Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

4) самостійна робота учнів, яка передбачає спостереження, виконання заздалегідь визначених завдань учителя, складання таблиць, малюнків, збір наочно-ілюстративного матеріалу та ін.;

5) узагальнююча бесіда, під час якої учні та вчитель формулюють висновки, обговорюють результати екскурсії, чи були досягнуті її завдання і в якій мірі, учитель оцінює знання, здобуті учнями, рекомендує прочитати додаткову літературу, дає домашнє завдання (зробити малюнок, скласти оповідання, невеликий твір, записи в щоденниках з природознавства тощо).

Навчальне і виховне значення екскурсії у значній мірі залежить від того, як проведено її узагальнення [6; 11]. Зазвичай після закінчення екскурсії учитель проводить бесіду, в якій діти обговорюють не лише проблеми з теми екскурсії, але й загальні питання, пов’язані із звичайними спостереженнями природи (погода, тварини, птахи, рослини, явища природи, які бачили діти).

Діти після екскурсій також заповнюють зошити з природознавства, відповідають на питання та розв’язують різноманітні завдання для перевірки [8], роблять малюнки на основі своїх вражень та гербарії, сувеніри, використовуючи природні матеріали.

Таким чином, екскурсії з природознавства широко використовуються у початковій школі, оскільки вони надають молодшим школярам самостійність у спостереженні об’єктів природи, стимулюють їхню розумову і творчу пізнавальну діяльність при виконанні навчальних завдань. До того ж, екскурсії мають не менше значення й для розвитку естетичних почуттів учнів, оскільки екскурсії привертають їхню увагу до краси рідної природи, до багатства фарб, звуків, краси форм та ароматів. Отже, цілеспрямоване проведення екскурсій з природознавства сприяє формуванню екологічних уявлень та культури молодших школярів і почуття особистої відповідальності за стан природи і підростаючого покоління.

2.4 Урок природознавства з використанням практичних методів навчання: «Вода і її властивості», 3-й клас

Тема. Вода і її властивості

Мета:

• у процесі дослідів і практичних робіт познайомити учнів з деякими властивостями води;

• формувати практичні вміння працювати з лабораторним устаткуванням, ставити досліди, вести спостереження;

• учити дітей робити висновки за результатами спостережень;

• учити розуміти роль води в житті людини;

• закріпити знання властивостей повітря, розуміння його необхідності, важливості для життя людини.

I. Актуалізація вивченого матеріалу. Контроль за засвоєнням знань.

Тест по темі «Повітря і його охорона»

1. Повітря прозоре:

а) так; б) ні.

2. Повітря має колір:

а) так; б) ні.

3. Повітря має запах:

а) так; б) ні.

4. Що відбувається з повітрям при нагріванні?

а) розширюється; б) стискується.

5. Що відбувається з повітрям при охолодженні?

а) розширюється; б) стискується.

6. Який газ поглинають при подиху людина, тварини й рослини?

а) азот; б) кисень; в) вуглекислий газ.

7. Який газ виділяють при подиху людина, тварини й рослини?

а) азот; б) кисень; в) вуглекислий газ.

II. Повідомлення теми й мети уроку

Учитель: Сьогодні ми поговоримо ще про одну речовину, без якої життя неможливе. Назвіть цю речовину, відгадавши загадку.

Я й крижинка блакитна,

Я и крапля дощова,

Я сніжинка вирізна,

Я по травичці розлита,

Догадайся, хто ж я?

(Вода)

По яких ознаках догадалися?

Усі чули про воду?

Говорять, вона скрізь!

Ми її не зауважуємо,

Ми звикли, що вода – Наша супутниця завжди!

– Сьогодні ми з вами познайомимося з «найбільш дорогоцінною копалиною нашої планети» – так вважають учені – водою.

– Здається, що простіше води? І все-таки. Чи так добре ви знайомі з водою – героїнею нашого уроку? З її звичайними й незвичайними проявами в природі.

III. Новий матеріал

1. Лабораторна робота «Властивості води».

Зараз ми з вами станемо дослідниками. До нас у лабораторію надійшла речовина невідомого походження.

Ціль:

• встановити її властивості й визначити, що це за речовина;

• навчитися правильно оформляти висновки.

Які у вас думки, що це за речовина? Будемо доводити.

2. Техніка безпеки при проведенні лабораторної роботи.

Дослід №1.

• Переливання води з однієї склянки в іншу.

• Що відбулося з водою?

• Яку властивість ви виявили?

Висновок: вода текуча, перебуває в рідкому стані.

Дослід №2.

• Діти пробують воду на смак (з домашньої склянки).

• Який смак має речовина?

Висновок: речовина не має смаку.

Дослід №3.

• Візьміть склянку з водою.

• Опустите в неї ложку.

• Чи видна вона?

Висновок: речовина є прозорою.

Дослід №4.

• Визначення кольору води за допомогою кольорових смужок.

• Чи має вода колір?

Висновок: вода безбарвна.

Дослід №5.

• Перед нами рідина невідомого походження. Вона може бути з різким, неприємним запахом. Необхідно нюхати невідому рідину, дотримуючись запобіжних заходів й безпеки:

• Cосуд перебуває на деякій відстані, рукою роблять хвилеподібні рухи (як би «підганяючи» до себе воду над посудиною поступово, при необхідності наближаючи посудину.

• Чи має вода запах.

Висновок: речовина не має запаху.

Фізхвилинка.

Дослід №6.

• Учитель наливає ту саму воду в посудини різної форми.

• Чи має вода власну форму, або вона приймає форму посудини?

Висновок: вода не має форми.

Дослід №7.

Вода – розчинник.

• не можна пробувати незнайому речовина, а якщо дуже потрібно, то крапельку, щоб переконатися, що це не небезпечно.

• У домашню склянку – цукор, у хімічні склянки – крейда, пісок. (Розмішати)

• Чи бачимо ми тепер цукор?

• Що відбулося?

• Спробуйте на смак. Який смак став у води?

Висновок: вода – розчинник.

• Чи всі речовини розчинилися?

• Що відбулося з речовинами, які розчинилися?

Дослід №8.

Уявіть, що ця вода з ріки.

• Чи можна її пити прямо з ріки?

• Що ж робити? Як зробити так, щоб воду можна було пити?

• Воду треба очистити. Для цього існують спеціальні фільтри.

Фільтр – пристрій для очищення рідини.

• Удома в багатьох є фільтри системи «Джерельце». Основна частина фільтра – активоване вугілля, але їм може служити й спеціально очищений пісок.

Висновок: вода фільтрується – очищається за допомогою фільтра від нерозчинних часток.

• Хто може пояснити, чому воду від деяких речовин можна очистити за допомогою фільтра?

• Варто пам'ятати, що мікроби теж набагато менше відстаней між частками фільтра, тому відфільтрована вода не може вважатися повністю очищеної й безпечною для пиття.

Дослід №9.

• З'ясуємо, що відбувається з водою при нагріванні й при охолодженні. Колбу із трубкою, з підфарбованою водою, опустити в гарячу воду. Вода піднялася.

• Чому?

• Ту ж колбу поставити в тарілку з льодом. Вода в трубці опустилася.

• Як це пояснити?

Висновок: вода при охолодженні стискується, а при нагріванні розширюється.

3. Підсумок лабораторної роботи.

• Розглянете заповнену таблицю.

• Які властивості нашої рідини ми встановили?

• Звіримо наші спостереження з «ключем» підручника (стор. 34).

• Довели, що наша рідина вода?

№ п/п	Параметри	Властивості
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8.	Стан Смак Прозорість Колір Запах Форма Чи розчиняє речовини? Що відбувається – при нагріванні – при охолодженні	рідка, текуча без смаку прозора без кольору без запаху не має розчинник розширюється стискується

Розбір ситуацій.

• Яку властивість води людина використовує, коли миє посуд, пере білизну?

• Чому цукор розчиняється в чаї?

• Чому на закипаючому чайнику стрибає кришка?

• Якщо вода має смак, про що це говорить?

Закріплення.

• Чим подібна вода й повітря?

• Якими властивостями вони відрізняються один від олного?

• Що ще в них загального?

Висновок: Без води й повітря не може існувати людина. Тому вони мають потребу в охороні.

Чи знаєте ви?

В організмі дорослої людини масою 70 кг води 50 кг; серце – 80%; кров – 83%

Щодоби доросла людина споживає в середньому 2 л води. За сімдесят років життя людина випиває 50 т води.

IV. Підсумок

Що ви довідалися на уроці про воду?

Робота із цілями для дітей.

Вставте в текст потрібні слова, користуючись таблицею.

Вода не має запаху, кольору, вона прозора й текуча. Вода – рідина. Вода – розчинник багатьох речовин. Очистити воду від деяких домішок можна за допомогою фільтра. При нагріванні вода розширюється, а при охолодженні стискується.

V. Гімн воді

«Вода. У тебе немає ні смаку, ні кольору, ні запаху. Тебе не опишеш, тобою насолоджуються, не розуміючи, що ти таке. Ти не просто необхідна для життя, ти є саме життя. Ти найбільше у світі багатство, але й саме неміцне. Ти не терпиш домішок, не виносиш нічого чужорідного. Ти божество, що так легко злякати».

Антуан де Сент-Екзюпері

VI. Домашнє завдання

1.Підручник.

2. Завдання для Золушки. Мачуха приготувала суміш із піску, солі й ошурок. Як відокремити їх один від одного за допомогою води?

Висновки

Природа оточує дітей усюди. Вона цікавить їх, привертає увагу і певним чином впливає на них. Збагачуючи і розширюючи уявлення дітей про природні явища, про життя рослин і тварин, про творчу працю людей з вирощування культурнихрослин і корисних тварин, учитель пробуджує в них живий інтерес до навколишнього світу, бажання працювати разом із дорослими, приносити користь, бажання охороняти ліси, зелені насадження.

Виховуючи в дітей із самого раннього віку любов, інтерес до рідної природи, залучаючи їх до праці, учитель формує в учнів працьовитість, бережливе ставлення до природи, розвиває почуття прекрасного. У початковій школі діти вперше знайомляться зі світом знань про природу, і майбутнє їхнє ставлення до неї залежить від того, наскільки вони оволодівають цими знаннями, як у них буде виховано любовне і бережне ставлення до природи.

Виконанню різноманітних навчально-виховних завдань, формуванню позитивних рис особистості, вихованню любові до природи, праці сприяє використання різних форм проведення уроків природознавства і практичних методів навчання: спостереження, лабораторних, практичних робіт, дослідів, екскурсій.

Метод навчання – спосіб упорядкованої взаємопов'язаної діяльності вчителів та учнів, спрямованої на вирішення завдань освіти, виховання і розвитку в процесі навчання.

З поняттям «метод навчання» пов'язане поняття «прийом навчання». Прийом навчання – деталь методу, часткове поняття щодо загального поняття «метод».

Методи навчання пов'язані з рівнем розвитку суспільства, науки, техніки і культури. Формуються і розвиваються методи, що спираються на наочність, методи, звернені до свідомості і активності учнів у навчанні, практичні методи навчання.

Класифікують методи навчання з урахуванням того, що вони мають вирішувати дидактичне завдання. У класифікації повинна виявлятися внутрішня сутність методу, форма взаємопов'язаної діяльності вчителя та учнів як засіб управління їх пізнавальною діяльністю.

Практичні методи навчання передбачають різні види діяльності учнів і вчителя, але потребують великої самостійності учнів у навчанні.

Вправи – багаторазове повторення певних дій або видів діяльності з метою їх засвоєння, яке спирається на розуміння і супроводжується свідомим контролем і коригуванням. Використовують такі види вправ: підготовчі – готують учнів до сприйняття нових знань і способів їх застосування на практиці; вступні – сприяють засвоєнню нового матеріалу на основі розрізнення споріднених понять і дій; пробні – перші завдання на застосування щойно засвоєних знань; тренувальні – набуття учнями навичок у стандартних умовах (за зразком, інструкцією, завданням); творчі – за змістом і методами виконання наближаються до реальних життєвих ситуацій; контрольні – переважно навчальні (письмові, графічні, практичні вправи).

Лабораторні роботи – вивчення у шкільних умовах явищ природи за допомогою спеціального обладнання. Цінність лабораторних робіт у тому, що вони сприяють зв'язку теорії з практикою, озброюють учнів одним із методів дослідження в природних умовах, формують навички використання приладів, вчать обробляти результати вимірювань і робити правильні наукові висновки і пропозиції.

Характеристики

Список файлов курсовой работы