115998 (617717), страница 2
Текст из файла (страница 2)
На мою думку ця тема є однією з найважливіших у курсі педагогіки, оскільки вона є основною для вивчення даного предмету. Вона має свою специфіку та підтеми. Ця тема має також широке практичне застосування,адже саме після її вивчення можна краще дізнатися які є особливості кожного віку,на що треба звертати більше увагу, які завдання і методи навчання краще підійдуть тій чи іншій віковій групі. Ця тема є важливою для кращого розуміння психології та мотивів до навчання учнів будь-якого віку, що їх може зацікавити, а отже зробити учбовий процес більш ефективним та цікавим. Також це є важлива тема і для самопізнання, щоб зрозуміти що є найкращим для вас і виходячи з того розвивати в собі ті якості та таланти, які здаються найбільш привабливими та такими, що знадобляться у майбутньому.
Отже, все вищезгадане є актуальним і необхідним в будь-який час при вивченні психології та педагогіки, оскільки це є основою даних курсів. Ще одним показником я вважаю широке практичне застосування даних знань, з чого роблю висновок що тема є змістовною і необхідною для вивчення.
5. Короткий виклад лекції з теми
| Зміст | Методичні прийоми |
| План лекції: 1 Вступ 2 Основна частина 3 Висновки | |
| Вступ Людина в своєму розвитку проходить кілька вікових етапів. Кожен з них характеризується певними психічними функціями та ступінню розвитку особистих якостей. Поступове формування інтелектуальної, логічної пам»яті , уваги перетворює всю поведінку людини. Саме особливостями психічного розвитку людського організму зумовлена необхідність використання різних методів викладання для різних вікових груп. | 5 хв Задати питання стосовно теми для визначення рівня знань з даної теми та зацікавлення аудиторії |
| Основна частина Основні освітньо-вікові категорії та їх характеристика. Молодший шкільний вік (6-10 років). В шестирічному віці дитину чекає перша велика зміна в житті. Перехід у шкільний вік пов’язаний з рішучими змінами в його діяльності, спілкуванні, відносинах з іншими людьми. Провідною діяльністю стає навчання, змінюється уклад життя, появляються нові обов’язки, новими стають і відносини дитини з оточуючими. Середній шкільний вік (від 10-11 до 15 років) - перехідний від дитинства до юності. Він співпадає з навчанням у школі другого ступеня (V - IX класи) і характеризується загальним підйомом життєдіяльності та глибокою перебудовою усього організму. Виховна робота зі школярами середнього віку - важливіша та найскладніша із теперішніх завдань. Педагогам треба глибоко осмислювати особливості розвитку та поведінки сучасного підлітка, вміння поставити себе на його місце в складні та суперечливі умови реального життя. Учень середнього шкільного віку здатен зрозуміти аргументацію, впевнитися в її обґрунтованості, погодитися з розумними доводами. Щодо фізіології, то саме в цьому віці проходять найсильніші зміни у фізіології підлітка і це не треба ігнорувати, а навпаки, спробувати підготувати до цього дитину. Старший шкільний вік (15-18 років). Юнацький вік - це період вироблення світогляду, переконань, характеру та життєвого самовизначення. Юнацтво - час самоствердження, бурхливого росту самосвідомості, активного осмислення майбутнього, час пошуку, надій, сподівань. У старшокласників звично яскраво виражено вибіркове відношення до навчальних предметів. Потреба в значущих для життєвого успіху знань - одна із найхарактерніших рис теперішнього старшокласника. Це визначає розвиток і функціонування психічних процесів. Сприйняття характеризується цілеспрямованістю, увага - довільністю та стійкістю, пам’ять - логічним характером. Мислення старшокласників відрізняється більш високим рівнем узагальнення та абстрагування, поступово набуває теоретичну та критичну направленість. Психологічні особливості молодшого шкільного віку та їх врахування в навчальній діяльності. Молодший шкільний вік (6-10 років). Увага молодших школярів недостатньо стійка, обмежена за обсягом. Тому весь процес навчання та виховання дитини початкової школи підкоряється вихованню культури уваги. Шкільне життя вимагає від дитини постійних вправ у довільній увазі, вольових зусиль для зосередження. Довільна увага розвивається разом з іншими функціями, насамперед з мотивацією навчання, почуттям відповідальності за успіх навчальної діяльності. Пам’ять у молодшому шкільному віці має переважно наглядно-образний характер. Безпомилково запам’ятовується матеріал цікавий, конкретний, яскравий. Однак учні початкової школи не вміють розпоряджатися своєю пам’яттю та підкорити її задачам навчання. Немалих зусиль обходиться вчителям вироблення вмінь самоконтролю при заучуванні, навиків самоперевірки, знань раціональної організації навчального труда. Психологічні особливості підліткового віку та їх врахування в навчальній діяльності. Середній шкільний вік (від 10-11 до 15 років) Сприйняття підлітка більш цілеспрямоване, планомірно та організовано, ніж сприйняття молодшого школяра. Іноді воно відрізняється твердістю та глибиною, а іноді вражає своєю поверховістю. Невміння зв’язати сприйняття оточуючого життя з учбовим матеріалом - характерна особливість учнів середнього шкільного віку. Характерна риса уваги учнів середнього шкільного віку - його специфічна вибірковість: цікаві уроки або нецікаві справи дуже приваблюють підлітків, і вони можуть довго зосереджуватися на одному матеріалі або явищі. Але легка збудливість, інтерес до незвичайного, яскравого часто стає причиною переключення уваги. В підлітковому віці відбуваються суттєві зрушення в розумовій діяльності. Мислення стає більш систематизованим, послідовним, зрілим. Покращується здатність до абстрактного мислення, змінюється співвідношення між конкретно-образним мисленням та абстрактним на користь останньої. Мислення підлітка набуває нової риси - критичності. Підліток не полягається сліпо на авторитет вчителя та підручника, він намагається мати свою думку, схильний до суперечок та заперечень. Середній шкільний вік найбільш сприятливий для розвитку творчого мислення. Щоб не упустити можливості сенситивного періоду, треба постійно пропонувати учням вирішувати проблемні завдання, порівнювати, виділяти головне, знаходити спільні та відмінні риси, причинно-наслідкові залежності. Виховна робота зі школярами середнього віку - важливіша та найскладніша із теперішніх завдань. Педагогам треба глибоко осмислювати особливості розвитку та поведінки сучасного підлітка, вміння поставити себе на його місце в складні та суперечливі умови реального життя. Учень середнього шкільного віку здатен зрозуміти аргументацію, впевнитися в її обґрунтованості, погодитися з розумними доводами. Психологічні особливості старшого шкільного віку та їх врахування в навчальній діяльності. Старший шкільний вік (15-18 років). Юнацтво - це період розквіту всієї розумової діяльності. Старшокласники намагаються проникнути в суть явищ природи та суспільного життя, пояснити їх взаємозв’язки та взаємозалежності. Майже завжди це супроводжує прагненням створити власну точку зору, дати свою оцінку подіям, що відбуваються. Своя точка зору не завжди співпадає із загальноприйнятою, це висновок, здобутий власною працею, напругою думки. Самостійність мислення в цьому віці набуває визначного характеру та край необхідна для самоствердження особистості. Дорослі, вчителі часто безапеляційно заперечують наївні, односторонні, далеко ще не зрілі висновки, створюючи своєю безтактністю передумови для конфліктів та непорозумінь. Бурхливі соціальні події, що сталися за останні декілька років в світі і в нашій країні, перетворення, власною логікою спонукають молодь самостійно робити вибір, особисто орієнтуватися й займати незалежні позиції. Саме життя виробляє у більшості сучасних юнаків та дівчат таку психологію, яка багато в чому відрізняється від психології юнаків, що жили декілька десятків років тому. Це й більш відкритий, навіть сміливий погляд на світ, включаючи постановку й вирішення багатьох проблем морально-етичного характеру, і самостійність - хоч і не завжди правильність суджень, і включення в обговорення таких соціально-політичних, економічних і релігійних проблем, які зовсім ще недавно вважалися не характерними для юнацтва, непедагогічними, ідеологічно невиправданими (наприклад, питання релігії, бізнесу, сексу, поведінка вчителів та батьків, їх критика тощо). Психологічні особливості студентів та їх врахування в навчальній діяльності. Учбова діяльність складається з визначених дій, що залежать від того, яку функцію виконує людина, що навчається в педагогічній ситуації. Це можуть бути наступні функції: пасивне сприйняття і освоєння інформації, що підноситься ззовні; активний, самостійний пошук інформації; організований ззовні направлений пошук і виконання інформації. У першому разі студента розглядають як об'єкт формуючих впливів педагога. Тоді в основі навчання лежить викладання йому готової інформації, готових знань і умінь на основі методів повідомлення, показ і вимоги до певних вимог студента. У другому випадку студент розглядається як суб'єкт, що формується під впливом власних інтересів і цілей. У третьому випадку педагог організує зовнішні джерела поведінки так, що вони формують необхідні інтереси студента, а вже на основі цих інтересів студент здійснює активний відбір і використання необхідної інформації. | 1 год Наводити приклади занять для даного віку, конкретні ситуації що виникають при викладанні у певного віку Привести приклад з власного життя, запитати чи згодна аудиторія з даним матеріалом Задати декілька риторичних питань для стимулювання діяльності |
| Висновок: Отже головним завданням лекції було виявити принципову різницю між освітньо-віковими групами, виявити різні підходи та напрямки діяльності працюючи з тією чи іншою групою. Висвітлити проблематику та особливості кожного віку. | 5 хв |
6. Короткий опис змісту двох завдань
Перше семінарське заняття розроблене мною, має таку структуру:
А) (15 хв) Експресс опитування з даної теми.
Б) (20 хв) Група ділиться на 4 підгрупи і обирає який з факторів мотивації за Г.Розенфельдом (додаток №1) вона проілюструє. Тобто підгрупа після 10 хвилин обговорювання має у вигляді сценки, пантоміми, малюнка або ще якихось засобів пояснити іншим у чому суть даного фактору і після ілюстрування підвести підсумок.
В) (30 хв) Дискусія на тему, яка теорія мотивації є найкращою на основі роздаткового матеріалу,який учні мали переглянути вдома (додаток №2). Група ділиться на 3 інші підгрупи. Одна з яких дає тезу, з поданого матеріалу, друга каже плюс даної тези, третя мінус. Оцінюється володіння матеріалом, вміння вести дискусію.
Г) (5 хв) Підведення підсумків, виставлення оцінок, дання домашнього завдання
Друге семінарське заняття проходить у вигляді бізнес гри:
Ділова гра — метод пошуку рішень в умовній проблемній ситуації. Елементи ділової гри: розподіл за ролями, змагання, особливі правила і т. д. Ділова гра застосовується як метод активного навчання її учасників з метою вироблення у них навиків прийняття рішень в нестандартних ситуаціях, а також як засіб тестування здібностей. Щоб побачити різні види ігор див. схему 2.
Мета проведення: Закріпити вже отриманні знання з теми освітньо-вікові групи, поділитися з учнями цікавими фактами що стосуються теми і цим зацікавити їх в предметі, такий інноваційний вид діяльності найчастіше отримує гарні відгуки в учнів і привертає їх увагу до того, що по-перше предмет може бути цікавим, по-друге він є не суто теоретичним, а і пронизує багато сфер нашого повсякденного життя, як то література, історія, філософія.
Принцип гри: Що?Де?Коли?- Гра на ерудицію та володінням певними знаннями допомагає мобілізувати вже існуючі знання, узагальнити матеріал, вчить концентрувати увагу на головному, виділяти тезиси та бути більш уважними, розвиває логічне мислення, прислухатися одне до одного та приймати рішення. Саме тому я вибрала цей вид гри, бо я вважаю її дуже ефективною на різних етапах навчання
Структура:
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
