115052 (617399), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

Нова форма організації спортивної роботи, що найповніше задовольняла бажання і потреби старшокласників, логічно вписалася в систему фізичного виховання в школі, заповнила важливу прогалину в позакласній роботі з молоддю. Проведений у цей період аналіз результатів фізичної підготовленості учнів загальноосвітніх шкіл міста лав змогу, з урахуванням відстаючих і випереджаючих фізичних якостей, скласти для груп атлетичної гімнастики науково обґрунтований тижневий руховий режим. До нього входили щоденне самостійне виконання комплексів ранкової гігієнічної гімнастики, шкільні динамічні перерви з цілеспрямованими фізичними навантаженнями, два уроки фізкультури за тиждень і регулярні заняття в атлетичному клубі за спеціальною програмою (триразові на першому і чотириразові на другому роках) [7].

Ранкова гігієнічна гімнастика виконувалася щоденно групами по 3—5 юнаків за місцем проживання. Учням рекомендувалося дотримувати визначеної послідовності у виконанні комплексів вправ: ходьба; біг підтюпцем (3—5 хв.); повільний біг (3—5 хв.); вправи на гнучкість і рухомість у суглобах рук, шиї, тулуба, ніг; силові вправи без обтяжень і з обтяженнями (для рук, тулуба, ніг); згинання і розгинання рук в упорі лежачи; вправи з гантелями масою 3—5 кг, з еспандером, скакалкою; вправи на розслаблення з глибоким диханням тощо. Кожні 2—3 тижні вносилися зміни до комплексу фізичних вправ з урахуванням індивідуальних можливостей юнаків витримувати фізичні навантаження. Виконання комплексів ранкової гімнастики періодично контролювалося вчителями і студентами.

Динамічні перерви організовувалися чотири рази за тиждень у дні, коли не було уроків фізичної культури, і проводилися вони в присутності вчителя або студентів за таким принципом: понеділок — силова підготовка (підтягування. згинання і розгинання рук в упорі на брусах, вправи з гантелями, гирями); середа — швидкісна підготовка (стрибки через скакалку, човниковий і естафетний біг, біг лабіринтом); четвер — вправи на витривалість (кросовий біг до 15 хв. з переходом на ходьбу); п'ятниця — розвиток координації (комплекс загально розвиваючих вправ на координацію, вправи на перекладині, рукоходах, на рівновагу тощо).

Були внесені деякі зміни в методику організації уроків фізкультури, які проводилися за чинною навчальною програмою. Виходячи з поставлених завдань, наприкінці основної частини кожного уроку (за методикою В. Ф. Новосельського) виділявся час для розвитку рухових якостей. Це досягалося завдяки виключенню з підготовчої частини уроку переклички, з основної частини двосторонніх ігор, раціональнішого розподілу часу в основній частині уроку і почергового використання чотирьох комплексів загально розвиваючих вправ, з яких два були з "Порадника фізичної підготовки для воїнів армії і флоту". Зазначені зміни дали змогу виділяти на кожному уроці фізкультури по 18 хв. для розвитку в старшокласників основних рухових якостей: сили, швидкості, витривалості. Проведені організаційні зміни в режимі життя старшокласників дали змогу збільшити кількість часу на щоденні самостійні заняття ранковою гімнастикою до 210 хв., чотириразові динамічні перерви — до 80 хв., заняття в клубі атлетичної гімнастики: в перший рік — до 270 хв., у другий — до 360 хв. за тиждень. Отож нам удалося довести контрольований учителем тижневий руховий режим учнів разом з уроками фізкультури до 650 хв. (1-й рік занять) і 740 хв. (2-й рік занять),— що відповідало, за А. Г. Сухарєвим (1972), середньому рівню рухової активності і біологічній потребі юнаків. Така рухова активність старшокласників певною мірою сприяла вдосконаленню фізичних якостей, прогресивно зросли їхні індивідуальні спортивні результати. Такі наслідки роботи вплинули на формування позитивного ставлення учнів до регулярних занять фізичними вправами в клубі атлетичної гімнастики і самостійних занять за місцем проживання.

Таблиця 1. Тижневий обсяг рухової активності учнів, які займалися в клубі атлетичної гімнастики середньої школи № 14 м. Кам'янця-Подільського

Аналіз результатів роботи переконливо свідчить, що в більшості старшокласників, які займалися два роки в шкільному клубі атлетичної гімнастики, відбулися значні позитивні зміни в рівні фізичної підготовленості. З 16 тестів силової і швидкісно-силової спрямованості показники значно підвищилися. Зокрема, дальність стрибка в довжину з місця збільшилася на 50 см (27,4%), метання набивного м'яча на 260 см (43,9%), стрибка в довжину з розбігу на 87 см (23,3%), метання гранати на 19 м (35,2%). Сила правої кисті зросла на 18,8 кг (44,2%). станова сила — на 60,1 (66,2%), маса вижимання штанги — на 39,2 кг (83,4%), кількість згинань і розгинань рук в упорі на брусах— у 2,5 рази.

Мал. 1. Орієнтовний тижневий обсяг рухової активності учнів середньої школи № 14 м. Кам'янця-Подільського.

Зафіксовані позитивні зрушення з бігу на 3 км, розвитку швидкості і лише з розвитку гнучкості не виявлено достатнього збільшення. Водночас у юнаків, які не займалися в клубі, в 10 тестах з 16-ти не зафіксовано ніяких якісних змін. Результати в стрибку в довжину з місця в них зросли на 13 см (6,3%), у метанні набивного м'яча — на 50 см (8,3%), маса штанги при присіданнях — на 6,9 кг (12,8%). Сила правої кисті цих юнаків збільшилася на 6,7 кг (15,2%), станова сила — на 25,8 кг (24,2%). Порівняння цих показників з результатами юнаків, які займалися атлетичною гімнастикою, показало значне перевищення в перших [8]. Регулярні заняття в клубі атлетичної гімнастики дали змогу розв'язати ряд навчально-виховних завдань з фізичної культури: сформувати свідоме ставлення юнаків до занять фізкультурою і спортом: закріпити теоретичні і методичні знання з основ фізичного виховання; вдосконалити практичні вміння і навички, потрібні для засвоєння навчальної програми з фізичного виховання: навчити юнаків компетентно використовувати набуті знання, вміння і навички в повсякденному житті: сформувати в школярів інтерес і звичку до щоденних занять фізичними вправами; навчити самостійно виконувати силові і швидкісно-силові вправи: досягти середнього, а деяким юнакам і вище середнього рівня рухової активності, за якого відбувається прогресивний приріст основних фізичних якостей та індивідуальних спортивних результатів.

2.2 Проведення днів здоров'я

Найбільш повного практичного втілення ідеї комплексного використання засобів, зв'язку фізичного виховання з іншими шкільними предметами та ідеї гармонії тіла і розуму можна досягти, проводячи у школі дні здоров'я.

Що ж таке дні здоров'я?

По-перше, ці комплексні заходи потребують координації зусиль більшості вчителів-предметників (історії, біології, географії, літератури та ін.), батьків і громадських організацій. По-друге, вони проводяться у природних умовах складом усієї школи і насичені елементами романтики (при цьому розв'язуються питання влаштування побуту і безпеки). По-третє, у цих заходах об'єднуються майже всі форми фізичного виховання (туризм, змагання, ранкова гімнастика тощо). Для їх проведення заздалегідь підготувати фізкультурний актив із учнів, учителів, батьків і шефів [22].

Розглянемо особливості змісту та організації днів здоров'я у школі.

Ініціативна група, очолювана вчителем фізичної культури, вносить цей захід у шкільний план роботи і розробляє його зміст та програму. Виходячи з потреб реалізації програми, схваленої педколективом, створюється і затверджується штаб проведення дня здоров'я, в який можуть входити: вчитель фізичної культури, вчителі тих предметів, які мають відношення до дня здоров'я, особи, котрі за своїми службовими і громадськими обов'язками відповідають за виховання, а також завгосп, медпрацівник школи, голова батьківського комітету та ін. Штаб очолює директор школи. На першому засіданні штабу ще раз розглядають і уточнюють програму, визначають склад учасників.

Досвід показує, що кількість учасників не повинна перевищувати 400 осіб. Тому, якщо школа велика, то день здоров'я краще проводити у два і більше етапів. Про підготовку такого заходу завчасно повинні бути проінформовані батьки, які теж можуть взяти в ньому участь. Далі необхідно підібрати місце розташування табору — за 3-7 км від межі міста (села, селища), у лісі, на березі річки.

Питання харчування може бути розв'язане різними способами: 1) кожен учень повинен мати запас харчування з дому (на перший випадок); 2) за домовленістю з торговельними організаціями на місці дислокації можуть працювати кіоски; 3) їжу готуватимуть самі учні, працівники шкільної їдальні, підшефна військова частина тощо.

Нічліг влаштовується в наметах і куренях, постіль приносить кожен учень. На всякий випадок господарські служби школи мають у запасі постіль, матраци, спальні мішки.

Дні здоров'я можна провести і на базах відпочинку, у профілакторіях та літніх дитячих стаціонарних таборах відпочинку. Тоді всі господарські питання вирішуються легше, але частково втрачається романтика заходу. Тому можливі змішані варіанти розміщення [23].

Вихід до місця проведення дня здоров'я (табору) відбувається організовано. Від межі міста всі класи під керівництвом класних керівників приходять до табору різними, завчасно розробленими маршрутами. При цьому довжина і складність маршруту повинні відповідати вікові учасників. Такий порядок проходження дає змогу розосередити за часом прибуття в підготовлений табір учасників дня здоров'я і уникнути метушні під час їх розміщення.

Зазвичай, у день прибуття спортивні заходи в таборі не проводяться, оскільки школярі вже взяли участь у туристичному поході.

Після влаштування, відпочинку і вечері всі збираються біля вогнища, і тут переважно проводять зустрічі з місцевими жителями, учасниками воєн, підпільної боротьби, працівниками правоохоронних та природоохоронних органів. Біля вогнищ (а вони будуть щоденними) влаштовують різноманітні конкурси (авторської та народної пісні, поезії, казки та ін.), вікторини, ігри і розваги.

Тут же біля вогнища члени штабу підбивають підсумки дня, уточнюють завдання на наступний день.

Для чіткої організації та дотримання порядку складають детальний графік роботи табору, яким зумовлено зміст і час роботи кожного класу протягом дня. У клітинках проти заходу і класу проставляють дату і час проведення. Цей графік вивішують на стенді біля штабного намету. Поряд розміщують план території табору з позначенням місць проведення усіх фрагментів днів здоров'я. За кожним місцем закріплюють бригаду активістів із числа вчителів, учнів, батьків. Ця бригада забезпечує святкове оформлення, інвентар, техніку безпеки і обслуговування дорученого заходу (фрагмента). Від одного до іншого фрагмента з кожним класом переміщується класовод або класний керівник. При цьому всі учні, зокрема й віднесені до спеціальних медичних груп, постійно перебувають у складі класу і виконують зумовлені графіком завдання. На допомогу класоводам і класним керівникам залучають батьків. Керівники кожної бригади обслуговування і керівники класів ознайомлюються з графіком днів здоров'я, умовами його реалізації до виїзду в табір. Вони, як і діти, беруть участь у його складанні та затвердженні.

Графік проведення днів здоров'я

В останній день перебування в таборі (переважно в неділю) після обіду підбивають підсумки днів здоров'я, нагороджують учасників і членів бригад обслуговування, оголошують і нагороджують переможців конкурсів і творчих робіт. Учасники організовано повертаються додому найкоротшим шляхом.

Характеристики

Список файлов курсовой работы