118073 (618100), страница 3
Текст из файла (страница 3)
Громадянин України одночасно може балотуватися кандидатом у депутати лише однієї ради або кандидатом на посаду відповідно сільського, селищного, міського голови. Згідно з ч. 5 ст. 6 Закону Громадянин України може бути депутатом лише однієї ради.
Проте, це не відповідає рішенню Конституційного Суду України від 6 липня 1999 р. (справа про сумісництво посад народного депутата України і міського голови) №7-рп199. Положення згаданого закону мало б бути приведено у відповідність з цим рішенням
Депутатом сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради, а також сільським, селищним, міським головою не може бути обраний громадянин України, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку.
Право висування кандидатів у депутати місцевих рад належить місцевим осередкам політичних партій.
Право висування кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови належить громадянам України, які мають право голосу, і реалізується ними як безпосередньо шляхом самовисування, висування на зборах виборців за місцем їх проживання, трудової діяльності (зборах трудових колективів) або навчання так і через місцеві осередки політичних партій, виборчі об'єднання місцевих осередків політичних партій - блоки (далі - блоки), громадські організації, що легалізовані відповідно до чинного законодавства України.
Вибори депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів можуть бути черговими, позачерговими.
Рішення про проведення чергових і позачергових виборів депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів приймає Верховна Рада України.
Рішення про проведення повторних виборів сільських, селищних, міських голів приймає відповідна територіальна виборча комісія.
Рішення про проведення виборів депутатів місцевої ради, сільського, селищного, міського голови у разі утворення нової адміністративно-територіальної одиниці приймають органи, визначені законом.
Обраними по одномандатному виборчому округу вважаються кандидати у депутати на посаду сільського, селищного, міського голови, які одержали найбільшу, порівняно з іншими кандидатами, кількість голосів.
На відміну від порядку створення виборчих округів при виборах депутатів місцевих рад та голів сіл, селищ і міст кількість округів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі встановлює Центральна виборча комісія, враховуючи їх адміністративно-територіальний устрій та кількість населення. Територіальний виборчий округ включає один або кілька районів, міст, районів у містах або їх частини.
У свою чергу за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських рад утворюються окружні виборчі комісії.
2.3. Вибори Президента України
Свої особливості має Закон України "Про вибори Президента України" від 5 березня 1999 р. Відповідно до цього закону вибори Президента проводяться за мажоритарною виборчою системою абсолютної більшості [3].
Право висувати претендента на кандидата у Президенти України мають політичні партії, їх виборчі блоки, а також через збори виборців, у тому числі шляхом самовисування.
Призначає вибори Верховна Рада України (ч. 7 ст. 85 Конституції, ст. 9 Закону України "Про вибори Президента України") [3; 4].
Вибори Президента України можуть бути черговими, позачерговими та повторними.
Чергові вибори проводяться в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Президента. Позачергові вибори проводяться у разі дострокового припинення повноважень Президента України в період 90 днів з дня припинення повноважень. Рішення про проведення таких виборів приймається не пізніше як на п'ятий день після припинення повноважень Президента. Повторні вибори Президента України призначає Верховна Рада України в місячний строк з дня одержання подання Центральної виборчої комісії.
Вибори Президента України проводяться по єдиному загальнодержавному одномандатному виборчому округу, який включає всю територію України. Для проведення виборів територія єдиного загальнодержавного адміністративно-виборчого округу поділяється на 225 територіальних виборчих округів. Кількість таких округів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі встановлює Центральна виборча комісія, враховуючи їх адміністративно-територіальний устрій та кількість населення. Територіальний виборчий округ включає один або кілька районів, міст, районів у містах або їх частин.
Обраним Президентом України вважається кандидат, який одержав на виборах більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.
Організацію підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, а також всеукраїнських референдумів забезпечує Центральна виборча комісія, яка є постійно діючим державним органом.
Відповідно до Закону України "Про Центральну виборчу комісію" від 3 листопада 1997 p., Комісія здійснює консультативно-методичне забезпечення виборів до місцевих рад, сільських, селищних, міських голів і проведення місцевих референдумів. Вона очолює систему виборчих комісій, які утворюються для підготовки і проведення виборів та всеукраїнських референдумів, спрямовує їх діяльність.
Призначає на посаду та припиняє повноваження членів Комісії Верховна Рада України за поданням Президента України. Члени Комісії перед вступом на посаду складають перед Верховною Радою України присягу.
У Законі визначаються повноваження Комісії щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів, всеукраїнського референдуму; вона здійснює фінансове забезпечення їх підготовки і проведення. Закон також встановлює правовий статус та повноваження членів Комісії, гарантії забезпечення діяльності Комісії та її членів.
Порядок організації і внутрішньої роботи Комісії визна5 чається також регламентом, який затверджується на засіданні Комісії. Роботу Комісії забезпечує Секретаріат [12, с.154].
2.4. Аналіз Закону "Про вибори Президента України" в редакції
2004 року
До сьогодні чинний Закон "Про вибори Президента України " мав багато прогалин і допускав різне тлумачення виборчих процедур. Щоби заповнити прогалини в цьому Законі, Центральна виборча комісія в 1999 році була змушена видати понад три сотні постанов, які врегульовували питання, не унормовані Законом про вибори Президента в редакції 1999 - 2001 років.
Однак стаття 92 Конституції України вимагає, щоб організація і проведення виборів регулювалися виключно законами.
Нова редакція Закону значно повніше і детальніше врегульовує усі механізми і процедури виборчого процесу, забезпечує широкі можливості для дотримання демократичного, чесного і справедливого характеру виборів. Максимальне дотримання виборчих процедур, закладених в новій редакції Закону "Про вибори Президента", всіма учасниками виборчого процесу та забезпечення контролю зі сторони суб'єктів виборчого процесу дозволить забезпечити законні, відкриті, чесні, демократичні вибори Президента України.
Наведемо деякі з основних особливостей нової редакції Закону "Про вибори Президента України".
Строки
Змінено строки тривалості виборчого процесу. До сьогодні ці строки були чи не найдовшими у Європі. Замість 180 днів, сьогодні виборчий процес чергових виборів Президента розпочнеться за 120 днів до дня виборів (3 липня 2004 року).
Механізм висування і реєстрації кандидата
На відміну від старої редакції Закону, визначено два механізми висунення: через партії і блоки (при цьому немає обмежень щодо того, що партії і блоки можуть висувати позапартійного кандидата) і шляхом самовисування. У новому законі детально виписані процедури висування.
Реєстрація кандидатів, висунутих у будь-який спосіб, відбувається відразу після подання відповідних документів до Центральної виборчої комісії і внесення грошової застави. Розмір грошової застави узгоджено в сумі 500 тисяч гривень.
Інститут збору підписів на підтримку кандидата на пост Президента України збережений, проте зміст його дещо змінений. Підписи збираються не для реєстрації кандидата, а для підтвердження його реєстрації. Це означає, що підписи збираються після реєстрації кандидата протягом певного строку. Однак, якщо за сорок днів до дня виборів відповідна кількість підписів не подана до Центральної виборчої комісії, то реєстрація кандидата скасовується. Повноваження Центральної виборчої комісії щодо підписних листів обмежуються здійсненням контролю за додержанням вимог цього Закону шляхом їх вибіркової перевірки.
Формування виборчих комісій: ТВК, ДВК
Система виборчих комісій є строго ієрархічною і очолюється ЦВК. Виборчі комісії (крім ЦВК) формуються виборчими комісіями вищого рівня за поданням кандидата на пост Президента України (чи його довіреною особою від імені кандидата) не більше як по дві особи до однієї виборчої комісії. Кількість членів територіальної виборчої комісії не може бути меншою від десяти осіб, кількість членів дільничної виборчої комісії не може бути меншою від дванадцяти осіб (у попередній редакції було відповідно 10 і 8 осіб). Кожен кандидат на пост Президента, незалежно від того, висунений він від партії чи шляхом самовисування, має право на пропорційну частку посад голови, заступника та секретаря виборчої комісії.
Враховуючи існування певної загрози втрати працездатності виборчих комісій після дня виборів у разі призначення повторного голосування, коли багато кандидатів відсіюється, у Законі передбачені механізми, які забезпечують дієздатність виборчих комісій після дня виборів, а саме - включення відповідною виборчою комісією вищого рівня до складу комісії інших осіб замість вибулих за поданням кандидатів на пост Президента України, щодо яких відбудеться повторне голосування, із забезпеченням рівного представництва кандидатів.
У разі дострокового припинення повноважень будь - якого члена комісії Законом передбачений порядок заміни вибулого члена, коли пріоритетне право на подання кандидатури для включення до складу комісії зберігається за суб'єктом, за поданням якого було включено особу, повноваження якої припинено.
Складання та уточнення списків виборців
Закон розрізняє механізми формування та уточнення списків виборців на звичайних виборчих дільницях (утворених для голосування за місцем проживання виборців), спеціальних виборчих дільницях (утворених для голосування виборців за місцем їх перебування - у стаціонарних лікувальних закладах, установах кримінально-виконавчої системи та в інших подібних випадках) та закордонних виборчих дільницях.
Списки виборців для звичайних виборчих дільниць передаються органами, які їх складають, у двох примірниках територіальним виборчим комісіям не пізніш як за 35 днів до дня виборів. Територіальна виборча комісія передає не пізніш як за 31 день до дня виборів один примірник списків виборців відповідним дільничним виборчим комісіям. Уточнення списку виборців відбувається лише через ознайомлення з ним виборців у приміщенні комісії, яка одразу після отримання надає його для загального ознайомлення.
Закон передбачає в разі вибуття виборця з населеного пункту, де він включений до списку виборців, отримання ним відкріпного посвідчення. Відкріпні посвідчення є документами суворої звітності і мають різну форму для голосування у день виборів та у день повторного голосування. Бланки відкріпних посвідчень дільничні виборчі комісії отримують разом із списками виборців.
Для повторного голосування територіальною виборчою комісією виготовляється на основі списку для голосування новий список виборців не пізніш як на 11 день після дня виборів і передається дільничним виборчим комісіям не пізніше як за десять днів до дня повторного голосування. Особи, включені до списку виборців на підставі відкріпних посвідчень для голосування у день виборів, до списку виборців для повторного голосування не включаються. Проте Закон вимагає включення до списку тих осіб, яким на день повторного голосування виповниться вісімнадцять років і які, таким чином, отримують право голосу.
На спеціальних та закордонних дільницях списки виборців складаються відповідними дільничними виборчими комісіями на підставі відомостей, поданих керівниками закладів, установ, представництв, капітанами суден, командирами військових частин (формувань), де утворені такі виборчі дільниці, не пізніше як за 20 днів. До списків виборців на закордонних виборчих дільницях, включаються на підставі відомостей консульського обліку працівники цих представництв, установ, члени їх сімей, а також інші громадяни, які проживають чи легально перебувають на території відповідної іноземної держави. Інші громадяни, які мають право голосу на виборах Президента України, включаються до списків виборців на закордонних дільницях за їх заявою або на підставі відкріпного посвідчення.
Закон передбачає відповідні механізми для уникнення кратного включення виборця до списків виборців на кількох виборчих дільницях, зокрема, спеціальних та закордонних.
Виборчий фонд кандидата на пост Президента України
При прийнятті нової редакції Закону була відхилена пропозиція щодо того, щоби виборчий фонд кандидата на пост Президента України був не обмежений.
Закон встановлює граничний розмір виборчого фонду 50 тисяч розмірів мінімальних заробітних плат, що складає трохи більше 10 мільйонів гривень. При виході кандидата на повторне голосування передбачено, по-перше, підвищення граничного розміру виборчого фонду на суму, еквівалентну трьом мільйонам гривень (15 тисяч розмірів мінімальних заробітних плат), а також забезпечення державного (бюджетного) фінансування передвиборної агітації обом кандидатам у цей час з розрахунку три мільйони гривень на одного кандидата.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
