративно-територіальних одиниць, мобілізованих у бюджет, їх розподілом між окремими суспільними потребами. Фінансові органи аналізують прогнозні показники економічного та соціального розвитку, які є основою для розроблення проектів Державного бюджету України і місцевих бюджетів.

Особливу увагу приділяють показникам, від яких залежить обсяг бюджетних доходів, а також розмір і структура запланованих видатків. Насамперед це стосується таких показників, як загальний обсяг валового внутрішнього продукту, індексів споживчих та гуртових цін, прогнозованого офіційного обмінного курсу гривні, прогнозованого рівня безробіття.

Розглядаються й аналізуються також чинники зростання випуску і реалізації продукції, що виробляється різними галузями економіки; чинники зростання рентабельності, скорочення витрат виробництва й обігу; товарообіг, його відповідність грошовим доходам населення; обсяг капіталовкладень та їх забезпечення необхідними матеріальними і фінансовими ресурсами; дані про зміни складу об'єктів, що підлягають бюджетному фінансуванню; контингенти в закладах освіти, охорони здоров'я тощо.

На основі такого аналізу Міністерство фінансів України і фінансові органи на місцях розробляють конкретні пропозиції щодо забезпечення намічених видатків фінансовими ресурсами, виявляють можливі резерви зростання бюджетних надходжень. Розроблення проекту Державного бюджету здійснюється з урахуванням Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний рік, які визначаються в Бюджетній резолюції. Тому в процесі фінансового контролю звертається увага на відповідність проекту бюджету тим вимогам, які викладені в затвердженій Верховною Радою України Бюджетній резолюції.

Загальну організацію та управління виконанням Державного бюджету здійснює Міністерство фінансів України, яке координує діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету. Державний бюджет України, бюджет Автономної Республіки Крим і місцеві бюджети виконуються за розписом відповідно до бюджетних призначень. У процесі виконання бюджету Міністерство фінансів України і місцеві фінансові органи здійснюють прогнозування та аналіз доходів відповідного бюджету. Контролюється своєчасне та повне надходження податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів відповідно до законодавства, доходи бюджету зараховуються на відповідні казначейські рахунки і не можуть акумулюватися на рахунках органів стягнення. Державне казначейство України здійснює контроль за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів затвердженому розпису бюджету. Платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів можуть здійснюватись лише за наявності відповідного бюджетного зобов'язання і наявності невикористаних бюджетних асигнувань. Якщо під час виконання Державного бюджету фактичний рівень його дефіциту перевищує встановлений або значно знижуються надходження від дохідних джерел, Верховна Рада України за пропозицією Кабінету Міністрів України приймає рішення про пропорційне скорочення затверджених бюджетних видатків щомісячно за всіма статтями бюджету (крім захищених статей, перелік яких визначається Верховною Радою) до кінця бюджетного року.

Бюджет Автономної Республіки Крим і місцеві бюджети також виконуються за видатками в тих пропорціях відносно загальної суми видатків відповідного бюджету, які були затверджені Верховною Радою АРК та відповідними радами народних депутатів. Контроль за пропорційним фінансуванням здійснюється щоквартально Міністерством фінансів Автономної Республіки Крим і місцевими фінансовими органами.

В цілому за Конституцією України суб’єкти контролю можна умовно поділити на суб’єкти першої і другої підсистем.

До контролюючих суб’єктів першої підсистеми належать громадяни України, Президент, Верховна Рада, Кабінет Міністрів та інші органи державної виконавчої влади, Конституційний та інші суди, органи прокуратури, органи місцевого самоврядування, політичні й громадські організації, засоби масової інформації.

До групи контролюючих органів другої підсистеми відносяться органи незалежного фінансового контролю, виконавцями якого є насамперед аудитори й аудиторські фірми.

В наступних частинах розділу розглянемо саме роль Державної контрольно – ревізійної служби та Державної податкової адміністрації України в здійсненні фінансового контролю в Україні.

2.2 ДКРУ як суб’єкт здійснення державного фінансового контролю

Державна контрольно-ревізійна служба України, її функції і правові основи діяльності опираються на закон України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”[3].

Головною задачею державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного контролю над використанням методів і матеріальних цінностей, їх збереженням, утриманням і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, інших центральних органах державної виконавчої влади, місцевих органах влади і самоврядування, розробка пропозицій про усунення виявлених недоліків і порушень і заходів з їх подальшого усунення.

Завдання Державної контрольно-ревізійної служби у сфері контролю перетинаються тільки із завданням Рахункової палати ВРУ, а саме в частині контролю за використанням коштів державного бюджету. При цьому РП веде парламентський контроль переважно на рівні центральних органів управління державою, а ДКРС починаючи з бюджетних установ у селах аж до міністерств і відомств. Для цього ДКРС уже понад 15 років має розгалужену структуру у всіх містах, районах і областях, а РП складається тільки з центрального апарату. За такої ситуації відмова від постійного контролю за використанням бюджетних коштів, у тому числі державного бюджету, на місцях силами ДКРС є недоцільна як із точки зору профілактики фінансових порушень, так із точки зору економічного ефекту такого контролю.

Служба завершила 2008 рік із рекордними показниками: загальна сума виявлених фінансових порушень та недоліків становила 43,7 млрд. грн., що майже у 2,5 рази більше від показників 2007 року (18,4 млрд. грн.). Такий приріст відбувся попри те, що кількість проведених контрольних заходів за 2008 рік скоротилася до 16,4 тисячі проти 17,6 тисячі у 2007 році, а кількість перевірених об'єктів — до 15,6 тисячі проти 16,6 тисячі. Черговий антирекорд встановив «коефіцієнт злочинності» (частка об'єктів, де виявлено порушення), сягнувши 97 відсотків (за 2007 рік — 93%).

У структурі фінансових порушень, наведених у діаграмі, привертає увагу рекордне зростання порушень, які призвели до втрат (майже 17,1 млрд. грн.), що майже у 8 разів більше від показника 2007 року (2,2 млрд. грн.). Почасти це пов'язано з тим, що у статистичній звітності ф.ікр з вересня 2008 року почали відображатися втрати, допущені внаслідок неефективних управлінських дій — 13,4 млрд. грн. за підсумками року. Однак і фінансові порушення, що призвели до втрат, досягни 3,7 млрд. грн., тобто в 1,7 рази перевищили показник 2007 року.

У 2008 році домінували порушення, які не призвели до втрат — 26,6 млрд. грн., що на 10,4 млрд. грн. більше, ніж у 2007 році. Проте й цей показник зазнав не лише кількісних, але й якісних змін. Традиційно значні суми становлять заниження в обліку вартості активів та невзяття їх на баланс — 9,6 млрд. грн. (8,7 млрд. грн. у 2007 році). Однак істотно (у 2,5 рази) зросла оплата за державні кошти вартості товарів, робіт і послуг без проведення передбачених законодавством процедур закупівлі, що досягли 4,8 млрд. грн.. Рекордним семикратним приростом здивував показник завищення кредиторської заборгованості та зобов'язань перед фізичними і юридичними особами — 1,3 млрд. грн. (проти 190,7 млн. гривень).

У 2008 році основні зусилля Служби були спрямовані на виконання пріоритетів, визначених Урядом. У цілому вони були виконані.

Успішно завершились антикорупційні аудити в центральних органах виконавчої влади та комплексні перевірки підприємств вугільної промисловості, залізничного транспорту, нафтогазового комплексу та енергетики. їх результати були дуже резонансними та обговорювались на засіданні Уряду Ці аудити справді виявились антикорупційними — настільки масштабні зловживання владою, оборудки з розкрадання державного майна та бюджетних коштів буди виявлені Службою.

Окрім того, були вжиті заходи щодо подальшого правового врегулювання окремих сфер діяльності Служби, механізмів використання державних ресурсів та забезпечення належного рівня фінансово-бюджетно"] дисципліни вдержаві. 8 січня 2009 року відбулося засідання Урядового комітету з питань економічної політики, який прийняв відповідне рішення, що зобов'язало центральні органи виконавчої влади забезпечити виконання розроблених нами заходів щодо запобігання порушенням фінансової дисципліни, спрямованих на посилення профілактичної спрямованості контролю.

У Верховній Раді зареєстровано підготовлені нами законопроекти — «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо зміцнення фінансово-бюджетної дисципліни)» №2329 (розширює можливості щодо накладання адміністративних стягнень і підвищує їх дієвість) та «Про внесення змін до Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» і деяких законодавчих актів України» №2359 (передбачає спрощення процедур проведення контрольних заходів та зняття необґрунтованих обмежень на їх проведення). Дуже сподіваюся, що цього року вони будуть схвалені.

Однак у діяльності Служби залишається низка невирішених проблем та недоліків.

На фоні рекордних показників обсягів виявлених порушень відбулося різке зниження абсолютних та відносних показників забезпечення їх відшкодування:

• рівень надходження донарахованих фінансових ресурсів за результатами наших контрольних заходів становить лише 20 відсотків, або 260 млн. грн. Це мінімум чи не за весь час існування Служби;

• абсолютна сума надходження ресурсів до бюджетів — 138 млн. грн., що лише на 27% покриває витрати, які держава спрямовує на утримання Служби.

Для порівняння: видатки лише на оплату праці працівників Служби минулого року були у два з половиною рази більші — 331 млн. грн. Найнижчі показники самоокупності демонструють КРУ в Донецькій (3,2%), Хмельницькій (3,9%), Тернопільській (6,0%), Волинській (6,5%) областях та місті Севастополі (7,7%).

Рис. 2.1. Втрати фінансових і матеріальних ресурсів у 2008 році.

Рис. 2.2. Фінансові порушення, що призвели до втрат у 2008 році.

Рис. 2.3. Фінансові порушення, що не призвели до втрат у 2008 році.

В умовах світової фінансової кризи, яка переросла у загальноекономічну і вразила Україну, нашим пріоритетним завданням стає забезпечення наповнення бюджету. Підлягає безумовному виконанню доведений помісячний план-графік забезпечення центральними органами виконавчої влади надходжень до загального фонду держбюджету на І квартал та на весь 2009 рік. Перед кожним регіональним КРУ стоїть завдання: забезпечити надходження до бюджету у сумах, не менших від витрат на їх утримання.

Рис. 2.4. Структура фінансових поршень, виявлених органами ДКРС протягом 2008 року.

Неприйнятною також є ситуація, коли відшкодування незаконних, нецільових витрат та недостач забезпечується на рівні 42 відсотків. Найнижчий рівень відшкодування таких порушень забезпечено КРУ в Донецькій області — 20,6% , КРУ в Харківській області — 25,6% та КРУ в Черкаській області — 38,8 відсотка.

Окремі Управління не забезпечили навіть відшкодування «інших» порушень, хоча вони повинні усуватися вже під час ревізії. КРУ в Донецькій області забезпечило усунення таких порушень на рівні лише 16,4%, а КРУ в Запорізькій області — 27,8 відсотка.

Основна причина низького рівня усунення порушень — це проблеми, що виникають у процесі реалізації матеріалів контрольних заходів, незастосування заходів впливу до порушників фінансової дисципліни та неналежний рівень правової роботи в окремих Управліннях.

Проте на заваді стають також упущення на стадії виявлення й документування порушень. Окремі Управління «згортають» цю роботу. Зменшення обсягів виявлених незаконних, нецільових витрат та недостач спостерігаються по КРУ в Кіровоградській області —- на 77%. КРУ в Київській області — на 61,3%. КРУ в м. Києві — на 37,7%. Знизилась активність роботи з виявлення недоотриманих фінансових ресурсів по КРУ в м. Севастополі — на 60.1 % та КРУ в Сумській області — на 40,5 відсотка.

Не було звернено належної уваги на виявлення фактів втрат фінансових І матеріальних ресурсів, допущених в результаті неефективних управлінських дій, КРУ в м. Севастополі (встановлено 4,2 млн. грн.), КРУ в Тернопільській області (4,9 млн. грн.), КРУ в Закарпатській області (6,4 млн. гривень).

Залишається високим рівень без-результативних контрольних заходів, які проводяться КРУ за власною ініціативою. Чверть таких контрольних заходів у четвертому кварталі завершено безрезультатно (4 ревізії) чи виявились малорезультативними (484 ревізій), lie насамперед стосується КРУ у Волинській, Донецькій, Львівській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій областях та м. Києві, контрольні заходи яких завершено з «результатом» у межах 10 тис. грн. втрат.

Характеристики

Список файлов курсовой работы