116296 (617848), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

Як було зазначено вище, престиж педагогічної праці являє собою значущість тих чи інших об’єктів та явищ, як результат співвідносної оцінки членів суспільства відповідно до прийнятих норм та цінностей, в нашому випадку це значущість саме педагогічної праці. Говорячи про престиж останньої в нашій країні варто зазначити, що рівень достатньо низький, оскільки не подолано вплив негативних чинників, що спричиняють відплив висококваліфікованих педагогічних працівників до інших сфер. З кожним роком стає відчутнішою нестача вчителів, вихователів, майстрів виробничого навчання та інших педагогічних працівників. Професія вчителя втрачає престиж. Існує невідповідність між суспільною роллю і соціальним статусом педагога [32, 123].

Водночас система освіти ще позбавлена належної державної підтримки, зокрема у посиленні кадрового потенціалу та поліпшенні фінансування, і насамперед – оплати праці педагогічних працівників, приведенні її рівня у відповідність до вимог законодавства, а також у забезпеченні сучасними навчальними та інформаційними засобами, зміцненні матеріально-технічної бази навчальних закладів.

Проаналізувавши праці вчених теоретиків та практиків педагогіки, ми дійшли висновку, що основними функціями педагогічної праці є: діагностична; орієнтаційно-прогностична; конструктивно-проектувальна; організаторська; інформаційно-пояснювальна; комунікативно-стимуляційна; аналітико-оцінна; дослідницько-творча. Що стосується престижу педагогічної праці, то нажаль, нині в нашій країні престиж останньої має низький рівень, що пояснюється низкою факторів, які будуть розглянуті нижче.

2.3 Критерії ефективності педагогічної праці

Аналіз джерел з педагогіки, нажаль не дає відповіді на питання, які критерії допомагають визначити чи дійсно педагогічна праця є ефективною, лишень в роботах М.В. Мартинюка та Н.М. Марочко зосереджується увага на результативному та процесуальному критеріях:

- результативний;

- процесуальний.

У показниках першого представлені властивості і якості особистості, що формуються у школярів у результаті виховання.

Процесуальний критерій включає показники організації учнів, взаємодію школи, сім’ї, представників виробничих і громадських формувань у трудовому вихованню учнів під час залучення їх до різних видів діяльності.

Показники зорієнтовані на важливі сфери структури особистості: інтелектуальну, емоційну, діяльнісно-практичну.

Отже, розглянемо, які компоненти включає кожен з критеріїв:

І. Критерій результативності включає:

1) інтелектуальні компоненти структури особистості школяра:

а) усвідомлення основної ролі праці в житті і розвитку особистості;

б) прагнення до пізнання традицій свого краю і зв’язків з трудовими традиціями інших народів із загальнолюдським трудовим досвідом;

в) прагнення пізнати сутність і особливості людини-трудівника, творця матеріальних і духовних благ на прикладі кращих представників найближчого соціального оточення;

2) емоційні компоненти:

а) повага до оточуючих;

б) почутті відповідальності за свій вклад у навчально-виховну роботу;

в) емоційно-позитивне ставлення до участі в навчальному процесі;

3) діяльнісно-практичні компоненти:

а) участь в трудових справах;

б) прагнення успішно оволодіти уміннями і навичками трудової діяльності та навчальної роботи;

в) участь в самоуправлінні і організації трудової діяльності.

ІІ. Процесуальний критерій:

а) педагогічна готовність учасників виховної роботи до взаємодії в трудовому вихованню;

б) вміння визначити мету і завдання трудового виховання школярів і застосування ефективних засобів їх вирішення;

в) осмислення сутності трудового виховання школярів [21, 27].

Вище зазначені критерії дійсно заслуговують на увагу, однак на наш погляд їх варто дещо розширити, тобто розглянути на локальному та глобальному рівнях крізь призму вчителя та безпосередньо учня, тому ми створили певну систему, яка включає сукупність показників, які відносяться до того чи іншого критерію та свідчать про те чи дійсно педагогічна праця є ефективною.

У таблиці 2.1. зосереджено чотири групи показників, які належать до того чи іншого критерію та говорять про ефективність або ж неефективність педагогічної праці: процесуально-локальні; процесуально-глобальні; результативно-локальні і відповідно результативно-глобальні.

Таблиця 2.1 - Критерії ефективності педагогічної праці

На наш погляд, якщо на локальному рівні показники варто розглядати поокремо крізь призму вчитель/учень, то глобальний рівень, цього не вимагає, адже саме від того скільки зусиль та праці було вкладено на локальному рівні зі сторони вчителя та учня, залежить результативність показників на глобальному рівні (рівні країни). В результаті наскільки високі показники локального рівня, залежить успіх на глобальному рівні, а відтак визначається і імідж (престиж) педагогічної праці в очах держав сусідів, що є наслідком попередньо зазначених показників.

Висновки до другого розділу

Здійснивши аналіз наукових праць, під змістом педагогічної праці, варто розуміти взаємовідносини людей, результатом яких є сама людина, здатна для подальшого саморозвитку і життєтворчості. За своєю сутністю педагогічна праця представляє собою особливий вид соціальної діяльності, що втілюється в навчально-виховному процесі та передбачає формування і розвиток особистості, а також передачу від старших поколінь до молодших накопичених людством культури, досвіду, моральних цінностей тощо. Специфічними рисами цієї діяльності є те що суб’єктом є як педагог так і учень, який водночас виступає також об’єктом (предметом) педагогічної праці, оскільки навчально-виховний процес вважається продуктивним лише за умови поєднання елементів самовиховання і самонавчання учня.

Проаналізувавши праці вчених теоретиків та практиків педагогіки, ми дійшли висновку, що основними функціями педагогічної праці є: діагностична; орієнтаційно-прогностична; конструктивно-проектувальна; організаторська; інформаційно-пояснювальна; комунікативно-стимуляційна; аналітико-оцінна; дослідницько-творча. Варто зазначити, що престиж педагогічної діяльності в нашій країні завжди був і залишається низьким. Це пояснюється як самим відношенням влади до осіб, які несуть місію розвивати наступні покоління так і – самих громадян, більшість з яких чомусь нехтують надбаннями які дає школа, інститут чи університет.

Ми дійшли висновку, що критерії за якими можна визначити чи була педагогічна праця ефективною варто звести до наявність чотирьох груп: процесуально-локальні; процесуально-глобальні; результативно-локальні і відповідно результативно-глобальні. На наш погляд, якщо на локальному рівні показники варто розглядати поокремо крізь призму вчитель/учень, то глобальний рівень, цього не вимагає, адже саме від того скільки зусиль та праці було вкладено на локальному рівні зі сторони вчителя та учня, залежить результативність показників на глобальному рівні (рівні країни). В результаті наскільки високі показники локального рівня, залежить успіх на глобальному рівні, а відтак визначається і імідж (престиж) педагогічної праці в очах держав сусідів.

3. Праксіологічні аспекти дослідження проблеми престижу та характеру педагогічної праці

1. Фактори, що ускладнюють педагогічну працю та знижують її престиж

Все що існує в світі має свій початок: колоски пшениці виростають з маленьких зерняток, яйцеклітина перетворюється в зародок з якого згодом виростає людина. Аналогічна ситуація складається і в житті людини, яка починаючи з першого кроку та перших слів пізнавати світ, опановувати його таємниці та цікаві особливості життя. Спочатку за це все відповідають мама, тато, бабуся чи то дідусь. Далі, функцію виховання та навчання беруть на себе особи, які передають набуті знання та навички, культуру, цінності та мораль – педагоги. Саме їм належить функція піднімати нове покоління, ставити їх на правильний шлях та вкладати в них найдорожче, те що може їм в майбутньому принести успіх та досягнення високих вершин.

Оскільки наше дослідження потребує з’ясувати фактори, які ускладнюють педагогічну працю, тому виходячи з критеріїв, зазначених вище можна говорити про наступні: політичні, економічні, соціальні та психологічні.

Як зазначалося вище позиція країни, її розвиток та імідж в очах інших держав-сусідів, залежить від рівня інтелектуально-розвиненої нації, який в свою чергу залежить від компетентності, зусиль вчителя та наполегливості учня.

Говорячи про соціальний фактор, варто зазначити, що він впливає перш за все на положення сім’ї дитини. Вище нами було зазначено показники, які включає цей фактор, серед яких заробітна плата, рівень безробіття, який безпосередньо впливає на рівень міграції населення. Тобто, якщо батьки дитини недостатньо заробляють для того, щоб утримати себе та членів сім’ї, вони змушені мігрувати в пошуках кращого життя. Це в свою чергу залишає психологічні наслідки на дитині, оскільки вона залишається без нагляду, а тому, часто помічається тенденція, що рівень прагнення та старанності таких дітей до навчання знижується, що залишає відбиток на подальших її успіхах.

Фактично, всі показники результативно-глобалього рівня між собою взаємопов’язані, і впливають один на одного. Так наприклад від політичних умов, які відбуваються в країні залежать як соціальні так і економічні показники.

Економічні досягнення країни залежать від того наскільки є обізнаною нація і як вона відповідно використовує набуті знання у своїй практичній діяльності. Хоча тут знову ж таки, має вплив політичний фактор, адже якщо влада не може забезпечити населення робочими місцями (соціальний фактор), то відповідно економічні показники матимуть низький рівень.

Варто зазначити, що вище розглянуті результативно-глобальні показники, залежать від локально-процесуальних, локально-результативних та глобально-процесуальних, про які піде мова нижче.

Не варто забувати, що рівень компетентності вчителів, їх вміння подати матеріал та зацікавити учнів впливає на сам результат. Особливо, коли перехід до інформаційного суспільства, де домінують інформаційні технології вимагає від вчителів неабиякої обізнаності. Тому їх низький рівень не дає можливості повноцінно розвивати нову особистість.

Характеристики

Список файлов курсовой работы