130622 (619087), страница 4
Текст из файла (страница 4)
Звичка №4.
Спочатку намагайтеся зрозуміти самі, а потім бути зрозумілими – тобто, щоб інші зрозуміли вас.
Звичка спілкування є головною в житті, ключем до налагодження відносин і суттю професіоналізму, для того, щоб дійти згоди, ми повинні розглянути точку зору іншої особи. Терпляче прислуховуватися – це суто психологічна ситуація. Якщо людей розуміють, послаблюється їхня захисна функція. Правильна характеристика, симпатія і вміння дати пораду, може, й не такі вирішальні, але можуть допомогти одній людині зрозуміти іншу.
Звичка №5.
Вчитись працювати в одній упряжці. Це творча співдружність та співпраця, колективне розв’язання проблем. Оточуючи себе тими, хто думає так саме, як і вони, люди помилково вважають одноманітність єдністю, однаковістю, тотожністю, незмінністю, винятковістю. Справжня винятковість означає: «Казати те, що хочуть почути.»
Звичка №6. «Наточи пилку»
Ця звичка має 4 важливі аспекти: фізичний, розумовий, емоційно-соціальний і духовний. Без дисципліни тіло стає слабким, розум – механічний, емоції – кволими, а людина – егоїстом. Це закон урожаю: що посієш, те й пожнеш.
Даний перелік звичок вважається ефективним у розвитку лідерства. За звички ставляться також бали і підсумовуються.
Отже, кожен учень прагне до вищого балу і тому збільшує ефект лідера. Головне завдання вчителя – підготувати учнів до реального життя, допомогти їм виробити життєву позицію, навчити їх обстановлювати свої погляди. Учні на протязі навчання в школі розвивають свої здібності, лідерські якості, визначають життєве кредо та шлях по якому далі йти. Тому не лише виховують майбутніх лідерів суспільства в спеціалізованих школах, а й звичайних. Тому я схиляюся більше до твердження, що лідерами не народжуються, а ними стають. На даний час потреба сучасного суспільства організаційно сформувати соціальну активність підлітків, залучити їх, використовуючи різноманітні форми громадських об’єднань, до оволодіння соціальними ролями не тільки для збагачення досвідом з людьми, а й для реалізації можливостей лідерського творчого потенціалу підлітків. Суспільство зацікавлене у захисті прав та інтересів дітей, забезпеченні їх реалізації через програми дитячо-юнацьких громадських організацій.
3. Ряд ігор на встановлення лідера у шкільному колективі
Для того, щоб вчитель знав хто в його класі лідер, немає різниці чи він викладає в цьому класі один рік чи більше, він на виховній годині може провести з учнями ряд ігор на виявлення в класному колективі лідера та дітей з лідерськими якостями.
Перша гра, яку проведемо у класі називається мозковий штурм «Що таке лідерство?»
Мета: надати учасникам сформувати поняття «лідерство», показати багатоаспектність поняття «лідерство».
Хід проведення: вчитель розділяє учасників на чотири мікрогрупи за допомогою кольорової методики. Кожна мікрогрупа має дати своє визначення поняття «лідерство». Визначення має бути коротким і глибоким. Після обговорення представник від кожної мікрогрупи знайомить з визначенням всіх учасників. Після того, як групи презентували свої формулювання, вчитель вивішує плакат з визначенням поняття «лідерство», під зготовлений раніше. Учні мають змогу порівняти, ознайомитися з іншими визначеннями і висловити своє ставлення до них.
Питання для обговорення:
Що відрізняє кожне визначення?
Яке визначення є найбільш пивним?
Чи можна дати одне визначення поняття «лідерство»?
Чи є тема лідерства актуальною для вас; якщо так, то чому?
В процесі обговорення слід звернути увагу учнів на те, що поняття «лідерство» краще усвідомити, якщо розглядати його як набір функцій, а не характерних якостей особистості; лідерство складається з навичок, яких можна навчитися і з допомогою яких координуються зусилля окремих осіб для досягнення спільної мети.
Наступна гра має назву «Пантоміми лідерства»
Мета: сприяти поглибленню змісту поняття «лідерство».
Хід вправи: вчитель ділить учнів на три групки за допомогою розрізаних малюнків (пазлів). Кожна група отримує два сюжетних малюнки з теми лідерства. Група має показати сюжетні малюнки у вигляді пантоміми таким чином, щоб інші учасники зрозуміли, про які функції йде мова.
Питання для обговорення:
Яка пантоміма не викликала труднощів під час розглядування?
З якими труднощами зіткнулись учасники в процесі створення пантоміми?
Третя вправа «Емблема лідерства»
Мета: сприяти поглибленню змісту поняття «лідерство», розвитку фантазії.
Хід вправи: вчитель розповідає, що на попередньому етапі учасники виробили власні визначення лідерства. Ця вправа дозволить розглянути поняття лідерство з іншого боку – учасникам потрібно створити емблему лідерства. Кожен самостійно малює теку емблему, яка могла б друкуватися н програмах, прапорах дитячо-громадських організацій, ділових паперах лідерів. По завершенні роботи діти розглядають малюнки одне одного. Після ознайомлення з результатами творчості інших учасники розділяються на підгрупи на основі спільних ідей малюнків. Кожна група має пояснити, що є спільного в їхніх малюнках і сформувати девіз, який би відповідав суті їхньої емблеми. Потім проводиться презентація емблеми кожної групи.
Далі йде гра «оплески»
Мета: сприяти усвідомленню учасниками себе , як лідерів.
Хід гри: учасники сідають у коло. Учитель пропонує встати тих, хто володіє певними лідерськими вміннями або якостями (наприклад: встаньте ті, хто вміє організовувати творчі справи для однолітків). Решта учасників аплодують тим, хто встав.
Питання для обговорення:
Які почуття викликали в учнів під час гри?
Чи легко було визначити лідерські уміння або якості?
Наступна гра називається «Словесний портрет лідера»
Мета: сприяти поглибленню самопізнання, розвитку невербальної комунікації.
Хід гри: учасники розподіляються на дві групи. обом групам дається завдання написати словесний портрет кожного члена групи. портрет має відображати організаторські здібності лідерів. Портрет створюється після обговорення в групі і досягнення спільної думки. Далі портрети першої групи розкладаються на столі і кожний член другої групи, який був описаний, має знайти свій портрет. Потім члени першої групи намагаються впізнати себе у портретах, описаних членами іншої групи.
Питання для обговорення:
Які почуття викликали у вас під час написання словесного портрета?
Чи вдалося описати задумане?
Цікавим виявилось те, що не кожен учень міг знайти свій портрет. Особливо ті діти, які вважали себе лідерами не знайшли своїх словесних характеристик. Вони тепер замисляться, бо їх авторитет трішки впав в очах інших. Тому ці діти зроблять самоаналіз і замисляться над своїми мінусами і плюсами.
Наступна гра: «Пишаюсь…»
Мета: позитивно оцінити свої набуті вміння.
Хід вправи: учні сідають в коло. Учитель просить по черзі кожного учасника по черзі вийти на середину і сказати про себе: «Пишаюсь собою, коли…» (наприклад «Я пишаюсь собою, коли я допомагаю іншим» тощо).
Питання для обговорення:
Чи складно було виконувати цю справу?
Якщо так, то в чому були складнощі?
За яких ситуацій корисно послуговуватися цією вправою?
Тут діти показали все своє мистецтво і казати правду, і складати казки. Дехто себе вихваляв, а інші соромились аудиторії.
Далі буде гра «Вартівський ланцюжок»
Мета: розширити уяву про лідера і виявити лідера.
Хід гри: кожний учень класу на аркуші паперу записує свої асоціації, які викликає в нього слово «лідер», і пише ім’я дитини, яку вважає лідером у їхньому класному колективі.
Ця гра показала, що думка дітей дещо розбіглася, тому що хлопці вибрали свого лідера, а дівчатка звісно дівчину. У багатьох дітей є певний рівень лідерства та організації, і саме тепер класний керівник зверне увагу на учнів з вираженими лідерськими здібностями.
Потім діти визначили риси особистості, які визначають ділового лідера:
1. Спроможність управляти собою («якщо хочу, то зможу»). Спроможність повною мірою використовувати свій час, енергію. Уміння переборювати труднощі, виходити зі стресових ситуацій. Піклуватися про накопичення сил та енергії (у тому числі й фізичної).
2. Наявність чітких особистісних цілей («знаю, що хочу»). Ясність у питаннях про мету своїх вчинків. Наявність цілей, сумісних з умовами спілкування й діяльності. Розуміння реальності поставлених цілей і оцінка просування до них.
3. Уміння вирішувати проблеми («знати вихід у лабіринті думок»). Вміння розрізнити в проблемі головне і другорядне, оцінити варіанти рішення проблеми, прогнозувати наслідки після ухвалення рішення, визначити необхідні ресурси для рішення проблем.
4. Творчий підхід до організації людей («не так, як всі»). Пошук нестандартних підходів до рішення управлінських проблем. Вміння генерувати ідеї. Прагнення до нововведень.
5. уміння впливати на навколишніх («вести за собою»). Впевненість у собі. Вміння встановлювати гарні особисті стосунки. Спроможність переконувати. Вміння слухати інших.
6. Знання особливостей організаторської діяльності («організовувати справу»).вміння підібрати і розставити людей, скласти план і включити людей у його виконання. Стимулювати роботу товаришів, тактовно здійснювати контроль за їхньою роботою.
7. Наявність організаторських здібностей («у їхній єдності»). Організаторське чуття (психологічна вибірність, практично-психологічний розум, психологічний такт). Схильність до організаторської роботи.
8. Уміння працювати з групою («згуртувати товаришів на справу»). Розуміння важливості згуртованості колективу, спроможність перебороти обмеження, що перешкоджають ефективній роботі колективу. Уміння домагатися згоди в колективі. Прагнення до аналізу розвитку групи і пошук шляхів її розвитку.
Назвавши та проаналізувавши лідерські якості діти повинні ставитись до неї, як до особистого надбання. Щоб набути необхідної якості, вони повинні сконцентруватися на тому, що з кожним днем вона стає все більш властивою дитячій особистості.
Далі вчитель проводить роботу зі словником лідера. Керівник зачитує слова-визначення, якими повинен бути впізнаний справжній лідер та має їх використовувати в своєму лексиконі. Учні в свою чергу записують та обґрунтовують кожне визначення.
Лідер – людина, здатна повести за собою, пробудити інтерес до справи. Часто плутають слово-поняття «лідер», «керівник», «організатор».
Організатор – той, хто управляє конкретною діяльністю, вирішує як робити, об’єднує людей для спільної справи. Звичайно офіційно призначеного (або обраного) лідера-організатора називають керівником або формальним лідером.
Активність – готовність до діяльності і енергійна діяльність, спрямована на зміну, перетворення чого-небудь.
Взаємовідносини – відносини між людьми в процесі спілкування і діяльності. Розрізняють особисті (побудовані на почуттях – від симпатії до антипатії) і ділові (партнерські, побудовані на ділових контактах) взаємовідносини.
Імідж – своєрідна звична «роль», й якій оточуючи сприймають людину.
Ініціатива – починання, прояв підприємливості, прагнення й вміння діяти самостійно.
Колектив – вищий рівень розвитку групи, коли в неї є загальна мета діяльності, єдність, порозуміння, прагнення допомагати іншим.
Комунікація («роблю загальним», «зв’язую») – процес передачі інформації від відправника до одержувача.
Компроміс – угода між різноманітними думками, поглядами, досягнута шляхом взаємних поступок для корисної справи.
Конфлікт – сутичка протилежних думок, цілей, інтересів, бажань.
Мотивація – усвідомлення або не усвідомлена причина дій людини (потяг, потреба).
Спілкування – установлення контактів на основі спільної діяльності (обмін інформацією, виробітку взаємодії, сприйняття і розуміння іншої людини).
Престиж – авторитет, вплив, повага, визнання гідностей людини (організації).
Репутація – сформована думка про людину (організацію), її переваги та недоліки.
Рішення – прийняття відповідальності за діяльність у невизначеній ситуації (вивчення засобу дії, коли є декілька шляхів досягнення мети).
Отже, лідер – людина, здатна повести за собою, пробудити інтерес до справи. Він прагне «викластись» для досягнення мети, активно впливає на навколишніх, найбільше повно розуміє інтереси більшості. Саме з ним хочеться порадитись у важкі хвилини, поділитися радістю, він здатний зрозуміти, поспівчувати, завжди готовий прийти на допомогу, від нього багато в чому залежить настрій, він спроможний «завести» оточуючих.
Розрізняють лідерів-творців й лідерів-руйнівників.
Лідер-творець діє в інтересах справи, в інтересах організації і всіх її членів, яких він веде за собою (по великому рахунку-в інтересах усіх людей).
Лідер – руйнівник діє у своїх власних інтересах, для нього на першому плані не справа, не люди, а власне егоїстичне бажання показати себе, використовуючи для цього справу і навколишніх (найчастіше на шкоду і справі, і людям).
У дитячому об’єднанні, організації зустрічаються лідери, ролі яких різноманітні: лідери – організатори (ділові лідери), лідери – генератори емоційного настрою (емоційні лідери), лідери – ініціатори, ерудити, умільці.
Для впливу на колектив поряд з умінням сприймати особисті відношення велике значення має уміння вивчати статус однолітків. У цьому краще усіх орієнтуються абсолютні лідери, на другому місці йдуть ділові лідери. Від емоційних лідерів у більшому ступені залежить психологічний клімат у колективі, самопочуття однолітків, а також прийняті моральні цінності.
Після вправ учням ще задали ряд запитань, а діти відповідали на них спонтанно.
Світлана, 12 років (7-й клас )
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
