116074 (617755), страница 4
Текст из файла (страница 4)
В залежності від того, на якому етапі розвитку проблеми й її впливу на підлітків проводяться профілактичні заходи, визначають такі види соціально-педагогічної профілактики: первинна, вторинна і третинна. Первинна соціально-педагогічна профілактика тютюнопаління серед підлітків передбачає попередження проблеми задовго до можливого моменту її виникнення. Вона спрямована на створення сприятливих умов розвитку, збереження здоров'я, адаптації підлітка. Наприклад, батьки, педагоги прагнуть розвинути його активність, надають йому свободу вибору видів, змісту, форм діяльності, стимулюють ініціативу та самостійність, тим самим попереджуючи соціальну дезадаптацію. Завданням вторинної соціально-педагогічної профілактики тютюнопаління серед підлітків є виявлення негативних відхилень у їхній поведінці, що дає можливість попередити їх подальший розвиток. Вторинна або рання профілактика ґрунтується на результатах діагностики соціальної ситуації розвитку конкретного підлітка, і є індивідуальною в плані корекції системи його життєдіяльності. Третинна соціально-педагогічна профілактика тютюнопаління серед підлітків - це цілеспрямована діяльність з метою попередження переходу відхилень у поведінці в більш складну стадію. Третинна профілактика містить заходи, які проводяться з підлітками, котрі мають відхилення в поведінці, і спрямована на попередження несприятливих їх наслідків та рецидивів [9;,15;,17].
Проблема тютюнопаління серед підлітків, обумовлена своєрідним взаємозв'язком біологічних, соціальних, психологічних й інших факторів і виникає в специфічних умовах. Однак, проаналізувавши загальну природу даної проблеми, можна визначити універсальне завдання соціально-педагогічної профілактики тютюнопаління серед підлітків і розробити конкретну програму профілактичної роботи.
Причини тютюнопаління серед підлітків полягають, насамперед, у суперечності між умовами життєдіяльності та можливостями підлітка. Соціальні умови не дозволяють, перешкоджають йому задовольняти свої потреби, зокрема підліток, із-за власних якостей, виявляється нездатним задовольняти свої потреби в конкретних умовах свого існування або змінювати ці умови. Поряд з цим негативні соціальні умови впливають безпосередньо на підлітка, послаблюючи його адаптацію та перешкоджаючи його особистісному розвитку. З іншої сторони, підліток (група підлітків) своїми діями, поведінкою можуть ускладнювати умови своєї життєдіяльності. Тому соціально-педагогічна профілактика тютюнопаління серед підлітків повинна бути спрямована як на соціальне середовище, в якому вона виникає, так і на особистість, котра страждає від цієї проблеми.
Для проведення профілактики тютюнопаління та алкоголізму в дітей та підлітків необхідно визначити мету, конкретизувати завдання, визначити зміст основних процедур, вибрати відповідні форми, методи, засоби роботи. Оскільки форми та методи профілактики мають різні можливості формування когнітивного, афективного, поведінкового компонентів поведінки підлітка, то одноразове їхнє застосування не забезпечить позитивних результатів. Профілактика тютюнопаління та алкоголізму буде ефективною лише при умові систематичного, комплексного використання різних форм, методів, засобів в поєднанні з діяльністю, спрямованою на створення умов для повноцінної життєдіяльності та самореалізації дітей та підлітків [2;,10;,22].
Більшості курців-новачків смак сигаретного диму здається жахливим. Протягом першої ж хвилини зростає частота серцевих скорочень і за 10 хвилин може зрости на 30%. Якщо не курити впродовж 24 годин, пульс уповільнюється на 10 ударів за хвилину, але перша ж сигарета одразу пришвидшує серцеві скорочення. Куріння під час відеоігри, яка і без того збільшують частоту пульсу на 12 ударів за хвилину та підвищує систолічний артеріальний тиск на 15 мм ртутного стовпа, призводить до дальшого прискорення пульсу (приблизно на 30 ударів) і підвищення тиску (приблизно на 20 мм ртутного стовпа).
Коли ми кажемо підліткам, що їм не можна курити, бо вони ще діти, ми провокуємо їх доводити власну “дорослість” саме через куріння. Тому основний принцип, із якого варто виходити, надаючи їм допомогу, - це ставитися до них так само, як до людей будь-якого іншого віку. І хоча підлітки як курці мають певні особливості, головним є те, чим вони схожі на всіх інших прихильників куріння. Деяким соціальним педагогам буває складно розкрити себе перед дітьми, висловити своє особисте ставлення до проблеми, вони соромляться виявити некомпетентність у конкретних питаннях. Безумовно, не всі «створені» для інтерактивних форм роботи з молоддю, проте саме використання цих форм дає можливість для фахового зростання, для зміни себе, для навчання разом з клієнтами, тобто юнаками та дівчатами.
Зробити перший крок допоможе новий підхід до роботи, відповідно до якого соціальний педагог відверто може визнати себе «не фахівцем» і отримати «право» не знати відповіді на ті чи інші запитання (до того ж багато запитань будь-якого тематичного спрямування не мають однозначної або єдино правильної відповіді). З іншого боку, після кількох старанно підготовлених занять соціальний педагог зможе відчути, як змінилося ставлення дітей до нього, а також сама атмосфера – і це стане додатковим стимулом активізації заходів інтерактивного спрямування.
Нікотин створює низку ефектів, які сприймаються курцем як приємні, - зменшення дратівливості, схуднення, поліпшення уваги та психомоторного функціонування. Це є позитивним підкріпленням куріння, а наслідки ненадходження в організм нікотину, що з'являються через кілька годин після припинення куріння та тривають до чотирьох тижнів, створюють негативне підкріплення, що також ускладнює відмову від куріння. Це стосується будь-якої залежності, зокрема, алкогольної. Це може ускладнити роботу соціального педагога у профілактиці, але зупинятися не варто.
Всі речовини, котрі спричиняють залежність, змінюють свідомість людини, її ставлення до життя, здатність пристосуватися до умов соціального середовища. Ці речовини є перешкодою для усвідомлення та розв'язання життєвих проблем. Але ми повинні старатися допомогти дитині та підлітку переконатися самому, змінити свої думки і направити їх у правильне русло. Сприяти формуванню здорового способу життя без шкідливих звичок.
Підліток, що почав курити, перестає адекватно реагувати на труднощі або звичайні життєві ситуації, які потребують нових рішень. Відчуваючи дискомфорт, людина зазвичай відшукує його причину, визначає способи усунення, і, таким чином, просувається у своєму розвитку [5;,18;,20].
Ефективність профілактичної роботи залежить від дотримання основних її принципів: забезпечення права підлітка на вільний вибір своєї поведінки, обмеженої таким же правом інших людей, відмова від намагання маніпулювати ним; гуманний характер профілактики; добровільна участь у профілактичних заходах; безпечність профілактичних дій для підлітків; відповідність профілактичних дій віковим та індивідуальним особливостям підлітків; переконуючий характер профілактики.
Таким чином, на основі здійсненого аналізу визначається мета, завдання, зміст профілактики тютюнопаління відповідно до кожної цільової групи підлітків, а також ті форми, методи, засоби, за допомогою котрих вона буде проводитися [8;, 7;, 10].
ВИСНОВКИ
Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення. Сучасний стан суспільного життя України визначається як загальними рисами, притаманними великим містам, так і специфічними особливостями, зумовленими наявністю молодіжного середовища. Недостатньо уваги приділяється боротьбі з негативними звичками, а саме тютюнопаління та алкоголізму, тобто пропаганді серед дітей та підлітків здорового способу життя. І в цьому плані важливості набуває робота соціального педагога по подоланню негативних явищ в дитячому та підлітковому середовищі.
Отже, вирішуючи наші завдання ми дослідили історичний аспект виникнення шкідливих звичок у дітей та підлітків. І визначили, що куріння тютюну має майже 500-річну історію. Відкриття Христофором Колумбом в 1492 році Америки пов'язано з відкриттям європейцями багатьох нових для них рослин, серед яких був і тютюн. Незважаючи на заборону великого мореплавця, деякі з його моряків таємно привезли листя та насіння тютюну в Європу. Особливо популярним тютюн став в XVII -XVIII столітті.
Історично так склалося, що вік першого контакту дітей та підлітків з наркотичними та токсичними речовинами, а зокрема алкоголем та тютюном, приблизно 13-15 років. Однак більшість підлітків зупиняється на перших спробах. Кількість тих, хто вживає такі речовини епізодично чи регулярно, становить від 1,5 до 4,0% для різних речовин.
Також ми з’ясували, що причинами поширення тютюнопаління та алкоголізму дітей та підлітків є насамперед, у суперечності між умовами життєдіяльності та можливостями підлітка. Соціальні умови не дозволяють, перешкоджають йому задовольняти свої потреби, зокрема підліток, із-за власних якостей, виявляється нездатним задовольняти свої потреби в конкретних умовах свого існування або змінювати ці умови. Поряд з цим негативні соціальні умови впливають безпосередньо на підлітка, послаблюючи його адаптацію та перешкоджаючи його особистісному розвитку. З іншої сторони, підліток (група підлітків) своїми діями, поведінкою можуть ускладнювати умови своєї життєдіяльності. Тому соціально-педагогічна профілактика тютюнопаління серед підлітків повинна бути спрямована як на соціальне середовище, в якому вона виникає, так і на особистість, котра страждає від цієї проблеми.
Визначили, що серед всіх методів, котрі застосовуються в процесі соціально-педагогічної профілактики тютюнопаління та алкоголізму у дітей та підлітків, найефективнішими є методи профілактичної інтервенції (бесіда, диспут, створення ситуацій морального вибору, вправляння тощо). Формами соціально-педагогічної профілактики тютюнопаління та алкоголізму у дітей та підлітків є наступні: усні журнали; тематичні виховні години; соціально-психологічні тренінги; зустрічі з медичними працівниками, представниками правоохоронних органів; доброчинні акції; зустрічі з підлітками, котрі позбавилися шкідливих звичок; тематичні вечори; вечори запитань і відповідей; конференції; КВК; спортивні свята; круглі столи; профілактичні консультації; ігрові години; вечори відпочинку; тематичні виставки; тематичні конкурси тощо.
А також ми розробили анкету для вивчення ставлення підлітків до тютюнопаління та заняття по профілактиці тютюнопаління та алкоголізму у вигляді тренінгових зустрічей [див. дод. А, Б, В], що в майбутньому дасть нам можливість досліджувати та сприяти попередженню негативних явищ у молодіжному середовищі.
Та на завершення сформулювали методичні рекомендації, щодо підвищення ефективності діяльності соціального педагога з попередження шкідливих звичок у дітей та підлітків.
Ми з’ясували, що для кращого результату застосування форм та методів профілактики соціальними педагогами, вона має ґрунтуватися на своєчасному виявленні та виправленні негативних інформаційних, педагогічних, психологічних, організаційних факторів, що зумовлюють відхилення в психологічному та соціальному розвитку дітей та підлітків, в їхній поведінці, стані здоров’я, а також в організації життєдіяльності та дозвілля.
Ефективність профілактичної роботи залежить від дотримання основних її принципів: забезпечення права підлітка на вільний вибір своєї поведінки, обмеженої таким же правом інших людей, відмова від намагання маніпулювати ним; гуманний характер профілактики; добровільна участь у профілактичних заходах; безпечність профілактичних дій для дітей та підлітків; відповідність профілактичних дій віковим та індивідуальним особливостям; переконуючий характер профілактики.
Отже, профілактика тютюнопаління та алкоголізму у дітей та підлітків буде ефективною лише в результаті систематичного, комплексного використання різних форм, методів, засобів у поєднанні з діяльністю, спрямованою на створення умов для їхньої повноцінної життєдіяльності та самореалізації.
Список використаних джерел
1.Тютюн, алкоголь, наркотики в молодіжному середовищі: вживання, залежність, ефективна профілактика / О.О.Яременко, О.М.Балакірєва, О.О.Стойко та ін. – К.: Державний інститут проблем сім’ї та молоді, Український ін-т соціальних досліджень, 2005.—Кн. 7. 1996 с.
2. Профілактика вживання психоактивних речовин. Матеріали для проведення освітньо-профілактичної роботи. Частина ІІ./ За заг. ред. К.С.Шендеровського, І.Я.Ткач. – К.: КМЦСССДМ, 2005.
3. Законодавче регулювання тютюнокуріння в Україні: гармонізація вітчизняних та міжнародних правових засад. Навч. посіб./ За ред.. М.Поліщука та І.Солоненка. Видавн. «Дзвін». – К.: 2005.
4. Особливості роботи з батьками з питань профілактики тютюнокуріння серед молоді / За заг. ред., Я,В.Колобової, І.О.Бєлової. – К.: КМЦСССДМ, 2007.