114531 (617226)

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла

15

ВСТУП

Формування у людини високих рис громадянськості неможливо уявити поза зв’язком із трудовим вихованням. „Почуття поваги до праці, - писав В.О.Сухомлинський, - пов’язує дитину духовними нитками обов’язку з іншими людьми – спочатку з близькими, а потім з усіма чесними співвітчизниками. З почуття поваги до праці, з думки про те, що праця – творець щастя, народжується той стан повинності, без якого немислимо собі уявити елементарну моральну культуру людини, її відповідальність за своє майбутнє”.[25]

Відомо, що виховання працелюбства можливе тільки в тісній єдності з моральним вихованням, з формуванням духовного світу дитини. Праця дає необмежені можливості для реалізації комплексного підходу у формуванні особистості, для поєднання всіх засобів і форм впливу настановлення у дитини громадянських рис. Найважливішою умовою успіху виховання є залучення дітей до участі у найрізноманітніших видах позитивної діяльності, надто до тих, що мають суспільно корисну цінність. Допомога батькам, навчання в школі, заняття в гуртках художньої самодіяльності, технічної творчості, спортивних гуртках і секціях – кожен із названих видів діяльності є важливим і сприяє формуванню моральності дитини, вихованню в неї важливих людських рис як громадянина.

Працелюбство – складна соціально-психологічна характеристика особистості. Тому коли ми говоримо про людину, якій притаманна ця риса, то маємо на увазі насамперед цілком дорослу людину. Однак високосвідоме ставлення до праці, працелюбство, потреба постійно трудитися не виникають зненацька, десь аж на порозі повноліття чи ще пізніше. Коріння працелюбства сягає ранніх років життя людини.[1]

Так день удень, рік у рік дитина поступово не лише звикає поважати працю дорослих, цінувати результати нелегких трудових зусиль іншої людини, а й сама на власному досвіді звикає до того, що без праці жити неможливо, нецікаво та й соромно ледачому дивитися у вічі людям.

Повага до працьовитої людини, потреба у постійній праці, працелюбство – основна складова моральності особистості. І стосується це не тільки дорослої людини, а й кожної дитини, навіть дошкільника, тим паче молодшого школяра, підлітка, старшокласника.

Підкреслюючи величезну моральну, виховну роль праці у становленні людини як особистості, К.Д.Ушинський писав: „...животворний вплив особиста праця має лише на того, хто працює. Матеріальні плоди праці можна відібрати, успадкувати, купити, але внутрішньої, духовної, животворної сили праці не можна ні відібрати, ні успадкувати, ні купити за все золото Каліфорнії; вона залишиться в того, хто працює”. [30]

Особливо важливо не злегковажити початковим етапом навчання дитини в школі. Адже іноді вже перші місяці, а то й тижні великою мірою позначаються на подальшому ставленні дитини до учіння і до школи в цілому. Часом навіть незначна невдача може надовго відбити у маленького школяра бажання вчити уроки. Невдачі бувають різні: ніяк не вдається гарно написати букву, в зошиті з’явилася пляма, зламався олівець. Трапляються і більш серйозні невдачі: не зміг відповісти на запитання вчителя, посварився з сусідом по парті, спізнився на урок... Як важливо в такі моменти добрим словом заспокоїти, підбадьорити дитину, допомогти їй, підказати, як уникнути помилок у майбутньому, вернути їй впевненість у власних силах і можливостях.[1]

Підтримуючи в учня інтерес до школи, серйозне ставлення до учіння неможливо одними лише підбадьорюваннями. Так само не досить постійно запевняти дитину в тому, що їй треба вчитися, аби стати освіченою, культурною, розумною, доброю людиною. 7-9-річній дитині ще важко зрозуміти, що означає бути освіченою людиною чи старанно вчитися, щоб стати колись потрібною, корисною людям, усьому суспільству, Батьківщині, якщо цю думку не підкріплювати конкретними прикладами, які наочно показували б значущість її навчальної праці. Дитині цього віку важко керуватися у своїй поведінці далекою перспективою. Це доступно лише учням старшого шкільного віку і певною мірою підліткам, якщо вони виховувалися в належних умовах з перших років їхнього шкільного навчання. Здатність до невтомної щоденної праці навіть тоді, коли тижні, місяці, а то й цілі роки відділяють людину від передбачуваного успіху – це свідчення того, що особистість досягла вже високого рівня соціально-психологічної зрілості.

З кожним роком розширюються можливості практичного застосування знань, умінь та навичок, здобутих дитиною в школі з допомогою вчителів і самостійною працею вдома з допомогою батьків. Ось син чи донька вже можуть розміряти на присадибній ділянці грядки, а часом і порадити батькам, які добрива і коли потрібно внести в грунт, щоб добре вродила городина. Старшокласники в родині нерідко стають справжніми „ домашніми ” агрономами.

Ось чому, допомагаючи дитині відчути значущість хоч би найменшого здобутку її праці, побачити потрібність результату її нелегких зусиль людям, ми неодмінно досягаємо бажаного виховного ефекту.

Як справедливо говорили „ класики” праця створила людину. Й справді: лише завдяки праці, у процесі самої праці дитина поступово стає особистістю, стає Людиною.[1] Однак, таке відбувається тільки за умови, коли праця пов’язана з благородними мотивами, з високими, гуманними цілями.

Трудова підготовка учнів завжди була предметом дослідження педагогіки. У такій підготовці вбачали основу розвитку особистості, підготовку до її майбутньої трудової діяльності. Сучасні школи мають пробуджувати практичний інтерес в учнів та керувати їхнім інтелектом для того, щоб у подальшому вони мали змогу кваліфікованіше працювати. [7]

Проблемі трудового виховання молодого покоління присвячені праці П.Р.Атутова, Д.О.Закатнова, О.М.Коберника, Є.Г.Костяшкіна, О.Й.Кочетова, М.В.Левківського, В.М.Мадзігона, А.С.Макаренка, В.О.Оржеховської, А.Г.Пашкова, М.М.Скаткіна, Д.А.Сметаніна, В.П.Тименка, В.О.Сухомлинського, Д.О.Тхоржевського, С.Т.Шацького та ін.

Трудове навчання та виховання має особливу цінність для менш здібних дітей тому, що за допомогою цього предмета часто краще покласти місток між школою та самостійним життям, ніж за допомогою інших ця дисципліна є активним засобом переходу від теорії до практики, від знань до вмінь та навичок, формування таких особистісних якостей як працелюбство, наполегливість, колективізм, посидючість та ін.

У сучасній загальноосвітній школі трудове навчання розглядають, з одного боку, як загальноосвітню політехнічну підготовку, з іншого – як передпрофесійну підготовку та як засіб збудження інтересу до навчання взагалі. Необхідно формувати характер в учнів до того, як вони поступили на роботу. З ранніх років у дітей необхідно формувати ті звички та якості, які бажані на будь-якій роботі: пунктуальність, увагу до навчання, спритність у виконанні наказів, чесність, лояльність. [7]

І це ще далеко не повний перелік питань, проблем, переваг та недоліків досліджуваної проблеми.

Мета роботи – теоретично обґрунтувати та виявити педагогічні умови вдосконалення трудового виховання школярів в умовах сільської загальноосвітньої школи.

Об’єктом дослідження є процес трудового виховання учнів.

Предметом дослідження є педагогічні умови вдосконалення трудового виховання сільських школярів.

Завдання роботи:

1. Розкрити проблему трудового виховання школярів.

2. Виявити шляхи вдосконалення форм організації і методів трудового виховання.

3. Встановити рівень трудової вихованості сільських школярів.

Методи дослідження – вивчення і аналіз психолого-педагогічної літератури, яка стосується теми трудового виховання, бесіди з учнями та анкетування.

Місце проведення дослідження – середня загальноосвітня школа I-III ступенів с.Дмитрушки.

Розділ 1

Трудове виховання школярів як соціально-педагогічна проблема.

1. Суть та завдання трудового виховання школярів

Людина розвивається духовно й фізично тільки в праці. Без праці вона деградує. Будь-які спроби уникнути продуктивної праці призводять до негараздів і для особистості, і для суспільства. З цього приводу К.Ушинський писав: “Якби люди винайшли філософський камінь, то була б ще не велика біда: золото перестало б бути монетою. Але якби вони знайшли казковий мішок, з якого вискакує усе, чого душа забажає, або винайшли машину, яка цілком затіняє всяку працю людини, то самий розвиток людства припинився б: розбещеність і дикість полонили б суспільство”. [30]

У процесі фізичної праці в учнів розвивається мускулатура різних частин тіла, координація і точність рухів, зграбність, сила, витривалість. Праця сприяє їх розумовому розвиткові. Діти, зайняті різними видами праці, кмітливіші, винахідливіші, вони стикаються з різними знаряддями праці, матеріалами, дізнаються, про їх призначення, збагачують свій словниковий запас.

Участь школярів у трудових процесах позитивно впливає на їх поведінку, дисциплінує.

– процес залучення школярів до різноманітних педагогічно організованих видів суспільно корисної праці відбувається з метою передання їм певного виробничого досвіду, розвитку в них творчого практичного мислення, працьовитості й свідомості людини. [3]

Трудове виховання – це ведуча ланка всієї системи виховання школярів. Трудове виховання визначається багатьма факторами, а в школах здійснюється системою засобів, які охоплюють всі знання навчально-виховної роботи, а також зовнішньою діяльність школярів, родинне суспільство, виробничі колективи і засоби масової інформації.

Завдання трудового виховання зумовлені потребами існування, самоутвердження і взаємодії людини в суспільстві та природному середовищі. Воно покликане забезпечити:

• психологічну готовність особистості до праці (бажання сумнівно та відповідально працювати, усвідомлення соціальної значущості праці як обов’язку і духовної потреби, бережливість щодо результатів праці та повага до трудової діяльності);

• підготовку до праці (наявність загальноосвітніх і політехнічних знань, загальних основ виробничої діяльності, вироблення умінь і навичок, необхідних для трудової діяльності, підготовка до свідомого вибору професії).

Трудове виховання ґрунтується на принципах:

• єдності трудового виховання і загального розвитку особистості (морального, інтелектуального, естетичного, фізичного);

• виявлення і розвитку індивідуальності в праці;

• високої моральності праці, її суспільно корисної спрямованості;

• залучення дитини до різноманітних видів продуктивної праці;

• постійності, безперервності, посильності праці;

• наявності елементів продуктивної діяльності дорослих у дитячій праці;

• творчого характеру праці;

• єдності праці та багатогранності життя.

Зміст трудового виховання школярів визначається навчальною програмою для кожного класу. Його особливості відображають поняття “трудова свідомість”, “досвід трудової діяльності”, “активна трудова позиці”.

Трудова свідомість особистості містить уявлення про ставлення до праці, участі у суспільно корисній праці, усвідомлення необхідності трудового самовдосконалення, систему знань, трудових умінь і навичок, зсування ролі праці у виборі майбутньої професії.

Досвід трудової діяльності означає систему загальних умінь і навичок, необхідних у повсякденному житті, праці, об’єктивного оцінювання результатів своєї праці та само оцінювання, вмінь і навичок систематичної, організованої, посильної суспільно корисної праці, узагальнення набутого досвіду.

Активна трудова позиція зумовлюється системою трудових потреб, інтересів, переконань, ціннісних орієнтацій, уподобань, прагненням до обумовленого вибору професії, продовження освіти у відповідному навчальному закладі.

Людина не тільки пізнає навколишній світ, а й змінює його, тобто виступає як діяч, творець, трудівник. Разом з тим, як писав К.Маркс, змінюючи “зовнішню природу”, “вона змінює свою власну природу”.[14] Психологічні дослідження підтверджують думку про те, що діяльність людини відіграє вирішальну роль у формуванні людської психіки. Саме в діяльності розкриваються і формуються психічні процеси і психічні якості людини і розум, воля, почуття, увага пам’ять, здібності, риси характеру тощо.

Основними видами людської діяльності є: гра, навчання і праця. Гра є провідним видом діяльності дитини-дошкільника. З прикладом до школи основним видом діяльності дитину стає навчання. А вже в навчальній діяльності є риси, що зближують її з працею.

Праця являє собою діяльність, скеровану на виробництво суспільно-корисних продуктів – матеріальних чи ідеальних. К.Маркс писав, що праця – це процес, який відбувається між людиною і природою і в якому людина перетворює матеріал природи на засоби існування. При цьому не має значення чи потрібен продукт для того. Хто його виробляє, важливо, що цей продукт потрібен суспільству. Трудова діяльність, таким чином, є за своєю природою суспільна, оскільки цілі її диктуються індивіду суспільством, яке дає йому “соціальне замовлення”.[14]

У трудовій діяльності знаходить своє продовження розвиток психічних процесів і властивостей людини. Іноді в праці вбачають тільки створення продукту. Але для нас не менш важливо знати, як змінюється людина, її психологія в процесі використовувати працю з вихованою метою.

Трудова діяльність – явище складне, багатогранне і керівникові виробничого колективу вкрай необхідно знати не тільки, як виконується той чи інший вид праці, а й психологічні особливості, пов’язані з трудовою діяльністю.

Так, наприклад, на трудових процесах відбивається тип нервової системи особистості (вищої нервової діяльності), що лежить в основі темпераменту. Сила, швидкість і врівноваженість нервових процесів – збудження і гальмування проявляються в праці. Для успішного виконання якоїсь роботи необхідними є постановка мети і мотивів діяльності.

Мета – це те, що чого прогне людина, чого хоче досягти. Мета буває близька і віддалена. Однак самої лише мети недостатньо, щоб людина включалася в трудову діяльність: потрібний внутрішній поштовх – мотив. Мотив – це спонукальна дія діяльності, пов’язане з задоволенням певної потреби. В ролі мотивів виступають думки, прагнення, почуття людини, в яких проявляється усвідомлена потреба.

Характеристики

Тип файла документ

Документы такого типа открываются такими программами, как Microsoft Office Word на компьютерах Windows, Apple Pages на компьютерах Mac, Open Office - бесплатная альтернатива на различных платформах, в том числе Linux. Наиболее простым и современным решением будут Google документы, так как открываются онлайн без скачивания прямо в браузере на любой платформе. Существуют российские качественные аналоги, например от Яндекса.

Будьте внимательны на мобильных устройствах, так как там используются упрощённый функционал даже в официальном приложении от Microsoft, поэтому для просмотра скачивайте PDF-версию. А если нужно редактировать файл, то используйте оригинальный файл.

Файлы такого типа обычно разбиты на страницы, а текст может быть форматированным (жирный, курсив, выбор шрифта, таблицы и т.п.), а также в него можно добавлять изображения. Формат идеально подходит для рефератов, докладов и РПЗ курсовых проектов, которые необходимо распечатать. Кстати перед печатью также сохраняйте файл в PDF, так как принтер может начудить со шрифтами.

Список файлов курсовой работы