115768 (617654), страница 4
Текст из файла (страница 4)
розробку нових законів, необхідність прийняття яких випливає з місця і ролі відомчої професійної підготовки працівників органів внутрішніх справ;
приведення чинного нормативно-правового забезпечення організації змісту навчального процесу здійснюваного в навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України, у відповідність з Конституцією України;
адаптація розглядуваного нормативно-правового забезпечення до норм європейського, міжнародного права;
забезпечення цілковитої відповідності між нормативними актами та процесами їх реалізації;
при прийнятті будь-якого нормативно-правового акту, особлива увага має приділятись додержанню методології його прийняття.
Розділ 3. Система підготовки кадрів поліції в навчальних закладах вищої служби поліції Німеччини та Бельгії
З кінця 60-х років у країнах Західної Європи в зв'язку зі зміною соціальної ролі органів поліції і впровадженням у їхню діяльність новітньої техніки постає необхідність від співробітників поліції нового рівня освіти, нових умінь, наприклад дослідницьких, комунікативних, критичного мислення, розуміння різноманітних соціальних проблем і уміння їх вирішувати [31, с.39-52]. На початку XXІ ст. майже 30% вступаючих на службу в поліцію Німеччини мали середню освіту, (інші мали освіту нижче середньої), що накладає додаткові вимоги на відомчу освітню систему.
Практика показала, що поліцейські, які мають більш високу освіту, продуктивніші в роботі, краще знаходять зв’язки із колегами по службі, громадянами, представниками різних культур, рас, релігій. Вони краще адаптуються до соціальних нестатків суспільства, а не фокусуються тільки на поліцейській діяльності (пошуку злочинців). Такі співробітники діють більш професійно і більш віддані своїй справі. Освітній ценз для претендентів установлюється тепер у залежності від роду майбутньої роботи, посади і, відповідно, місця в поліцейській ієрархії. У більшості країн Європи на початковий рівень поліцейської ієрархії тепер приймаються особи, як правило, із середньою загальною освітою (11 класів, гімназія і т.д.). Освітній і культурний рівень поліцейських розглядається зараз за кордоном як основний фактор, що забезпечує прогресивний розвиток поліції, а поліцейська освіта - як могутній резерв підвищення ефективності поліцейської діяльності, її "секретна зброя" [33, с.23-25].
3.1 Сучасний стан поліцейської освіти у країнах Західної Європи
Поліція країн Європи прагне до створення освітніх відомчих систем (дають повноцінну дипломовану освіту, що застосовується й в інших сферах діяльності). Це означає, що європейські поліцейські навчальні заклади дають підготовку, прирівнювану до визначеного загальнодержавного освітнього ступеня, конвертовану поза діяльністю поліції.
Європейські системи поліцейської освіти, на відміну від північноамериканських, не проводять різкого розмежування між професійною підготовкою і професійною освітою. Ці поняття там тісно інтегровані. Поліцейська освіта у відомчих освітніх закладах по основним освітнім показникам аналогічна освіті в цивільних навчальних закладах. Ставитися спеціальна задача - забезпечити такий освітній рівень, що ні в чому не поступав би цивільній, а дипломи конвертувалися б поза діяльністю поліції.
Поліцейська освіта, і поліцейська підготовка в країнах Західної Європи мають трьохрівневу побудову, у якій по-різному здійснюється взаємодія й інтеграція з національними освітніми системами:
1. першопочаткове навчання вступаючих на службу в поліцію в навчальних центрах, академіях і інших спеціальних навчальних закладах, як правило, що належать територіальним поліцейським органам. Цей рівень відповідає повному загальноосвітньому ступеню або середній професійній освіті, але може бути і трохи вище;
2. багатопрофільна підготовка поліцейських різних спеціальностей, середнього керівного складу поліції у відомчих освітніх закладах чи навчальних центрах під егідою центральних (федеральних) органів поліцейського управління. Цей рівень звичайно відповідає ступеню бакалавра чи трохи нижче;
3. підготовка управлінських кадрів поліції, старших і вищих офіцерів у поліцейських академіях, навчальних центрах або інших відомчих освітніх закладах, а також у загальних університетах по спеціальних програмах, що відноситься до поліцейської, юридичної, управлінської та іншої спеціалізації. Мінімальним тут звичайно є диплом бакалавра, а максимальним - диплом магістра або який-небудь вчений ступінь (послявузівська освіта).
Трьохрівнева система професійної відомчої освіти припускає поступове нарощування й ускладнення знань, умінь, навичок по мірі просування по службі і необхідності реагування на мінливі умови службової діяльності.
Паралельно з основними рівнями професійної освіти діє широка багатопрофільна мережа додаткової освіти або як її називають в усьому світі, післядипломна освіта - підвищення кваліфікації, удосконалення і перепідготовка поліцейських кадрів, що функціонує як на базі навчальних закладів, так і у формі службової підготовки безпосередньо на місцях. Крім можливості одержати відомчу освіту, усе більше поліцейських відряджається чи самостійно вступають до цивільних університетів, інститутів, коледжів. Збільшились випадки прийому на роботу в поліцію людей, що вже мають одну чи навіть дві вищі освіти.
У ряді країн практикується функціонування, під патронатом правоохоронних органів, професійно орієнтованих ліцеїв, коледжів, курсів, шкіл для молоді, яка планує в подальшому служити в поліції.
Під егідою різних поліцейських організацій і освітніх закладів проводяться міжнародні і національні конференції, семінари, короткострокові (1-3 дня) курси по різноманітним науково-практичним проблемам поліцейської діяльності, після закінчення яких учасникам видаються сертифікати, що засвідчують навчання.
Таким чином, фактично всі співробітники поліцейських департаментів і практичних органів поліції охоплені тією чи іншою формою навчання. Це необхідна реакція на постійну зміну законодавства, появу нових видів і методів удосконалення злочинів, варіативність соціальних ролей поліцейського, необхідність коректування професійної діяльності співробітників поліції, адаптації їх до життєвих реалій і умов службової діяльності. У цьому змісті можна говорити про систему безперервної професійної поліцейської освіти, що склалася до початку ХХІ ст.
В даний час за кордоном склалися загальні тенденції розвитку в системі професійної освіти кадрів поліції, що забезпечує приведення освіти і підготовку кадрів поліції відповідно до вимог часу і змін в поліцейській діяльності. До таких тенденцій відносяться: демократизація процесу відбору в поліцію; відхід від військових традицій і створення власних; гуманізація процесу навчання; інтелектуалізація освіти; прагнення відомчої вищої освіти відповідати стандартам загальносуспільної і загальноуніверситетської освіти; формування творчого мислення і розвиток особистісних здібностей фахівців різних напрямків поліцейської діяльності; використання в процесі освіти співробітників поліції технологій дистанційної, відкритої і безперервної освіти; прагнення систем поліцейської освіти різних країн до інтеграції і кооперації.
Під впливом сукупності різних політичних, історичних, соціально-педагогічних і інших факторів у різних країнах складалися різноманітні педагогічні моделі системи поліцейської освіти (у Європі це російська, французька, німецька і британська).
Педагогічні системи поліцейської освіти відрізняються своєрідністю утворюючих їх елементів: цілей, задач, змісту, форм, методів та інше. Для організації і побудови всього навчально-виховного процесу характерні: чіткі освітні цілі; акцент на розуміння в процесі навчання; помірне навантаження учнів; відповідна оцінка їхніх знань за чіткими критеріями; акцент на самостійність учнів; почуття власності стосовно отриманих результатів.
Мета професійної поліцейської освіти - готувати поліцейських-професіоналів будь-якого рангу і для будь-якого виду поліцейської діяльності. Представлення про професіоналізм поліцейського хоча і не є єдиним, але найчастіше включає такі стандарти: повне розуміння і прийняття поліцейським призначення поліції в суспільстві; почуття спільності з колегами; повага до Кодексу етики і виконання його положень у житті і на службі; розвинутий інтелект; наявність і постійне поповнення знань; володіння сукупністю методів професійної діяльності (уміння перевести знання в сферу практичної роботи); поінформованість про сильні і слабкі сторони своєї особистості; психологічна і етична підготовленість; безперервне навчання новим методам поліцейської діяльності, підвищення кваліфікації та ін. Більш конкретно професійні вимоги зв'язані зі спеціалізацією співробітника поліції, його посадою і місцем у поліцейській ієрархії. У постановці цілей поліцейської освіти дискусійним є питання про те, чи давати співробітникам поліції повноцінну освіту або ж готувати вузьких фахівців у тій чи іншій сфері поліцейської діяльності. На думку німецького дослідника Пітера Доома, для поліції треба готувати і фахівців широкого профілю, і фахівців вузької спеціалізації [34, с.111-125]. Загальновизнано, що в даний час у поліцейській діяльності котується не горезвісна робоча сила, а співробітник з високим рівнем освіченості, вихованості, професійної навченості, сукупність яких і утворює професіоналізм.
Зміст професійної поліцейської освіти визначається: цілями і рівнем розвитку суспільства і держави; роллю поліції в суспільстві; розвитком законодавства, науки і техніки; вимогами і службовими задачами конкретної правоохоронної діяльності; педагогічними теоріями змісту освіти (теорії дидактичного утилітаризму, гуманістичної освіти, особисто-орієнтованої освіти і т.д.) і іншими факторами. Зміст кожного конкретного освітнього рівня і ступеня відповідає визначеним стандартам і прямо залежить від строків і форми отримання освіти, якісного складу навчаючих та ін. Зміни в змісті поліцейської освіти відбуваються адекватно змінам у поліцейській діяльності. Значні зміни її в сторону соціалізації і гуманізації відбулися на початку 70-х років ХХ ст., що додало в навчальні програми гуманітарні і загальноосвітні навчальні дисципліни, вивчення іноземних мов, розвиток комунікативних навиків, виховання і розвиток особистих якостей. В практичному навчанні теоретична частина інколи фактично витісняється із процесу навчання (відхід від викладання предметів до обробки ситуації).
Програма навчань поліцейських освітніх закладів Європейських країн містять традиційний набір предметів: багатогалузеве законодавство, загальноосвітні предмети, основи поліцейської діяльності, фізичну і бойову підготовку, інформатику. При цьому в змісті учбових курсів пріоритет віддається таким актуальним темам як боротьба із організованою злочинністю., корупцією, тероризмом, розповсюдженням наркотиків, а також темі дотримання і захисту прав людини [24, с.575-579]. Основним елементом змісту поліцейської освіти є психологічна підготовка, що передбачає забезпечення співробітників поліції особистісно значущими і професійно необхідними психологічними знаннями, формування і розвиток психологічних навиків, умінь, якостей, звичок поведінки, спілкування, а також уміння протистояти стресам і професійній деформації.
Для навчального процесу підготовки поліцейських характерні:
чітка регламентація всіх дій суб’єктів педагогічного процесу (адміністрації, викладачів, інструкторів, курсантів і таке інше);
сильне методичне забезпечення, що проявляється у вигляді багато численних інструкцій, пам’яток, навчальних посібників, методичних матеріалів;
прагматичність, раціональність, конкретність у навчанні, що визначає чітке розуміння як викладачами так і навчаючимися кола необхідних знань і вмінь, якими слід оволодіти в максимально короткі строки. Кожен випускник наперед знає місце своєї майбутньої служби і посади. Це пов’язано з тим, що місцеві органи влади і органи поліції приймають безпосередню участь в відборі кандидатів на навчання, в управлінні навчальним закладом і його фінансування, складені навчальних програм, визначення змісту навчання. Спостерігається відкритість, прозорість для населення діяльності відомчих поліцейських навчальних закладів;
активність і професіональна направленість навчання, які досягаються широким розповсюдженням в західній професійній поліцейській освіті практичного навчання (рольові ігри, практичні зайняття, дискусії, симуляції, спільні вирішення проблем);
психологічна комфортність як принцип навчання („почуття безпеки в колективі”), що обумовлює оптимістичність навчання, закріплення дорослого навчаючогося, який має нерідко різні комплекси, віри в себе, свої можливості;
висока інтенсивність занять при створенні навчаючимися необхідних умов для навчання і відпочинку;
довіра до навчаючихся в взаємодії з жорсткою системою контролю знань, вмінь, навичок;
виховання навчаючихся, пронизуючи весь педагогічний процес європейських відомчих поліцейських навчальних закладів. Особливий акцент ставиться при цьому на патріотичне виховання;
застосування ефективних педагогічних технологій у навчально-практичній діяльності (технології дистанційного, комп’ютерного, відкритого навчання і таке інше);
модифікація сучасної поведінкової ролі викладача, який повинен бути в аудиторії ефективним менеджером, який пропонує слухачам можливість самим самостійно брати участь в процесі навчання. Викладачі і курсанти разом обирають і планують навчальну програму, або, в крайньому випадку, беруть участь у виборі змісту предмета, визначають цілі навчання;
особливі вимоги до професорсько-викладацького складу, який за звичай формується на конкурсній основі і проходить додаткову педагогічну підготовку;
постійний „зворотній зв’язок” між слухачами, викладачами, адміністрацією на всіх рівнях, а також випускниками, практичними працівниками (за допомогою анкетування, опитувань, рецензування і таке інше).
3.2 Програма навчання кадрів поліції та порядок проходження служби поліцейськими Німеччини та Бельгії
Підготовка поліцейських кадрів у Німеччині здійснюється в рамках програм, складених Поліцейською академією. До навчання поліцейських у Німеччині відносяться дуже серйозно: це єдина країна, де на навчання одного поліцейського витрачається 60 тисяч євро, а тривалість курсу навчання складає 2,5 роки. Перший рік направлений на вивчення основ теорії і практики поліцейської діяльності, за ним іде рік служби в діючих підрозділах під керівництвом досвідчених наставників, після цього ще півроку теоретичного навчання, яке завершується іспитом на звання поліцейського.















