115998 (617717), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

А) (5-7 хв) пояснення правил та сутності гри, поділ групи на 3 підгрупи

Б) (5 хв) час на обговорення концепції поведінки групи, вибір назви групи та лідера-представника.

В) (50хв) Проведення гри «Що? Де? Коли?»

Г) (10 хв) Підведення підсумків.

Умови гри:

Звучить питання, командам дається питання на обговорення відповіді,кожен будує логічний ряд відповідей, потім капітан виділяє остаточну на його думку відповідь, яку команда записує на папірці і передає ведучому. Одразу озвучуються невірні відповіді, потім вірна і відповідно до цього ставляться бали по одному балу за кожну правильну відповідь

Питання:

1. В якому літературному творі російської класики розглядається протистояння різних вікових груп? (Батьки і діти)

2. В якому віці дитина осмислює себе як дівчинку чи хлопчика? (3 роки)

3. Який найрозповсюдженіший вид конфліктів виникає у вчителя і учня? (конфлікт непокори)

4. Який вид проведення уроку є найпоширенішим у молодших класах ?(гра)

5. Як називають дітей, які імовірно мають надзвичайні таланти/ можливості? (Індиго)

6. Які методи виховання використовувалися в літературному творі М.Горького «Детство»? (різки)

7. Про що кажуть, що це «перша брехня з якою зустрічається людина на цьому світі»? (Пустунка)

8) В якому віці в стародавній Спарті хлопців забирали з сімї для тренування? (7 років) бал отримує та команда,чиє число буде найближче

9) Який вид спілкування несе в собі найбільше інформації? (Невербальне)

10) Яку відому фразу сказав Сократ що стосується навчання? (Я знаю тільки те,що я нічого не знаю.)

Кейси:

1) Уявіть себе вже дорослими і ви дізнаєтесь,що вашу дитину ображають однокласники. Ваше завдання – проаналізувавши подану нижче інформацію «що не треба казати» сформулювати те, що треба казати чи робити щоб допомогти вашій дитині владнати дану ситуацію.

Що не треба казати:

- «просто приєднайся до компанії, навіть якщо вони погано до тебе ставляться. Вона навчаться любити тебе». Це не завжди так, навіть якщо дитина вміє витримувати критику, поводитися відповідно до її віку або певним чином починати розмову, її постійно будуть відштовхувати.

- «зовсім необов’язково щоб тебе любили друзі. У тебе є я. Я люблю тебе і завжди буду любити». Хоч це і пов’язано з добрими намірами, але це нереалістично. Дітям все-таки необхідно відчувати що їх приймають хоч якісь однолітки. Зводячи до мінімуму цей факт ви можете тільки сказати цим, що насправді не розумієте її проблему.

- «я збираюся поговорити з батьками цих дітей!» Будьте уважні, бо цим можна навіть зашкодити. У дітей старшого віку це скоріш за все викличе ще більшу відразу. Ви звісно можете змусити інших дітей перестати ображати вашу дитину і знущатися над нею, але ви ніколи не змусите їх полюбити його.

2) Уявіть себе викладачем молодших класів, вам треба розробити задачки на основі прикладу для розвитку логічного мислення молодших школярів на основі знань про специфіку даного віку. Напишіть план своєї діяльності.

Приклади: а) Дімі і його татові разом 40 років. Скільки їм буде разом через 3 роки?

б) Ми знаємо,що Олег народився з 15го по 18 червня. Скільки питань треба задати Олегу щоб дізнатися дату його народження, якщо на питання він може відповідати «так» чи «ні»?

3) Невербальне спілкування

Неверба́льне спілкува́ння — вид спілкування, для якого характерне використання невербальної поведінки і невербальних комунікацій як головного засобу передавання інформації організації взаємодії, формування образу, думки про партнера, здійснення впливу на іншу людину.

До таких засобів належить система знаків, які відрізняються від мовних способами та формою їх виявлення. У процесі взаємодії вербальні й невербальні засоби можуть підсилювати або послаблювати дію один на одного. Мова невербального спілкування є мовою не лише жестів, а й почуттів. Люди використовують для комунікативного зв'язку цілу низку невербальних засобів: погляди, міміку, пози, жести тощо.

Далі наведені приклади невербального спілкування в різних країнах. Уявіть, що ви в іншій країні, не знаєте мови і ви загубилися за допомогою яких невербальних знаків чи яким іншим способом ви запитаєте як вам добратися до вашого готелю?

• Говорячи про себе європеєць покаже рукою на груди. Японець – на ніс.

• Коли француз або італієць постукають себе по голові, це означає,що він вважає якусь ідею дурною, але якщо іспанець або британець стукне себе по лобі, це означатиме,що він задоволений собою. Тим самим жестом німець викаже своє обурення, а голландець покаже,що думка йому подобається,але він вважає її трохи божевільною

• Підняті брови в Німеччині означають захоплення, в Англії- вираз скептицизму

• В деяких африканських країнах сміх означає вияв подиву або знічення

• В Алжирі та Єгипті жест зазивання схожий з нашим жестом прощання.

1. Ви є директором школи. У вашому штаті вчителів є вчителі старої закалки, які викладають більше 20 років. На відкритому уроці ви бачите, що викладач добре подає матеріал, учні його вивчають і більшості розуміють, але ви розумієте, що ефективність низька і треба її покращувати, що учні не зацікавлені у предметі і вчаться тільки тому, що «треба». Завдання до кейсу:

• Розробіть заходи для покращення мотивації учнів до навчання з даного предмету (предмет оберіть самі).

• Які види завдань ви порадите використовувати викладачу більш активно?

• Які заходи потрібні вчителю щоб зацікавити учнів?

• Як найбільш тактично підійти до даного питання беручи до уваги те, що викладач досвідчений і похилий, працює за своїми методами і не хоче нічого змінювати?

1. Ви проводите урок історії в 11му класі. Йде обговорення теми другої світової війни. Ви викладаєте матеріал, що наданий в підручнику що стосується ОУН-УПА і свою власну думку. Є учень який не згоден з вашою власною думкою, зав’язується конфлікт на підставі власної думки учня і його безкомпромісності і небажанні слухати думку вчителя. Учень дратується і злиться і врешті решт збирає речі і покидає клас.

• Опишіть вашу подальшу поведінку і обґрунтуйте її.

• Чи станете ви повідомляти про даний випадок завуча і батьків учня?

• Які способи вирішення даної ситуації ви бачите?

1. Ви директор школи. Учень з вашої школи регулярно прогулює уроки. Склалася така ситуація, що під час учбового часу учень скоїв адміністративне правопорушення. Батьки не знали про те, що учень прогулює школу і покладають всю відповідальність даної ситуації на вас оскільки це сталося в учбовий час. Чи вважаєте ви себе винними і що потрібно робити у даній ситуації, оскільки за вчинене правопорушення вимагається чималий штраф. Чи повинні ви його оплачувати і чи треба і як карати учня? Чи це треба доручити батькам? Яка буде стратегія вашої поведінки – конфліктувати з батьками чи співпрацювати?

2. Ви вчитель старших класів з охорони безпеки життєдіяльності в курс вашої програми входить тема контрацепції та венеричних захворювань, їх запобігання. Ви помічаєте,що один учень не конспектує вашої лекції, ви питає причину і отримуєте відповіді в якій учень каже, що він зацікавлений в даній темі, але коли батьки побачили перший конспект лекцій з даної теми, то його насварили, сказали: «чому це вас вчать у школі?», нагримали і заборонили приходити на подібні уроки.

• Яка буде ваша поведінка?

• Чи треба проводити бесіду з батьками учня?

• Чи треба повідомляти про цю ситуацію керівництву?

1. Контроль знань учнів складається з: перевірки — виявлення рівня знань, умінь та навичок; оцінки — вимірювання рівня знань, умінь і навичок; обліку — фіксування результатів у вигляді оцінок у класному журналі, щоденнику учня, відомостях. Такий контроль проводять вчителі, але є також контроль поведінки який проводять батьки. Складається ситуація, коли мати починає дуже сильно контролювати дочку, доходить до того,що влізає у власний простір, читає повідомлення та риється у речах. При чому дочка не давала ніяких для того приводів. Проаналізуйте ситуацію і опишіть які на вашу думку причини її виникнення? Як потрібно вести собі дівчині в даній ситуації і як після цього у них з батьками будуть складатися відносини. Відповідь обґрунтуйте на основі вивченого матеріалу.

2. Чи легко вирішувати прості задачі?

Катерина Павлова працює в школі перший рік після університету. Вона завжди мріяла бути вчителем. "Мені подобається спілкуватися з моїми учнями, я отримую велику насолоду від того, що пояснюю їм нове і допомагаю ставати старше", - каже Катя.

Є тільки одна проблема - уроки математики. Ще в університеті Катя розуміла, що математика - це не "її" предмет. Але трійка з математики в університеті, в решті решт, завжди була особистою справою Каті. Тут же, в школі, ця "особиста " трійка перетворилася з Катіной проблеми в проблему для 26 дітей. Сьогодні урок не "заладився" з самого початку. 5 учнів запізнилися (урок математики - перший за розкладом, деякі діти живуть далеко від школи і іноді спізнюються). Поки вони, входячи в клас по черзі, шумно влаштовувалися за партами, клас дуже пожвавився. Діти стали перекидатися жартами і втратили інтерес до вправ, які пропонувала їм Катя для усного рахунку. Та й сама Катя сьогодні прийшла в клас після дзвоника (її затримала завуч Інна Романівна) і змушена була протягом декількох хвилин дописувати на дошці завдання для усного рахунку. Нарешті всі приклади були вирішені. Було прикро, що в одному з них Катя сама випадково зробила помилку і виправила вірну відповідь Колі Петрова. Коля не став сперечатися (він не дуже добре рахує), але його сусідка, дуже настирна відмінниця Юля, тут же втрутилася і сказала, що у неї відповідь така ж, як у Колі. Катя розхвилювалася і суворо наказала дітям заспокоїтися і потім порахувати уважніше. Сама ж швидко перейшла до нової теми, потай сподіваючись, що діти про це забудуть. Вона прочитала дітям завдання з підручника: "Хлопчик поклав у коробку 4 олівця. Там їх стало 12. Скільки олівців було в коробці спочатку?". Так як діти ще не заспокоїлися після усного рахунку, вона прочитала завдання ще раз. У класі стало тихіше, і Катя вирішила, що буде краще, якщо відмінниця Юля прочитає завдання ще раз усьому класу. Юля зробила це з задоволенням: вона завжди любила бути на виду. Чесно кажучи, більшість завдань сама Катя вирішувала рівнянням. Їй завжди здавалося, що вирішити "через ікс" швидше і простіше. Тому було незрозуміло, чому на методиці математики було потрібно вирішувати завдання саме по діях. На щастя, подруги навчили Катю вирішувати по діям "формально ", "витягаючи" дії з докладного рішення задачі рівнянням. Оскільки в університеті ніхто і не намагався з'ясувати, чому вона вирішила завдання саме такими діями, "метод" часто спрацьовував.

Ось і зараз Катя швидко склала в розумі рівняння х +4 = 12 і миттєво отримала рішення: 12 - 4 = 8. Але як це пояснити дітям? Завуч суворо наказала не вводити рівняння завчасно, коли Катя радилася з нею про це.

"Хто знає, як вирішувати завдання? " - запитала вона. 7 рук злетіло вгору. Катя розгубилася. "Якщо вони вже знають рішення, чим же їх зайняти, поки я буду працювати з іншими?" - Промайнуло в голові. Троє з викликаних учнів сказали всьому класу абсолютно вірне рішення. Катя поколивалася секунду, але потім все-таки зробила вибір на користь більшої частини дітей, які доки не розуміли рішення. Вона дозволила всім, хто знає рішення, записати його в зошит, а тим, хто не знає, продовжувати слухати пояснення. Краєм ока вона встигла відмітити, що число дітей, що кинулися записувати рішення в зошит, було помітно більшим, ніж 7 учнів, які підняли руки із самого початку.

Катя вирішила зробити ілюстрацію на дошці. Спочатку вона поглянула на картинку в підручнику, де була змальована коробка з дванадцятьма олівцями, і вирішила зробити зображення зручнішим. Вона намалювала всі олівці в один ряд. При цьому вона використовувала крейду двох кольорів (8 олівців червоних і 4 білих) і навіть постаралася красиво намалювати гострі кінчики у всіх олівців. "Ось якими мають бути ваші олівці на уроці малювання", - сказала вона дітям. Учні тут же почали обговорювати, чому олівці на дошці не одного розміру (один товще, інший вище.) і чому всі вони не помаранчевого кольору, як в підручнику. "Діти, це не так поважно!" - намагалася заспокоїти їх Катя. Але дітям чомусь це було поважно. Через пару хвилин стало тихіше, і Катя знову запитала: "Хто тепер зрозумів, як потрібно вирішувати задачу?" Діти мовчали. "Ви бачите білі олівці? Хто їх поклав в коробку?" - продовжувала Катя. Із задньої парти донеслося: "І якому дурневі потрібно чотири білі олівці?". Ясно, це знову Морозів. Коли він в класі, працювати Кате важко із-за постійних смішних реплік, які він кидає по ходу уроку. Адже і нічого і нікого не боїться! "Поглянете, скільки олівців було в коробці, скільки додали, і скільки стало! Як же вийшли ті олівці, які були?" - продовжувала Катя свої спроби. Але останнє питання викликало взагалі якесь гальмування в класі і повис в повітрі. Схоже, що діти просто не розуміли Катю. Навіть відмінники, що давно вирішили завдання, задумалися і з сумнівом поглянули на свої записи. "У чому ж справа? Адже завдання таке легке! Що тут вирішувати?!" - у відчаї думала Катя. Нарешті піднялася одна рука. "Поясни, Петя, як вирішити це завдання" - з полегшенням сказала Катя. Петя вийшов до дошки і записав: 8 + 4 = 12. Катя мовчала. Вона так розстроїлася, що навіть не відмітила, як діти стали переписувати це рішення в зошит. Задзвенів дзвінок. Виявилось, що пояснювати прості завдання набагато складніше, ніж самому вирішувати їх. "Напевно, я даремно стала вчителем", - сумно подумала Катя, виходячи на перерву.

• прочитайте кейс. Сформулюйте проблему.

• Як на вашу думку треба було себе поводити викладачу?

• Що треба робити з Морозовим?

1. Уявіть себе шкільним психологом. До вас приходить учень і розповідає свою проблему. Таку,що це може стосуватися його безпеки. Розмова звісно проходить конфіденційно. Але ви розумієте, що вам :

А) треба втрутитися в ситуацію, допомогти учню

Б) не злякати його довіру, не зрадити

Характеристики

Список файлов курсовой работы