117926 (618075), страница 4
Текст из файла (страница 4)
Отже, проаналізувавши сучасні дослідження ідеї громадянського суспільства можна стверджувати, що протягом більшої частини ХХ ст. інтерес до розробки теорії громадянського суспільства спадає у зв’язку із експансією держави у приватні сфери життя; відновлення інтересу даної проблематики починається з 1970–80-х рр. Громадянське суспільство набирає вигляду сукупності суспільних відносин (економічних, соціальних, політичних, духовних), формальних, а також неформальних структур, які задовольняють спектр потреб і реалізують інтереси індивідів або їх груп, що адекватні досягнутому рівню суспільного розвитку.
Слід підкреслити, що громадянське суспільство досягає високого рівню розвитку в умовах демкоратії, а остання в свою чергу формується, розвивається та зберігається на грунті громадянського суспільства. Таким чином роль громадянського суспільства в процесі демократизації суспільно-політичного життя полягає в реалізації таких його функцій як забеспечення свободного розвитку особистості, захист її інтересів, здійснення самоврядування в усіх сферах та на всіх рівнях суспільного життя та ін.
Громадянське суспільство є характеристикою суспільства з точки зору його самоорганізації, ступеня розвитку демократії, реалізації прав і свобод людини і громадянина, виконання громадянами своїх політичних обов’язків як носіїв суверенітету, як джерела влади, як свідомих суб’єктів політичної діяльності, як людей, відповідальних за наслідки своїх дій, за майбутнє всього суспільства. Відтак його можна утверджувати як нову якість політично організованого суспільства, як середовище демократії, свободи і відповідальності за долю держави і нації.
Висновки
Метою даної роботи було виявлення і аналіз основних етапів розвитку ідеї громадянського суспільства. Відповідно до поставленої мети одержано такі результати:
-
У роботі було розглянуто основні етапи розвитку теорії громадянського суспільства: давні часи (Давня Греція та античний Рим), Середньовіччя, Новий час та сучасний період розвитку політичної теорії. Відповідно до цього були виявлені особливості теоретичних підходів до визначення феномену в ці періоди, а саме:
-
для античного та середньовічного періоду характерна відсутність чіткого розмежування між державою та суспільством; отже, громадянське суспільство ототожнювалось із політичним. Таким чином давньогрецька, давньоримська та середньовічна доба оцінюється як період виникнення джерел та початок еволюції класичного розуміння поняття громадянського суспільства;
-
розвиток теорії громадянського суспільства в період ХVІІ – XVIII ст. йде в рамках концепцій природнього права та суспільного договору і характеризується формуванням ідеї індивідуальної свободи особистості. Період ХІХ – поч. ХХ ст. характеризується інституціоналізацією поняття громадянського суспільства, тлумаченням його як особливої недержавної сфери соціального організму. Отже, в Новий час сформувалися основні концепції громадянського суспільства в рамках локківської, гегелевської та таквілевсьскої традиції, на основі яких вподальшому йшло дослідження громадянського суспільства та його взаємозв’язок з державою;
-
сучасний період дослідження громадянського суспільства характеризується новим підходом до тлумачення його сутності, як суспільства рівноправних громадян, яке не залежить від держави, але взаємодіє з нею заради спільного блага. Центр ваги в дослідженнях цього періоду переноситься на аналіз структури громадянського суспільства, його інститутів, взаємозв’язку з демократизацією сфер життя.
-
Було встановлено принципи громадянсько суспільства, згідно з якими громадянське суспільство створює державу, а не навпаки. Відтак, держава є частиною громадянського суспільства, інститутом здійснення публічної влади й механізмом забезпечення безпеки, добробуту, правового захисту прав і свобод громадян. Громадянське суспільство і держава співвідносяться як ціле і частина, як організм і механізм.
3. Виявлено значення теорії громадянського суспільства для демократизації суспільно-політичного життя. Слід підкреслити, що громадянське суспільство досягає високого рівню розвитку в умовах демкоратії, а остання в свою чергу формується, розвивається та зберігається на грунті громадянського суспільства. Таким чином роль громадянського суспільства в процесі демократизації суспільно-політичного життя полягає в реалізації таких його функцій як забеспечення свободного розвитку особистості, захист її інтересів, здійснення самоврядування в усіх сферах та на всіх рівнях суспільного життя та ін.
Громадянське суспільство – сфера самореалізації громадян, свідомих своїх політичних інтересів і потреб, що взаємно корегуються і потребують для цього легітимного і легального політичного інституту – держави. Виходячи з цього, влада, яка утвердилася як результат соціально-політичної самореалізації громадян, є легітимною і легальною, є уособленням держави як політичного інституту. Влада, джерелом якої нарешті став народ (що є конституційною нормою), легітимізує інститут держави. Відтак, держава лишається легітимною доти, доки її дії грунтуються на законі, праві, народній довірі й підтримці.
Посилання
-
Демиденко А.Ю. Хрестоматия: История зарубежных политических учений. – К.: Думка, 1993. – С. 11 – 15.
-
Платон. Государство / Российская электронная библиотека «Архей» // http://www.cdboom.com
-
Аристотель. Политика / Российская электронная библиотека «Архей» // http://www.cdboom.com
-
Політологія: Навчальний посібник / Під ред. Щедрової Г.П. – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В.Даля, 2005. – С.112.
-
Рудич Ф.М. Політологія: Підручник. – К.: Либідь, 2004. – С. 99.
-
Макиавелли Н. Избранные произведения / Российская электронная библиотека «Архей» // http://www.cdboom.com
-
Щедрова Г.П. Громадянське суспільство, правова держава і політична свідомість громадян: Монографія. – К.: Ісідо, 1994. – С. 9 – 10.
-
Політологія: Навчальний посібник / Під ред. Щедрової Г.П. – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В.Даля, 2005. – С. 112 – 113.
-
Щедрова Г.П. Громадянське суспільство, правова держава і політична свідомість громадян: Монографія. – К.: Ісідо, 1994. – С. 10.
-
Демиденко А.Ю. Хрестоматия: История зарубежных политических учений. – К.: Думка, 1993. – С. 198 – 204.
-
Там само. – С. 219 – 228.
-
Там само. – С. 232 – 248.
-
Чувардинський О. Історична рефлексія поняття «громадянське суспільство» та його філософська еволюція // http://www.politik.org.ua
-
Щедрова Г.П. Громадянське суспільство, правова держава і політична свідомість громадян: Монографія. – К.: Ісідо, 1994. – С. 10 – 11.
-
Кант И. Кратика практического разума / Российская электронная библиотека «Архей» // http://www.cdboom.com
-
Щедрова Г.П. Громадянське суспільство, правова держава і політична свідомість громадян: Монографія. – К.: Ісідо, 1994. – С. 12.
-
Гегель Г.В.Ф. Философия права / Российская электронная библиотека «Архей» // http://www.cdboom.com
-
Демиденко А.Ю. Хрестоматия: История зарубежных политических учений. – К.: Думка, 1993. – С. 377 – 389.
-
Чувардинський О. Історична рефлексія поняття «громадянське суспільство» та його філософська еволюція // http://www.politik.org.ua
-
Демиденко А.Ю. Хрестоматия: История зарубежных политических учений. – К.: Думка, 1993. – С. 459 – 467.
-
Загородній Ю. Дослідження громадянського суспільства: модель нормативних досягнень // http://www.politik.org.ua
-
Рудич Ф.М. Політологія: Підручник. – К.: Либідь, 2004. – С. 101 - 102.
-
Там само. – С. 103.
-
Руткевич Е.Д. Развитие идей гражданского общества в истории социально-философской мысли // http://www.rambler.ru
-
Політологія: Навчальний посібник / Під ред. Щедрової Г.П. – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В.Даля, 2005. – С. 119-120.
-
Щедрова Г.П. Громадянське суспільство, правова держава і політична свідомість громадян: Монографія. – К.: Ісідо, 1994. – С. 22 –23.
-
Арато Є., Коген Дж. Відродження, занепад та реконструкція концепції громадянського суспільства // http://www.politdumka.kiev.ua
-
Литвин В. Громадянське суспільство: нові образи, старе бачення // http://www.polit.com.ua/2002/jour16.php
-
Таран Ю. Громадянське суспільство і демократизація України // http://www.polit.com.ua/7/6/2003/php
-
Щедрова Г.П. Громадянське суспільство, правова держава і політична свідомість громадян: Монографія. – К.: Ісідо, 1994. – С.25.
-
Михайловська О. Інститути громадянського суспільства і формування ідеології модернізації в Україні // http://www.politik.org.ua
-
Дидебашвили П.Г. Демократия и гражданское общество как специфический критерий прогресса общества // Человек постсоветского пространства: Сборник материалов конференции // http://www.conference_ps.ru
Список використаної літератури
-
Андрусяк Т.Г. Історія політичних і правових вчень: Навчальний посібник. – Л.: Вид. центр ЛНУ ім. І.Франка, 2001. – 519 с.
-
Апресян Р.Г. Гражданское общество: участие и ответственность // http://www.rambler.ru
-
Арато Є., Коген Дж. Відродження, занепад та реконструкція концепції громадянського суспільства // http://www.politdumka.kiev.ua
-
Аристотель. Политика / Российская электронная библиотека «Архей» // http://www.cdboom.com
-
Буник М.З. Принципи моделювання громадянського суспільства як системи соціально-політичних відносин: Автореферат. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І.Франка, 2006. – 20 с.
-
Вершбоу А. Роль гражданского общества в демократическом государстве // http://www.rambler.ru
-
Гегель Г.В.Ф. Философия права / Российская электронная библиотека «Архей» // http://www.cdboom.com
-
Гелей С.Д., Рутар С.М. Політологія: Навчальний посібник. – 4-те вид., перероб. і доп., - Львів: Світ, 2001. – 384 с.
-
Демиденко А.Ю. Хрестоматия: История зарубежных политически учений. – К.: Думка, 1993. – 720 с.
-
Дидебашвили П.Г. Демократия и гражданское общество как специфический критерий прогресса общества // http://www.conference_ps.ru
-
Загородній Ю. Дослідження громадянського суспільства: модель нормативних досягнень // http://politik.org.ua
-
Кант И. Кратика практического разума / Российская электронная библиотека «Архей» // http://www.cdboom.com
-
Колодій А. Становлення громадянського суспільства в Україні // http://www.lviv.ua/ n22texts/kolodij.htm
-
Колодій А.І. Політологія. – К.: Ніка-Центр, 2000. – 680 с.
-
Кресіна І. До питання про визначення поняття громадянського суспільства і української революції 2004 року // http://www.politik.org.ua
-
Литвин В. Громадянське суспільство: нові образи, старе бачення // http://www.polit.com.ua/2002/jour16.php
-
Мазур О. Інститути громадянського суспільства як чинник модернізації виборчої системи // http://www.politik.org.ua
-
Макиавелли Н. Избранные произведения / Российская электронная библиотека «Архей» // http://www.cdboom.com
-
Милевская Л.Н. Структура социально-политических взаимоотношений в период становления гражданского общества // http:// www.ukr.net
-
Михайловська О. Держава і розвиток інститутів громадянського суспільства // http://www.politik.org.ua
-
Михайловська О. Інститути громадянського суспільства і формування ідеології модернізації в Україні // http://www.politik.org.ua
-
Михайловська О. Роль політичної еліти у процесах інституціоналізації громадянського суспільства // http://www.politik.org.ua
-
Нагорная М.А. Гражданское общество: понятие, признаки, пути становления // http://www.yandex.ru
-
Перегудов С.П. Гражданское общество как субъект публичной политики // http://www.politstudies.ru/fulltext/2006/2/11.htm
-
Платон. Государство / Российская электронная библиотека «Архей» // http://www.cdboom.com
-
Політологічний енциклопедичний словник / Під ред. О.І. Шемшученка. – К.: Генеза, 2004. – 735 с.
-
Політологія: Навчальний посібник / Під ред. Щедрової Г.П. – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В.Даля, 2005. – 200 с.
-
Политология: Учебник / Под ред. Василика М.А. – М.: Гардарики, 2005. – 588 с.
-
Рудич Ф.М. Політологія: Підручник. – К.: Либідь, 2004. – 480 с.
-
Руткевич Е.Д. Развитие идей гражданского общества в истории социально-философской мысли // http://www.rambler.ru
-
Таран Ю. Громадянське суспільство і демократизація України // http://www.polit.com.ua/7/6/2003/php
-
Чувардинський О. Історична рефлексія поняття «громадянське суспільство» та його філософська еволюція // http://www.politik.org.ua
-
Шляхтун П.П. Політологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Либідь, 2002. – 573 с.
-
Щедрова Г.П. Громадянське суспільство, правова держава і політична свідомість громадян: Монографія. – К.: Ісідо, 1994. – 112 с.
















