Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 7)

Об'єктивні фактори.

До цієї групи проблем можна віднести:

• недолік необхідного комфорту при роботі із ПК (тверда прихильність до місця, робочій позі й розміру екрана). У цей час це недолік компенсується використанням портативних ПК і застосуванням настільних плоских жидкокристалічних моніторів, але поки що поширенню цих технологій перешкоджає їхня висока ціна;

• прихильність до незмінного розміру екрана викликає незадоволеність естетичного порядку (враження від великого зображення значно сильніше і яскравіше, ніж від стандартної 14-17 дюймової картинки);

Це частково компенсується використанням проекційної техніки, але через високу вартість вона також не може стати масової.

• сприйняття тексту з екрана не дає можливості охопити поглядом всю сторінку повністю, а іноді - навіть рядок, і змушує при читанні постійно пересувати екран униз і вправо - вліво;

• не всіх користувачів улаштовує типове тло текстового поля (яскраво-білий або густо-синій).

• негативний вплив на "взаємини" людини із ПК може робити підсвідомо сприйманий фактор техніцизму, тобто розуміння того, що людина має справу з машиною, а не з виробом іншої живої людини;

• трохи легковаге відношення до комп'ютерної продукції може викликати розуміння разючої легкості процедур копіювання й тиражування комп'ютерної продукції [у цьому випадку цінність представляє інформації, що, плутається у свідомості користувача із собівартістю її носія (дискета!) і процедурою виготовлення копій].

На противагу перерахованим недолікам можна відзначити наступні моменти роботи із ПК, які звичайно розцінюються як позитивні:

• розуміння документальності, точності фіксації зображуваних явищ; гадана "досяжність" першоджерел, що викликає в глядача своєрідний ефект особистої причетності до зображуваного;

• практичну доступність культурно-художньої інформації будь-якого регіону й розуміння своєї власної, особистої причетності до глобальної загальнолюдської художньої спадщини;

• зручність маніпулювання зображеннями, можливість їхнього перегрупування, довільного компонування й технічного редагування.

Вплив наведених раніше негативних факторів якоюсь мірою послабляється підвищеним інтересом, що може викликати та або інша конкретна програма.

Безсумнівно, перераховані проблеми впливають на різних людей залежно від їх індивідуально-фізіологічних й особистісних якостей. Облік цих якостей ускладнюється тим, що багато аспектів роботи людини із ПК не одержали достатнього наукового розгляду.

Так, психологія не проводила спеціальних досліджень по сприйняттю специфічних екранних квітів, що мають, у силу пристрою монітора, сильне внутрішньо світіння. Одержувані при цьому яскравість фарб і багатство колірної палітри в багатьох випадках перевершують такі ж показники реальних фарб на папері або полотні, однак, чи не так це добре? Яким образом це відбивається на фізіології зорового сприйняття й естетичних реакціях, нам фактично ще не відомо.

Однієї з немаловажних для роботи із ПК психологічних проблем є проблема віків. Справа в тому, що найчастіше люди старшого покоління більш обережно ставляться до процесу комп'ютеризації, ніж молодь. Це можна пояснити тим, що в дорослих людей до певного віку формуються звичні методи й форми роботи, які вони не захочуть, а часто - і не можуть кардинально міняти (що неминуче трапитися при комп'ютеризації їхньої роботи).

Наукові проблеми психологічного порядку, як правило, тісно переплітаються із загальнопедагогічними, створюючи досить чітко сформовані групи.

Перша група психолого-педагогічних проблем пов'язана з розробкою теоретичних основ навчання:

1. Необхідність рішення теоретичних питань не всіма усвідомлюється; нерідко в основі навчальних програм лежить особистий досвід викладача, інтуїтивні подання й евристичні принципи, які виявляються малоефективними. Однак аналіз загального стану питання показує, що існує нагальна потреба саме в розробці наукової теорії утворення. Емпіричний шлях впровадження комп'ютера в практику школи повинен бути, нарешті, відкинуть як неефективний.

2. Важливо не тільки залучати до складання таких програм викладачів- предметників, методистів, педагогів і психологів, але й озброїти їхньою діючою теорією. Т. е. необхідно не тільки засвоєння вже відомого в області комп'ютерного навчання, але й дослідження фундаментальних проблем, одержання нових знань, зв'язаних зі специфікою психологічних механізмів навчання, що навчають впливів, структури способу керування навчальною діяльністю в умовах комп'ютеризації.

Друга група проблем пов'язана з розробкою технологій комп'ютерного навчання, тобто засобів, які зв'язували б психологічні й педагогічні теорії із практикою навчання, дозволяли б ефективно використати їх при рішенні конкретних педагогічних завдань. Всі проблеми повинні вирішуватися з обліком і у взаємозв'язку з іншими групами проблем - психолого-фізіологічними, ергономічними, санітарно-гігієнічними й іншими.

§ 7 Відкрита навчальна архітектура

У цей час проблеми використання комп'ютерної комунікації й теленавчання обговорюються насамперед у зв'язку з розробками концепції безперервного утворення й використання НИТ для рішення завдань перепідготовки кадрів. Цікаво відзначити, що розвиток мережі Інтернет дозволяє на новому якісному рівні повернутися до рішення завдань, які ставилися у свій час перед мережею ИУУ. Разом з тим це й інструмент реформи всієї системи утворення.

В умовах високої централізації керування, коли інформаційні потоки в суспільстві контролювалися "зверху", всі рішення про зміст навчальних предметів, складі навчальних матеріалів і методах навчання приймалися порівняно невеликою групою експертів. Завдання основної маси педагогів зводилося до перетворення цих рішень у життя.

"Доведена до крайності модель "індустріального утворення" суперечить завданням системи утворення, орієнтованої на жителів інформаційного суспільства". (38-73) Поставлене завдання навчання й виховання активної й самостійної творчої особистості, що діє в умовах надлишку інформації, вимагає іншої позиції педагога. Центр прийняття рішень про зміст, методи й організаційні форми навчання переміщається зверху, з міністерства й педагогічної академії в тисячі шкіл.

Кожному ясно, що на практиці тільки вчитель у стані відповідати за результати навчання. Тому йому й варто надати права ухвалювати рішення щодо змісті й методах навчальної роботи, про вибір використовуваних навчальних матеріалів. Прихильники традиційної школи як і раніше намагаються заперечувати це положення. Однак пропонувати вчителеві створювати й підтримувати умови, що стимулюють творчість школярів, коли вчитель сам не має аналогічних умов для своєї власної роботи, - значить пропонувати щось небувале в людській історії.

Традиційно процес навчання майже повністю зводився до формування вміння використати в житті готові штампи й кліше, до розвитку функцій головного мозку: логічного, лінійного, буквального мислення. НТР, автоматизація виробництва, використання сучасних інформаційних технологій, у тому числі організація загальнодоступних баз даних, створили об'єктивні умови для розвитку людини як суб'єкта, що коштує по ту сторону матеріального виробництва, як гармонійно розвитий, цілісної особистості, що використає творчий підхід для рішення кожної вартої перед нею завданням.

"Закриту навчальну архітектуру" школи індустріального століття, у якій навчальний план, підручники, методи навчальної роботи, організація навчального простору були уніфіковані й жорстко регламентувалися, має бути замінено , у якій усе - мета, зміст, методи й організаційні форми навчання - стають рухливим і доступним для зміни в рамках конкретної школи. Однак передати вчителям відповідальність за результати роботи й право приймати рішення про організації навчального процесу недостатньо. Вони повинні дістати кошти рішення відповідних педагогічних завдань. В умовах інформаційного суспільства, у світі "надлишку інформації" під рукою у вчителя і його учнів повинні перебувати всі необхідні інформаційні й методичні ресурси:

• відповідні текстові;

• графічні;

• аудіо- і відеоматеріали;

• навчальні програми й віртуальні лабораторії;

• методичні розробки;

• плани занять і т.п.

Це новий спектр інструментів і засобів для роботи педагога й учнів. Засоби комп'ютерної комунікації повинні доставити всі ці складові на робоче місце всіх учасників навчального процесу. Відкрита навчальна архітектура припускає створення простору рішення як тих завдань, з якими працюють у самих навчальних закладах, так і тих, які вирішуються за їхніми стінами. Комп'ютерна комунікація здатна забезпечити єдиний інформаційний простір для роботи усередині навчальної групи на уроках, поза уроками й за межами школи (у позашкільних установах і будинку). Підвищуються можливості для індивідуалізації роботи учнів, а також спільної роботи педагогів. Ми не будемо стосуватися проблеми зникнення сучасної школи як самостійного інституту. Але не викликає сумніву, що час традиційної школи пройшла і її кардинальна реформа неминуча.

Зовнішні умови для створення й використання елементів відкритої навчальної архітектури - у наявності. Переміщення відповідальності за навчальні архітектурні рішення від розроблювача навчальних програм до вчителя, поширення практики роботи з авторських програм - найважливіше досягнення на шляху демократизації школи й перших паростків нової школи. Можна сказати, що "демократична школа" - це школа, де вчитель - повноправний архітектор навчального середовища.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження показало, що перспектива масової комп'ютеризації, що наближається, навчання створює необхідність великої цілеспрямованої праці в даній сфері: потрібні глибокі й різнобічні дослідження процесу навчання з погляду доцільності й ефективності впровадження ПК, детальна розробка конкретних методик, в остаточному підсумку - створення принципово нової моделі всього процесу навчання. Значення комп'ютера як інструмента педагогічної праці вийшло далеко за рамки чергового ТСО й розцінюється в цей час як самий потужний й об'єктивний фактор еволюції всіх систем утворення. Це підтверджується наступними висновками:

1. Існуюча (традиційна) система утворення є освітня система закритої архітектури.

2. Безсистемне епізодичне включення ПК у навчальний процес із закритою архітектурою не дає належного ефекту й зводить роль ПК на рівень звичайних ТСО.

3. Послідовний розвиток і реалізація всіх можливостей ПК неминуче приводять до необхідності корінного перегляду всієї існуючої методичної системи.

4. Сукупність методик роботи із ПК й їхню специфічну своєрідність дають підставу для перебудови всієї системи навчання в цілому й переходу до освітньої системи з відкритою архітектурою.

5. У рамках нової системи надзвичайно істотно змінюються не тільки форми роботи, але й форми взаємин учителі з учнем, і їхні конкретні функції.

6. Нова система утворення припускає появу принципово нових форм навчання ("віртуальне навчання", "дистанційне навчання").

7. У сукупності всі перераховані зміни знаменують перехід від авторитарної, державної педагогіки до педагогіки особистості і є реальним втіленням у життя принципу гуманізації утворення.

ЛІТЕРАТУРА

1. Алпсон С. Успіх програмного забезпечення. // Интеркомпьютер, № 1-2, 1991.

2. Бабанский Ю.К. Оптимізація процесу утворення. М., 1977.

3. Батурін Ю.М., Жодзишский А. М. Комп'ютеризація - шлях до хаосу? // Інтерфейс, № 1, 1991.

4. Болотов В.А. Про дистанційний образвании. // Інформатика й утворення, № 1, 1998.

5. Буняев М. Підготовка вчителя - рішення проблеми інформатизації. //Інформатика й утворення, № 4, 1991.

6. Великий А.П. Перспективи інформатизації в Україні. К., 1996.

7. Вільямс Р., Маклин К. Комп'ютери в школі. К., Радий. шк. 1988.

8. Власова Ю.Ю., Особистісний аспект проблеми сприйняття інформації. // Інформатика й утворення, № 1, 1998.

9. Гиркин И.В. Нові підходи до організації навчального процесу з використанням сучасних комп'ютерних технологій. // Інформаційні технології , № 6, 1998.

10. Горемичкін А.І. Комп'ютерні справи для викладачів-гуманіта-риїв, довідково-методичний посібник, Мелітополь, 1998.

11. Гриценко В.И. Застосування комп'ютерних ігор у навчальному процесі загальноосвітньої й професійної школи. К., 1997

12. Гузеев В. Робота групами з комп'ютерною підтримкою. // Інформатика й утворення, № 1, 1991.

13. Домрачев В. Г., Ретинская И. В. Про класифікації комп'ютерних освітніх інформаційних технологій. // Інформаційні технології, № 6, 1998.

14. Донськой М.В. Мультимедиа - черговий міф або реальність? // Мир ПК, № 4, 1993.

15. Евреинов Э.В., Каймин В.А., Міжнародний пилотный прект в області дистанційного утворення. // Інформатика й машинобудування № 2 (квітень-травень-червень), 1998, видавництво "Віраж-центр".

16. Ездов А.А. Нові технології проведення шкільного естественнонаучного експерименту. // Информатка й утворення, № 4, 1998.

17. Єрмолаєв О.Ю., Марютина Т. М., Індивідуальність школяра й комп'ютери, Видавництво "Знання", М., 1990.

18. Жебровський Б.М., Ломаковська Г. В. Інформатизація навчального процесу столиці: крок в 21 століття. // Комп'ютер у школі та сем'ї, № 4, 1998.

19. Заболотская И.В., Терентьєва Н. А. Нові інформаційні технології в музичному утворенні. // Проблеми інформатизації, № 4, 1996.

20. Зайцев С.Г., Нові інформаційні технології в утворенні й керуванні навчальним закладом. // Комп'ютери в навчальному процесі, № 8, серпень 1996, дивний спеціальний журнал для допитливих розумів будь-якого віку, ТОВ "ИНТЕРСОЦИОИНФОРМ".

21. Запорожець А.В. Психологія. Освіта Москва 1965.

22. Ившина Г.В. Комп'ютеризація педагогічного експерименту по виявленню розвитку творчих здатностей студентів у навчанні. Казань, 1990, автореферат канд. дис.

23. Илюшин С.А., Собкин Б.Л. Персональні ЕОМ у навчальному процесі. М.,1992.

24. Історія всесвітньої літератури, тім другий, Видавництво "Наука", М., 1984.

25. Маргулис Е.Д. Психолого-педагогічні основи комп'ютеризації навчання. К., 1987.

26. Масалович А.И. Від нейрона до нейрокомпьютеру. // Журнал д-ра Добба, № 1, 1992.

27. Матекин М., Полілову Т. Текст, гіпертекст, мультимедиа...// Байтик, № 4, 1991.

28. Машбиц Є.І. Основи нових інформаційних технологій навчання, К., 1997.

29. Меншикова Ж.А. Особистісно-орієнтована педагогічна взаємодія вчителя та учнів при комп'ютерному навчанні. К., 1994 автореферат канд. дис.

30. Паттурина Н. Спілкування вчителя й учнів на уроках інформатики. // Інформатика й утворення, № 5, 1991.

31. Підласий Й.П. Учитель і комп'ютер. К., 1988.

32. Растригин Л. Комп'ютерне навчання й самонавчання. // Інформатика й утворення, № 6, 1991.

33. Роберт И.В. Навчальний курс "Сучасні иформационные й комунікаційні технології в утворенні". // Інформатика й утворення №8, 1997.

34. Сергєєва Т. Нові інформаційні технології й зміст навчання. // Інформатика й утворення, № 1, 1991.

35. Скрипченко О.В. та ін. Питання й проблемні ситуації з психології та педагогіки. К.,1997.

36. Тimothy O'Brien Мистецтво мультимедиа. // Комп'ютери+програми, № 6(14), 1994.

37. Уварів А.Ю. Комп'ютерна комунікація в сучасному утворенні. // Інформатика й утворення, № 4, 1998.

38. Федоров А. МИКИТА - автопортрет на тлі технології, або про одне й те саме різними словами. // Компьютерпресс, № 12, 1994.

39. Феофанов С. Комп'ютери в навчанні: чи вчить історія? // Інформатика й утворення, № 3, 1991.

40. Хек Майкл Мир ПК у трьох вимірах. // Комп'ютери + програми, № 7(22), 1995.

41. Чернявская З.В. Самостійна робота учнів по формуванню природничо-наукових понять. К., 1991 автореферат канд. дис.

42. Шебень В. Використання ТСО й ЕОМ як засобу розвитку пізнавального інтересу освітніх шкіл, що вчаться, ЧСФР К., 1992 канд. дис.

43. Яковлева Е.И., Сопрунов С.Ф. Проекти по інформатиці в початковій школі. // Інформатика й утворення, № 7, 1998.

1

2

3

4

5

6

Характеристики

Список файлов курсовой работы