153859 (622278), страница 8
Текст из файла (страница 8)
3. Основні курортно–оздоровчі заклади Закарпатської області
Закарпаття здавна відомо як край надзвичайно багатий мінеральними джерелами. В області вже досліджено понад триста мінеральних лікувальних джерел. По газовому складу їхньої води вони поділяються на вуглекислі, сірководневі, метанові і радонові.
Найбільш поширені в області вуглекислі джерела. Особливо багато їх на Свалявщині -у самім місті й у селах Нелипіне, Солочині, Поляні, Плоскому, Лугах. Води цих джерел є аналогами відомих вод типу "Боржомі" і мають такі ж смакові якості, особливо води "Лужанська", "Поляна квасова", "Плосківська", "Свалява". В останні роки досліджені води, що по хімічному складі можна порівняти до вод типу "Єсентукі" № 4 і № 17. Це джерела в Зарічеве (Перечинський район), у санаторії "Шаян" і в Драгове (Хустський район). Виявлені також вуглекислі джерела з високим змістом заліза. Такі води зустрічаються в Ужкові (Великоберезнянський район), Келечині (Міжгірський район), Кобилецькій Поляні (Рахівський район). У Хустському районі переважають солоні джерела. Такі ж джерела зустрічаються у верхів'ях річки Ужу й у села Усть-Чорна (Тячівський район). Вода останнього містить у собі багато кальцію.
У санаторії "Синець" (Мукачівський район), селах Тарасівці, Тереблі, Лазах (Тячівський район) виявлені сірководневі, а в с. Розтоці (Воловецький район) - метанові джерела. В останні роки виявлені великі запаси термальних вод у селах Розовка, Гараздовка, Івановка, Пасіка і Шаян.
Особливу групу складають вуглекислі мінеральні води тринадцяти родовищ: Келечинського, Заньковецького, Майданського, Верхнебистрянського, Вучковського, Колочавського на Міжгірщині, Пасіцького на Свалявщині, Кобилецько-Полянського, Рахівського, Білинського, Квасовського на Рахівщині, Ужоцького на Великоберезнянщині й Ужгородського. Ці води містять біологічно цінні мікроелементи (залізо, марганець, мідь, цинк і миш'як) і можуть бути використані при сугубо специфічних захворюваннях органів і систем.
В області організований промисловий розлив мінеральних вод "Лужанська", "Поляна квасова", "Свалява", "Плосківська" і "Драгівська" і інших, відомих далеко за межами Закарпаття і користуючихся широким попитом.
Закарпатські мінеральні води є чудовою базою для організації курортного лікування. На основі цілющого сірководневого джерела "Синець", дуже близького по своїх якостях до відомого "Мацесте", відкритий добре обладнаний санаторій для лікування ревматизму, радикулітів і серцево-судинних захворювань. Чудесний лісопарк, гірське повітря, мінеральні води - прекрасні передумови для лікування і відпочинку.
На базі джерела "Поляна" відкритий великий санаторій у мальовничому куточку однойменного села у Свалявскому районі. Отут лікують захворювання органів травлення.
Широкою популярністю користається санаторій "Карпати", куди на лікування і відпочинок приїжджають люди з усіх кінців України, Росії й інших країн. Санаторій знаходиться поблизу с. Чинадиево Мукачівського району. Чудовий лісопарк, озеро, оксамитові галявини - усе це створює сприятливі умови для лікування хворих. Недалеко від санаторію знаходиться будинок відпочинку "Берегвар".
У 1965 році прийняли перших відвідувачів два нових великих санаторії - "Квітка полонини" і "Сонячне Закарпаття" у Свалявскому районі. Вони створені на базі мінеральних джерел типу "Боржомі", а лікують у них захворювання органів травлення.
У 3 км від Міжгір'я знаходиться санаторій "Верховина". Здравниця "Шаян" розкинулася серед гір на левом бережу Тиси, у 7 км від села Вишкова Хустського району. Обидва санаторії добре обладнані, їхній профіль - той же, що і попередніх.
Працюють в області кілька будинків відпочинку і пансіонатів. Дуже популярні серед відпочиваючих будинок відпочинку "Берегвар" і пансіонат "Гірська Тиса".
Санаторії мають добре обладнані лікувально-діагностичні кабінети і водолікарні. Щорічно закарпатські здравниці розширюються - будуються нові спальні корпуси, будинки допоміжних служб. Великі запаси різних мінеральних вод, їх високі лікувальні властивості, прекрасні природні і кліматичні умови дозволяють у найближчі роки існуючі здравниці розширити.
Зараз ведуться широкі розвідувальні роботи у всіх районах Закарпаття. Відкрито багаті родовища різних мінеральних вод, уточнюються запаси вод уже відомих джерел. Незабаром біля цілющих джерел виростуть корпуса нових санаторіїв і пансіонатів.
3.1 «Сонячне Закарпаття»
На відміну від санаторіїв, котрі виникали стихійно безпосередньо в місцях витоку на поверхню джерел мінеральної води, для будівництва "Сонячного Закарпаття" місце підбирали ретельно, тому оздоровниця розташована майже ідеально. Збудовано санаторій на північно-східних схилах Вулканічного хребта, на правому березі річки Велика Пиня, в урочищі Тихий. З усіх боків оточений змішаним лісом. По лівому берегу ріки розбитий штучний рекреацiйний лiсосадопарк площею 157 га вiд «Сонячного Закарпаття» до пiвнiчно-схiдної околицi смт. Поляна. Це дійсно спокійне й тихе місце, облюбоване в свій час австрійським графом Шенборном-Бухгеймом для мисливського будинку. Відстань від санаторію до центру села Поляна — 1,7 км, до найближчих сільських будинків близько 0,5 км, до річки та автодороги Свалява-Перечин-Ужгород 300-400 м. По цій дорозі їздять автобуси із Сваляви до Ужгорода, Перечина, сіл Оленьово, Родникова Гута, Порошково.
Основним курортним фактором оздоровниці є середньомінералізована вуглекисла гідрокарбонатна натрієва вода Ново-Полянського родовища з вмістом бору та фтору "Поляна Квасова". За своїм складом та лікувальними властивостями вода родовища близька до мiнеральних вод боржомського типу. Але в ній в два рази вище концентрацiя розчинених мiнералiв, в пiвтори рази бiльше вуглекислоти, в бiологiчно активних кiлькостях мiстяться бор i фтор.
3.2 Квітка полонини
При в’їзді у с. Солочин, 5 км від центру та залізничної станції Свалява, де проходять поїзди міжнародного сполучення, на висоті 280 м над рівнем моря розташований санаторій «Квітка полонини».
Основним лікувальним фактором є мінеральні вуглекислі гідрокарбонатно-натрієві води Голубинського родовища, які подаються в бювет безпосередньо зі свердловини:
4. Проблеми і перспективи використання рекреаційний ресурсів Закарпатської області
З урахуванням наявних в Закарпатській області природного потенціалу, а також її історичних і географічних особливостей, стратегічна мета перспективного розвитку території полягає в тому, щоб на основі оптимального використання природи, матеріально-технічних ресурсів створити ефективну туристичну систему, яка забезпечить матеріальний добробут населення і екологічну безпеку Карпатського краю.
Для розвитку Закарпатської області пріоритетним, на мій погляд, є освоєння його туристичного потенціалу. Для підтвердження обґрунтованості цього вибору можна привести наступні основні аргументи:
- наявність необхідної природно-ресурсної бази (в області налічується понад 300 джерел і свердловин лікувальних мінеральних вод всіх відомих типів багато з них - унікальні)
- могутній потенціал для розвитку різних видів туризму (мальовничі ландшафти, рельєф Карпат);
- вигідне географічне положення (Закарпатська область знаходиться в центрі Європи);
- порівняно висока екологічна безпека регіону (порівняно з іншими регіонами природа Карпат зазнала менших втрат і в багатьох місцях зберегла свій первісний стан, а це дуже важливо для розвитку відпочинку і туризму);
- соціально-економічна специфіка гір
- економічна конкурентоспроможність рекреаційної сфери.
Я вважаю, що спектр видів туризму, які можна було б успішно розвивати в регіоні Українських Карпат, дуже широкий. Наприклад, сьогодні найпопулярнішим напрямом в світі вважається екологічний туризм. Екологічний туризм можна розвиватися як в національних парках, в територіях, що перебувають під охороною, так і на інших територіях. Об'єктами власне екотуризму можуть бути як природні, так і культурні визначні пам'ятки, природні і природно-антропогенні ландшафти, де традиційна культура складає єдине ціле з навколишнім середовищем.
Екологічний туризм може принести істотний дохід до державного бюджету, тим більше в області країни, що розвивається. На багатьох територіях області екологічний туризм може стати галуззю спеціалізації (наприклад, в гірських районах), представляючи конкурентноздатну альтернативу руйнуючій природу виробничо-господарській діяльності.
На основі вже наявної організаційної туристської бази перспективно було б активніше розвивати пригодницький туризм. Часто екотуристів захоплюють особливі визначні пам'ятки неживої природи, геоморфологічні, гідрологічні та інші об'єкти (гори і каньйони, печери, озера і річки). Тут, крім пізнавального, реалізується рекреаційний елемент екотуризму, який включає спортивний туризм, альпінізм, лижні, кінні, водні і піші походи та інші види активного і пасивного відпочинку.
Великого поширення міг би набути агротуризм, або сільський зелений туризм. Це туризм в сільській місцевості, при якому туристи під час свого відпочинку ведуть сільський спосіб життя на фермах, хуторах, селах. Розвиток такого виду туризму був би найбільш актуальним для регіону з великим відсотком сільських поселень, що знову ж таки зможе вирішити проблему зайнятості сільського населення Закарпатської області..
Не менш перспективним є об'єднання спеціальних засобів розміщення, таких як санаторно-курортні, лікувальні і оздоровчі установи та об'єктів тимчасового розміщення: готелів, кемпінгів та ін., а так само інших об'єктів сфери обслуговування. Це зможе розширити набір послуг, що надаються, сприяти появі нового туристського продукту.
Таким чином, головними перспективними напрямками туристичного бізнесу в Закарпатськії можна вважати розвиток екотуризму та сільського зеленого туризму. Важливо стимулювати міжнародні туристичні прибуття та впроваджувати у практику різноманітні екзотичні види туризму (такі, як пригодницький чи екстремальний туризм).
Висновки
Закарпаття - мальовничий куточок України, має унікальне геополітичне й географічне положення. Він унікальний за своїми ресурсами і за своїм геоекономічним положенням у світі. Він має неповторну історичну траєкторію й глибоку самобутню культуру, що дозволяє в плині століть не підкоряти, а об’єднувати навколо себе десятки народів і народностей. Карпати знову стають популярними як у нашій країні, так і за її межами. По території Закарпаття пролягає багато різноманітних туристичних маршрутів гірських, водних, пішохідних, велосипедних, автомобільних. У регіоні не тільки унікальні природні можливості, а й надзвичайна культурно-історична спадщина. Велика перспектива розвитку в області молодіжного, сімейного туризму (спортивний, экотуризм, пригодницький, релігійний, конференц-туризм, тематичний, індивідуальний пізнавальний). Закарпатська область визнана найбільш перспективною рекреаційною зоною (здравницею) Європи, тут можливо круглорічне обслуговування туристів. Туризм у Закарпаття має особливе значення тому що він об’єднує сучасну інфраструктуру з унікальними історичними й культурними аспектами. Закарпаття володіє всім необхідним для розвитку сучасної туристичної індустрії. Оскільки жодна галузь світового господарства не працює так інтенсивно й стабільно, як туризм, у всіх розвинених країнах надається виняткове значення зміцненню її матеріально-технічної бази й розширенню інфраструктури. Підняття якості надаваних рекреаційно-туристичних послуг до світового рівня і їхня диверсифікованість зацікавить іноземних туристів, підвищить їх відвідуваність у регіоні, забезпечуючи в перспективі вихід на світовий ринок рекреаційно-туристичних послуг, розвиваючи в'їзний туризм, як один із пріоритетних напрямків турбізнесу.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
