Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 5)

Рис. 2.2. Кількість учнів за результатами визначення фізичної підготовленості (тест Купера) %

Також відповідно збільшилася кількість учнів, які за оцінкою можуть бути віднесені до групи безпеки і цей показник склав: 40 % — І група; 52 % — II група; 64 % — ІІІ група

За допомогою проведеного комплексного валеодіагностичного обстеження визначено, що в результаті впровадження комплексної загальнооздоровчої методики найбільших змін зазнала НІ експериментальна група, учні якої займалися за стандартною програмою і спеціальною методикою та додатково відвідували спортивні секції. Це дає змогу стверджувати, що підвищення рівня рухової активності учнів із застосуванням оздоровчих методик сприятливо діють на стан здоров'я дітей старшого шкільного віку, що і підтверджують результати нашого дослідження.

Після проведення Гарвардського степ-тесту, відповідно у групах порівняно з початком експерименту збільшилася кількість учнів у кожній групі: І група на 13 %; II — 20 %; III - 39 % (рис. 3).

Рис. 2.3. Кількість учнів за результатами Гарвардського тесту %

ВИСНОВКИ

Кожен урок фізичної культури має свою специфіку та використовується з певною метою. Досить важливе місце у структурі уроку займає підготовча частина уроку, вона визначає ефективність наступного етапу уроку. Уроки фізичної культури мають багато характеристик. Кожна з них може бути покладена в основу їх класифікації. Усі уроки за характером їхнього змісту можна розділити на дві великі групи: предметні та комплексні. Залежно від переважного розв'язання завдань на уроці розрізняють: навчальні, тренувальні, контрольні та змішані (комбіновані) уроки.

Висунення проблеми здоров'я в число пріоритетних завдань суспільного і соціального розвитку зумовлює актуальність теоретичної і практичної її розробки, необхідність розгортання відповідних наукових досліджень і відпрацювання методичних і організаційних підходів до збереження здоров'я, його формування і розвитку.

У зв'язку з цим одним з пріоритетних завдань нового етапу реформування системи освіти має стати збереження і зміцнення здоров'я учнів, формування у них цінностей здоров'я і здорового способу життя.

У розробці нової стратегії здоров'я мас бути передбачено зміщення акценту з лікувальної медицини на профілактичні спрямування, яке включає подолання чинників ризику і активне виховання людини у гігієнічному режимі з моменту народження. Для своєчасного виявлення можливих негативних змін у здоров'ї, визначення відповідності способу життя та навчального або тренувального навантаження індивідуальним особливостям організму школяра, прогнозу щодо можливих захворювань за умов недотримання принципів здорового способу життя, оперативного його коригування в разі потреби та своєчасного вживання відповідних профілактичних і оздоровчих заходів, — особливої актуальності набуває застосування.

РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ, ВЧИТЕЛЯМ

Основні напрями оздоровчої роботи зображено на схемі.

1) Комплекс загальнооздоровчої системи спрямований на зниження рівня захворюваності, зниження рівня функціональної напруженості, підвищення рівня рухової активності, регламентацію режимів життєдіяльності з урахуванням індивідуальних особливостей дітей.

2) Для проведення експерименту з метою з'ясування ефективності пропонованих експериментом школярам II і ІІІ груп оздоровчих заходів застосовувалась така комплексна методика:

1. Спеціальні організовані заняття оздоровчо-фізичного тренування (у формі ранкової гігієнічної гімнастики, гімнастики до уроків, оздоровчою бігу і ходьби) за принципами раціональної організації рухової активності дітей.

2. Релаксація. Є декілька прийомів, які допоможуть оволодіти технікою релаксації, а саме:

• метод наслідування (імітації);

• метод зміни напруження і розслаблення м'язів.

3. Спеціальні дихальні вправи. Застосовують для розвитку дихального апарату, активізації функції зовнішнього дихання, а також для відпочинку між фізичними вправами.

4. Точковий масаж — шиатсу. В його основу покладено такий самий принцип, як і в основу голкотерапії, з тією лише відмінністю, що під час масажу «життєві точки» масажують кінчиком пальця без пошкодження шкіри. Пальцевим натисканням на чітко визначені точки можна дозовано, вибірково і спрямовано впливати на функції різних органів і систем, регулювати обмінні й відновлювальні процеси.

3) Крім чотирьох перелічених методик, багато уваги приділялось виконанню режиму дня, збалансованому харчуванню, загартовуванню організму.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Ашмарин Б. А. Особенности обучения в физическом воспитании. — В кн.: Теория и методика физ. воспитания./Под ред. Б. А. Ашмарчна. М., 1979.

2. Белинович В. В. Обучение в физическом воспитании. — М.: ФиС, 1958.

3. Боген М. М. Задачи обучения двигательным действиям. — Теория и практика физической культуры, 1981, № 3.

4. Васьков Ю.В., Пашков І.М. Уроки фізкультури в загальноосвітній школі. 10 – 11 класи. – Х.: Торсінг, 2004. – 256 с.

5. Волков Л.В. Физическое воспитание учащихся. – К., 1988.

6. Каюков В. Школа козацького виховання. Методичний вісник. — 96. - Кіровоград, 1996.

7. Коробов А. В. Общие указания по обучению. — В кн.: Школа легкой атлетики. М, 1962.

8. Кочетов А. И. Принципы подхода к изучению личности школьника. — Физическая культура в школе, 1978, № 4.

9. Крестовников. А. Н. Очерки по физиологии физических упражнений. — М.: ФиС, 1951.

10. Кузь В. Г., Руденко Ю. Д. Українська козацька педагогіка і духовність. — Умань, 1995.

11. Мазниченко В. Д. Двигательные навыки в гимнастике.— М.: ФиС, 1959.

12. Мазниченко В. Д. Двигательные навыки в спорте (Метод разработки для студентов спорт, фак.). — Малаховка, МОГИФК, 1981.

13. Мазниченко В. Д. Обучение движениям (двигательным действиям).— В кн.: Теория и методика физ. воспитания, т. 1. М., 1976.

14. Матвеев А.П., Мельников С.Б. Методика физического воспитания с основами теории. – М.: Просвещение, 1991. – 191 с.

15. Матвеев Л. П. Основы спортивной тренировки. — М.: ФиС, 1977.

16. Мельничук Я., Карабін Б. Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1991.

17. Методика физического воспитания школьников. // Под ред. Г.Б. Мейксона. – М.: Просвещение, 1989. – 143 с.

18. Минаев Б.Н., Шиян Б.М. Основы методики физического воспитания школьников. – М., 1989.

19. Никифоров В. Технология обучения. — Наука и техника, 1981, № 11.

20. Новосельский В.Ф. Методика физической культуры в старших классах. – К., 1989.

21. Основы регуляции движений./ Под ред Р.Гранита. – М.: Мир, 1976.

22. Психорегуляцию – в практику физического воспитания школьников. // Физическая культура в школе. – 1991. - № 6. – С. 12.

23. Решетова З. И. Роль ориентировочной деятельности в двигательном навыке. — Вопросы психологии, 1956, № 1.

24. Риттер X. И. Принцип активности. — В кн.: Учение о тренировке. М., 1971.

25. Талызина Н. Ф. Управление процессом усвоения знаний.— М,: Изд-во МГУ, 1975.

26. Теория и методика физического воспитания. / Под ред. Ашмарина Б.А. – М., 1990. – 325 с.

27. Теория и методика физического воспитания. / Под ред. Шияна Б.М. – М., 1988. – 284 с.

28. Шиян Б.М. Методика фізичного виховання школярів (Практикум). – Львів: Світ, 1993. – 184 с.

29. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. В 2-х частинах: Навчальний посібник. – Тернопіль, 2001.

ДОДАТКИ

Додаток 1

Гарвардський степ-тест – фізичне навантаження задається у вигляді сходжень на сходинку висотою 43см. Час сходжень – 5хв, частота сходжень – 30 разів за 1хв. Функціональна підготовленість спортсменок оцінюється шляхом підрахунку ЧСС. Реєстрація проводиться в положенні сидячи – пальпаторним методом на 2, 3, 4-й хвилинах періоду відновлення. При цьому підраховується сума ударів за перші 30с кожної хвилини. Результат тестування виражається у вигляді індексу Гарвардського степ-тесту (ІГСТ):

ІГСТ=

t – час сходжень на сходинку в (с);

, , - сума ударів за перші 30с 2, 3, 4-ої хвилин періоду відновлення;

100 – множник, який дозволяє виразити ІГСТ в цілих числах.

Чим більша величина ІГСТ, тим вища якість відновних процесів.

Повторні тестування слід проводити у адекватних попереднім тестуванням умовах і в одні і ті ж години доби. Для отримання об’єктивної оцінки рівня фізичної підготовленості тести слід виконувати у логічному порядку і розпочинати після стандартної розминки.

Для визначення темпів приросту тренованості при повторних тестуваннях доцільно застосовувати модифіковану формулу Броуді:

Т =

Т - темпи приросту;

- вихідний результат;

- кінцевий результат;

100 і 0,5 – константні величини.

Додаток 2

Сценарій спортивного свята „Козацькі розваги” для юнаків 10-11 класів

Мета:

• формувати інтерес учнів до історії та культури українського козацтва;

• сприяти патріотичному вихованню, баченню своєї особистості як частки великого українського народу.

• сприяти розвитку загальної витривалості, спритності, швидкості;

• виховувати в учнів культуру поведінки, почуття гідності, колективізму.

Козацькі розваги

Учень 11-А класу:

— Козаки, струнко стояти!

Ясновельможний гетьман війська Запорозького! Нащадки славетного засновника Січі Запорозької Гетьмана Байди Вишневецького до проведення козацьких розваг готові!

Учитель:

— Радий вітати юне покоління! Провести козацький переклик!

Учні 11-А, 11-Б, 10-А, 10-Б класів (виголошують назву, девіз).

І ведучий:

За шляхами, за дорогами,

За Дніпровськими порогами,

За лісами за високими

Наші прадіди жили.

ІІ ведучий:

Мали Січ козацьку спільну,

Цінували волю вільну,

І країну свою рідну,

Як зіницю берегли.

І ведучий:

— Запорозька Січ! Мабуть немає жодної людини в нашій багатостраждальній Україні, яка не знала б про славетну Запорозьку Січ, про козаків, про їхні героїчні подвиги, походи. Про це написано багато дум, пісень, віршів, книг.

ІІ ведучий:

— Так давайте сьогодні разом з вами спробуємо вписати свої прекрасні рядки до книги козацької слави.

І ведучий:

— Військо запорізьких козаків, яке діяло на пограничній території за дніпровськими порогами, можна назвати затоном спеціального призначення, а запорізького воїна сучасним терміном «спецназівцем». Козаки були бої а гирями, рівних яким ніде не було.

— Зовнішньому вигляду козацьким богатирів відповідала їхня виключна фізична сила. Одні — тугі луки граючи натягували; другі — товстенні залізні смуги, що снопи в полі навколо шиї ворога скручували; треті — вози через броди на собі перетягували, ядра через найширші ріки легко перекидали.

І ведучий:

За шляхами, за дорогами,

За Дніпровськими порогами,

За лісами, за високими

Наші прадіди жили.

ІІ ведучий:

Мали Січ козацьку спільну,

Цінували волю вільну,

I країну свою рідну,

Як зіницю берегли.

(Група учнів виконує український танок)

І ведучий:

— Ви нащадки славних лицарів, повинні знати свою історію. Юнаки повинні готуватися за прикладом козаків до служби в армії. І хоча наша держава мирна, але всі ви зобов'язані вміти в разі потреби захищати свою землю, як це робили козаки.

II ведучий:

— А там, де добра справа, будуть доблесть, слава і добра розвага.

І ведучий:

Характеристики

Список файлов курсовой работы