144550 (620624), страница 4
Текст из файла (страница 4)
4.4 Визначаємо природну вологість шарів ґрунтової основи:
(4.3)
4.5 Визначаємо оптимальну вологість для кожного шару ґрунту основи:
(4.4)
4.6 Визначаємо вологість на границі розкочування для кожного шару грунту основи:
(4.5)
(4.6)
4.7 Визначаємо показник консистенції для кожного шару ґрунту основи:
(4.7)
4.8 Визначаємо щільність сухого ґрунту для кожного шару основи:
(4.8)
4.9 Визначаємо коефіцієнт пористості для всіх ґрунтів основи:
(4.9)
4.10 Визначаємо модуль деформації для кожного шару ґрунтів основи по СНиП 2.02.01-83 (беремо значення в дужках) з переводом із кгс/см2 в тс/м2(множимо на 10)
Е1=2100тс/м2
Е2=1850тс/м2
4.11 Визначаємо щільність ґрунту з урахуванням природної вологості:
(4.10)
4.12 Визначаємо напруження від власної ваги ґрунту основи на глибині і-й границі шару:
(4.11)
4.13 Визначаємо середні напруження від власної ваги ґрунту основи в і-м шарі:
(4.12)
4.14 Визначаємо відносні глибини основи:
(4.13)
4.15 Приймаємо по СНиП 2.02.01-83 методом інтерполяції значення коефіцієнтів , який залежить від відносної глибини основи та виду фундаменту. В нашому випадку приймаємо стрічковий фундамент.
4.16 Визначаємо вагу стовпа ґрунту насипу для кожного і-го шару, включаючи і еквівалентний шар ґрунту:
(4.14)
4.17 Виконуємо розрахунок середнього тиску під підошвою насипу:
(4.15)
4.18 Визначаємо додатковий тиск на основу на і-х межах шарів, доки не з’являться від’ємний результат:
(4.16)
4. 19 Визначаємо додаткові напруження від постійного та тимчасового навантаження насипу на глибині Zі для кожної і-ї межі шарів ґрунтів основи:
(4.17)
4.20 Обчислюються середні значення додаткових напружень від постійного і тимчасового навантаження на глибині Zi для кожного і-го шару по формулі:
(4.18)
4.21 Для визначення нижньої межі стискаємої товщі ґрунтової основи обчислюються значення на глибині Zi на кожній і-й межі шару:
4.22 Креслимо розрахункову схему, яка показана на рисунку 4.1 і будуємо епюри напружень:
а) від власної ваги ґрунту основи ;
б) від додаткового навантаження насипу ;
в) для значень .
4.23 На перетині епюр напружень та
знаходять точку С, яка являється нижньою межею стискаємої товщі ґрунтової основи
=20,4м
4.24 Встановлюємо по висоті стискаємої товщі кількість стискаємих шарів ґрунту, включаючи і шар, в якому знаходиться точка перетину епюр напружень С. Кількість стискаємих шарів дорівнює семи.
4.25 Розраховуємо осідання кожного і-го шару ґрунту основи в межах встановленої товщі ґрунтової основи по формулі:
(4. 19)
4.26 Визначається сумарне осідання стискаємої товщі ґрунтів основи:
(4. 20)
4.27 Визначаємо додатковий об’єм ґрунту, який необхідно досипати на 1м її довжини у зв’язку з осіданням основи:
(4.21)
Таблиця 4.1 – Розрахункові параметри четвертого розділу
Типгрунтівосновипопластам | Номершару | Товщинашарів м | Глибинаграницьшарівм | Відноснаглибина | Коефіцієнт | Напруження від власної ваги шару грунту основи | Напруження від додаткового навантаження насипу | тсм | Осдіданняшару м | ||
zg, тс/м2 | срzg, тс/м2 | zp, тс/м2 | срzp, тс/м2 | ||||||||
Суглинок | 1 | 3 | 3 | 0,0625 | 0,9964 | 6,06 | 3,03 | 39,32 | 40,41 | 1,212 | 0,047 |
Суглинок | 2 | 3 | 6 | 0,1250 | 0,9928 | 12 | 9,03 | 22,22 | 36,97 | 2,4 | 0,047 |
Суглинок | 3 | 3 | 9 | 0,1875 | 0,9892 | 18 | 15 | 27, 19 | 30,21 | 3,6 | 0,039 |
Суглинок | 4 | 3 | 12 | 0,2500 | 0,9856 | 24 | 21 | 21,18 | 24, 19 | 4,8 | 0,031 |
Суглинок | 5 | 3 | 15 | 0,3125 | 0,9820 | 30 | 27 | 15,21 | 18, 20 | 6,0 | 0,024 |
Суглинок | 6 | 3 | 18 | 0,3750 | 0,9784 | 36 | 33 | 9,29 | 12,25 | 7,2 | 0,016 |
Суглинок | 7 | 3 | 21 | 0,4375 | 0,9680 | 42 | 39 | 3,38 | 6,54 | 8,4 | 0,008 |
Суглинок | 8 | 3 | 24 | 0,5000 | 0,9530 | 48 | 45 | -2,39 | 0,70 | 9,6 | 0 |
Суглинок | 9 | 3 | 27 | 0,5625 | 0,9380 | 54 | 51 | 0 | 0 | 10,8 | 0 |
Суглинок | 10 | 3 | 30 | 0,6250 | 0,9230 | 60 | 57 | 0 | 0 | 12,0 | 0 |
Суглинок | 11 | 3 | 33 | 0,6875 | 0,9080 | 66 | 63 | 0 | 0 | 13,2 | 0 |
Висновок: Параметри, які розраховувались в четвертому розділі зведені в таблиці 4.1, при яких забезпечується стійкість високого насипу на основі з суглинистих ґрунтів. Осідання основи під високим насипом складає 0,21м. Для того, щоб зберегти рівність дороги від осідання насипу, необхідно досипати 13,44м3 ґрунту на 1м її довжини.
Список літератури
-
Бабков В.Ф., Безрук В.Н. Основы грунтоведения и механики грунтов. – М.: Высшая школа, 1986г.
-
Котов М.Ф. Механика грунтов в примерах. – М.: Высшая школа, 1988г.
-
Автомобильные дороги. Примеры проектирования – М.: Транспорт, 1983г.
-
Маслов Н.Н. Основы инженерной геологии и механики грунтов. – М.: Высшая школа 1982г.
-
СНиП 2.05.02-85. Автомобильные дороги.
-
СНиП 2.02.01-83. Основания зданий и сооружений.
-
Пособия по проектированию оснований зданий и сооружений (к СНиП2.02.01-83). – М.: Стройиздат, 1986г.
-
Методические рекомендации по дорожному районированию УССР / Сост.В.М. Сиденко, В.А. Анфимов, М.Н. Гудзинский. – Харьков: ХАДИ, 1974
-
Методические рекомендации по назначению расчётных параметров грунтов при проектировании дорожных одежд в УССР / Сост. Сост.В.М. Сиденко, В.А. Анфимов, В.Г. Кравченко, М.Н. Гудзинский. – Харьков: ХАДИ, 1974
-
Методические указания По оформлению учебно-конструкторской документации в дипломных и курсовых проектах для студентов специальности 1211 / Сост.В.П. Кожушко, С.Н. Краснов, Н.П. Лукин. –Харьков: ХАДИ, 1986г.