160243 (622990), страница 4
Текст из файла (страница 4)
Таблиця 1.8
Аналіз показників по групам підприємств
Середнє значення | Стандартне відхилення | Довірчий інтервал (5%) | Мінімальне значення | Максимальне значення | |
НЕБАНКРУТИ | |||||
Коефіцієнт покриття | 2,00 | 1,26 | 0,36 | 1,64 | 2,37 |
Робочий капітал до активів | 0,12 | 0,14 | 0,04 | 0,08 | 0,16 |
Чиста вартість ВК до загальної величини заборгованості | 5,23 | 5,65 | 1,63 | 3,60 | 6,87 |
Рентабельність продажів | 0,21 | 0,17 | 0,05 | 0,16 | 0,27 |
Рентабельність ВК | 0,32 | 0,43 | 0,13 | 0,19 | 0,45 |
Рентабельність активів | 0,19 | 0,20 | 0,06 | 0,13 | 0,26 |
Коефіцієнт оборотності активів | 0,89 | 0,65 | 0,20 | 0,69 | 1,09 |
Грошовий потік до заборгованості | 1,28 | 1,57 | 0,77 | 0,51 | 2,06 |
БАНКРУТИ | |||||
Коефіцієнт покриття | 0,70 | 0,29 | 0,10 | 0,60 | 0,80 |
Робочий капітал до активів | -0,27 | 0,27 | 0,10 | -0,36 | -0,17 |
Чиста вартість ВК до загальної величини заборгованості | 2,39 | 4,60 | 1,59 | 0,80 | 3,99 |
Рентабельність продажів | -0,07 | 0,20 | 0,07 | -0,14 | 0,01 |
Рентабельність ВК | -0,06 | -0,06 | 0,25 | 0,10 | 0,04 |
Рентабельність активів | -0,03 | 0,10 | 0,04 | -0,07 | 0,00 |
Коефіцієнт оборотності активів | 0,63 | 0,49 | 0,18 | 0,44 | 0,81 |
Грошовий потік до заборгованості | 0,03 | 0,15 | 0,09 | -0,06 | 0,11 |
Довірчий інтервал являє собою інтервал, усередині якого з імовірністю 95% знаходиться значення аналізованих показників. Пояснимо на прикладі коефіцієнта покриття. Отриманий довірчий інтервал означає, що з імовірністю 95% коефіцієнт покриття в підприємства-небанкрута може приймати значення від 1,64 до 2,37, у той час як з тією же імовірністю цей показник у підприємства-банкрута може приймати значення від 0,60 до 0,80. Як бачимо, інтервали не тільки не перетинаються, але і відстоять досить далеко один від одного, що говорить про гарну "розділову" здатності даного показника.
За даним критерієм показники "Відношення чистої вартості власного капіталу до загальної величини заборгованості" і "Коефіцієнт оборотності активів" не можуть служити надійними показниками при оцінці платоспроможності підприємства. У першого з них довірчі інтервали виявилися занадто широкі й у результаті перетнулися (3,60 і 6,87 для небанкрутів і 0,8 і 3,99 для банкрутів). У другого показника довірчі інтервали були не настільки широкі, але, проте, також перетнулися (0,69 і 1,09; 0,44 і 0,81).
Для того, щоб переконатися в тім, що всі показники, включені нами в розгляд, дійсно необхідні в моделі, проведемо кореляційний аналіз їхньої взаємозалежності. Результати розрахунку представлені в таблиці 1.9 (сильно корелюють показники виділені жирними).
Таблиця 1.9
Аналіз кореляції показників
КОРЕЛЯЦІЯ | ОА/КЗ | РК/А | П/В | П/ВК | П/А | ДП/З |
Коефіцієнт покриття | Х | 0,70 | 0,53 | 0,34 | 0,57 | 0,64 |
Робочий капітал до активів | 0,70 | Х | 0,74 | 0,60 | 0,71 | 0,50 |
Рентабельність продажів | 0,53 | 0,74 | Х | 0,56 | 0,75 | 0,62 |
Рентабельність ВК | 0,34 | 0,60 | 0,56 | Х | 0,83 | 0,41 |
Рентабельність активів | 0,57 | 0,71 | 0,75 | 0,83 | Х | 0,73 |
Грошовий потік до заборгованості | 0,64 | 0,50 | 0,62 | 0,41 | 0,73 | Х |
На основі таблиці видно, що рентабельність активів знаходиться в тісному зв'язку з показниками робочого капіталу до активів, рентабельністю продажів, рентабельністю власного капіталу і грошовим потоком до заборгованості. Робочий капітал, крім рентабельності активів, корелює з коефіцієнтом покриття і рентабельністю продажів.
Включати в модель тісно пов'язані один з одним показники недоцільно. Таким чином, варто розглянути 3 моделі.
Кожну з даних моделей, формують наступні показники:
Модель№1:
-
Робочий капітал до активів
-
Рентабельність власного капіталу
-
Грошовий потік до заборгованості
Модель№2:
-
Коефіцієнт покриття
-
Рентабельність активів
Модель№3:
-
Коефіцієнт покриття
-
Рентабельність продажів
-
Рентабельність власного капіталу
-
Грошовий потік до заборгованості
Таким чином, одержимо наступні моделі:
Модель№1=0,47К1+0,14К2+0,39К3
Модель№2=0,62К4+0,38К5
Модель№3=0,49К4+0,12К2+0,19К6+0,19К3,
Де
К1 - Робочий капітал до активу
К2 - Рентабельність власного капіталу
К3 - Грошовий потік до заборгованості
К4 - Коефіцієнт покриття
К5 - Рентабельність активів
К6 - Рентабельність продажів
Для визначення критичних значень моделей розрахуємо кожну з них для розглянутих підприємстві і побудуємо довірчі інтервали з рівнем помилки 5%.
Отримані результати представлені в таблиці 1.10.
Таблиця 1.10
Критичні значення моделей
Модель | Благополучні | Банкрути | Зона невизначеності |
I | 0,08-0,16 | (-0,20)-(-0,08) | (-0,08)-0,08 |
II | 1,07-1,54 | 0,35-0,49 | 0,49-1,07 |
III | 0,92-1,36 | 0,25-0,38 | 0,38-0,92 |
Аналіз даних моделей на підставі даних розглянутих підприємств показав, що найменшу помилку має модель №3. Проведемо за даною моделлю прогноз фінансового стану для ЗАТ „Фудс Компані” станом на 2003 рік:
М3 = 0,49*0,99+0,12*0,01+0,19*0,001+0,19*0,20199 = 0,5254
Отримані результати свідчать, що підприємство належить до зони невизначеності і фінансовий стан підприємства можна визначити як нестійкий, що підтверджує результати отримані вище.
Отже, базуючись на проведених дослідженнях можна зробити висновок, що для українських підприємств застосування „західних” показників неплатоспроможності і банкрутства є небажаним, так як вони не враховуються специфіку вітчизняного економічного середовища і відповідно не ілюструють реальну картину фінансового стану вітчизняних підприємств.
1.4 Економічна сутність основних фондів
Будь-який процес праці включає два основних компонент: засоби виробництва, які у свою чергу діляться на предмет праці і засоби праці, робоча сила. Засоби праці в економіці прийнято називати основними засобами або основними фондами підприємства.
Основні засоби (фонди) - та частина виробничих фондів, яка бере участь в процесі виробництва тривалий час, зберігаючи при цьому свою натуральну форму, а їх вартість переноситься на продукт, що виготовляється, поступово, по частинах, у міру використовування1 .
Основні виробничі засоби (фонди)- матеріально-технічна база суспільного виробництва. Від їх об'єму залежать виробнича потужність підприємства і значною мірою рівень технічного озброєння праці. Накопичення основних засобів і підвищення технічної озброєнності праці збагатили процес праці, додають праці творчий характер, підвищують культурно-технічний рівень суспільства.
По діючій видовій класифікації основні виробничі засоби діляться на наступні групи:
-
Будівлі, в яких відбуваються процеси основних, допоміжних і підсобних виробництв; адміністративні будівлі; господарські будови. У вартість цих об'єктів окрім вартості будівельної частини включається і вартість систем опалювання, водопроводу, електроарматури, вентиляційних пристроїв і ін.
-
Споруди – інженерно - будівельні об'єкти, які необхідні для здійснення процесу виробництва: дороги, естакади, тунелі, мости і ін.
-
Передавальні пристрої - водопровідна і електрична сіть; тепломережа, газові сіті, проводи, тобто об'єкти, що здійснюють передачу різних видів енергії з машин-двигунів до робочих машин.
-
Машини і устаткування:
-
силові машини і устаткування, включаючі всі види енергетичних
-
агрегатів і двигунів;
-
робочі машини і устаткування, які безпосередньо впливають на предмет праці або його переміщення в процесі створення продукції;
-
вимірювальні і регулюючі прилади і пристрої і лабораторне устаткування, призначене для вимірювань, регулювання виробничих процесів, проведення випробувань і досліджень;
-
обчислювальна техніка: електронно-обчислювальні, управляючі аналогові машини, а також машини і пристрої, вживані для управління виробництвом і технологічними процесами;
-
устаткування, які не віднесені до перерахованих підгруп.
-
-
Транспортні засоби - що належить підприємствам, пересувний склад залізниць, водний і автомобільний транспорт, а також внутрішньо заводські транспортні засоби: автокари, вагонетки, візки і ін.
-
Інструменти і пристосування, що служать більше року і що коштують більш однієї тисячі гривень за штуку. Інструменти і інвентар, що служать менше року або що коштують дешевше за одну тисячу гривень за штуку, відносяться до оборотних коштів як МШП.
-
Виробничий інвентар і обладнання, призначені для зберігання матеріалів, інструментів і полегшення праці, - верстаки, стелажі, столи, контейнери і ін.
-
Господарський інвентар - предмети конторського і господарського призначення (меблі, шафи, розмножувальні апарати, предмети, що не згоряють протипожежного призначення і ін.).
-
Багаторічні насадження.
-
Капітальні витрати на поліпшення земель (без споруд).
-
Інші основні засоби2
Співвідношення окремих груп основних засобів в їх загальному об'ємі представляє видову (виробничу) структуру основних засобів.
Основні виробничі засоби прийнято ділити на дві частини: активну і пасивну частину. До активної частини основних засобів відносять ті засоби, які беруть безпосередню участь у виробничому процесі (машини і устаткування). До пасивної ж частини основних засобів відносять ті засоби, які забезпечують нормальне функціонування виробничого процесу. В середньому по виробництву активна частина основних засобів складає 60%, а пасивна частина –40% від всього складу основних засобів. Найважливішими чинниками, які впливають на структуру основних виробничих засобів є: характер продукції, що випускається, об'єм випуску продукції, рівень автоматизації і механізації, рівень спеціалізації і кооперації, кліматичні і географічні умови розташування підприємств.