159621 (622844), страница 4
Текст из файла (страница 4)
Філософська система Сковороди базується на античній спадщині (ідеях Платона, Сократа, Плутарха, Квінтіліана, що становили теоретичну основу його вчення). По суті, Сковорода, не маючи попередників, відновив неоплатонізм в українській духовній культурі, став засновником української класичної філософії, започаткувавши новий науковий напрям - філософію серця, яка грунтовно розроблена в XIX ст. у працях П. Юркевича та ін. Серце в розумінні Сковороди означало душу людини, думку, вищий розум, Бога, тому було рушійною силою, "пружиною" усього. У собі, вважав Сковорода, потрібно шукати "істинну людину", Бога. "Пізнай себе", - закликав він слідом за Сократом, акцентуючи увагу на самопізнанні та самодосконалості. Вчення Сковороди, хоч він і не прийняв геліоцентричної теорії Коперника ("Кинь Коиерникові сфери, глянь в сердечнії печери"), поєднало в собі й ідеї просвітництва. Він сіяв знання, освіту і розум серед свого народу, привернувши тим самим увагу освічених кіл до простолюду ("А мой жребій з голяками"), пропагував загальнолюдські цінності, сформував ідею "сродної праці" (тобто вибору життєвого шляху за природними нахилами та обдаруваннями людини), яка мала лягти в основу життя як суспільства так і конкретної людини, поширював ідеї стоїцизму та гуманізму, закликав до поміркованості, повчав керуватися "твердим глуздом", вплинув на становлення просвітницького реалізму в українській літературі з його соціально-побутовим спрямуванням та чіткістю думки ("Всякому городу нрав і права", "Сад божественних пісень") і, нарешті, започаткував нові жанри в українській літературі: сатиричну і пейзажну лірику та байку. Його наука, на мою думку, раціоналістична в тому розумінні, що навчала людей не абстрактним поняттям, а мудрості життя, осмисленню суперечностей навколишнього світу і самої людини.
Таким чином, спадщина Сковороди є дорогим надбанням української та світової культури. Одним із доказів цього виступає той факт, що пам’ять про Григорія Сковороду вшановують в Україні та в усьому світі.
Перелік використаної літератури
-
Сковорода Г.С. Вибране.- X.: Прапор, 1990р. - 299 с.
-
Сковорода Г.С. Сад пісень.- К.: Веселка, 1972р. - 200 с.
-
Іваньо І.В. Філософія і стиль мислення Г.Сковороди.- К.: Наукова думка, 1983р. - 269 с.
-
Григорій Сковорода. Твори у двох томах. Том 1. – К.: АТ «Обереги», 1994р. Т. 1/ Передм. О.Мишанича. – 528с.
-
Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. К., 1992р. 234с.
-
Багалій Д.І. «Український мандрівний філософ». К., - 1992р. 200с.
-
Андрущенко В.П. Соціальна філософія: історія, теорія, методологія./Підручник для Вищих навчальних закладів/ Генеза., 2006 – 656с.
-
Федір Ю.О., Мозгова Н.Г. Історія української філософії., К. – 2000р.
-
Бичко А. К, Історія філософії К. – 2002р. с. 367-379
-
М.Ю.Русин, І.В.Огородник Історія української філософії. Підр. Академвидав. К. – 2008р.
-
Сковорода Г.С. Разговор, называемый алфавит, или букварь мира //Повне зібрання творів. –Т.1
-
Юркевич П.Д. Сердце и его значение в духовной жизни человека, по учению слова Божия // Юркевич П.Д. Философские произведения: приложение к ж-лу “Вопросы философии”. – М., 1990.
-
Юркевич П.Д. Вибране. К., 1993р. – с. 73
-
Горський В.С Історія української філософії./К – 2004р. 488с.
-
Огородник Ц.В. Русич М.Ю. Українська філософія в іменах / К., 1997р. 328с.
-
Огородник І.В Історія філософської думки в Україні/ К., 1999р.- 543с.
-
Шинкарка В.І. Філософський словник/ К., 1986р.- 795с.
7