Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

ВНЗ можна використати методику проведення самооцінювання, наведену у додатку А до 11. Аналізування даних на всіх трьох рівнях СМСУЯ бажано здійснювати з використанням відповідних статистичних методів, описаних у 15, вироблення рішень та виконання дій за результатами аналізування здійснюється на основі логіки, досвіду та підтвердженої ним інтуїції. Результатами аналізування з боку вищого керівництва ВНЗ мають стати нові цілі щодо рівня якості підготовки студентів, стратегія стосовно підвищення задоволеності замовників, маркетингу, плани зменшення втрат, оцінювання придатності структури та ресурсів ВНЗ для майбутнього розвитку. Методику проведення бенчмаркингу описано у 12 та 7, наведено особливості використання цього інструменту для ефективного управління ВНЗ.

Методика аналізування витрат описана у 16.

Для запровадження процесу постійного поліпшення діяльності ВНЗ можна використати методику, описану у додатку Б до 11. При цьому дуже важливим є установлення конкретних цілей щодо поліпшення для персоналу на всіх рівнях організаційної структури ВНЗ, запровадження чіткого порядку подання пропозицій і швидкого реагування на них, а також визначення та винагородження за досягнення успіхів у справі поліпшення. Прикладом може слугувати система заохочення персоналу, описана у 17.

Збирання та зберігання даних, отриманих в процесі моніторингу за СУЯ ВНЗ можна здійснювати за допомогою інформаційної системи підтримки СУЯ, описаної у 18.

Підсумовуючи результати порівнянні СМ СУЯ і СМЯВО, слід відзначити їх головну відмінність – запровадження моніторингу за ключовими процесами ВНЗ. У 19 наведено методику опису процесів дослідно-конструкторської організації. Запропонований підхід можна використати для опису процесів ВНЗ. У 20 надано методику оцінювання навчального процесу на кафедрі ВНЗ через визначену систему 10-х показників. Кожен показник оцінюється у балах від 0 до 10 у відповідності з кваліметричною шкалою групою експертів. На основі індивідуальних оцінок експертів розраховується загальна оцінка процесу. Для вирішення задачі оброблення великих масивів статистичних даних з контролю за роботою кафедр розроблено відповідну комп’ютерну програму. Цей підхід певною мірою збігається зі згадуваною вище методикою, представленою у 13. У випадку, коли діяльність ВНЗ розглядається як досить велика кількість взаємопов’язаних і взаємодіючих процесів, кожен з яких в свою чергу описується великою кількістю показників (у наведеному вище прикладі – 10). Тому виникає завдання знаходження серед них ключових, тобто, таких, які впливають на виходи свого процесу, а також інші процеси.

У відповідності з процесним підходом, визначеним у 10, моніторинг за належним функціонуванням ключових процесів, з яких складається діяльність організації та на яких базується модель системи управління якістю (СУЯ), передбачає спостереження за системою показників, що характеризують кожен з зазначених процесів. При цьому слід враховувати, що процеси є взаємопов’язаними і взаємодіючими між собою. Згідно з методологією процесного підходу виходи одного процесу є входами іншого. Стандарт 10 вимагає також опису взаємодії між процесами.

Можна зробити припущення про те, що показники, які описують взаємопов’язані процеси, також пов’язані між собою. Можливі два варіанти зв’язку між показниками процесів. Перший, прямий зв’язок, якщо при визначенні значення показника одного процесу використовується значення показника іншого процесу. Другий, опосередкований зв’язок, якщо на значення показника одного процесу впливає значення показника іншого процесу. Надамо роз’яснення на прикладі трьох процесів, кожен з яких характеризується двома параметрами: температурою та тиском (t₁D₁, t₂D₂, t₃D₃). Виходи першого процесу є входами другого, а виходи першого і другого – входами третього. Розглянемо взаємодію між процесами з точки зору отримання якісного проміжного та кінцевого результату, тобто виробу на виході першого, другого й третього процесу. Згідно з технологією виріб на виході першого процесу вважається якісним, якщо температура і тиск досягли певних значень, наприклад t₁, D_1. Виріб на виході другого процесу буде якісним, якщо температура другого процесу буде доведена за допомогою відповідного технологічного обладнання до значення t₂, а тиск до D_2. Тобто, t₂ = t₁ + ₁, D₂ = D₁ + ₁. Відповідно кінцевий виріб буде якісним, якщо t₃ = t₂ + ₂, D₃ = D₂ + ₂ (“₁, ₂, _{1, 2} - приріст температури та тиску відповідно до технологічних вимог протікання процесів). Це є прикладом зв”язку першого типу і може бути записано у такому вигляді: t₂R₀t₁, t₃R₀t₂, D₂R₀D₁, D₃ R₀D₂, де R₀ визначає наявність взаємозв’язку, або відношення. В той же час, якщо температура першого процесу не досягла t₂, то дотримання необхідного рівня тиску D₁ у першому процесі не дозволить отримати якісний виріб на його виході. Аналогічно для виходів другого та третього процесів, якщо температура у другому процесі буде меншою за значення t₂ та t₃, то на виході цих процесів не можна отримати якісного виробу. Тобто, значення температури опосередковано впливає на значення тиску, і, відповідно, на кінцевий результат.

Таким чином D₂ = D₁ + ₁ за умови, якщо t₂ досягло встановленого значення і може бути записано, як у попередньому випадку, D₂ Rt_2.

D₃ = D₂ + ₂ за умови, якщо t₃ досягло встановленого значення, тобто D₃ Rt_3.

Це є прикладом зв”язку другого типу – опосередкованого, або змістовного зв”язку, а R визначає наявність змістовного відношення.

У разі, якщо діяльність організації розглядається як сукупність великої кількості взаємодіючих процесів, кожен з яких характеризується системою показників, виникає завдання відповідно до вимог стандарту 10 виділити з досить великої кількості показників (десятки ато і сотні) ті, які взаємопов”язані між собою і безпосередньо впливають на кінцевий результат діяльності організації 13.

Вирішення цього завдання дасть змогу оптимізувати контроль і управління ключовими процесами на основі контролю за відносно невеликою кількістю так званих проміжних показників.

Для аналізу систем показників, що характеризують усю діяльність організації, розглянемо парні взаємозв”язки або відношення між показниками. При чому показники можуть бути вхідними, які не належать від інших, проміжними, які залежать від інших, і вихідними, від яких не залежать інші показники.

Формалізовано парні відношення між показниками можна представити у формі матриці сумісності, яка є квадратною бінарною матрицею, проіндексованою по обох вісях множини показників процесів де P₁ = P₁, P₂, P₃ … P_n, де n – число показників.

				P1	P2	P3	P4	Pj	…	Pn
			P1	P11	P12	P13	P14	Pj1	…	P1n
			P2	P21	P22	P23	P24	Pj2	…	P2n
			P3	P31	P32	P33	P34	Pj3	…	P3n
		A =	…	P41	P42	P43	P44	Pj4	…	P4n
			Pi	Pi1	Pi2	Pi3	Pi4	Pij	…	Pin
			…
			Pn	Pn1	Pn2	Pn3	Pn4	Pn5	…	Pnn
де Pij =	1, якщо між Pi і Pj існує відношення
	0, якщо відношення відсутнє

У позиції (i, j) матриці сумісності А P_ij = 1, якщо між показниками P_i та P_j існує відношення R_o, або безпосередній прямий зв”язок, тобто, як зазначалось вище, значення P_j можна отримати через значення P_i. Наявність відношення між P_i і P_j буде мати вигляд P_iR_oP_j, а відсутність

У матриці кожен елемент є недосяжним для самого себе, тобто:

Pi

Ro

Pj,

i =

1, N.

Матрицю А можна представити у вигляді графу G (P,R_o), вершинами якого є множина показників Р, а кожна дуга (P_i P_j) відповідає умові P_iR_oP_j, тобто запису “1” у позиції (i j) матриці А. Якщо застосовувати цей підхід до наведеного вище прикладу трьох процесів, кожен з яких характеризується температурою і тиском, то матриця А буде мати вигляд:

			P1	P2	P3	P4	P5	P6
		P1(t1)	0	0	1	0	0	0
		P2(D1)	0	0	0	1	0	0
	A =	P3(t2)	0	0	0	0	1	0
		P4(D2)	0	0	0	0	0	1
		P5(t3)	0	0	0	0	0	0
		P6(D3)	0	0	0	0	0	0

Елементи P₁ і P₂ не залежать від інших, а для того, щоб отримати значення елементів P₃, P₄, P₅, P₆ необхідно мати значення P_1, P_2, P_3, P₄ відповідно.

Інформаційний граф G (P, R_o) у цьому досить простому випадку буде мати вигляд, представлений на рис. 6.

Для формалізації виділення вхідних, проміжних і вихідних показників процесів потрібно на основі графу G(P,R_o) побудувати матрицю досяжності В.

Матриця В є квадратною бінарною матрицею, яка проіндексована за обома вісями множиною показників Р, аналогічно матриці сумісності А.

Рис. 6

Запис “1” у позиції (i j) матриці В відповідає наявності для пари показників (P_iP_j) змістовного відношення досяжності R. При цьому елемент P_j вважається досяжним з елементу P_i тобто P_iR_oP_j, якщо на графі G(P,R_o) існує направлений зв”язок від вершини P_i до вершини P_j. Якщо

Pi

Ro

Pj,

то відношення досяжності між Pi і Pj відсутні і у позиції

(i j) матриці В записується “0”. Відношення досяжності є транзитивним, тобто, якщо P_iRP_к і P_кRP_j, то P_iR_oP_j,

Записи “1” в j-тому стовпчику матриці В відповідають показникам P_i, котрі необхідні для отримання значень елементів P_j і які є множиною елементів передування С(P_i) для цього елементу.

Записи “1” в i-тому стовпчику матриці В відповідають всім елементам P_j, які досягаються з елементу P_i і які є множиною досяжності R(P_j) цього елемента. Показники, рядки яких у матриці В не містять одиниць (нульові рядки) є вихідними, а показники, відповідні нульовим стовпчикам матриці В, є вхідними. Показники, які не мають нульового стовпчика або рядка, є проміжними.

Для наведеного прикладу матриця В буде мати вигляд:

			P1	P2	P3	P4	P5	P6
		P1	0	1	1	0	0	0
		P2	0	0	0	1	0	0
	В =	P3	0	0	0	1	1	0
		P4	0	0	0	0	1	1
		P5	0	0	0	0	0	1
		P6	0	0	0	0	0	0

Відмінність стовпчиків матриці В і А можна пояснити тим, що у матриці В враховано змістовне відношення (другий тип зв”язку між показниками відношення R), а у матриці А тільки безпосередній зв”язок або відношення R_o.

Характеристики

Список файлов курсовой работы