116104 (617766), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

Отже, для активізації розумової діяльності учнів учитель повинен підібрати відповідні екранні засоби, визначити час демонстрування їх, підібрати інші засоби унаочнення, продумати різноманітні методи використання їх. Використання екранних засобів на уроках повторення дає змогу відновити в пам'яті знання, набуті протягом деякого часу, закріпити і поглибити їх, розвинути абстрактне мислення. Уміле використання на уроках екранних засобів навчання в поєднанні з іншими видами унаочнення дає змогу значно підвищити якість уроку, активізувати розумову діяльність учнів, забезпечує міцні знання. Використання екранних засобів навчання потребує від учителя ретельної підготовки до уроку. Вчитель намічає мету уроку і для досягнення її добирає потрібні екранні засоби. Слід зазначити, що при вивченні нового матеріалу краще використовувати кінофільм, а при повторенні - діафільм.

Вибравши потрібні екранні наочні посібники, учитель повинен спочатку сам переглянути їх і ознайомитися із змістом, визначити час демонстрування на уроці, продумати запитання для учнів, на які діти повинні відповісти після, перегляду кіно-, діафільму або діапозитивів. Учитель добирає й інші, додаткові наочні посібники - натуральні об'єкти, карти, картини, таблиці, чучела, гербарії, колекції та ін. Тільки після цього складає план-конспект уроку з урахуванням унаочнення.

Отже, засоби наочності мають велике дидактичне, виховне та практичне значення. Їх правильне, оптимальне використання дасть змогу забезпечити процес навчання необхідними методичними та емоційними моментами.

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ПРОГРАМНО-МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ДИДАКТИЧНИХ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ПРИРОДОЗНАВСТВА

Педагогічна доцільність використання програмно-методичного забезпечення при вивченні курсу «Природознавство» визначається цілями і завданнями курсу, а також можливостями використання персональних комп’ютерів для вирішення практичних завдань з даного курсу і необхідністю інтенсифікації і індивідуалізації процесу навчання.

Сучасні інформаційні технології здатні моделювати тривимірні віртуальні об'єкти, які, практично, не поступаються за своїми візуальним властивостям їх реальним прототипам. Технологія мультимедіа створює динамічний видовищний сюжет, на розвиток якого може впливати вчитель. Поєднання пізнавального і емоційного процесу може вирішувати ряд проблем, пов'язаних з вивченням курсу «Природознавства».

У цю систему повинні входити програмно-методичне забезпечення і засоби навчання, що функціонують на базі ПК, а також традиційні. Необхідність цього обумовлена спрощенням і здешевленням системи засобів навчання і специфічними функціями звичайних технічних засобів, які неможливо і недоцільно передати комп'ютеру з психолого-педагогічної точки зору.

Засвоєння інформації, формування необхідних знань при будь-якій формі навчання завжди пов'язане з психоемоційним навантаженням. Рівень її компенсації, і, отже, результативність процесу навчання визначається досвідом вчителя і стилем його роботи, а також використовуваними педагогічними прийомами.

Ефективність процесу навчання природознавству можна підвищити за рахунок певного зсуву існуючого акценту освітньої технології з логічно-знакових форм передачі інформації на асоціативні, природніші для сприйняття людським мозком. Наявність додаткового взаємозв'язку між елементами інформації, що проходять різними каналами або в різних режимах, сприяє кращому засвоєнню матеріалу. Орієнтація тільки на логічно-знакову систему представлення інформації вимагає інтенсивної роботи певних ділянок однієї з півкуль мозку для передачі і обробки виникаючих образів знаків.

Логічний взаємозв'язок, що реалізовується, направлений на створення умов періодичного перемикання типів сприймання інформації, максимальної активізації підсвідомого рівня її засвоєння.

Зважаючи на сказане вище, в програмах для курсу «Природознавства» необхідно використовувати в поєднанні з ігровими програмами, стимулюючими досягнення навчальної мети також і контролюючі програми, що моделюють природні процеси та явища і т.д.

Функціональне призначення програмного забезпечення полягає в представленні навчальної інформації і направленні навчання з урахуванням індивідуальних можливостей учня.

Однак, комп'ютер слід розглядати скоріше як елемент системи засобів навчання.

При розробці і використанні програмних засобів в навчальних цілях виникає необхідність в створенні комп’ютерних навчально-методичних і інструктивних матеріалів. У них повинні бути включені:

• програмні засоби навчального призначення;

• інструкції для користувача;

• методичні рекомендації з використання програмних засобів для вчителя;

• методичні рекомендації для учня.

До автоматизованих засобів навчання необхідно висунути наступні вимоги:

• з одного боку, інструментальні програмні засоби повинні бути орієнтовані на широке коло користувачів, що мають спеціальну підготовку, так і непідготовлених;

• з іншої — програмна реалізація повинна надавати можливість варіювати дидактичні моделі керування навчальним процесом;

• система повинна бути оснащена ефективним зворотнім зв'язком, тобто адекватно реагувати на всі дії учня.

Використання програмних засобів для курсу «Безпека життєдіяльності» дозволить формувати і корегувати навчальний план залежно від особливостей і вимог, що пред'являються індивідуально до кожного учня з урахуванням рівня його знань.

Програмне забезпечення дає можливість будувати навчальний процес залежно від індивідуальних адаптаційних властивостей учнів. Все це дозволяє зробити навчальний процес більш керованим і дає можливість варіювати дидактичні моделі управління процесом навчання.

2.1 Розробка уроку по предмету «Я і Україна» із використанням дидактичних посібників, зроблених за допомогою комп'ютера

Тема. Рослини - частина живої природи (3 клас)

Мета. Ознайомити дітей з різноманітністю рослинного світу, зовнішньою будовою рослин; ознаками, за якими їх відносять до живої природи; дати поняття про дикорослі і культурні рослини; розвивати у дітей пам’ять, спостережливість; виховувати любов до природи, до рідного краю, гуманне ставлення до всього живого.

Хід уроку

I. Хвилинка спостережень.

II. Повідомлення теми та завдань уроку.

Розмаїття рослинного світу. Проведення гри.

- Коли я йшла на урок, то до мене нагнулася гілочка дерева і простягнула мені конверт, а в ньому – гра. Хто буде активно брати участь у ній, той розкриє секрет, як це деревце називається, і в нагороду отримає листочок з нього.

У цій грі багато завдань, і для того, щоб їх виконати, потрібно бути дуже уважними. А гра називається "Рослини - частина живої природи».

ПІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Бесіда.

- У природі є багато видів рослин.

Ви були у лісі і бачили, що рослини дуже різні. І дерева, і кущі, і трави з ягодами й квітами. Яка краса! Є такі рослини, які ростуть самі. їх ніхто не садив, не доглядав, а вони виростають такими красенями. Такі рослини називаються дикорослими. А є такі, які вирощують люди, і деякі з них не можуть навіть обійтися без допомоги людей. Такі рослини ростуть у парках, садах, на полях і городах. І називаються вони культурними.

- Розгадайте перше завдання нашої гри.

2. Завдання 1 (використовуємо малюнки та слова на комп’ютері або інтерактивній дошці або на моніторі під’єднаному до комп’ютера. Діти переміщують відповідне слово та малюнок до певної групи, тим самим поділяючи всі слова на три групи: дерева, кущі та трави).

(Калина, малина, дуб, ясен, липа, м’ята, пшениця, жито)

3. Продовження бесіди.

- Кожна рослина складається з частин, які називаються органами. Вона має корінь, стебло, листки, квітки, плоди.

- Дивіться на монітор (малюнок з позначенням органів рослин).

- Це – корінь рослини. Він знаходиться у ґрунті. За допомогою кореня рослина живиться поживними речовинами. А деякі рослини навіть розмножуються за допомогою кореня.

- Це – стебло. На ньому прикріплені листки, квіти і плоди. Вони знаходяться над поверхнею ґрунту. По стеблу поживні речовини рухаються до листків, квітів і плодів. Ці речовини підтримують життя рослин. Стебло може бути зеленого чи коричневого кольору.

- Це – листки, які найчастіше бувають зеленого кольору. Вони можуть бути гладенькі чи шорсткі, округлі чи зазубрені.

- Це – квітка. У кожної рослини вона різна за величиною, формою і кольором. За допомогою кольору квіти приваблюють до себе комах, які запилюють їх і збирають нектар, з якого виробляють мед.

Запилена квітка перетворюється на плід. Плоди також бувають різні за кольором і виглядом. Горішки, яблука, сливи – це плоди. За допомогою насіння з плодів рослини розмножуються.

4. Завдання 2. (бесіда за малюнком суниці)

Назвіть органи суниці.

5. Фізкультхвилинка.

6. Завдання 3. Загадки (при відгадуванні вчитель демонструє малюнок).

♦ У теплі кохається, під листком ховається, за хвіст припнутий, як його звати?

- Чому ви вирішили, що це огірок?

- Одежин зо двісті має, жодну з них не застібає.

- Чому капуста, а не цибуля?

♦ Сидить дівчина в коморі, а коса її надворі.

- Хто ця дівчина?

7. Завдання 4.

- Які частини названих рослин є їстівними? (Огірок, капуста, морква).

- Яка їстівна частина в огірка? Чому ви думаєте, що плід?

- Яка їстівна частина у капусти? Чому листя, а не стебло? (Стебло знаходиться всередині).

- Яка їстівна частина у моркви? (Корінь її може бути не тільки червоного кольору, але й оранжевого, білого).

8. Завдання 5.

- За якими ознаками рослини відносяться до живої природи?

(Вони не можуть рости без світла, тепла, води, повітря і поживних речовин, таких необхідних для їх життя).

Спостерігаючи за рослинами, ви помітили, що вони ростуть, змінюється їх зовнішній вигляд, вони рухаються, але по-своєму, корені ростуть і розгалужуються в ґрунті, листки і квітки повертаються до сонця, насіння розлітається в різні місця, з якого виростає нова рослина. Через деякий час рослина відмирає. За всіма цими ознаками ми відносимо рослину до живої природи.

9. Завдання 6. розгляд і обговорення презентації на тему «Чому рослини – це жива природа?»

IV. Підсумок уроку.

- Які рослини відносяться до культурних?

- А які рослини – до дикорослих?

- Які органи є у рослин?

- Які їстівні частини в огірка, капусти, моркви?

- За якими ознаками рослини відносять до живої природи? (Найактивнішому учневі дозволяється відкрити заховане слово. Це – "дубок". Інші активні учні отримують листочки з "12").

Характеристики

Список файлов курсовой работы