Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Це співвідношення показує, що із збільшенням навантаження швидкісна характеристика або нагадуватиме гіперболу. З кривої видно, що при зменшенні навантаження до нуля швидкість обертання безмежно збільшується. Насправді це не так, бо при холостому ході струм у якорі не дорівнюватиме нулю. Тому швидкість обертання двигуна при холостому ході хоч і не дорівнюватиме нескінченності, проте значно перевищуватиме номінальну швидкість (у 4-6 раз), що з погляду механіки не допустимо для двигуна (розрив бандажів, псування обмотки якоря тощо). Ось чому двигун послідовного збудження слід ставити в такі умови, при яких холостий хід двигуна був би неможливим.

Залежність моменту двигуна від Р₂.

При ненасиченій магнітній системі можна вважати, що магнітний потік прямо пропорційний струму Ф ~ І. Тоді з формули

маємо:

.

Рис. 3.3.2.1. Робочі характеристики двигуна з послідовним збудженням

Отже, момент двигуна змінюється пропорційно квадрату струму, тому крива подібна параболі на рисунку 3.3.2.1. Але в міру збільшення струму якоря при збільшенні навантаження Р₂ настає насичення магнітної системи машини. Тому і крива обертального моменту наближається до прямої лінії.

3.3.3 Залежність ККД двигуна від Р₂

Залежність ККД двигуна з послідовним збудженням від навантаження має характер, аналогічний такій самій залежності двигуна паралельного збудження.

Механічна характеристика.

Як було вже зазначено, у двигунах з послідовним збудженням струм збудження дорівнює струму навантаження:

.

Для ненасиченої машини основний магнітний потік Ф пропорційний струму якоря .

Враховуючи це, електромагнітний момент можна показати такою формулою:

,

Звідки

.

Враховуючи , число обертів двигуна можна подати таким рівнянням:

.

Рівняння є механічною характеристикою двигуна послідовного збудження.

4. Вимірювальні і контрольні інструменти

Інструменти поділяються на вимірювальні та контрольні.

4.1 Вимірювальні інструменти

Вимірювальні інструменти – мікрометри, штангенциркулі, мікрометричні штихмаси, рівні валові та гідростатичні, щупи для вимірювання повітряних зазорів між площинами напівмуфт, динамометри пружинні, рулетки стальні, металева лінійка, лінійки перевірні стальні довгі.

4.2 Мікрометри, штангенциркулі, штихмаси

Мікрометрами вимірюють довжини та зовнішні діаметри розміром до 1000 мм, штангенциркулями – довжини деталей машини та діаметри отворів розміру до 2000 мм, штихмасами – внутрішні діаметри (напівмуфт статорів) або відстань між двома поверхнями.

4.3 Валовий та гідростатичний рівні

Валовий рівень – вимірювальний інструмент, застосовується при центруванні валів при установці вала першої із машин агрегата в нормальне положення. Спеціальна форма виїмки в основі рівня зроблена для того, щоб він міг стійко утримуватись на циліндричній поверхні вала.

Рівнем визначається прогин вала і виконується його встановлення в положення з визначеним нахилом його шийок в підшипниках. Родільне биття сердечника ротора відносно шийок вала перевіряється індикатором.

Гідростатичний рівень призначений для грубого встановлення і вивіряння підшипників у горизонтальній площині, складається з двох скляних трубок з кришками і з’єднання гумовою трубкою, довжина якої залежить від відстані між поверхнями, які вимірюються.

4.4 Мірні інструменти для пробного запуску

Мірні інструменти для пробного запуску – мегометр, віброметр, тахометр, секундомір, компас, ртутні термометри і термопари.

4.5 Такелажні пристосування

Такелажні пристосування – канати стальні і пенькові, стропи, коуші і зажими, коромисла, полозки з катками, знімачі для з няття шківів та напівмуфт, знімачі для зняття шариків підшипника.

4.6 Монтажні пристосування і механізми

Монтажні пристосування і механізми – пристосування для виймання і заводження роторів, для зняття і насаджування муфт, шківів підшипників кочення для підйому кінця вала на декілька мм, для центурвання валів, пневмоінструменти, механізми для шліфування, проточування, пониження величини ізоляції з прочищенням каналу ізоляції між пластинами колектора, міхи, пило смок, пульверизатор, верстат для протирання щіток, електричні паяльники, слюсарні ножиці по металу, клинові домкрати для регулювання висоти рам.

4.7 Такелажні механізми, матеріали та інструменти для такелажних робіт

Такелажні механізми – лебідки, тали, блоки, домкрати гвинтові, гідравлічні.

Матеріали та інструменти для такелажних робіт – шпали, бруси, доски, труби стальні, кувалди, молотки, пили, сокири, бури, зубила, ломи.

5. Матеріали, що застосовуються при виконанні роботи

Виготовлення обмоток при ремонті електричних машин пов’язано з необхідністю приймання різних електротехнічних матеріалів більшої номенклатури, різних можливостей, призначення.

Ці матеріали можуть бути поділені на три основних групи. Одну із цих груп складають провідникові матеріали, другу – електроізоляційні, а третю – припої.

Провідникові матеріали

До групи провідникових матеріалів відносяться обмоткові провода, які виготовляють із електролітичної обпаленої міді ММ (мід м’яка) і МТ (мідь тверда).

Мідні обмотки ізолюють лаками, хлопчастобумажною пражею, скловолокном, деталі – азбестом і ін..

До газоподібних провідникових матеріалів відносять всі гази та пари, а також пари матеріалів.

До рідких провідників відносять розплави металів і розчини (зокрема водяні), а також розплави солей, кислот та інших речовин з іонною будовою молекул.

До твердих провідників відносять метали та сплави.

Провідникові матеріали мають механічні, фізико-хімічні та технологічні властивості.

Електроізоляційні матеріали

Електроізоляційний картон ЗВ, ЕВС і ЕВТ при товщині до 0,5 мм випускають в рулонах і листах, а вище 0,5 мм – тільки в листах розмірами 900 х 900, 900 х 1000, 1000 х 1000 мм і застосовують для ізоляції обмоток електронних машин в якості прокладок.

Хлопчастобумажна стрічка виготовляється із хлопчастобумажної пряжі різного плетення у вигляді тканинних смужок товщиною 0.12-0,45 мм і шириою 10-60 мм і застосовується для захисту обмоток від механічних пошкоджень.

Просочувальний лак № 447 – пічного сушіння середньої жирності являє собою масляно-бітумний розчин. В якості розчинників застосовують толуол, ксилол, сольвейг та бензин. Тривалість висихання лаку при температурі 100 градусів – 6 годин. Лак № 447 застосовують для насичення обмоток електричних машин, працюючих при підвищених перегрівах та в умовах підвищеної вологості.

Емаль ГФ-92ХС (б. СВД) виготовлена на основі масляно-глифталевого лаку з веденням сикативу. Пігментами емалі є литопон і піролюзит, а розчинниками – уайтспірит, толуол і бензол.

З’єднання проводів обмоток електричних машин відбувається за допомогою зварювання або паяння припоями. В залежності від температури плавленя припої бувають м’які і тверді.

Припої складаються в основному із сплава олова і свинця, мають низку температуру плавлення і тому їх називають м’якими. При ремонті електричних машин застосовують м’які припої ПОС-30, ПОС-40 і ПОС-60.

Мідно-фосфористі і срібні припої є твердими. Мідно-фосфористий ПМФ-7 складається з 92 % міді і 8 % фосфора; температура його плавлення становить – 750-800ºС. Срібні припої ПСр складаються в основному із сплаву срібла (25-65 %) і міді; температура плавлення – 725-800ºС.

Через велику вартість і дефіцит припої з великим вмістьм олова та срібла застосовують дуже рідко.

Хлоркаучук одержують при хлоруванні каучуку. Він має добрі електроізоляційні властивості, стійкість проти дії кислот, лугів, хлору, але розчиняється в ароматичних вуглеводах; негорючий і має низьку нагрівостійкість.

Ізомеризований каучук одержують при обробці каучуку в присутності кислого каталізатора – сірчаної кислоти. Він має електроізоляційні властивості і водостійкість вищі, ніж у хлоркаучуку, стійкий проти дії кислот, лугів і розчинників.

6. Техніка безпеки

Виводи обмоток і кабельні воронки в електродвигунів повинні бути огороджені, зняття огородження має бути можливим тільки після відкручування гайок і відгвинчування болтів. Знімати ці огородження під час роботи електродвигуна забороняється. Частини електродвигунів, які обертаються, контактні кільця, шківи, муфти, вентилятори мають бути загороджені.

Операції по відмиканню і вмиканню електродвигунів напругою вище 1000 В пусковою апаратурою з приводами ручного управління повинні проводитись із застосуванням діелектричних рукавиць та ізолюючого килима.

Дистанційне ввімкнення і вимкнення вимикачів електродвигунів виконується черговими агрегатів одноосібно.

Догляд за щітками, їїх заміну на працюючому електродвигуні допускається виконувати одному працівнику оперативного персоналу чи спеціально навченим особам з кваліфікаційною групою не нижче 3 розряду при дотриманні наступних заходів обережності:

а) працюючі повинні остерігатись захоплення одежі чи обтирального матеріалу частинами машин, які обертаються;

б) робота повинна виконуватись в нарукавниках, які стягуються на зап’ястках;

в) у збудників з боку колекторів і біля кілець ротора повинні бути розстелені гумові діелектричні килимки, або робота повинна виконуватись в діелектричних галошах;

г) забороняється торкатись руками одночасно струмоведучих частин різної полярності, чи струмоведучих частин і заземлення. Інструмент повинен бути з ізольованими ручками.

У працюючого двохшвидкісного двигуна обмотка, яка не використовується, і кабель, який її живить, повинні розглядатися як ті, що знаходяться під напругою. Робота в колі пускового реостата двигуна, який обертається, допускається лише при піднятих щітках і замкнутому накоротко роторі. Робота в колах реостата регулювання двигуна, що обертається, повинна розглядатись, як робота під напругою в колах до 1000 В, і виконується з дотриманням мір обережності. Шліфування кілець ротора дозволяється виконувати на двигуні, який обертається лише при допомозі колодок із ізоляційного матеріалу.

Використана література

1. Зюзин А.Ф., Поконов Н.З., Вишток А.М. Монтаж, эксплуатация и ремонт электрооборудования промышленных предприятий и установок. – Москва: «Высшая школа», 1980.

2. Принц М.В., Цимбалістий В.М. Електричні мережі, монтаж, обслуговування та ремонт. – Львів: Видавництво Оріяна-Нова, 2005.

3. Принц М.В., Цимбалістий В.М. Освітлювальне і силове електроустаткування, монтаж та обслуговування, ремонт. – Львів: Видавництво Оріяна-Нова, 2005.

4. Атабеков В.Б. Ремонт электрооборудования промышленных предприятий. – Москва: «Высшая школа», 1979.

5. Журавльова Л.В., Бондар В.М. Електроматеріалознавство. – Київ: «Грамота», 2006.

6. Вартабедян В.А. Загальна електротехніка. – Київ: Головне видавництво «Вища школа», 1986.

Характеристики

Список файлов курсовой работы