146921 (621156), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

, (5.5)

де − кількість повітря на одну людину, м³/год;

− кількість людей у вагоні, чол.

− густина зовнішнього повітря, кг/м³:

, (5.6)

де − атмосферний гиск, Па ( Па);

− газова стала повітря, Дж/кг∙ К ( Дж/кг∙ К);

− абсолютна температура зовнішнього повітря, К ( К).

кг/м^3,

кг/год.

Кількість рециркуляційного повітря, яке надходить у вагон, кг/год:

, (5.7)

кг/год.

Параметри повітря, що відповідають камері змішування відображаються точкою С, яка знаходиться на лінії В^/З.

Відрізки прямої лінії будуть дорівнювати, мм

, (5.8)

, (5.9)

мм,

мм.

На шляху від повітроохолоджувача до робочої зони вагона повітря підігрівається. Температура повітря на виході з повітроохолоджувача визначається за формулою, ⁰С:

, (5.10)

де − підігрів від стінок повітропроводу та гальмування ( =1,0…2,5⁰С).

⁰С.

При підігріві повітря вологовміст повітря залишається постійним, тому на першій лінії постійного вологовмісту та температури знаходиться точка П, яка відповідає параметрам повітря на виході з повітроохолоджувача. Робоча холодопродуктивність холодильної машини установки кондиціювання повітря, Вт:

, (5.11)

де − ентальпія повітря в камері змішування, кДж/кг;

− ентальпія повітря на виході з повітроохолоджувача, кДж/кг.

Вт.

Умовно вважають, що повітря в міжтрубному просторі повітроохолоджувача має відносну вологість % і температуру близьку до температури стінки труби.

Температура кипіння рідкого холодоагенту у повітроохолоджувачі приймається на 7…10 ⁰С нижче температури точки И, яка відповідає точці роси повітря при постійному вологовмісті на виході з повітроохолоджувача:

, (5.12)

⁰С.

6. ПОБУДОВА В LG P – I ДІАГРАМИ ЦИКЛУ ХОЛОДИЛЬНОЇ МАШИНИ ТА ЙОГО РОЗРАХУНОК

Для побудови холодильного циклу визначаємо температурний режим циклу.

По температурі зовнішнього повітря , визначаємо температуру конденсації холодоагенту у повітряному конденсаторі. Температура конденсації вище температури зовнішнього повітря , на 8...12 ⁰С.

, (6.1)

⁰С.

За значеннями температури конденсації і температури кипіння по lg p–i діаграмі визначаємо тиск конденсації , тиск кипіння .

За знайденим значенням тиску конденсації і тиску кипіння холодоагенту робимо перевірку на кількість ступеней стиску холодоагенту в холодильній машині.

При переходять до двоступінчастого стиску.

Температура всмоктування пари холодоагенту в компресор на 15...30 ⁰С вище, температури кипіння холодоагенту у випарнику.

, (6.2)

⁰С.

Температура переохолодження рідкого холодоагенту перед дроселюванням на 3...6 ⁰С нижче температури конденсації .

, (6.3)

⁰С.

Рисунок 6.1 − Цикл холодильної машини в lgp - i діаграмі. Лінія (4−1) − ізотермічний і ізобарний процес кипіння холодоагенту у випарнику; лінія (1−1^/) − ізобарний перегрів пари холодоагенту на всмоктуванні в компресор; лінія (1^/−2) − адіабатний процес стиску холодоагенту в компресорі; лінія (2−2^/) − ізобарний процес охолодження перегрітої пари до сухої насиченої пари в конденсаторі; лінія (2^/−3) − ізотермічний і ізобарний процеси конденсації холодоагенту в конденсаторі; лінія (3−3^/) − ізобарний процес переохолодження рідкого холодоагенту перед дроселюванням; лінія (3^/−4) − ізоентальпний процес дроселювання рідкого холодоагенту.

Дані з lgp – i діаграми заносимо в таблицю 6.1:

Таблиця 6.1 − Параметри холодоагенту у характерних точках циклу

Розрахунок параметрів циклу холодильної машини приведемо у вигляді таблиці 6.2:

Таблиця 6.2 − Розрахунок циклу холодильної машини

7. ВИЗНАЧЕННЯ ОБ'ЄМНИХ КОЕФІЦІЄНТІВ ПОРШНЕВОГО КОМПРЕСОРА

Продуктивність компресора залежить від коефіцієнта подачі , який визначає об'ємні втрати дійсного компресора.

Коефіцієнт подачі компресора визначається добутком робочих коефіцієнтів:

, (7.1)

де − об'ємний коефіцієнт;

− коефіцієнт дроселювання;

− коефіцієнт підігріву;

− коефіцієнт щільності.

Об'ємний коефіцієнт визначається за формулою:

, (7.2)

де С − відносна величина шкідливого простору компресора, С= 0,04...0,06; m − показник політропи (для хладонових компресорів, m = 1).

Коефіцієнт дроселювання визначається за формулою:

, (7.3)

де − депресії (зміни тиску) при всмоктуванні в компресор, =0,04 МПа;

− депресії на нагнітанні компресора =0,08 МПа.

Коефіцієнт підігріву визначається за формулою:

, (7.4)

де − температури кипіння та конденсації холодоагенту, К;

,⁰С (7.5)

,⁰С (7.6)

К

К

Коефіцієнт щільності визначається з умови =0,96...0,98. = 0,97

За формулою (7.1):

8. РОЗРАХУНОК ОСНОВНИХ ПАРАМЕТРІВ ПОРШНЕВОГО КОМПРЕСОРА (ДІАМЕТРА ЦИЛІНДРА ТА ХОДУ ПОРШНЯ)

Дійсна продуктивність компресора визначається за формулою, м³/год:

, (8.1)

де − масовий видаток холодоагенту, кг/год;

− питомий об'єм пари холодоагенту при всмоктуванні в компресор, м³/кг.

м³/кг

Дійсна продуктивність компресора із врахуванням коефіцієнта подачі, м³/год:

(8.2)

де − коефіцієнт подачі компресора;

− діаметр циліндра, м;

− хід поршня, м;

− кількість циліндрів компресора (Z=2;4);

− частота обертання вала компресора, об/хв. (n= 1000...1500 об/хв).

Діаметр циліндра компресора визначаємо за формулою, м:

, (8.3)

де − відношення ходу поршня до діаметра, ( = 0,7...0,9).

м,

м.

За знайденими значеннями діаметра циліндра та ходу поршня визначаємо дійсну продуктивність компресора за формулою, м³/год:

, (8.4)

м³/год.

9. ВИЗНАЧЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ КОЕФІЦІЄНТІВ ТА ПОТУЖНОСТІ, ЩО СПОЖИВАЄТЬСЯ КОМПРЕСОРОМ

Енергетичні коефіцієнти компресора дозволяють визначити енергетичні втрати дійсного компресора.

Індикаторна потужність компресора, Вт:

, (9.1)

де − теоретична потужність компресора,Вт;

− індикаторний ККД.

(9.2)

де − коефіцієнт підігріву; − емпіричний коефіцієнт ( = 0,0025);

− температура кипіння рідкого холодоагенту у випарнику.

,

Вт.

Ефективна потужність компресора:

, (9.3)

де − механічний ККД ( =0,90…0,93).

Вт.

Ефективний ККД компресора:

, (9.4)

Потужність на валу двигуна компресора, Вт.

, (9.5)

Характеристики

Список файлов курсовой работы