114542 (617230), страница 7

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 7)

Народна іграшка як витвір мистецтва, як явище культури і як засіб виховання дітей здавна цікавить вчених. Українській народній іграшці відведено важливе місце у виховному процесі сучасних дошкільних закладів, бо вона має велике значення у всебічному вихованні дітей дошкільного віку.

Народна іграшка є специфічним витвором. Вона має пізнавальну цінність для дитини, відображає явища реального світу в доступних їй формах. Народна іграшка несе в собі інформацію, є естетичною і втілює оригінальну ідею. Використання її у дитячому садку, сім'ї збагачує, урізноманітнює ігрову діяльність дітей, розширює сферу пізнання світу і свого народу, розвиває традиційні для національної культури навички. Дитина сприймає народну іграшку і як витвір мистецтва, що сприяє її духовному збагаченню.

Народна іграшка посідає важливе місце у системі засобів формування творчої активності дітей. Вона унікальним чином інтегрує у собі побутові, мистецькі, педагогічні традиції і якнайкраще підтверджує нерозривність становлення окремої людини і людства.

Народна іграшка - важливий фактор психічного розвитку. Вона впливає на розвиток пізнавальної, емоційної сфер особистості, її творчих здібностей, сприяє активізації творчо-продуктивної діяльності, сприяє формуванню самостійності дітей.

Іграшка - це засіб виховання дитини, зрештою, ідеологія. Без неї патріотів не виростити. Не буде патріотів - не буде Держави.

Отже, народна іграшка дає дитині те, чого не може дати сучасна іграшка. Існуючи поряд, вони доповнюють одна одну.

Список використаних джерел

1. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. - К., 1999.

2. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні / Наук, ред. О.Л. Кононко. - К., 2003.

3. Концепція безперервної системи національного виховання. - К., 1994.

4. Про дошкільну освіту: Закон України - К., 2001.

5. Про освіту: Закон України // Освіта. - 1991. - 25 червня.

6. Малятко: Програма виховання дітей дошкільного віку. - К., 1999.

7. Програма „Дитина”. Орієнтовний зміст виховання і навчання дітей 3-7 років у дитячих закладах. - Суми МКВВП „Мрія”, 1992.

8. Методичні рекомендації до програма виховання дітей дошкільного віку „Малятко”. - К.: СП „Свенас”, 1993.

9. Абраменкова В. „Батькам про ігри й іграшки” журнал „Берегиня роду” 2007

10. Богуш А.М., Лисенко Н.В. Українське народознавство в дошкільному закладі. - К., 2002. - 407 с.

11. Богуш А.М., Лисенко Н.В. Українське народознавство в дошкільному закладі: Практикум: Навч. Посіб. - К.: Вища шк., 2003. - 206 с.

12. Лозован Михайло „Генна пам’ять народної іграшки” Журнал „Поштовий вісник” № 07 (29.02. 2008).

13. Найден О.С. Українська народна іграшка: Історія. Семантика. Образна своєрідність. Функціональні особливості. - К.: АртЕк, 1999. - 256 с: іл.

14. Найден О.С. Українська народна іграшка. Смислові та обрядові основи // ОМ - 1991 - №3 - с.27-30

15. Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: „Академвидав”, 2006. - 456 с. (Альма-матер)

16. Русова С. Вибрані педагогічні твори. - К.: Освіта, 1996. - 304 с.

17. Терентьєва Наталя „Лялька знайомить зі світом” Журнал „Дошкільне виховання” №10 2007.

Додаток 1

Методичні рекомендації для вихователів дошкільних навчальних закладів щодо використання народної іграшки у виховній роботі з дітьми.

Українська народна іграшка є насамперед явищем культури. З’явилася вона приблизно 25 років тому і мала обрядове значення. Є такі види української народної іграшки: Яворівська, Косівська, Опішнянська, Київська, Закарпатська. Українська народна іграшка є засобом виховання дітей.

Можна скласти цикл освітньо-виховної роботи з використанням народної іграшки, який передбачає:

Заняття з мовленнєвого спілкування:

Розповідь вихователя „Історія Київської народної іграшки”.

Складання описової розповіді „Косівська лялька”.

Складання загадки про солом’яного коника.

Складання розповіді про іграшку по пам’яті.

Морально-етична бесіда на тему: „Чого нас вчить народна іграшка”.

Заняття з зображувальної діяльності.

Малювання на готових паперових формах візерунків Опішнянської іграшки.

Малювання на готових паперових формах візерунків Косівської іграшки.

Обривання і нарізування геометричних елементів і форм орнаменту Яворівської іграшки.

Ліплення декоративної пташки з цілого шматка глини.

Ліплення декоративних кухликів з наступним розфарбовуванням.

„Прикрасимо сарафани матрійкам”

„Чому матрійка сумна? ”.

Розпис птаха за мотивами петриківської іграшки.

Колективна аплікація на тему„Гілочка верби”.

Малювання Петриківської іграшки за задумом.

Заняття з музичного виховання.

Розповідь вихователя на тему „Сопілка заспіває про минуле”.

Музикування на сопілці.

Заняття з розділу дитина і навколишній світ.

Ознайомлення з глиняними іграшками Київських майстрів.

Ознайомлення з способами виготовлення Київської ляльки.

Ознайомлення з витинанкою.

Читання та вивчення творів художньої літератури.

Читання легенди „Хто найкращий майстер на землі”

Читання оповідання О. Волосюка „Обереги”.

Ігри.

Дидактична гра „Попрасуємо одяг”, використовуючи рубель і качалу.

Дидактична гра „Де ця іграшка народилася”.

Сюжетно-рольова гра „Ярмарок” з використанням іграшкового посуду та народних іграшок.

Сюжетно-рольова гра „Іграшковий майстер”.

Театралізована гра „Солом’яний бичок”.

Свята і розваги.

Свято весни з використанням народних іграшок з тіста.

Вечір загадок „Про що розкаже народна іграшка”.

Додаток 2

Конспекти занять по ознайомленню з українською народною іграшкою для дітей старшого дошкільного віку.

„Прикрасимо сарафани матрійкам”

Програмовий зміст. Вчити самостійно прикрашати силует сарафана, розташовувати візерунок по всьому силуету або внизу по краю. Розвивати у дітей відчуття кольору. Виховувати уважність, самостійність.

Матеріал. Матрійка, викрійки сарафанчиків з кольорового паперу, фарби різних кольорів, пензлі.

Попередня робота. Розповідь про історію створення матрійки (звернути увагу на кольори та орнамент на сарафані матрійки), з якого вона регіону. Розгляд візерунків на одязі матрійки, альбомів для розфарбовування.

Методика проведення заняття. Звернути увагу дітей на красу одягу (візерунок на платтях у дівчаток, нарядні сарафани на матрійках), розглянути їх. На прохання вихователя діти знаходять в групі предмети, які прикрашені візерунком. Після цього вони малюють візерунки на сарафанчиках матрійок, розглядають, які вийшли візерунки, вибирають ті, які їм більше сподобалися, обгрунтовують свої відповіді.

Розпис птаха за мотивами петриківської іграшки

Програмовий зміст. Продовжувати знайомити з особливостями петриківської іграшки. Розвивати у дітей естетичне сприйняття, відчуття кольору, уміти кінцем кисті наносити крапки, всім пензлем малювати кружечки, дуги, кільця, смужки. Виховувати повагу до національної культури.

Матеріал. Побілені фігурки птахів, петриківська іграшка, фарби, кисті, вирізані з білого паперу силуети фігурок птахів.

Попередня робота. Розгляд іграшок, ілюстрацій. Малювання поза заняттями.

Методика проведення заняття. Вихователь просить дітей знайти своїх птахів, питає, для чого їх пофарбували білою фарбою. Уточнює відповіді: "На білому фоні яскраві фарби виглядатимуть найсвятковіше". Потім діти розглядають узор на петриківській іграшці. На окремому листі проводять лінію, малюють круг, ставлять крапку. Вихователь показує прийоми малювання на мольберті. Тим, кому важко прикрашати узором форму, можна дати вирізаний з паперу силует птаха. Розфарбовувати об'ємну форму можуть діти, які краще володіють прийомами декоративного малювання.

„Чому матрійка сумна? ”

Програмовий зміст. Продовжувати вчити використовувати прийоми петриківського розпису для прикрашання спідниці матрійки (малювати кільця, кружечки, крапки). Формувати вміння передавати характерні риси персонажа. Розвивати пам’ять, увагу, мовлення. Виховувати у дітей позитивне відношення до образу, інтерес до народної іграшки.

Матеріал. Два зображення матрьошок з різним виразом облич, фарби, пензлі.

Попередня робота. Розгляд петриківських іграшок. Ігри з матрьошками.

Методика проведення заняття. Вихователь робить два зображення матрійки: у однієї спідниця яскрава з петриківським візерунком, у іншої візерунку немає; вираз обличчя у однієї веселий, у іншої сумний. У сумної матрійки наклеєна кишенька, в яку в кінці заняття треба вставити лист паперу з яскравим візерунком і кружечок з веселим виразом обличчя.

Діти розглядають два зображення, говорять, чому одна матрійка весела, а інша сумна. Пояснюють, що треба прикрасити їй сарафан. Вихователь пропонує зробити яскравий малюнок тканини, з якого можна зшити матрійці сарафан. Діти малюють петриківський візерунок на квадратному листі паперу. В кінці аналізують роботи дітей і вибирають, який візерунок краще підійде матрійці. Вихователь по черзі вставляє в кишеньку різні варіанти візерунків, замінює кружечок з веселим виразом обличчя.

Ознайомлення з витинанкою

Програмові завдання: Сформувати знання в дітей про те, що таке витинанка, про спосіб та матеріал виготовлення. Розвивати увагу, пам’ять, мислення. Виховувати повагу до українських традицій, до історії рідного краю.

Матеріал: витинанки різних кольорів, візерунків.

Попередня робота: розгляд інтер’єрів хат, відвідування краєзнавчого музею.

Хід заняття. Вихователь: Діти, подивіться, як гарно в нашій світлиці. Може, знаєте, чому я сказала "світлиця"? Колись світлицею називали найгарнішу кімнату в хаті. Жінки-українки з давніх-давен любили чепурити свої хати. Було чисто і затишно скрізь. З тих часів дійшло до нас прислів'я: "У хаті, як у віночку, і сама сидить, як квіточка". А хто ця квіточка? - Господиня, яка чимало праці докладає, щоб було у хаті затишно і гарно. Давайте запам'ятаємо це прислів'я і намагатимемося, щоб у нашій груповій кімнаті був завжди порядок.

Ми вже з вами розглядали інтер'єр хати на малюнках, бачили в краєзнавчому музеї давні речі вжитку. Пригадайте, що таке інтер'єр? (Внутрішнє оздоблення, тобто убрання, приміщення) Що було в хаті? Які давні речі, якими колись користувалися, ви знаєте? (Прядка, жорна, дерев'яні ночви та іи) Чим була прикрашена хата? (Образи, рушники, квіти, вазони; розмальовані квітами ніч, грубка, скриня та ін)

Сьогодні я вам розповім, чим ще в давні часи в нашому краю прикрашали хати. Це були витинанки. Так їх називали, бо вони витиналися, вирізалися із наперу. Витинанки використовували замість серветок у буфетах-сервантах, ними прикрашали образи під склом. Перед Новим роком і різдвяними святами між вікнами на стінах прибивали навхрест гілки ялини і прикрашали витинанками, ліхтариками, зірочками. Давайте розглянемо, якими витинанками прикрашена наша світлиця.

Діти розглядають витинанки й описують їх.

Чому ці витинанки різні?

Чому вони відрізняються одна від одної?

Вихователь показує, як робити витинанки (дві-три одного кольору, але з різним візерунком).

Від чого залежить візерунок на витинанках?

Якщо діти утруднюються відповісти, вихователь детально знайомить їх із процесом виготовлення витинанок.

Папір квадратної форми і певного розміру складають учетверо або ввосьмеро і ножицями вирізають рослинні-орнаменти: зірочки, квіти, листки, хмелики, вінок; різні геометричні форми чи контурні зображення птахів або людей. Колись усі вирізані витинанки наклеювалися на папір певної довжини і використовувалися як орнамент на стінах.

Додаток 3

Легенда "Хто найкращий майстер на землі".

Це було дуже давно. В одному українському селі дівчата й жінки вирішили показати свою майстерність Домовилися, що в неділю прийдуть на сільський майдан і принесуть усе найкраще, зроблене своїми руками: вишитий рушник, полотно, скатертину, одяг.

У призначений день усі дівчата й жінки прийшли на майдан. принесли безліч дивовижних речей. У старців, яким громада доручила назвати найкращих майстрів, очі розбіглися: так багато було талановитих жінок і дівчат. Дружини і дочки багатіїв принесли вишиті золотом і сріблом шовкові покривала, тонкі мережані занавіски, на яких були вив’язані дивні птахи.

Але переможцем стала дуже бідна Мар'яна. Вона не принесла ні вишитого рушника, ні мережива, хоч усе це вміла чудово робити. Вона привела п'ятирічного сина Петруся. Петрусь приніс жайворонка, якого сам вирізав з дерева. Приклав хлопчик жайворонка до губів - заспівала, защебетала пташка, як жива. Усі стояли на майдані мов заворожені, і раптом у блакитному небі заспівав справжній, живий жайворонок, якого привабив спів на землі.

Старі прийшли до такого висновку: "Найкращим майстром є той, хто творить розумну і добру людину".

Характеристики

Список файлов курсовой работы