116015 (617727), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Навчальна діяльність молодших школярів в даний час здійснюється в умовах варіативності початкової загальної освіти. Варіативні програми навчання покликані забезпечити реалізацію навчання, з урахуванням вікових і індивідуальних особливостей психофізичного розвитку дитини. В даний час в освітньому процесі початкової школи реалізуються декілька систем навчання і ще більше число навчально-методичних моделей-комплектів але в масовій педагогічній практиці це не тільки не приводить до ефективних результатів освітнього процесу, але спричиняє за собою ряд негативних чинників: викликає порушення одноманітності освітнього простору в початковій школі; утрудняє орієнтацію педагога в змісті, методиках навчання, організації взаємодії з учнями; приводить до перевантажень молодших школярів, негативно позначається на їх здоров'ї і мотивації до учення. Крім цього, ряд навчально-методичних комплектів не має єдиної теоретичної і методологічної підстави, а, отже, при реалізації комплекту вчитель орієнтований на використання тих, що суперечать, а деколи взаємовиключних освітніх технологій. Необхідна порівняльна характеристика існуючих варіативних систем і моделей-комплектів початкової освіти за визначенням їх педагогічної ефективності в рамках особово-орієнтованої розвиваючої освітньої моделі по наступних підставах: теоретико-методологічній спрямованості, дидактичним принципам, цільовій спрямованості, змісту, технології навчання, критеріям і показникам освітнього процесу, відповідності результату навчання поставленим цілям. Лише з урахуванням всіх названих чинників можлива організація ефективної учбової діяльності молодших школярів відповідно до цілей, поставлених перед сучасною початковою школою [12, с. 47].

Саме від вчителя залежить ступінь суб’єктності учня на певних етапах учбової діяльності, саме він визначає цілі, зміст діяльності пропонує або підводить до способів рішення поставлених учбових завдань. О.С. Анісимов відзначає, що «оскільки сам навчаний не має скільки-небудь певних способів своєї зміни і розвитку, не може виступити як цілеспрямований перетворювач себе, цю функцію реалізує педагог. І лише повторно, завдяки виникненню і реалізації потреби самоорганізації в навчанні, в передачі функцій педагога навчаному, виникає навчальна діяльність.» При цьому роль вчителя як «простого джерела знань, довідкової книги або словника, підручника або демонстратора.» [2, с. 79] «.все більше сходить нанівець, і всіляко заміщається активною енергією учня, який скрізь і усюди винен сам шукати і здобувати знання.» [2, с. 79], тобто в даному випадку учень виступає повноцінним суб'єктом учбової діяльності.

Пропонуємо інтеграційну модель учбової діяльності в умовах варіативності початкової загальної освіти, направлену на формування компонентів учбової діяльності молодших школярів. При цьому ми вважаємо за доцільне виділити модульні компоненти учбової діяльності.

Мотиваційний модуль. Виділяючи формування мотиваційної основи як перший етап в теорії поетапного формування розумових дій, П.Я. Гальперін відзначав, що «. вплив мотивації – це річ делікатна, легко не виявляється, але, врешті-решт, що дає про себе знати самим фатальним чином» [3, с. 97]. Перехід на вищі рівні внутрішньої мотивації через формування соціальних і пізнавальних мотивів можливий при цілеспрямованому систематичному мотивуванні учнів з боку педагога до учбової діяльності.. Мотивувати що вчаться до учбової діяльності – означає торкнутися їх важливих особистих інтересів, створити їм умови для реалізації себе в процесі навчання.

Диагностико-аналітичний (орієнтування) модуль. П.Я. Гальперін відзначав, що «.всі форми психічної діяльності, а не тільки пізнавальні, інтелектуальні є різними формами орієнтування суб'єкта в проблемних ситуаціях. Ці різні форми виникають тому, що істотно різні обставини, в яких опиняється суб'єкт, різні завдання, що встають перед ним, і засоби, за допомогою яких вирішуються ці завдання» [4, с.164. Навчальна діяльність через свою новизну і невизначеність, як на змістовному, так і на функціональному рівні спочатку є проблемною для дитини. По суті, дитина здійснює орієнтовну діяльність в новій для нього ситуації. При цьому він вимушений при сформованому рівні мотивації визначити свою готовність до спілкування з вчителем і однолітками в рамках здійснення учбової діяльності, ухваленню або неприйняттю мети діяльності; змісту учбових завдань, наявних в його досвіді способів і визначенню достатніх засобів для їх вирішення.

Змістовний модуль. Змістом учбової діяльності є система наукових (теоретичних) понять, яка освоюється дитиною за допомогою рішення учбових завдань (В.В. Давидов, 1996). При цьому для формування дитини як суб'єкта учбової діяльності необхідно, щоб пропонований зміст був прийнятий таким, учнем, тобто було для нього особово значущим і носило проблемний характер, не припускаючи репродуктивних способів діяльності.

Модуль Операційно-діяльністний. За умови ухвалення учбового завдання і її проблемного змісту учню необхідно відкрити спосіб рішення запропонованої задачі. Виходячи з суб'єктної позиції, визначеної попередніми етапами діяльності, необхідно здійснити наступні дії: 1)виявлення утруднення (проблеми) в запропонованому завданні; 2) формулювання проблеми, 3) визначення причини утруднення, 4) вибір способу виходу з проблемної ситуації, 5) обґрунтування даного способу, 6) фіксація нового способу в знаковій формі (буквеною, схематичною, графічною), складання алгоритму застосування нового способу; 7) рішення приватних завдань із застосуванням нового способу дій; 8) контроль і оцінка способу і результату діяльності.

Результативний модуль. Зовнішнім результатом учбової діяльності є відкриття нового способу діяльності і здібність до його застосування при рішенні учбових завдань. На внутрішньому рівні результатом є розвиток особи учня (розумових операцій, мотиваційної, емоційно-вольової сфери, розвиток комунікативних умінь, активності, самостійності, відповідальності).

Контрольно-оцінний модуль. Розглядаючи дії контролю в процесі учбової діяльності, В.В. Давидов визначав, що контроль полягає у визначенні відповідності інших учбових дій умовам і вимогам учбового завдання. Він допомагає учневі, міняючи операційний склад дій, виявляти їх зв'язок з тими або іншими особливостями умов завдання і отримуваного результату. Дію оцінки дозволяють визначити, засвоєний або не засвоєний (і в якому ступені) загальний спосіб рішення учбової задачі, відповідає чи ні (і якою мірою) результат учбових дій їх кінцевої мети. Саме оцінка повідомляє школярів про те, вирішена або не вирішена ними дане учбове завдання. (В.В. Давидов, 1996).

Коректувальний модуль. Навчальна діяльність дитини направлена на засвоєння загальних способів рішення учбових завдань. Тому самокорекція, перш за все, повинна бути направлена на усунення недоліків, виявлених в системі дій на рівні (А.Б. Воронцов, 2002) рефлексії, що припускає: визначити учбове завдання, в якому була допущена помилка; виявити причину помилки, порівняти свої дії по кроково з алгоритмом; визначити для себе як уникнути помилки; вирішити схожу задачу.

Таким чином, при організації роботи по формуванню учбової діяльності молодших школярів ми вважаємо важливими наступні позиції:

- облік змісту і психолого-педагогічних компонентів учбової діяльності молодших школярів;

- виявлення ефективності учбової діяльності молодших школярів шляхом порівняльної характеристики вариативных систем початкової освіти;

- визначення умов проектування учбової діяльності молодших школярів на двох рівнях: а) у логіці педагога; б) у логіці учня, що забезпечують реалізацію особово - орієнтованій розвиваючій моделі навчання в умовах її варіативності.

Причому при цьому необхідно враховувати: зміна соціальній ролі дитини; зміна змісту діяльності; зміна способів діяльності, наявних в життєвому досвіді дитини; зміна способів спілкування (взаємодії) з тими, що оточують; формування психічних новоутворень відповідно до даних змін.

1.3. Методика формування навчальної діяльності учнів молодших класів

Методика формування навчальної діяльності спрямована на підвищення рівня розвитку навичок самостійного мислення та вирішення самостійних логічних операцій серед учнів молодших класів у процесах оволодіння знаннями та вміннями. Вона ґрунтується на органічному поєднанні змісту, методів, організаційних форм в умовах загальноосвітніх закладів.В основу методики покладено впровадження в навчально-виховний процес активних методів навчання, зокрема аналіз літературних джерел;вивчення передового педагогічного досвіду; спостереження; тестування; анкетування; опитування. Наш вибір зумовлений тим, що саме ці методи сприяють розвитку мислення учнів, їх пізнавальних потреб та забезпечують формування стійкого інтересу, який спонукає особистість до самостійної пошукової діяльності, збагачуючи її творчу, інтелектуальну та емоційну сфери; активізують спілкування викладача і учнів, створюють атмосферу творчого пошуку, завдяки чому знання набувають сили переконань і починають коригувати поведінку учнів.

Передбачений комплекс організаційних форм спрямоване на:

1. допомога учням в адаптації до нової для них сфери перебування;

1. розвиток необхідних якостей особистості;

1. розвиток в дітях розумової та мислячої діяльності.

При побудові роботи з дітьми ми спирались на дидактичні принципи: принцип урахування вікових та індивідуальних особливостей, принцип виховання в діяльності і спілкуванні, принцип стимулювання дитини до саморозвитку.

Спираючись на аналіз наукової літератури, були виділені й створені такі умови, а саме фізичні умови, які визначаються у наданні матеріалів для самостійної творчості, фантазування й можливості кожну хвилину діяти разом з ним; соціально-емоційні умови, які включали в себе створення внутрішньої безпеки, відчуття розкутості й можливості діяти довільно; інтелектуальні умови, які включали розвиток уміння розв’зувати творчі завдання, розвиток інтуїції, як суміші знань, емоцій, моралі та ціннісних суджень; розширення кругозору; надання дітям можливості діяти за інтересами, можливість ставити перед собою завдання.

Суть методики полягає у розвитку розумових та творчих здібностей дітей за допомогою використання суджень дітей вголос, що є одним з найефективніших засобів розвитку розумових здібностей у дітей дошкільників.

Етапи формування навчальної діяльності учнів молодших класів

Таблиця 1

Робота складалася з трьох етапів:

На першому етапі роботи пріоритетною лінією визначено розвиток творчого потягу. Метою першого етапу було створення умов опосередкованого впливу на адаптивний період дитини у новій сфері. Було проведено декілька тестів на перевірку світосприйняття дитини.

На основі збагачення лексичного багажу, засвоєння граматичних уявлень діти оволодівають вмінням складати різні типи зв’язного висловлювання . Формування відбувається в ході проведення вчителем уроку-гри під час якої учні добуваючи різні асоціації в пізнанні предметів,що зустрічаються вперше та пізнанні людей,що нині їх оточуватимуть на протязі

На другому етапі пріоритетною лінією навчання був інтелектуально-творчий напрямок, завдяки якому відбувається розвиток творчої уяви дивергентного мислення, розвиток творчих можливостей дітей, що збагачує їхні можливості у самостійному пошуку способів розв’язання мовленнєвих творчих завдань паралельно проводиться робота з формування зв’язності та цілісності висловлювання, складеної дітьми розповіді. Метою другого етапу було створення умов цілеспрямованого розвитку інтелектуальних та творчих мовленнєвих здібностей.

Основою для здійснення такої роботи є створення розвивального середовища, що постійно містить у собі ознаку новизни та проблемності. Одним із найважливіших принципів такого виду роботи був принцип багатоваріантності рішень, який сприяв розвитку гнучкості, швидкості мислення.

На третьому етапі відбувається колективне та індивідуальне моделювання різних типів ситуацій з метою розкрити увесь творчий потенціал у вирішенні завдань. Метою третього етапу було створення умов для збагачення різних видів діяльності на основі розвитку логічних,пізнавальних та творчих здібностей у дітей. На третьому етапі формується індивідуальна творча особистість із її індивідуальними здібностями.

Робота будувалася з поетапним ускладненням матеріалу. Для реалізації поставленої мети навчально-виховний процес будувався за трьома етапами:

Характеристики

Список файлов курсовой работы