153263 (622089), страница 3
Текст из файла (страница 3)
Крива прояву сили при виконанні різних вправ залежить і від здатності спортсмена до значного попереднього розтягання м'язів. Добре попередньо розтягнуті м'язи здатні до більш швидкої мобілізації, що виявляється як з динаміці розвитку сили, так і в рівні ЕМГ-активності м'язів. У цьому випадку крива розвитку сили носить випереджальний характер; швидке досягнення високих показників, їх утримання протягом тривалого часу з наступним поступовим зниженням. Аналогічні криві реєструються й в осіб, композиція м'язових волокон яких пов`язана з наявністю підвищеної кількості Бса- і Бсб волокон. Підвищення кількості Бс-волокон з поперечному зрізі м'язів до 60 % веде до подальшої зміни кривої зусиль. Наявність більшої кількості Мс волокон, навпроти, сповільнює процес активації м'язів, а крива розвитку сили носить плавний характер. Однак особи з підвищеною кількістю Мс-волокон часто здатні до прояву високих показників сили з кінці амплітуди руху.
Однак, виходячи з практичних розумінь, не настільки важливо, якими причинами обумовлений той або інший варіант індивідуальної кривої сили. Необхідно забезпечити можливість що займається використовувати в процесі силової підготовки опору, що відповідають їх індивідуальним особливостям. При цьому можна виділити три типових варіанти розвитку сили при виконанні більшості вправ: 1) нормальний, що відбиває характеристики інтегрованої кривої для генеральної сукупності що займаються, без обліку їхніх індивідуальних особливостей; 2) випереджальний, що характеризується прискореним розвитком максимальних показників сили; 3) запізнілий, що характеризується уповільненим розвитком максимальних показників сили.
Таким чином, виникає проблема не тільки створення спеціальних тренажерів або засобів їхньої трансформації, прийнятних для кожної конкретної вправи з урахуванням форми інтегрованої кривої, але і пристосування цих тренажерів стосовно до індивідуальних особливостей кожного конкретного спортсмена.
Важливим напрямком удосконалювання конструкцій тренажерів є пошук шляхів зменшення опору тертя. Застосування замість сталевих або бронзових втулок спеціальних роликових підшипників і ефективних змащень дозволило різко знизити опір, забезпечити плавну роботу механізмів тренажерів (мал. 13). Це найвищою мірою важливо для підвищення ефективності що уступає, ексцентричної частини руху. Так, використання тренажера з втулками при частині роботи, що переборює, приводить до істотного збільшення позитивного опору, що у приведеному прикладі складається з обраного опору плюс опору тертя. Однак негативний опір (ексцентрична робота) дорівнює обраному опорові мінус опір тертя, що змушує спортсмена працювати при виконанні ексцентричної роботи з опором, що складає близько 70 % максимально доступного рівня сили при концентричній роботі. Однак такий опір при ексцентричній роботі робить тренування практично марної, оскільки тренування з що уступає (ексцентричному) режимі ефективні лише при опорі, що коливається в діапазоні 100-130 % максимального рівня паї концентричній роботі. Перспективними є розробки різних фірм, що роблять тренажери, по створенню системи регулювання динаміки заданій кривій розвитку зусиль і забезпеченню її відповідності індивідуальним особливостям що займаються. Фірма «Cybex», а за нею й інші фірми вмонтували в ексцентричні диски тренажерів спеціальний пристрій, що забезпечує зсув профілю опору при збереженні кривої сили. Застосування простого обмежувача дозволяє що займається змінювати амплітуду рухів з інтервалом 10° (мал. 14). Застосування високоякісних підшипників забезпечує практично однакові опори під час як концентричної, так і ексцентричної фаз руху.
Рис. 13 Зміна позитивного (2) і негативного (3) опору по обтяженню до заданого (1) при використанні втулок (а) і підшипників (б)
Рис. 14. Пристрій для зсуву профілю опору в силових тренажерах фірми «Cybex»
Тренажери цієї серії значно досконаліше в порівнянні з колишніми конструкціями цієї фірми. Серед нововведень слід зазначити більш зроблену конструкцію ексцентринів (кулачків), що забезпечує оптимальну динаміку опору, що відповідає реальним можливостям м'язів з різних фазах руху (мал. 16).
Тренажери забезпечені ефективними конструкціями для ізоляції м'язових груп і суглобів, що дозволяє строго контролювати спрямованість їхнього використання, підвищує вірогідність і надійність тренування і контролю.
Відсутність відкритих частин, що рухаються, стругаючи фіксація тіла, оптимальна з біохімічних позицій конструкція усіх вузлів тренажерів зводить до мінімуму імовірність травматизму. Тренажери забезпечені системою тестування силових можливостей і гнучкості, а також устаткуванням для реєстрації 16-канальної ЭМГ, що дозволяє використовувати їхній не тільки для тренування, але й оперативного, поточного й етапного контролю.
Високотехнологічні моделі тренажерів з опорами, що змінюються, пропонує добре відома а світі фірма «Technogym» (мал. 17). Особливо привабливі останні моделі, що легкі в керуванні, створюють природну структуру руху; спинки і сидіння забезпечують комфорт, правильне положення тіла і безпека (мал. 18).
При створенні тренажерів з опорами, що змінюються, застосовуються принципово інші технічні рішення. Конструктивні особливості тренажерів фірми «Schnefl» передбачають використання понижуючих редукторів і дозволяють забезпечувати максимальну амплітуду рухів при вигідних у біомеханічному відношенні положеннях тіла одночасно з максимальними проявами сили (мал. 19).
Рис. 15. Ізокінетичні тренажери фірми «Davіd»; a - для тренування м'язів живота; б - для тренування м'язів шиї (модель 2003 р.)
Рис. 16. Схема взаємодії важіль/кулачок, що забезпечує плавну зміну опору при роботі на тренажері «Davіd»
Рис. 17. Тренажер з перемінним опором для розвитку м'язів - разгибателей стегна фірми «Technogym»
Рис. 18. Сучасні конструкції силових тренажерів фірми «Technogym» (модель 2003 р.)
Рис. 19 Тренажер для сполученого розвитку сили м'язів рук і рухливості в ліктьових
Одна з версій тренажерів фірми «Davіd» забезпечує зміна опору відповідно до реальних можливостей м'язів у різних фазах руху за рахунок важелів без використання ексцентриків. На мал. 20 приведений один із серії тренажерів такого типу, що дозволяє імітувати руху у веслуванні. Використання цього тренажера дозволяє досягти максимального опору незабаром після початку руху в тій фазі, де м'яза відрізняються найбільшими силовими можливостями. У наступних фазах величина опору поступово знижується з відповідності з реальними можливостями м'язів рук і спини.
Шоста група тренажерів - різні пристрої, що стимулюють адаптаційні реакції організму спортсмена за рахунок створення штучних кліматичних і погодних умов.
У практиці знайшли поширення барокамері, що дозволяють регулювати в широкому діапазоні тиск повітря і парціальний тиск кисню. Розміри деяких барокамер дають можливість широко використовувати спеціальні тренажери, що максимально наближають роботу до природних умов. У барокамері в є гідродинамічний канал для підготовки плавців (мал. 21).
Рис. 20. Гребний тренажер для підвищення силових можливостей м'язів спини фірми «Davіd»
В даний час в деяких країнах розроблені проекти створення гігантських тренувальних центрів-барокамер, де спортсмени могли б одночасно проживати і тренуватися в умовах, максимально наближених до природного (біговий доріжка, плавальний басейн). Важко однозначно сказати, чи виявиться ефект від тренування в таких центрах пропорційним тим величезним витратам, що знадобляться для їхнього будівництва і змісту.
Крім барокамер для створення гіпоксичних умов використовуються досить прості пристосування, що подають спортсменові гіпоксичну суміш через спеціальні маски, що дозволяють вдихати її як при роботі в стаціонарних умовах на тренажерах, так і в природних умовах спортивної практики - при тренуванні у веслуванні, велосипедному спорті, бігу й ін [9].
У зв'язку з проведенням відповідальних змагань а кліматично-географічних зон, що відрізняються жарким і вологим кліматом, у спортивній практиці стали застосовувати кліматичні камери зі штучною регуляцією температури і вологості повітря. Використання таких камер за 10-15 днів до виїзду до місця змагань, як показали спеціальні дослідження і практика підготовки ряду спортсменів, істотно полегшують процес адаптації спортсменів до умов спеки.
Рис. 21 Барокамера з гідродинамічним каналом
2.2 Технічні характеристики тренажерів Нп
Вправи на тренажерах набувають усе більшого поширення. Застосування тренажерів дозволяє точно дозувати навантаження і розвивати різні фізичні якості: витривалість, силу м'язів і ін. Для тренувань серцево-судинної системи застосовуються: велотренажери (ножні і ручні), лижний і гребний тренажери, третбани (доріжка), і ін. Для розвитку сили різних груп м'язів існує велика розмаїтість тренажерів: блокові, Кетлера, Давида й ін.
У нашій країні розроблені тренажери нового покоління проф. В.К. Зайцева (1988), успішно використовувані в РФК, конструкція яких складається з уніфікованого модуля. Конструкція тренажерів нового покоління (далі - Нп) складається з уніфікованого модуля, на якому розмішають місце користувача і виконавчі механізми для створення конкретної рухової структури вправи по впливі на визначені групи м'язів користувача. Конструкція тренажера Нп працює в такий спосіб: користувач докладає зусиль до виконавчого механізму, що вибирає гнучку тягу, з'єднану з важелем-підйомником, останній, піднімаючи нагору, піднімає через регулювальні ролики модуль з місцем користувача, що і створює зусилля в процентному відношенні до власної ваги (масі) користувача.
Технічні характеристики тренажерів Нп:
1. Конструкція забезпечує ізокінетичний метод фізіологічного впливу на м'язи і системи організму користувача.
2. Конструкція тренажера реалізує принцип пропорційного співвідношення між масою користувача і прикладеним їм зусиллям для підйому власної маси (ваги).
3. У конструкції відсутній традиційний вузол навантаження (використовується % маси користувача для створення обтяження).
4. Діапазон силового навантаження: від 5 до 500% Р (Р - маса користувача) при масі тренажера, рівної 55 кг і габаритах -1500 х 400 х 880 мм.
5. Тренажери можуть виготовлятися з різних матеріалів, включаючи пластичні матеріали і клеєну деревину.
2.3 Основні моделі тренажерів Нп
Виділяють кілька основних моделей тренажерів нового покоління (Нп).
Модель тренажера "Анна-8" - "Ротація сидячи, РС-8" забезпечує виконання більш 12 вправ типу "ротаційні, обертально-поворотні рухи" у вертикальній площині, впливаючи на м'язи шиї, пліч, рук, спини, тулуба, черевного пресу.
Модель тренажера "Макс-81"- "Тяги руками" забезпечує виконання більш ніж 12 вправ, впливаючи на м'язи кистей рук, передпліччя, великий і малий грудний, передній зубчастий, міжреберний, діафрагму живота, великий сідничний, нижніх кінцівок.
Модель тренажера "Макс-82" - "Жим ногами сидячи" забезпечує виконання більш ніж 4 вправ, впливаючи на м'язи нижніх кінцівок, таза, черевного преса і спини.
Модель тренажера "Макс-83" - "Жим ногами лежачи на спині" забезпечує виконання 4 вправ, впливаючи на м'язи нижніх кінцівок, таза, черевного преса і спини.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
