114653 (617260), страница 3
Текст из файла (страница 3)
Якщо самостійна робота ведеться систематично, вона, поза сумнівом, сприяє міцному засвоєнню іноземної мови, що вивчається, в єдності з розвитком прийомів учбової праці.
Розділ ІІ. Самостійна робота учнів по виконанню творчих завдань на уроках німецької мови у 5 класі як форма самовираження і формування мотивованого інтересу до предмету
2.1 Основні види творчої самостійної роботи з німецької мови
Аналіз досвіду роботи вчителів із створення умов для самовираження і формування мотивованого інтересу до іноземної мови дозволяє зробити наступні виводи:
-
творча і самостійна робота будить в учнів інтерес до іноземної мови, створює творчий підйом, активізує їх пізнавальну діяльність (що знаходить віддзеркалення і в зростанні успішності по предмету);
-
вона розвиває у учнів уміння і навики самостійної роботи;
-
самостійна робота допомагає кожному учневі удосконалювати свої індивідуальні здібності і здібності самореалізуватися в колективі;
-
сприяє залученню до культури країни мови, що вивчається.
Основне завдання вчителя полягає в створенні максимально сприятливих умов для природного учбового спілкування німецькою мовою і забезпечення ефективного розвитку всіх видів мовної діяльності через формування мотивованого інтересу до предмету шляхом використання творчих завдань і самостійної роботи учнів на уроках і в позаурочній діяльності [3, 27].
В основі такої діяльності лежить комунікативно-орієнтований метод навчання іноземним мовам і особистісно-орієнтований підхід.
В рамках діяльності по формуванню комунікативної компетенції учнів ставляться наступні завдання:
-
підсилити роль мовної компетенції в навчанні іноземній мові в усній мові;
-
розробити систему прийомів, направлених на:
а) збагачення лексичного запасу учнів;
б) вироблення навиків:
вирішувати складні проблеми на основі аналізу обставин і відповідної інформації;
зважувати альтернативні думки;
ухвалювати продумані рішення;
брати участь в дискусіях;
спілкуватися з іншими людьми.
Важливо за допомогою інтерактивних технологій навчання діалогічної мови організувати комфортні умови навчання, при яких всі учні активно взаємодіятимуть між собою.
Під час навчання німецької мови учнів 5 класу часто використовується робота в парах. Плюс цієї роботи полягає в тому, що всі діти мають можливість висловитися, обмінятися ідеями зі своїм напарником, а вже потім повідомити їх всьому класу. Крім того, ніхто з учнів не буде просиджувати час на уроці, як це часто буває, – усі залучені до роботи. Прикладами такої роботи є: обговорення тексту, взяття інтерв’ю у напарника, аналіз письмової роботи партнера, розробка питань до класу чи відповіді на питання вчителя та ін. Подібною роботою є й діяльність учнів, які об’єднуються у ротаційні (змінні) трійки. Цей варіант кооперативного навчання сприяє активному аналізові та обговоренню нового матеріалу з метою його осмислення і освоєння. Щоб організувати цей вид діяльності від учителя вимагається об’єднати учнів у трійки (1-й, 2-й, 3-й) таким чином, щоб всі трійки утворили коло. Кожній трійці дається питання (однакове для всіх), яке повинно мати неоднозначні відповіді, а учні по черзі відповідають на питання. Потім відбувається переміщення учнів, наприклад, під номером один, до іншої трійки, таким чином вчитель може пересувати учнів скільки завгодно разів, задаючи при цьому різні питання. Ще одним варіантом навчання, який використовується для розвитку умінь спілкуватися у групі, умінь переконувати та вести дискусію, є форма роботи „два – чотири – всі разом” Вона полягає у тому, що учням дається гіпотетична ситуація та кілька хвилин для обдумування індивідуальної відповіді або рішення. потім учні об’єднуються у пари і проводять обговорення своїх ідей один з одним. Далі відбувається висловлювання кожного у парі та спільне обговорювання, обов’язковим є те, що пари мають прийти до консенсусу щодо відповіді. Потім учитель об’єднує пари в четвірки на свій розсуд і відбувається подальший пошук відповіді, тільки тепер до спільного рішення має прийти вся четвірка. Таким чином, можна плавно підійти до колективного обговорення питання. У цій роботі також немає місця для симулянтів, усі діти активно працюють, обговорюючи та разом із тим активно засвоюючи матеріал. Якщо вчителеві необхідно зробити перевірку обсягу та глибини знань з одночасною активною участю учнів у обговорені питання чи проблеми, то в цьому випадку дуже ефективним буде метод „каруселі”. Окрім того, учні розвивають свої уміння аргументувати відповіді та обрану позицію. Технологія проведення цієї форми організації діяльності учнів полягає у розміщенні дітей у два кола (зовнішнє та внутрішнє), між представниками цих кіл і відбувається обговорення питання. Можливі варіанти, коли представники внутрішнього кола є прихильниками однієї точки зору, а зовнішнього – іншої. В роботі використовуються записи аргументів протилежної сторони. За командою вчителя відбувається зміна партнерів по колу (як карусель), дискусія продовжується, а її учасникам необхідно добирати нові контраргументи. У результаті учні відшліфовують свою систему аргументів і набувають досвіду спілкування з різними партнерами. Іншим варіантом цього методу є наступна організація роботи учнів: у кожного учня зовнішнього кола є аркуш з конкретним питанням і він за час руху збирає максимум інформації, аспектів і поглядів на дану проблему. У кінці відбувається прослуховування отриманих результатів. Результатом використання цієї форми роботи є активне узагальнення існуючих в учнів знань до певного загального здобутку. У третьому варіанті використання „каруселі” робота набуває характеру змагань. Учням слід заздалегідь приготувати питання, які вони записують на маленьких папірцях (на зворотному боці вказується ім’я). Під час роботи учні ставлять одне одному питання і, у випадку правильної відповіді, учень отримує від автора картку. При підведенні підсумків підраховуються картки та визначається переможець міні-гри.
Окремої уваги вимагає організація роботи в малих групах. Вона застосовується, коли потрібно вирішити складні проблеми колективним розумом. Ось приклади деяких конкретних методик роботи в малих групах. «Діалог» – його суть полягає в тому, що групи шукають узгоджене рішення, а результат роботи повинен бути відображений у вигляді схеми, перерахування ознак, кінцевому тексті, який потім записується в зошитах. Ця методика включає протистояння і критику позицій тієї або іншої групи, а вся увага зосереджена на сильних моментах позиції інших. Експерти фіксують загальні погляди і під завершення роботи дають узагальнену відповідь на завдання, яка записується всіма. «Синтез думок» – схожий на попередній метод з тією різницею, що учні не ведуть запису на дошці, а всі записи роблять на листах, які потім передають наступній групі. У цьому листі підкреслюються думки, з якими дана група не згодна. Експерти обробляють ці листи, зіставляючи написане, роблять загальний звіт, який потім обговорює весь клас. «Загальний проект» – в цьому випадку групи отримують завдання різного змісту, які висвітлюють проблему з різних сторін. При завершенні роботи кожна група робить звіт і робить свої записи на дошці. З цих записів як би складається загальний проект, який рецензується і доповнюється групою експертів. «Пошук інформації» – метод застосовується, якщо потрібно якось пожвавити сухий, часто нецікавий матеріал. Суть його в тому, що відбувається командний пошук інформації, яка доповнює ту, що вже є (прочитану вчителем лекцію або домашнє завдання) з подальшими відповідями на питання. Для груп розробляються питання, відповіді на яких можна знайти в підручниках, роздаточному матеріалі і так далі Завжди визначається час, впродовж якого потрібно проаналізувати інформацію і знайти відповіді на питання. «Коло ідей» – метою є розв’язання гострих спірних питань, складання списку ідей і залучення всіх учнів до обговорення питання. Всі групи повинні виконувати одне і те ж завдання, яке складається з декількох питань (позицій), які представляються групами по черзі. При відповідях кожна з груп озвучує тільки один аспект проблеми, а вчитель ставить питання по колу до тих пір, поки ідеї не закінчаться. Це виключає можливість доповіді всієї інформації однією групою. На основі цих методів можна будувати інші, або придумувати щось принципово нове, в цьому і полягає перевага інтерактивного навчання [44, 23].
Створити атмосферу мовної взаємодії школярів на іноземній мові авторові допомагає використання методичних прийомів. Ці прийоми можна розділити на декілька груп, кожна з яких включає різні варіанти, об'єднані загальною ознакою:
-
Інтерв'ю.
-
Банк інформації.
-
Пошук пари.
Дуже ефективним в рамках організації самостійної роботи учнів середньої школи з іноземної, у т.ч. німецької мови, вважається використання різнорівневих завдань. Перший рівень – обов'язковий мінімум. Другий рівень завдання – тренувальний. Третій рівень використовується залежно від теми уроку. Це – творче завдання. Воно виконується на добровільних засадах і оцінюється високою оцінкою. На уроках можна використовувати наступний діапазон творчих завдань:
-
написати казку або фантастичну розповідь по учбовій темі;
-
скласти чайнвордд або кросворд;
-
скласти картки з граматичними вправами по темі, що вивчається, для молодших школярів або однокласників;
-
намалювати учбові комікси;
-
підготувати вікторину за пройденим матеріалом.
2.2 Алгоритми уроків із застосуванням різних видів творчої самостійної роботи учнів
Використання активних методів і прийомів, в основі яких лежить творчість і самостійна робота учнів, дозволяє розвивати всі види мовної діяльності: аудіювання, читання, письмо, говоріння. Поєднання цих методів і прийомів відкриває таким, що вчиться і вчителеві можливість сполучати один з одним основні види мовної діяльності. Особливо позитивне таке комбінування впливає на навики говоріння [36, 38].
Розглянемо приблизний алгоритм уроку читання.
-
Використання прийому входу в урок.
-
Передтекстові завдання:
- запропонувати відповісти на питання по темі тексту, підказати яку особисту проблему зможе вирішити дитина, познайомившись із змістом тексту;
- звернути увагу учнів на заголовки абзаців тексту (учні протягом декількох хвилин намагаються відповісти на питання або висловити припущення за змістом абзаців). Завдання виконується в парах або групах.
-
Читання з розумінням основної ідеї:
- роздати текст і попросити учнів підібрати заголовок до кожного абзацу (переглядове читання);
- запропонувати прочитати текст ще раз, але уважніше, з метою сформулювати основну ідею кожного абзацу або дати коротку відповідь на запропоноване до цього абзацу питання.
Як альтернативний варіант можна спочатку дати познайомитися із змістом тексту і попросити сформулювати питання до абзаців, а потім порівняти їх з питаннями вчителя.
-
Робота з лексикою.
- вчиться пропонується список слів і їх значень для того, щоб правильно співвіднести слово і його значення;
- знайти слово в тексті і пояснити його вживання.
-
Післятекстове завдання. Говоріння.
- у групах обговорити запропоновані питання по темі тексту, але не його змісту (учні не повинні робити яких – або записів, вчитель заохочує висловлення різних точок зору).
На цьому етапі уроку можна застосовувати будь-які названі вище активні методи і прийоми.
-
Післятекстове завдання: виготовлення плаката (може виконуватися як
домашнє завдання).
- запропонувати учням використовувати інформацію прочитаного тексту для виготовлення плаката, заохочувати пошук цікавих фактів в додатковій літературі. (Виклад змісту прочитаного тексту у вигляді таблиці, схеми і так далі)
-
Рефлексія.
Приблизний алгоритм уроку по розвитку навичок аудіювання.
-
Використання прийому входу в урок.
-
Об'єднати учнів у пари і запропонувати їм поділитися своїм досвідом з названої проблеми.
-
Скласти кластер по темі уроку. Учень записує в центрі листа ключове поняття, а від нього малює стрілки-промені в різні боки, які сполучають це слово з іншими, від яких у свою чергу промені розходяться далі і далі. Потім учні об'єднуються в групи і обговорюють кожне поняття, включене в кластер.
-
Аудіювання з розумінням основної ідеї. Учні слухають вислови або текст і встановлюють відповідність між висловами виступаючих з твердженнями, даними в списку.
-
Аудіювання з розумінням деталей.
- Учням пропонуються незавершені пропозиції, в які потрібно записати бракуючу інформацію у вигляді цифри, слова або словосполучення у відведене для цього місце на картці.
- Учням пропонується список питань по тексту і дається хвилина на обдумування відповідей, потім ще раз пред'являється запис. Що після чого вчаться в парах або групах обговорюють свої відповіді. Можна ще раз включити текст для аудіювання, якщо виникають які – або труднощі з розумінням.
-
Завдання, що виконуються після аудіювання:
- учні в парах обговорюють особово-значущі питання, запропоновані вчителем (можливі різні прийоми організації дискусійної роботи;
- творче завдання по темі уроку, яке виконується в групах (роботи перевіряються вчителем і прикріпляються до дошки або стіни.)
-
Рефлексія.
-
Домашнє завдання.
Наведені зразки алгоритмів проведення уроків показують, що у процесі навчання учнів 5 класу німецькій мові можна використати різні форми самостійної творчої роботи учнів, які мають високу мотиваційну та навчально-пізнавальну ефективність.
2.3 Метод проектів як одна з ефективних форм організації самостійної роботи учнів
Останнім часом простежується загальносвітова спрямованість на гуманізацію освіти. Змінилися ціннісні орієнтації і, як найбільша цінність відповідно до проголошених принципів гуманізації і демократизації суспільства признається вільна, розвинена і освічена особа, здатна жити і творити в умовах постійного змінного світу. Тому поява в науково-педагогічній літературі терміну «проект» не випадкова. Мова йде про те, що поза класом учні практично не мають можливості говорити на мові, що вивчається, тобто користуватися отриманими знаннями.
Використання проектної методики зробить учбовий процес для школяра особово-значущим, в якому він зможе повністю розкрити свій творчий потенціал, проявити свої дослідницькі здібності, фантазію, креативність, активність, самостійність [11, 43].
Не можна не погодитися з російськими психологами Л.С. Виготським, Д. Б. Ельконіним, В. В. Давидовим в тому, що провідною діяльністю в підлітковому віці є «міжособистісне спілкування» учнів, «суспільно-значуща» для дитини діяльність. Саме у цьому віці у школярів з'являється прагнення до спілкування з товаришами поза класом, до участі в всіх подіях, що відбуваються в школі, тяга до пошуку, дослідження, самореалізації [9, 117].
Тому перед учителем іноземної мови постає наступна мета: навчання іноземній мові як засобу спілкування і залучення до культури іншої мови; розвиток засобами іноземної мови соціально-активної особистості, яка здатна взяти участь в будівництві загальноєвропейського будинку; виховання гуманізму, відповідальності, духовної культури.
У зв'язку з поставленою метою педагогічна діяльність має бути направленою на вирішення наступних завдань:















