144724 (620706), страница 10

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 10)

Для системи незмінюваних контейнерів

n_незам = Q_д * K * K₁ * t / g * K₂

Q_д – добове накопичення відходів

K – коефіцієнт нерівномірності накопичення відходів (1,25)

K₁ – коефіцієнт запасу контейнерів (1,05)

t - періодичність виведення ТПВ ( 1 раз в 2 – 3 доби)

g – місткість контейнера (0,75 м³)

K₂ – коефіцієнт заповнення контейнера (0,9)

В середньому кількість рейсів сміттєвоза за 1 добу 2-3.

n_н = (235,1 м³ / добу + 13,9м³ / добу)* 1,25 * 1,05 * 2 / 0,75 * 0,9 = 968 контейнера

Для системи замінюваних контейнерів

n_зам = Q_д * K*K₁К3*t / g *K₂

Q_д – добове накопичення відходів

K – коефіцієнт нерівномірності накопичення відходів (1,25)

K₁ – коефіцієнт запасу контейнерів (1,05)

t - періодичність вивезення ТПВ (доба

g – місткість контейнера (0,75 м³)

K₂ – коефіцієнт заповнення контейнера (0,9)

К₃ – коефіцієнт що залежить від кількості контейнерів установлених на платформі автомобіля, періодичності вивезення ТПВ

K₃= 1 + n₁ / n₂

n₁ – кількість контейнерів на платформі сміттєвоза

n₂ - кількість контейнерів у пункті збору

При змінній системі відбувається економія часу, отже сміттєвоз може зробити 3-5 рейсів за добу. Для періоду вивезення ТПВ 2 доби:

К₃=1,17 (3 рейси)

К₃= 1,13 (4 рейси)

К₃=1,1 (5 рейсів)

n_зам = (235,1 м³ / добу + 13,9м³ / добу)*1,25*1,05*1,13*2 / 0,75 * 0,9 = 1094 контейнер

Кількість рейсів сміттєвоза:

λ=(V₁V₂(t_зм-t_о-t_k)+V₁l₁+V₂l₂)/(V₁V₂t_вр+2(V₁l₁+V₂l₂))

V₁, V₂ – розрахована швидкість сміттєвозів у місті та поза його межами відповідно (км/год) V₁ – 24 км/год, V₂ – 42 км/год

l₁, l₂ – відстані транспортування ТПВ у місті і за містом

t_о – час, що витрачається на переїзд від автопарку до місця роботи і назад

t_k – час, що витрачається сміттєвозами на кінцевий пробіг від полігону ТПВ до гаражів спецтранспорту

t_вр – час, що витрачається на вантажно-розвантажувальні операції

Таблиця 12

Маршрутна схема сміттєвозів

Кількість сміттєвозів в умовах автогосподарства:

n_cм=Q_річна/365*П_д*К_вик

Добова продуктивність сміттєвозу:

П_д=λ*m

Кількість ТПВ за «змінюваної» системи, що перевозяться за 1 рейс:

m=n_k*m_k*K

П_д – добова продуктивність 1 сміттєвоза (м³)

К_вик – коефіцієнт використання рухомого складу спецмашин (К_вик=0,8)

λ – кількість рейсів за зміну

m – кількість ТПВ що перевозяться за 1 рейс (м³)

n_k – кількість контейнерів що встановлено на платформі (8)

m_k – місткість контейнера (0,75)

К – коефіцієнт заповнення контейнера (0,9)

m=8*0,75*0,9=5,4 м³

П_{д 1,2,4,7}= 27м³

П_{д 3,5,6,8,9,10}= 32,4м³

n_cм1,₂, _4,7 = 85811,5 / *365*27*0,8 =11, n_{cм 3,5, 6,8,9, центр} = 85811,5 / *365*32,4*0,8 = 9

Всього: 98 сміттєвозів у місті

Організація робіт по видаленню побутових відходів здійснюється по заздалегідь розробленим планам. Місто розбивається на райони, а райони – на ділянки, для яких складається графік об’їзду сміттєвозним транспортом. Для кожної сміттєвозної або контейнерної машини складається маршрутна карта її роботи протягом робочого дня. Маршрути руху кожної машини визначаються довжиною її шляху, часом навантажувально-розвантажувальних операцій, числом пунктів завантаження. Розрахунками забезпечується повне завантаження машини.

Для забезпечення нормальних санітарно – гігієнічних умов проживання місто має 98 сміттєвозів та 1094 контейнери. Полігон твердих побутових відходів розміщений на півдні від міста в СЗЗ підприємства, подалі від житлових кварталів (Додаток Г).

ВИСНОВКИ

В проекті міста переважають північно-східні вітри. У зв’язку з цим промислові об’єкти розміщуємо так, щоб в результаті їх діяльності забруднюючі речовини не переносились вітром у бік житлових будівель: підприємство кольорової металургії (1 клас небезпеки) розташоване на південному заході міста біля залізниці, щоб напрямок найпотужніших вітрів не торкався сельбищної території. Її СЗЗ складає 1000 м.; електротехнічна промисловість (3 клас небезпеки), розміщена на півночі СЗЗ – 300м; деревообробна промисловість (4 клас небезпеки) розташована на північному заході з виходом до залізної дороги, СЗЗ – 100 м. Залізниця проходить біля промислових точок, не розділяє сельбищної території. На території сельбища розташовані зелені насадження. Місто з одного боку омивається річкою, а з другого морем. Загальноміський центр розміщений в геометричному центрі міста. (Додаток А ).

Населення міста складає 143 тис. жителів при 8-поверховій забудові.

В результаті прокладання вулично-дорожньої мережі на планувальній структурі місто прийняло такі форми (Додаток Б), де розміщено 9 житлових районів, загальноміський центр, промислові об’єкти. Найнебезпечніша промисловість – кольорова металургія.

В планувальній структурі кладовище розміщено в СЗЗ підприємств кольорової металургії. Водозабір розташований вище за течією річки відносно житлової забудови ( СЗЗ = 100 – 300 м) на північному заході, каналізація – у СЗЗ підприємств кольорової металургії, на півдні. Зовнішній транспорт представлений автовокзалом. (Додаток Б). Полігони твердих побутових відходів розміщені на непридатній для забудови ділянці, віддаленій від водоймі– в СЗЗ підприємств кольорової металургії (Додаток Б). Розсадники зелених насаджень розташовані за межами освоєної частини міста між підприємствами електротехнічної та деревообробної промисловості. Квітково-оранжерейні господарства – на північному заході вздовж дороги, що веде у місто. Резервні території передбачаються для розвитку всіх функціональних зон міста за межами перспективного строку.

Щільність вулично-дорожньої мережі в межах норми ( 2,6 км / км² ), що пов’язано з компактністю розміщення житлових районів. Інтервал руху – 12,41;5,7;5,1 хвилин. Кількість автобусних маршрутів, що сполучають промислові центри - 9. (Додаток В ).

Міський транспорт представляють автобуси малої та середньої місткості. Кількість автобусних маршрутів – 10. (Додаток В).

Автовокзал і залізничний вокзал об’єднані в один комплекс. Зовнішній зв'язок також забезпечує водний транспорт – порт на сході міста.

В проектованому місті представлений вузол лінійного типу – технічна пасажирська станція. (Додаток В).

Газопідстанція розташована у північній частині СЗЗ підприємства кольорової металургії, електропідстанція – на півночі міста в СЗЗ підприємства електротехнічної промисловості. Каналізаційна мережа міста – напівроздільна. Інженерні мережі міста дубльовані, розташовані в транспортних коридорах (Додаток Г).

Для забезпечення нормальних санітарно – гігієнічних умов проживання місто має 98 сміттєвозів та 1094 контейнер. Полігон твердих побутових відходів розміщений на півдні від міста в СЗЗ підприємства, подалі від житлових кварталів (Додаток Г).

Досягнуто основну мету роботи – визначено планувальну структуру міста, кількість закладів комунального господарства та їх розміщення в плані міста. Остаточний баланс території міста представлений в таблиці 13.

Таблиця 13

Остаточний баланс території міста

Статті балансу	га	%	м2/людину
СЕЛЬБИЩНА ТЕРИТОРІЯ:
Мікрорайони і квартали	504,43	10,34	35,27
Заклади і підприємства обслуговування	228,8	4,69	16
Зелені насадження загального користування	1167,5	23,9	81,64
Вулиці і площі	316,56	6,49	21,14
Усього сельбищна територія	2216,7	100	154,05
ІНШІ ТЕРИТОРІЇ:
Промислові території	466	9,5	32,59
Санітарно-захисні зони*)	1388	28,4	76,43
Споруди зовнішнього транспорту*)	3,7	0,08	0,35
Території НДІ та вищих навчальних закладів	17,81	0,75	1,24
Складські території	67,75	0,36	4,73
Комунальні території:
заклади обслуговування комунальних господарств	14,3	0,29	1
очисні споруди водопроводу	6,25	0,13	0,44
полігони побутових відходів	1,4	0,03	0,1
очисні споруди каналізації	6,25	0,13	0,44
квітниково-парникове господарство	6,25	0,13	0,44
розсадники зелених насаджень	61,68	1,26	4,31
Кладовища	28,19	0,58	1,97
Лісопарки	189,6	3,9	13,26
Території с/г призначення*)	203,84	4,18	14,25
Резервні території*)	202,5	4,15	14,16
Усього	4880,22	100

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. ДБН 360-92**. Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень. К.: Мінбудархітектури України. 2000. – 109с.

2. Леонтович В.В. Проектування схеми генплану міста. Методичні рекомендації. Київ. КДТУБА. 1998.

3. Яргина З.Н. Градостроительный анализ. М.: Стройиздат, 1984.

4. Бакутис В.Э., Горохов В.А., Лунц Л.Б., Расторгуев О.С. Инженерное благоустройство городских территорий. – М.: Стройиздат, 1979. – 222с.

5. Бородач А.И. и др. Город и авиация. М.: Стройиздат, 1980. – 182с.

6. Бочаров Ю.П. и др. Город и производство. М.: Стройиздат, 1980. – 123с. 3. Бутягин В.А. Планировка и благоустройство городов: Учеб. для вузов. М.: Стройиздат, 1974. – 381с.

7. Горбанев Р.В. Городской транспорт: Учеб. для вузов по спец. «Архитектура». М.: Стройиздат, 1990. – 215с.

8. Горохов В.А. и др. Инженерное благоустройство городских територий: Учеб. пособие для вузов/Горохов В.А., Лунц Л.Б., Расторгуев О.С., Под общ. ред. Д.С.Самойлова. – М.: Стройиздат, 1985. – 389с.

9. Горохов В.А. Городское зеленое строительство: Учеб. пособие для архит. и строит. спец. вузов. – М.: Стройиздат, 1991. – 409с.

10. Гохман В.А., Визгалов В.М., Поляков М.П. Пересечения и примыкания автомобильных дорог. М.: Высшая школа, 1989. – 320с.

11. Демидова Н. Д. Функциональная и территориально-планировочная организация комплекса отраслей городского хозяйства (на примере Днепропетровска): Дис. … канд. техн. наук. КГТУСА, К., 1994.- 204с.

12. Демин Н.М. Управление развитием градостроительных систем. К.: Будивельник, 1991. – 184с.

13. Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів / затв. Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.06.96. № 173. – К., 1996.

Характеристики

Список файлов курсовой работы