116300 (617850), страница 4
Текст из файла (страница 4)
З метою зниження тривожності в дітей молодшого шкільного віку була зроблена спроба складання корекційно-розвивальної програми, спрямованої на подолання тривожності, розвиток конструктивних способів взаємодії тривожних дітей, їхніх міжособистісних стосунків, а також на розвиток комунікативних умінь.
Для досягнення поставленої мети, були поставлені наступні завдання:
-
скласти корекційно-розвивальну програму, спрямовану на відпрацювання з дітьми молодшого шкільного віку ситуацій, що дозволяють їм більш ефективно вступати у взаємодію й домагатися позитивних результатів;
-
провести контрольний зріз після проведення корекційної роботи для перевірки ефективності складеної програми.
Методологічною основою формуючого експерименту послужили методичні рекомендації таких науковців як: О.В. Скворчевська;
А. Гордєєва.
Так, О.В. Скворчевська пропонує проводити корекцію тривожності молодших школярів за допомогою бесід, ігор та малювання. В той же час,
А. Гордєєва вбачає корекцію в спеціальних вправах на саморозслаблення, самовираження, зняття емоційного напруження. На думку науковця, бажано використовувати малювання, писати розповіді про себе.
Спираючись на результати обстеження, до корекційних занять були залучені учні, в яких високий рівень тривожності – експериментальна група. Доцільність вибору полягає в тому, що за більшістю факторів тривожності в учасників експериментальної групи показники вищі ніж в учасників контрольної. Тому дуже важливо провести цикл корекційних занять, щоб подолати тривожність у дітей даної групи.
Мета програми: надати психолого-педагогічну допомогу дітям із високим рівнем тривожності й невпевненістю у спілкуванні й діяльності.
Завдання програми:
-
Підвищувати особистісну самооцінку дитини через створення «зон успіху» в різних видах діяльності, формувати здатність до рефлексії.
-
Підвищувати соціальний статус дитини в колективі однолітків через розвиток та удосконалення її комунікативних навичок.
-
Розвивати рухову активність і психомоторну координацію, що сприяють зняттю й профілактиці психофізичного напруження й емоційної депривації.
Програма розрахована на роботу з дітьми 7—8 років та групову форму занять.
Оптимальна кількість учасників групи: 10—15 осіб.
При дотриманні режиму проведення — 3 заняття в тиждень — цикл розрахований на 3 тижні.
Форма проведення: тренінг.
Час проведення кожного заняття: 30—45 хв.
Загальна кількість занять: 10.
Методи проведення роботи : рухливі ігри, рольові ігри, бесіди, малювання на різну тематику, вправи на розслаблення, вправи на зняття
м’язового напруження, вправи на розвиток комунікації, емоційної сфери.
Обладнання : м’ячі, зошити, олівці, іграшки, програвач, диски із записами релаксаційної музики.
Організація і проведення розвивальних занять :
-
частина - розминка (1 вправа);
-
частина - основна (2-3 вправи) ;
-
частина – заключна (1 вправа).
Сценарій проведення занять.
Вітання. Вітання і прощання учнів мають ритуальний характер.
Розминка.
Мета розминки - створення позитивного настрою в групі, зняття напруження, одержання заряду енергії.
Основна частина. Основна частина включає в себе застосування методик, прийомів згідно з цілями та завданнями програми.
Кінцева мета - створення відчуття належності до групи, закріплення позитивних емоцій.
Прощання.
Послідовність проведення психокорекційних занять:
1 заняття – знайомство, зняття емоційного напруження у дітей;
2-10 заняття - корекційне.
Очікуваний результат: позитивна динаміка в розвитку особистісних рис, навичок і вмінь кожної дитини; активізація соціальної активності, упевненості в діяльності, зниження рівня тривожності. Цей факт мають підтвердити результати повторного діагностичного обстеження кожної дитини наприкінці циклу корекційно-розвивальних занять, див. додаток А.
3.2 Аналіз результатів повторного зрізу формуючого експерименту
Корекційно – розвивальна робота проводилась з дітьми експериментальної групи. До цього учні не були залучені до такого виду діяльності.
Доцільно було провести повторний діагностичний зріз на виявлення рівня тривожності, щоб перевірити ефективність проведеної роботи з учасниками експериментальної групи і проаналізувати, чи відбулися зміни в учасників контрольної групи без проведення корекційних занять.
Для діагностичного зрізу було використано методику «Вимірювання рівня тривожності Тейлора», «Оцінка рівня шкільної тривожності Філліпса».
З результатів нашого дослідження за методикою вимірювання рівня тривожності Тейлора, виявилось, що в учнів експериментальної групи середній рівень тривожності (з тенденцією до високого рівня)., див. табл.№5.
Таблиця 5 - Рівень тривожності досліджуваних експериментальної групи (Показники у %) n = 17
| Рівень тривожності | Показники у % |
| Високий | 23,50 |
| Середній (з тенденцією до високого) | 41,10 |
| Середній (з тенденцією до низького) | 29,40 |
| Низький | 5,80 |
Як видно з таблиці №5 , в досліджуваних переважає середній рівень тривожності (з тенденцією до високого рівня) – 41,10%. У 23,10% учнів виявлено високий рівень і ще в 29,40% – середній рівень (з тенденцією до низького). Дані показники характеризують загальну тривожність дітей. Тривожність дітей може стосуватися навчання і стосунків у школі, може бути як прояв рис особистості.
Порівнявши результати обох діагностичних зрізів, виявилось, що рівень тривожності учнів експериментальної групи зменшився, див. табл.№ 6.
Таблиця 6 - Порівняльна таблиця n=17
| Рівень тривожності | І діагностичний зріз (показник у %) | ІІ діагностичний зріз (показник у %) | Зміни, що відбулися (показник у %) |
| Високий | 47,00 | 23,50 | Зменшився на 23,50 |
| Середній (з тенденцією до високого) | 47,00 | 41,10 | Зменшився на 5,90 |
| Середній (з тенденцією до низького) | 5,80 | 29,40 | Збільшився на 23,60 |
| Низький | 0,00 | 5,80 | Збільшився на 5,80 |
Як видно з таблиці №6, після проведення корекційних занять рівень тривожності зменшився. Кількість дітей з високим рівнем тривожності суттєво зменшилась, а з середнім (з тенденцією до низького) – зросла.
З результатів дослідження виявилось, що в учасників контрольної групи високий рівень тривожності і схильність до високого, див. табл.№ 7.
Таблиця 7 - Рівень тривожності досліджуваних контрольної групи
(Показники у %) n=19
| Рівень тривожності | Показники у % |
| Високий | 73,60 |
| Середній (з тенденцією до високого) | 21,00 |
| Середній (з тенденцією до низького) | 5,20 |
| Низький | 0,00 |
Як видно з таблиці №7, в досліджуваних переважає високий рівень тривожності – 73,60%.
У 21,00% учнів виявлено середній рівень тривожності (з тенденцією до високого). Це означає, що більша частина дітей відчуває напругу, страх в школі (виконання завдань, оцінювання) і вдома (стосунки з батьками, однолітками). Такий високий рівень тривожності може негативно впливати на всі сфери діяльності дітей. Можливо, що більшість дітей у класі приховує свій страх, намагається бути спокійною.
Порівнявши результати обох діагностичних зрізів, виявилось, що рівень тривожності учасників контрольної групи не зменшився, див. табл.№ 8.
Таблиця 8 - Порівняльна таблиця
| Рівень тривожності | І діагностичний зріз (показник у %) | ІІ діагностичний зріз (показник у %) | Зміни, що відбулися (показник у %) |
| Високий | 68,40 | 73,60 | Збільшився на 5,20 |
| Середній (з тенденцією до високого) | 26,30 | 21,00 | Зменшився на 5,30 |
| Середній (з тенденцією до низького) | 0,00 | 5,20 | Збільшився на 5,20 |
| Низький | 5,20 | 0,00 | Зменшився на 5,20 |
Як видно з таблиці №8, без проведення корекційно – розвивальної роботи в контрольній групі, рівень тривожності майже не змінився. На 5,20% збільшилась кількість молодших школярів з високим рівнем тривожності.
В результаті дослідження за методикою оцінки рівня шкільної тривожності Філліпса, ми виявили, що в 61,50% учасників експериментальної групи середній рівень загальної тривожності. В 69,20% учнів підвищений рівень тривожності пов’язнаний із переживанням соціального стресу. У 46,10% обстежуваних підвищений страх самовираження, див. табл.№9.
Таблиця 9 Рівень шкільної тривожності та її прояви в різних сферах життєдіяльності досліджуваних експериментальної групи (Показники у %) n=13
| Фактори | Низький рівень | Середній рівень | Підвищений рівень | Високий рівень |
| Загальна | 7,60 | 61,50 | 30,70 | 0,00 |
| Тривожність в школі | 15,30 | 46,10 | 38,40 | 0,00 |
| Переживання соціального стресу | 7,60 | 23,00 | 69,20 | 0,00 |
| Фрустрація потреби в досягненні успіху | 30,70 | 46,10 | 23,00 | 0,00 |
| Страх самовираження | 30,70 | 7,60 | 46,10 | 15,30 |
| Страх ситуації перевірки знань | 30,70 | 7,60 | 46,10 | 15,30 |
| Страх невідповідності очікуванням оточуючих | 30,70 | 46,10 | 7,60 | 15,30 |
| Низьке фізіологічне протистояння стресу | 53,80 | 23,00 | 15,30 | 7,60 |
| Проблеми і страхи в стосунках з вчителем | 7,60 | 61,50 | 23,00 | 7,60 |
Як видно з таблиці № 9 , у 61,50% досліджуваних середній рівень загальної тривожності. У 46,10% учнів середній рівень шкільної тривожності. Це означає, що діти знаходяться в сприятливому емоційному кліматі, пов’язаним із включенням в життя школи. 69,20% молодших школярів проявляють підвищений рівень переживання соціального стресу. В колективі для більшості учнів немає сприятливих умов для соціальних контактів. У 46,10% дітей виявлено середній рівень фрустрації потреби в досягненні успіху. У46,10% обстежуваних проявляється підвищений рівень страху самовираження. Діти негативно ставляться до демонстрації своїх знань, можливостей, бояться їх показувати. У 46,10% дітей виявлено підвищений рівень страху ситуації перевірки знань. Діти відчувають тривожність з приводу перевірки їх знань. У 46,10% досліджуваних виявлено середній рівень страху невідповідності очікуванням оточуючих. Для дітей певною мірою є важлива оцінка інших. 53,80% обстежуваних виявили низький рівень тривожності з приводу низького фізіологічного протистояння стресу. Це значить, що діти нормально пристосовані до стресових ситуацій. У 61,50% дітей виявлено середній рівень страхів у стосунках з вчителями. Це означає, що діти не відчувають сильного емоційного напруження в спілкуванні з вчителем.
Порівнявши результати обох діагностичних зрізів, я виявила, що рівень тривожності по різним факторам учасників експериментальної групи зменшився, див. табл.№ 10.
Таблиця 10 Порівняльна таблиця n=13
| Фактори | Рівні тривожності | До формуючого експерименту | Після формуючого експерименту |
| Загальна | високий | 7,60 | 0,00 |
| тривожність | підвищений | 46,10 | 30,70 |
| середній | 30,70 | 61,50 | |
| низький | 15,30 | 7,60 | |
| Тривожність | високий | 7,60 | 0,00 |
| в | підвищений | 46,10 | 38,40 |
| школі | середній | 15,30 | 46,10 |
| низький | 30,70 | 15,30 | |
| Переживання | високий | 7,60 | 0,00 |
| соціального | підвищений | 69,20 | 69,20 |
| стресу | середній | 7,60 | 23,00 |
| низький | 15,30 | 7,60 | |
| Фрустрація | високий | 7,60 | 0,00 |
| потреби в | підвищений | 38,40 | 23,00 |
| досягненні | середній | 23,00 | 46,10 |
| успіху | низький | 30,70 | 30,70 |
| Страх | високий | 15,30 | 15,30 |
| самовираження | підвищений | 46,10 | 46,10 |
| середній | 7,60 | 7,60 | |
| низький | 30,70 | 30,70 | |
| Страх | високий | 15,30 | 15,30 |
| ситуації | підвищений | 23,00 | 46,10 |
| перевірки | середній | 7,60 | 7,60 |
| знань | низький | 53,80 | 30,70 |
| Страх | високий | 46,10 | 15,30 |
| невідповідності | підвищений | 23,00 | 7,60 |
| очікуванням | середній | 7,60 | 46,10 |
| оточуючих | низький | 23,00 | 30,70 |
| Низьке | високий | 23,00 | 7,60 |
| фізіологічне | підвищений | 23,00 | 15,30 |
| протистояння | середній | 7,60 | 23,00 |
| стресу | низький | 46,10 | 53,80 |
| Проблеми і | високий | 15,30 | 7,60 |
| страхи в | підвищений | 61,50 | 23,00 |
| стосунках | середній | 7,60 | 61,50 |
| з вчителем | низький | 15,30 | 7,60 |
Як видно з таблиці № 10, в учасників, які брали участь у корекційних заняттях, виявлено зниження рівня загальної тривожності, шкільної тривожності, фрустрації потреби в досягненні успіху, страху невідповідності очікуванням оточуючих, низького фізіологічного протистояння стресу, проблем і страхів у стосунках з вчителем.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
