116094 (617762), страница 4
Текст из файла (страница 4)
Інтерес до можливостей широкого впровадження комп'ютеризованого керування навчально-тренувальним процесом останнім часом суттєво зріс у всьому світі.
Питанням ролі технології у системі освіти XXI століття та майбутнього цього напряму цікавляться все більше людей. Нині переважна більшість навчальних закладів мають лімітовану кількість комп'ютерів через фінансові труднощі. Це свідчить проте, що ми вже вступили в нову інформаційну еру, в якій зв'язки між технологією та навчальним процесом налагоджуються.
На початку 90-х років запровадження у загальноосвітніх навчальних закладах комп'ютерів помітно вплинуло на систему освіти, що передусім відбилося на конкретних завданнях на уроках, на змозі вчителя фізичного виховання чи тренера готуватися до занять. Саме використання Інтернету спричинило революційні зміни у викладанні, зокрема навчальні матеріали, запропоновані в Інтернеті, ставали дедалі достовірнішими та авторитетнішими. Інтернет — це низка таких технологій, як мережі персональних комп'ютерів, гіпертекст та гіпермедіа, всесвітня комп'ютерна мережа та інші, котрі за останні декілька років почали здійснювати великий вплив на підходи, що застосовуються учнями та викладачами у процесі навчання та викладання.
Існує дуже тісний зв'язок між структурами та процесами, які пропонуються Інтернетом, з одного боку, та основними структурами і процесами системи викладання та програмованого навчання загальноосвітніх навчальних закладів, — з іншого. Подібний зв'язок ніколи не простежувався і такими явищами, як радіо, кіно чи телебачення, та саме це у багатьох відношеннях відіграє вирішальну роль у виборі методів навчання.
Цей зв'язок полягає у можливості самостійного додаткового продовження та розширення учнями навчального процесу за допомогою ресурсів Інтернету, користуючись такими ж методами, що перекликаються з традиційними методами програмованого навчання у класах, на семінарах, у бібліотеці, в рамках неформальних дискусійних груп. Так, наприклад, Інтернет забезпечує доступ до практично необмежених ресурсів інформації, котрі інколи важко отримати з інших джерел. Припустимо, що більшість технічних та інших проблем пов'язаних з Інтернетом, вирішено: існують процедури контролю якості інформації, створено ефективні методи пошуку необхідної інформації для користувачів та більш ефективний зв'язок між різноманітними видами знань. На такому етапі відповідні ресурси Інтернет та створені на основі цієї мережі технології матимуть ознаки масивної бібліотечної системи, де кожен зможе використовувати електронні еквіваленти книжкових полиць, вишукуючи необхідні книги чи інші матеріали і отримувати допомогу від електронних еквівалентів бібліотечних консультантів.
Широкі можливості Інтернет відкриває, наприклад, у таких сферах:
• інформація для вчителів фізичного виховання та учнів;
• організація бібліотечної праці;
• організація участі в міжнародних змаганнях;
• проведення дистанційних курсів, семінарів;
• підвищення кваліфікації вчителів фізичного виховання;
• можливість знаходження та збереження корисних комп'ютерних програм в країні та за кордоном;
• ширша дослідницька робота.
Непрості фінансові умови і практично повна відсутність будь-якої підтримки для простих загальноосвітніх навчальних закладів ззовні значно гальмують розвиток можливостей застосування Інтернету в загальноосвітньому середовищі України. Тому вкрай бажаним є формулювання в цьому напрямі чіткої державної політики, здійснення фінансової підтримки досліджень, спільних програм і проектів із залученням Федерації футболу України не тільки в допомозі обласним федераціям футболу в створенні комп'ютерної мережі, а й для загальноосвітніх шкіл. Термінове науково обґрунтоване впровадження у систему загальної освіти інформаційних і телекомунікаційних технологій є нині необхідною умовою для прискорення процесу переходу України до інформаційного суспільства та здобуття гідного місця в освітянському просторі світового рівня [1, 104].
Під час реалізації проектів використання інформаційних і телекомунікаційних технологій як засобу підвищення ефективності навчального процесу, зокрема програмованого навчання з фізичного виховання, виникають труднощі організаційного і технічного плану, як, наприклад, відсутність відповідних методичних та навчальних матеріалів, недостатній досвід роботи з комп'ютером, мережею Інтернет та електронною поштою у викладацького складу, труднощі з включенням такого плану занять до навчального плану та інше, тобто ті проблеми, що їх слід невідкладно вирішити.
Зміни на всіх рівнях технології та суспільства вимагають нових підходів у галузі освіти. Телекомунікаційні технології, володіючи потенціалом глобальної інтерактивності навчання у процесі спільної діяльності та необмеженої можливості і продовження навчання протягом усього життя, є частиною нової структури освіти. Така структура освіти надає великого значення міжнародній співпраці, відкриває нош можливості роботи, навчання та вирішення різноманітних проблем.
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
2.1 Валеодіагностика в системі оцінювання стану здоров'я і резервних можливостей школярів старшого шкільного віку
До життєво важливих проблем усього людства належить і здоров'я людей. Екологічна, соціально-економічна та демографічна кризи в Україні призвели до значного зниження рівня здоров'я населення, особливо дітей та підлітків. Основними причинами зниження можна вважати недбале ставлення до власного здоров'я, поширення шкідливих звичок, санітар-но-гігієнічне безкультур'я та невігластво значної частини населення, гіподинамія, неправильне харчування, недотримання режиму дня, погані Матеріально-побутові умови тощо.
Все більше занепокоєння викликає стан здоров'я, фізичного розвитку та підготовки маленьких українців. Згідно з даними статистики, в дошкільному віці 15 —20 % дітей мають певні хронічні патології, які з віком лише збільшуються. У багатьох регіонах до яких входить і Донецька область) група дітей, що часто хворіють, серед дошкільнят сягає 60-70%.
Практично здоровими можна вважати лише 35 % дітей, що йдуть до 1 класу шкіл і 11 % випускників загальноосвітніх навчальних закладів. Однією з головних причин такого становища, на думку багатьох дослідників, є низь кий рівень рухової активності школярів.
Тому з метою поліпшення такого становища треба застосовувати різноманітні оздоровчі системи, серед яких значне місце займають фізичні тренування, спрямовані на профілактику та виправлення недоліків на різних стадіях змін в організмі. Для своєчасного виявлення несприятливих змін в організмі використовують лікарсько-педагогічні спостереження, лікарсько-педагогічний контроль, валеодіагностичні методи контрольного вимірювання стану здоров'я.
Сучасна валеологічна наука нині володіє цілою системою валеодіагностичних методів оцінки стану здоров'я та резервних можливостей людини, які дають змогу в умовах сучасної школи спланувати роботу зі зміцнення здоров'я.
Так, Л. А. Попова пропонує оцінювати здоров'я людини з позицій системного підходу, тобто внутрішній стан людини може бути оцінено за ступенями гармонійності системи, тобто внутрішньо-системного порядку. При визначенні здоров'я ключовими словами є лише «міцність» та «гармонія».
М. М. Амосов (1987) звернув увагу на те, що здоров'я організму визначається його кількістю. Оцінити здоров'я можна максимальною продуктивністю органів при збереженні кількісних меж їхніх функцій.
Г. Л. Апанасенко (1988) вважає, що соматичне здоров'я можна оцінювати загальною сумою енергопотенціалу організму, показниками якого можуть бути аеробні можливості, що характеризуються величиною максимального вжитку кисню. Важливим показником соматичного здоров'я пропонується відношення життєвого об'єму легенів до одиниці маси тіла.
Визначення здоров'я Брехманом наближається до поняття про норму «Здоров'я людини — її здатність зберігати відповідну до віку стійкість в умовах різних змін кількісних і якісних параметрів триєдиного потоку сенсорної, вербальної і структурної інформації».
Поряд з якісними показниками, які визначають стан так званого статистичного здоров'я — норма спокою, все більшого значення набуває поняття «динамічного здоров'я» — норма напруги, яка визначається кількісною характеристикою адаптаційних можливостей організму. Щоб отримувати уявлення про динамічне здоров'я, треба обстежувати не лише фізичний стан людини у час спокою, а й її максимальну працездатність, тобто визначати резервні можливості організму.
Третій стан (перший — здоров'я, другий — хвороба) — це коли резерви нормального функціонування систем організму зсунуті в бік виснаження. Він характерний для критичних вікових періодів (статеве дозрівання, перед- і післяпологовий, клімактеричний, старечний), для осіб, які відчувають десинхрози після прийому наркотиків, нікотину, алкоголю, які мають порушення харчування, низьку рухову активність, зайву вагу. У цьому стані організм витрачає енергію не на творчу роботу, а на збереження життя.
Проведений аналіз літературних і методичних матеріалів з питання стану здоров'я і резервних можливостей організму дітей і підлітків на сучасному етапі розвитку суспільства дав змогу стверджувати, що це питання дуже актуальне і потребує поглибленого вивчення. Оцінка стану здоров'я в контексті пошуків шляхів його поліпшення вимагає подальшого вивчення та вдосконалення в науковій практиці.
У результаті аналізу, здоров'я школярів старшого віку школи № 33 м. Чернігова встановлено, що рівень здоров'я школярів взагалі дуже низький (Рис. 1).
Рис. 2.1. Стан здоров'я школярів старшого віку школи № 33 м. Чернігова на 1.10.2007 % від загальної кількості дітей
Особливу небезпеку викликає рівень здоров'я школярів старшого шкільного віку (10 — 11 класи), що зумовило вибір саме цієї категорії школярів. Адже вони, сьогоднішні випускники школи, — це вже завтрашні абітурієнти, призовники, а в недалекому майбутньому і батьки малюків нового покоління. Цей аспект спрямував нас на впровадження нової загальнооздоровчої системи, яка включила в себе методично розроблений комплекс спеціально організованих занять, прийоми релаксації, точкового масажу, а також спеціальні дихальні вправи, які були застосовані у навчально-тренувальних заняттях.
2.2 Організація та проведення дослідження
Дослідження проводилось протягом 6 місяців — з жовтня 2007 р. по березень 2008 р. Діагностика рівня здоров'я за вибраними методами проводилась в три етапи: І — жовтень 2007 р., II — січень 2008 р., III — березень 2008 р.
Основною метою дослідження було визначення стану здоров'я школярів з різним рівнем рухової активності і вплив на їхнє здоров'я спеціальної комплексної загальнооздоровчої методики.
Для діагностичного обстеження дітей у ході експерименту використано такі методи:
Для проведення експерименту були сформовані три групи школярів: I група — по 10 дівчат і юнаків віком 16 — 17 років, які займалися за звичайною програмою (контрольна група);
II група — по 10 дівчат і юнаків віком 16 — 17 років, яким, крім звичайної програми, додавалася комплексна загальнооздоровча система;
ІІІ група — по 10 дівчат і юнаків віком 16 — 17 років, які, крім звичайної програми і комплексної загальнооздоровчої системи, додатково займалися у спортивних секціях (футбол, східні бойові мистецтва, легка атлетика, ОФТ тощо).
Кількість хворих дітей постійно зростала по всіх групах захворювань. У рамках експерименту проведено валеодіагностичну оцінку стану здоров'я учнів та їхньої фізичної працездатності на початку експерименту. Показники в трьох групах були приблизно однакові. Це зумовлено тим, що в усіх групах були діти 16—17 років, які мали приблизно однаковий рівень соматичного здоров'я, адаптаційного потенціалу, біологічного віку та фізичної працездатності.
Для підтвердження достовірності одержаних даних проведено математичну обробку результатів з визначенням основних статистичних показників на підставі загальноприйнятих методик. Визначено середньоарифметичні величини, середні квадратичні відхилення, коефіцієнт кореляції, критерії Ст'юдента для всього варіаційного ряду. Одержані показники однозначно свідчать про достовірність усіх отриманих даних. У рамках експерименту застосовано програму із збереження та зміцнення здоров'я дітей, яка включала два основні напрями: діагностику здоров'я за допомогою валеодіагностичних методів і реалізацію комплексної загальнооздоровчої системи для школярів старшого шкільного віку.
2.3 Результати дослідження
Одержані в ході валеодіагностичного обстеження школярів результати фізичної підготовленості та фізичної працездатності (тест Купера, Гарвардський Степ-тест).
За результатами фізичної підготовленості (тест Купера) були отримані результати, які свідчать про те, що спостерігаються значні позитивні зрушення особливо в учнів III експериментальної групи з максимальним рівнем рухової активності. Наприкінці експерименту кількість учнів, віднесених до групи ризику (оцінки «незадовільно» і «дуже незадовільно») зменшилася з 40 % до 7 % (рис. 2.2).
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
