131204 (619240), страница 2
Текст из файла (страница 2)
1.2. Структура особистісних якостей вчителя
В системі професійної підготовки сучасного вчителя трудового навчання великого значення набуває її психолого-педагогічний компонент. Це пояснюється ускладненням змісту педагогічної праці випускників індустріально-педагогічних факультетів, необхідністю їх мобільної готовності до проведення занять з багатьох нових учбових дисциплін техніко-економічного характеру, що вводяться в шкільний компонент навчального плану. В таких умовах особливо стабільною і універсальною повинна бути психолого-педагогічна підготовка майбутнього вчителя трудового навчання[9,7].
Що ж розуміють під словом «підготовка»? Під цим словом розуміють розвиток у особистості майбутнього вчителя трудового навчання таких якостей та набуття ним здібностей, які б максимально відповідали сучасним вимогам до вчителів, та здійснювали як найкращий ефект при подальшій педагогічній діяльності. Також при підготовці повинна закладатись здатність до самовдосконалення.
Розглянемо структуру особистісних якостей, яку побудував відомий психолог Рибалка В.В.[16,113-123]. На мою думку саме ця структура найбільш повно відповідає особистості вчителя трудового навчання. Отже, у вчителя повинні бути присутні такі якості: професійна спрямованість його особистості, комунікативні здібності у сфері спілкування, риси характеру творчої особистості, самосвідомість, великий творчий досвід, творчі розумові здібності та гармонійно поєднані з усім цим особливості вищої нервової діяльності (темпераменту).
Спрямованість це напрям діяльності особистості, в якій вона задовольняючи свої потреби розвивається і самовдосконалюється[22,152]. Спрямованість поділяється на такі структурні компоненти.
Педагогічна спрямованість: вчитель повинен постійно перебувати в пошуку шляхів вдосконалення своєї педагогічної майстерності, мати спрямованість на поглиблення своїх знань і вдосконалення вмінь та навичок[23,18].
Гуманістична спрямованість особистості вчителя направлена на бажання приносити добро, користь дітям і колегам своєю працею, на інтерес до духовних цінностей, до моральних засад життя дітей. На прагнення досягати нових результатів у наукових знаннях педагогічної діяльності. Гуманістична спрямованість виховує почуття гуманізму, доброту та любов на сам перед до дітей[16,114].
Наступний компонент особистісних якостей вчителя це комунікативні здібності у сфері спілкування.
Здатність до творчого наукового діалогу з учнями з урахуванням їх вікових особливостей дає змогу вчителю об'єктивно, різнобічно сприймати особистість учня без недооцінки або переоцінки його якостей. Правильно розуміти вихованця, з'ясовувати чинники його поведінки, входити в його становище.
Творча взаємодії з колегами дає можливість розробляти та обговорювати ідеї в ході творчого спілкування в колективі. Дає змогу для колективного прийняття творчих рішень та організувати творчу групу, стати її лідером і налагодити ділове співробітництво між її членами.
Потреба вчителя у здобутті нової інформації, у пошуку та отримання наукової, технічної інформації (знань, ідей), яка міститься у книгах, статтях вчених, інженерів, письменників, вчителів виховує любов до читання наукової, технічної, фантастичної літератури. Це розвиває здатність до систематизації фактів, знань, до ведення нотаток, конспектів, щоденників спостережень та письмового викладання своїх думок, ідей у вигляді наукових статей, тез, до створення розповідей, віршів, фантастичних творів.
Потреба у спілкуванні присутня у кожної людини. А у вчителя повинна бути не потреба, а зобов’язаність до спілкуванні з творчо мислячими людьми, вченими, з іншими вчителями в умовах дискусії, семінару, конференції. Це потрібно для отримання нової наукової та технічної інформації при колективному обговоренні наукових проблем, для виступу з науковим повідомленням, доповіддю, лекцією перед колегами. Спілкування розширює кругозір і це створює умови для розуміння нових, нестандартних думок, наукових поглядів співрозмовників, ідей, що висунуті співрозмовниками в ході дискусії, дебатів тощо[16,115].
Характер – індивідуальна сукупність стійких психологічних особливостей особистості, які обумовлюють типові для людини способи поведінки в певних життєвих ситуаціях[22,512]. Характер особистості вчителя повинен мати такі риси: порядність, інтелігентність, довірливість, відвертість у стосунках з колегами, учнями та їх батьками; професійна та людська чесність; стиль невимушеності, внутрішня свобода; сміливість розуму і духу, готовність до ризику в ім'я досягнення високих результатів у педагогічній майстерності; почуття відповідальності перед батьками дітей та власною совістю; цілеспрямованість, рішучість, наполегливість, зацікавленість у творчій справі; упертість, безмежне терпіння при обмірковуванні будь-яких питань, дослідженні складних проблем при навчанні; почуття толерантності, терпимість; творчість оригінальність, ініціативність в процесі пошуку і визначення перспективного напряму пізнавальної діяльності вихованців; оригінальність, неповторність, здатність до уникнення шаблону; планомірність, методичність у творчій навчальній діяльності; спритність, винахідливість; дотепність, почуття гумору, здатність сприймати смішне; старанність ділової людини, вимогливість до себе; вибагливість, здатність не задовольнятися наближеними відомостями, а уточнювати, діставатися суті з першоджерел, враховувати думку фахівців; критичність розуму при оцінці перспектив дослідження; дисциплінованість, організованість, акуратність при виконанні різноманітних вправ при проведенні уроків; почуття здорового глузду.
Самосвідомість це усвідомлення людиною свого відношення до власних потреб, нахилів, мотивів, захоплень[17,45]. Самосвідомість дає змогу вчителеві здійснювати самоконтроль, керувати процесами самопізнання т.д. Розглянемо більш детально що розуміється під самосвідомістю.
Здатність до адекватного самоусвідомлення позитивних якостей і вад власної особистості порівняно з іншими людьми та колегами дає можливість вчителеві прогнозувати свою подальшу діяльність. Обміркування, аналіз, вивчення своїх дій і вчинків, правильне розуміння себе, своїх здібностей, рис характеру ефективно впливає на розробку реальних цілей, планів і завдань педагогічної діяльності. Здатність контролювати себе, свої думки, вчинки, дії, усвідомлюючи, що від цього залежить успіх у поведінці та творчій діяльності вихованців.
Почуття власної гідності, поваги до себе, віра в себе без зайвої самовпевненості або, навпаки, самоприниження[5,3-5].
Досвід повинен постійно підвищуватись і розвиватись. Він дає змогу вчителеві уникати помилок, які були в минулому, покращувати свою педагогічну майстерність і прогнозувати свою діяльність.
Вчителю повинна бути притаманна здатність постійно розвивати творчий професійний досвід, бажання підвищувати наукову компетентність, отримувати нові знання. На основі цих знань розвивати відповідні вміння і навички педагогічної роботи.
Вчитель повинен уміти цілеспрямовано досліджувати, вивчати певні питання або проблеми, набувати у творчих пошуках нові знання і цим розширювати свій науковий кругозір. Проводити експериментальні дослідження та оформляти їх результати у формі наукових звітів, статей, тез. Отримувати відчуття задоволення від нарощування досвіду професійної діяльності і водночас - незадоволення ним, як умова подальшого зростання компетентності в педагогічній роботі.
Вчитель повинен мати здібності до самостійного формування глибоких і систематичних знань у педагогіці, мобілізувати весь власний досвід з метою розв'язання важливих та складних проблем, в процесі вирішення яких швидко набувати додаткової досвіду. Відчувати відповідальність при розв’язанні цих завдань[16,116].
Наявність у вчителя інтелектуально-творчих здібностей відіграє дуже важливу роль у його особистості. Сюди входять, переважно, психічні процеси.
Переключення уваги дозволяє вчителю помічати речі, які легко випадають з поля зору при спостереженні та збиранні фактів. Також увага може розподілятись ("бокове мислення"), тобто концентруватись на багатьох, на перший погляд, другорядних питаннях, які можуть виявитись важливими при досягненні мети діяльності, при розв'язанні проблем на уроках[20,35]. Завдяки увазі вчитель може зосереджуватись на певній темі, питанні, проблемі, може одночасно спостерігати і контролювати всіх учнів одночасно[16,116].
Наявність у вчителя творчої уяви дає можливість легко генерувати образи, цілісні уявлення на основі словесного опису, абстрактних понять. Володіння прийомами, засобами творчої уяви, фантазування та просторового уявлення полегшить роботу вчителя при викладенні матеріалу, при демонстрації прийомів роботи та при виконанні виробів.
Маючи хорошу пам'ять вчитель може запам'ятати багато цікавих наукових чи технічних ідей отриманих від колег, прочитаних у відповідних літературних виданнях. Ці ідеї можуть бути використані при проведенні уроків. Дає здатність до прогнозування результатів діяльності учнів, на основі врахування власного досвіду, зафіксованого у пам'яті.
Завдяки спостережливості вчитель може збирати інформацію про даний клас в цілому, або про окремих його учні, що так необхідна при плануванні уроку та при виборі індивідуального підходу.
Нестандартність мислення дає здатність творчо використовувати стандартизовані елементи, нормативи наукової, технічної діяльності, правила, інструкції, стандарти, нормативи, закономірності та закони. Пробуджує почуття сміливості та впевненості у відстоюванні власних творчих ідей, емоційна стійкість при напруженому творчому пошуку, при розчаруваннях, критиці, при невдачах або успіху. Здатність до інтуїтивного знаходження рішень в ході роботи та їх наступної об'єктивації, тобто формулювання у словах, поняттях, формулах та визначеннях.
Теоретичне мислення пробуджує у вчителя інтерес до незвичайних, оригінальних, парадоксальних, заплутаних питань, задач, проблем, що формулюються в абстрактній, узагальненій, теоретичній формі; здатність діяти, розробляти ідеї в ході інтенсивної теоретичної і практичної роботи[16,120].
Темперамент це закономірне співвідношення індивідуальних особливостей особистості, які характеризують різні сторони динаміки психічної поведінки людини[22,451]. Темперамент викладача впливає на способи і стиль його діяльності, але це не перешкода для досягнення майстерності, тобто викладачі з різними темпераментами можуть домагатися високих результатів у своїй праці. Звичайно, у педагогічній сфері успішно трудяться і сангвініки, і флегматики, і холерики. Меланхолічний темперамент оцінюють як більш можливий, але на думку психологів, не завжди бажаний[20,87].
Правильне використання вчителем позитивних сторін свого темпераменту дасть йому змогу добитись високих результатів у професійній діяльності.
Навіть якщо у нього слабкий тип темпераменту, але сильний характер в поєднанні з хорошими знаннями навчального матеріалу вчитель може досить ефективно працювати в школі та підвищувати свій кар’єрний ріст[15,207].
розділ II. побудова моделі психологічних якостей особистості вчителя трудового навчання
2.1. Вимоги до вчителів трудового навчання
При викладанні трудового навчання, як і у викладанні інших предметів, у школі керівна роль належить учителеві. Учитель підготовляє навчальний процес, встановлює мету кожного заняття, визначає форми їхньої організації, продумує їхню структуру. По кожному заняттю вчитель відбирає із програми навчальний матеріал, групує його й доповнює новими відомостями, відбирає методи навчання, забезпечує заняття наочними приладами, технічною документацією, інструментами, матеріалами й устаткуванням[7,7].
Учитель організує й безпосередньо здійснює навчальний процес. Він пояснює школярам новий матеріал, озброює їх знаннями, учить застосовувати ці знання в практичній діяльності, керує трудовим процесом учнів і формуванням у них практичних умінь і навичок, організує самостійність школярів у роботі, сприяє розвитку їхньої творчості.
Керівна роль учителя в здійсненні трудового навчання полягає в умінні передбачати хід навчання, направляти його найбільш успішними шляхами, знати можливі труднощі й заздалегідь готовити школярів до подолання їх.
Для того щоб учитель міг кваліфіковано проводити заняття, керувати трудовим процесом, і вихованням учнів, він повинен мати відповідну підготовку. Однією із головних вимог до вчителя є любов до дітей та своєї роботи[23,180]. Він повинен розуміти значення своєї роботи із трудового навчання й виховання майбутніх будівельників цивілізованого суспільства, почувати відповідальність за її проведення перед державою, та батьками дітей, яких він навчає.
Щоб виховувати інших, учитель трудового навчання повинен бути сам бездоганний у поводженні, у роботі, у побуті. Він повинен бути прикладом моральної чистоти, мати сильну волю й твердий характер, бути наполегливим у доведенні до кінця початої справи. У той же час вчитель повинен мати витримку й терпіння, бути людяним[11,66].
Підготовка вчителя трудового навчання складається із двох частин: підготовки педагогічної й підготовки спеціальної[2,55].
Вимоги до педагогічної підготовки вчителя.
Важливою вимогою до педагогічної підготовки вчителя праці є любов до дітей, до своєї педагогічної професії. Без цього самий гарний фахівець буде поганим учителем.
Педагогічна робота ґрунтується на знанні вікових особливостей дітей і закономірностей їхнього розвитку. При цьому вчитель повинен добре знати не тільки особливості дітей середнього шкільного віку, з якими він працює, але й особливості попереднього й наступного вікового періодів. Тільки в такому випадку буде дотримуватися наступність у навчанні й вихованні школярів.
Крім загальних вікових особливостей дітей, учитель повинен також добре знати індивідуальні особливості кожного свого учня, систематично вивчати їх, стежити за розвитком учня й ураховувати все це при організації навчального процесу[14,145].
Для правильного проведення трудового навчання вчитель повинен знати не тільки анатомо-фізіологічні й психологічні особливості дітей, але й добре володіти психологією трудового процесу.
У навчально-виховній роботі з учнями повинні строго дотримуватися правила шкільної гігієни (правильне визначення навчального навантаження, чергування праці й відпочинку й т.п.). На заняттях по праці до цих правил додаються вимоги виробничої сангігієни й техніки безпеки. Учитель трудового навчання повинен добре знати шкільну й виробничу сангігієну й строго дотримуватись всіх її правила при організації й проведенні занять.
Одним з важливих вимог до педагогічної підготовки вчителя праці є знання сутності й закономірностей процесів навчання й виховання. На основі цих знань учитель повинен досконало оволодіти теоретичною й практичною методикою трудового навчання й проведення занять у навчальних майстернях, та поза її межами. Він повинен знати завдання навчання, обсяг, структуру й зміст всіх розділів того матеріалу, якому вчить школярів.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
