115481 (617546), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Психологія вказує для МТН шляхи організації пізнавальної діяльності учні в. Це може бути індуктивний шлях - від конкретних фактів до узагальнення. Він дозволяє аналізувати об'єкти праці учнів, розв'язувати різноманітні творчі завдання і на основі цього приступати до виготовлення виробів. А дедуктивний шлях - це ознайомлення із загальною характеристикою поняття (категорії або предмета), та конкретизація його елемент і в. Дедуктивним шляхом можна формувати в учнів такі поняття, як "машина", "механізм", а також вивчати будову та принцип роботи верстатів і пристроїв.
4. Можливості проведення педагогічних досліджень у трудовому навчанні
Розв'язуючи намічені завдання, МТН, як і інші навчальні дисципліни, використовує різноманітні методи досліджень. Під методом дослідження розуміють спосіб досягнення певної мети, розв'язання конкретного завдання, а також сукупність прийомів чи операцій практичного або теоретичного засвоєння (пізнання) дійсності.
Методи пошукової роботи поділяють на: загальні (філософські), загальнонаукові (загальні для всіх наук), часткові (для окремих наук), конкретно-наукові (для однієї конкретної науки) та спеціальні (для розділу конкретної науки).
Загальним методом виступає науковий світогляд, принципи якого визначають суть та логіку дослідження матеріальних і духовних об'єктів навколишнього світу.
Загальнонаукові методи широко та ефективно використовуються у більшості наук і доводять об'єктивність основних законів розвитку та функціонування об'єктів дослідження. Сюди належать: теоретичні (абстрагування, аксіоматику, математичне моделювання), емпірико-теоретичні (аналіз, синтез, індукцію, дедукцію) та емпіричні ( спостереження, порівняння, експеримент) способи проведення пошуків.
Конкретно-наукові методи - це специфічні методи окремих наук (соціології, психології, педагогіки та ін.), які відмінні між собою за ступенем узагальнення та використання у науковому пізнанні. Конкретно-наукові методи, які характерні для однієї сфери знання, використовуються в інших як допоміжні. У педагогіці з конкретно-наукових методів найчастіше застосовують опитування (інтерв'ю), бесіду, анкетування, експертні методи, вивчення передового педагогічного досвіду і документальних джерел.
Спеціальні методи (апаратурні) використовують з метою об'єктивного вивчення досліджуваних явищ, зокрема трудових дій. До них відносять: звукозапис, циклографію, кімографію, кінографію, осцилографію, хронометраж та ін.
Проаналізуємо окремі методи досліджень, які найчастіше використовуються для вивчення проблем у трудовому навчанні. З емпіричних методів - це спостереження та експеримент.
Спостереження - це один із способів пізнання об'єктивного світу, що грунтується на безпосередньому сприйнятті речей і явищ з допомогою органів чуття. Даний метод дослідження має свої особливості, що відрізняє його суттєво від інших. Головною особливістю є неперервний зв'язок спостерігача з об'єктом спостереження, що накладає відбиток і на сприйняття, і на інтерпретацію педагогічних процес і в. Друга особливість спостереження, яка випливає із першої, полягає в тому, що спостерігач не може бути позбавлений чисто людських рис, емоційного забарвлення сприйняття. Тобто факти, отримані в результаті спостереження, можуть бути інтерпретовані дещо суб'єктивно. Третя особливість спостереження у педагогічних дослідженнях полягає у складності (а часом і неможливості) провести його повторно, бо педагогічні процеси у своєму розвитку піддаються дії великої кількості різноманітних чинників і майже не бувають повністю ідентичними. Тільки багаторазове і ретельне спостереження певного педагогічного явища дозволить вважати інформацію достовірною.
Спостереження дуже багатогранне, і неможливо охопити все різноманіття видів цього методу. Тому зупинимось на окремих типових випадках.
З одного боку, зручно класифікувати спостереження за типом зв'язку дослідника із об'єктом вивчення та виділити пряме (безпосереднє) і непряме (опосередковане), відкрите і приховане (скрите).
З іншого боку, характерними ознаками можуть бути час, простір та інші об'єктивні чи суб'єктивні чинники, наприклад; спостереження безперервне і дискретне, контрольоване і неконтрольоване, статистичне, вузьке, вузькоспеціалізоване, монографічне тощо.
Як показує аналіз наукових джерел, однією із головних обставин, що зумовлюють перевагу певного різновиду спостереження, є позиція дослідника. Можна виділити три основні позиції:
1 ) дослідник-особа нейтральна;
2) дослідник-керівник навчальних і виховних дій;
3) дослідник-співучасник спостережуваного процесу чи явища.
Опис основних видів спостереження як методу збирання первинних емпіричних даних дозволяє визначитись з доцільністю використання певного з них.
Метод спостереження у дидактиці має ряд особливостей, якими відрізняється від цього ж виду дослідження у інших галузях наукового пі знання. Специфіка спостереження педагогічних процесів полягає у тому, що спостерігач має справу з живим і дуже сприйнятливим до сторонніх джерел інформації об'єктом, до того ж неорганізованим.
Розглянемо деякі елементи проведення спостереження, які необхідно проаналізувати для чіткої організації дослідження. Основними з них є:
І. Формулювання дослідницьких цілей.
2. Виявлення та аналіз змінних (залежних і незалежних).
3. Перетворення проблеми дослідження у гіпотезу.
4. Вибір техніки та інструментів дослідження.
5. Важливим елементом у спостереженні є визначення популяції та вибірки. Залежно від характеру дослідження спостерігач може вивчати всю популяцію, наприклад, учнів певної школи, класу чи групи, або її частину. Ця частина і є вибіркою. Вибірка може бути як цілеспрямованою, тобто визначеною з певною метою дослідження, так і випадковою. Випадкова вибірка отримується шляхом відбору певного відсотка досліджуваних осіб (об'єктів), причому оптимальний його відбір, обчислений з допомогою відповідних статистичних метод і в, дозволяє на основі відібраної групи зробити висновок про характеристику всієї популяції.
Коли реалізовані всі елементи проведення спостереження, складається план роботи. У ньому визначається об'єкт, цілі, час, тривалість спостереження, передбачуваний результат. Це є основою програми дій.
До наукового спостереження педагогічних процесів пред'являється ряд вимог, з яких найбільш важливими є:
1. Навмисність. Спостереження проводиться для вирішення певного, змістовного та чітко поставленого завдання. Навмисність підказує дослідникові, які об'єкти вибрати для спостереження і що в них треба вивчати. Вона виключає безпредметний підхід, неточність, розпливчастість у дослідженні.
2. Планомірність. Дослідник повинен чітко уявляти послідовність роботи, щоб виключити безладність, випадковість спостереження. Необхідно скласти план спостереження, що відображає питання, на які треба знайти відповіді, їх послідовність (програму спостереження), місце і час дослідження, способи фіксації матеріалу.
3. Цілеспрямованість. Ця вимога випливає із навмисності і зобов'язує дослідника так вести спостереження, щоб забезпечити збір даних, необхідних і достатніх для перевірки гіпотези.
4. Об'єктивність. Це - одна із найважливіших і принципових вимог донаукового спостереження. Вона зобов'язує дослідника фіксувати всі факти, що стосуються предмета дослідження.
Визначивши основні аспекти наукового спостереження педагогічних процесів, дослідник приступає до реалізації своєї програми. Важливим чинником у проведенні спостереження є фіксування досліджуваних результат і в. Необхідно продумати техніку реєстрування спостережуваних явищ, процес і в. Це може бути протокольний або щоденниковий запис, а також метрична форма, куди вносяться відомості за певною схемою.
У записах спостережень необхідно висвітлювати такі показники: точний час роботи, школу, клас, учасників спостережуваного процесу, місце дії, умови, у яких проходять події, точні відомості про деталі процесу незалежно від збігу чи незбігу з тими, які планувалось побачити, а також свою роботу (доцільно зазначити загальні враження від спостереження).
Для фіксування мінливих явищ, процесів та їх глибокого аналізу, використовуються також технічні засоби. До них належать ті, що фіксують: візуальний бік явищ (фотоапарат, кінокамера, проектор), звуковий ( магнітофон), відеозвуковий ( відеомагнітофон) чи інший (вимірювальна апаратура).
Слід зазначити, що при складанні документа спостереження потрібно дотримуватись певних умов, які мають вплив на надійність і точність реальної картини дослідження. Зокрема, це:
а) логічність розчленування об'єкта спостереження на складові елементи, що відповідає його органічній природі і дозволяє провести відтворення (реконструкцію) із частин цілого;
б) адекватність термінів, які використовуються при групуванні та аналізі одержаної інформації;
в) рівнозначність інтерпретації виділених елементів об'єкта спостереження.
Особливості одержаної інформації методом спостереження такі:
1. Спостерігач має справу не з фактами свідомості (вони недоступні прямому спостереженню), аз актами реальної поведінки учнів у педагогічному процесі (на уроці, позакласних чи позашкільних заходах, перервах тощо).
2.Спостереження фіксує не лише індивідуальну, але й групову поведінку учнів на уроці.
3. Інформація, одержана методом спостереження, може як доповнювати результати інших методів, так і до певної міри контролювати їх.
Досвід показує, що науковцеві дуже потрібно оволодіти методом спостереження. Уміле використання цього методу в сукупності з іншими способами педагогічного дослідження дозволить одержати достатню кількість об'єктивного матеріалу для обгрунтування висновків та рекомендацій при вивченні певної проблеми.
Педагогічний експеримент. Разом із спостереженням експеримент є важливим методом теоретико-пізнавальної діяльності людства. Але, якщо спостереження є способом пізнання об'єктивного світу, що грунтується на безпосередньому сприйнятті речей та явищ з допомогою органів чуття і використовується головним чином для вивчення наявного досвіду, то експеримент передбачає втручання у навчально-виховний процес та перетворення умов, у яких відбувається виучуване явище.
Найважливіша особливість експерименту полягає у тому, що дослідник сам організовує процес, який необхідно вивчити. Важливим також є регулювання умов проходження процесу. Наступна особливість визначається контролюванням цих умов. Четверта особливість (яка характерна також і для інших методів) - надання експериментові характеру наукової проблеми, а також верифікація відповідної робочої гіпотези.
Слід зазначити, що експеримент, у якому проявляються всі чотири попередні умови, є лабораторним; відсутність першої характеризує експеримент як природній.
Найтиповішими формами дидактичного експерименту у трудовому навчанні може бути проведення занять у шкільних навчальних майстернях, коли клас (26 учнів і більше) ділиться на контрольну та експериментальну групи, приблизно рівноцінні за своїм складом. Завданням дослідження у таких ситуаціях найчастіше виступають дидактичні проблеми трудової підготовки. Так, наприклад, при ознайомленні учнів 5 класів з технологічним процесом виготовлення деталі (виробу) з деревини, може постати завдання: з'ясувати, яким чином вчителеві найдоцільніше проводити роботу, - чи пояснити учням весь технологічний процес відразу при вступному інструктуванні, а потім приступати до виготовлення деталі (виробу), чи краще спочатку обмежитись однією операцією, а з кожною наступною ознайомлювати учнів у міру практичної реалізації попередньої. Навчання у контрольній та експериментальній групах повинен вести один учитель та подавати абсолютно однаковий матеріал; це дозволяє забезпечити учням приблизно рівні умови. Час на реалізацію завдання виділяється теж однаковий. Після проведеної роботи слід проаналізувати ефективність трудових дій, якість виконаного завдання тощо.
Предметом дослідження у трудовому навчанні може бути і виховний вплив праці школярів під час занять у навчальних майстернях. У цьому випадку можна організувати та провести експеримент, який підтверджував би ефективність заміни індивідуальної форми організації праці школярів на колективну (ланкову, бригадну, поточну) у 7-8 класах.
При класифікації експерименту необхідно звертати увагу на найхарактерніші ознаки цього виду педагогічного дослідження; цілі, умови проведення, структуру, час, специфіку завдань, кількість визначених чинників та ін. Класифікуємо методи педагогічного експерименту за такими ознаками:
а) умовами проведення - відкриті та закриті;
б) цілями дослідження - констатуючі, формуючі (конструюючі, творчо-перетворюючі), контролюючі;
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
