114449 (617207), страница 3
Текст из файла (страница 3)
Вивчення програми з трудового навчання у 8-9 класах має забезпечувати:
засвоєння основ виробництва, техніко-технологічних і елементів економічних знань і навичок, необхідних для продуктивної праці учнів та самообслуговування;
розширення політехнічного світогляду;
розвиток загальних і суспільних здібностей, психофізіологічних функцій організму, технічного і нового економічного мислення, творчих здібностей;
ознайомлення з основами ринкової економіки, підприємництва, різними формами господарської діяльності;
виховання працелюбності, культури праці, відповідального ставлення до власності, бережливого ставлення до природи, енергетичних і природних ресурсів;
створення умов для формування стійких професійних інтересів, готовності до професійного самовизначення і трудової діяльності.
Метою професійного навчання по даному профілю є підведення випускників неповної середньої школи до свідомого вибору однієї із професій деревообробного виробництва і подальшого шляху отримання освіти. Учні вивчають матеріал, оволодівають уміннями і навичками, загальними для групи споріднених професій (стельмах, столяр, дизайнер, бондар та інші).
Зміст теоретичного навчання передбачає знайомство школярів з основами деревообробного виробництва, матеріалознавство, технології обробки деревини, економіки і організації виробництва і т.д.
В процесі практичного навчання, продуктивної праці при виконанні нескладних продуктивних робіт і замовлень базових підприємств, під час вступного, текучого і заключного інструктажів школярі вивчають правила безпеки праці, ознайомлюються з ГОСТами, технологічною документацією, матеріалами, інструментами.
Теоретичне і практичне навчання учнів проводиться одночасно, при деякому випередженні теоретичного матеріалу.
В процесі практичного навчання особливу увагу слід приділяти питанням технології столярних робіт, формуванню в учнів загальних навичок та умінь по деревообробці на основі виконання нескладних виробничих завдань, у взаємозв’язку з вивченням предметів природничо-математичного циклу.
На теоретичних і практичних заняттях солід включати школярів у творчу діяльність, змістом якої може бути раціоналізація обладнання, робочого місця, технологічного процесу, планування роботи, розробка конструкцій, пристосувань, інструментів (з послідуючим їх виготовленням), які підвищують якість виробничої праці. Для цього можуть бути використані слідуючі методи і прийоми: рішення творчих задач (конструкторських, технологічних і економічних), виконання творчих задач і залікової роботи з елементами конструювання при виготовлення виробів.
Зміст програми передбачає свідомий вибір учнями після закінчення неповної середньої школи однієї з робітничих професій деревообробного виробництва.
Знання уміння, які повинні отримати учні в процесі професійного навчання.
Учні повинні знати: правила безпеки праці і пожежної безпеки при ручній обробці деревини; вимоги організації робочого місця; види порід деревини і напівфабрикати із них, які використовуються на деревообробних підприємствах, правила і прийоми їх обробки і склеювання; основні види столярних з’єднань; технологічний процес виготовлення і ремонту простих столярних з’єднань.
Учні повинні вміти: дотримуватись правил безпеки праці деревини; організовувати робоче місце визначати по зовнішньому вигляді якість порід деревини; вибирати заготовки; читати креслення та ескізи на виготовлення деталей до простих столярних з’єднань; володіти прийомами роботи основним столярним інструментом; виготовляти прості столярні вироби; виконувати ремонт простих столярних виробів; здійснювати контроль за якістю виробів і проведених робіт; бережно відноситься до інструменту і обладнання; економно використовувати матеріал і електроенергію.
Медику формування загальнотрудових вмінь і навичок ми будемо розробляти на таких темах: “Основи різання”, “Пиляння”, “Стругання”, “Довбання і різання стамескою”.
ІІ Розділ ІІ Методичні основи формування і розвитку загальнотрудових умінь та навичок в учнів 8-11 класів при вивченні профілю “Деревообробка”.
ІІ.1 Розробка методики формування і розвитку загальнотрудових умінь і навичок в учнів 8-11 класів при вивченні профілю “Деревообробка”.
Вивчаючи профіль “Деревообробка” учні повинні засвоїти відповідні знання про основи сучасного виробництва, а також відповідні уміння та навички. Система таких знань та вмінь описана нами в попередньому розділі. Для формування в учнів таких вмінь та знань у школі повинна бути створена відповідна навчально-матеріальна база. Даний процес потребує також, як видно з досліджень педагогів і психологів, спеціальної організації навчального процесу на заняттях трудового навчання.
Вивчаючи даний профіль, на сам перед треба закріпити знання учні про дерево і деревину. З метою розширення знань учнів про деревину як матеріал доцільно продемонструвати фрагменти діафільмів “Деревина” і “Що повинен знати учень про деревину”. Особливу увагу слід приділити виробництву пиломатеріалів і їх призначенню.
Потрібно показати учням, що деревину використовують не тільки як конструкційний матеріал, а й як сировину для виготовлення пластмас, штучного волокна, паперу, вибухівки та багатьох інших потрібних народному господарству предметів.
Продовжуючи ознайомлювати учнів з деревиною як конструкційним матеріалом, учитель має звернути увагу на переваги і вади деревини порівняно з іншими матеріалами. З різних джерел учні вже мають досить значну інформацію про деревину, тому доцільно групою спланованих запитань підвести їх до висновку, що деревина має ряд переваг над іншими матеріалами: легка і зручна для обробки, має велику питому вагу, достатню міцність; склеюванням з неї можна одержувати заготовки будь-яких розмірів і форм; легко з’єднуються різними металевими кріпленнями, вироби з неї мають приємний вигляд. Показуючи вади деревини, учитель аналогічно групою спланованих запитань з’ясовує ті з них, які вже учні знають, а вивчення цих вад учитель проводить на спеціальному занятті за допомогою таблиці або стенда “Вади деревини”.
Необхідно зосередити увагу учнів на будові стовбура, його елементах (серцевина, ядро, заболонь) і ширше розглянути питання про породи деревини.
Слід пояснити, що в основному вони вивчатимуть тільки промислові породи деревини й ознайомляться лише з трьома-чотирма породами, найпоширенішими в даній місцевості як конструкційний матеріал.
Розповідаючи про вироби з деревини, учитель повинен звернути увагу учнів на породи, з яких виготовляють ці вироби та на їх характерні відмінності. Особливо треба загострити увагу учнів на вивченні порід деревини при доборі матеріалу для обробки на токарних верстатах залежно від призначення виробу. Розглядаючи окремі породи деревини, слід пояснити, яке місце вони займають серед інших порід, що використовують у народному господарстві. Доцільно звернути увагу, що розсіяно-волокнисті породи краще піддаються обробці на токарному верстаті, що правильний добір текстури дає кращий природній малюнок і т.д.
Хоч на сучасних підприємствах процеси обробки деревини в основному механізовано й автоматизовано і праця в шкільних майстернях повинна наближатися до виробничих умов, на ручну обробку деревини програмою передбачено більшість навчального часу. Це цілком виправдано важливістю ручної праці для фізичного розвитку учнів. До того ж ще багато столярних робіт виконують вручну. Але найважливішим є те, що без знання ручних процесів не можна достатньою мірою зрозуміти й освоїти верстатні операції. Учитель повинен правильно поєднувати роботу учнів на верстатах з ручною обробкою матеріалів протягом усіх років їхнього навчання.
Перед тим як вивчити прийоми ручної обробки, необхідно ознайомити учнів з будовою інструментів та пристроїв. Під час розгляду кожного інструмента чи пристрою слід формувати в школярів уміння аналізувати, порівнювати й удосконалювати. Вивчати інструменти або пристрої необхідно в порівнянні з іншими інструментами та пристроями. Таке вивчення допоможе учням узагальнювати й аналізувати явища, пов’язані з роботою цих інструментів.
Якщо, наприклад, порівняти будову ножівки. Лобзика та лучкової пилки, стає зрозуміло, що конструкція інструмента залежить від його призначення. Учнів треба залучати до того, щоб вони порівнювали конструкції інструментів. Наприклад, розповідаючи про операції пиляння ножівкою, вчитель знайомить учнів з її будовою, прийомами пиляння брусків, фанери і т.д. ін. Після цього він запитує, як випиляти криволінійну деталь, якщо широке полотно ножівки неможливо повернути в пропилі. Учитель повинен підвести учнів до висновку, що треба змінити полотно. Але вузьке полотно нестійке в роботі, значить, необхідно змінити конструкцію всього інструменту.
Користуючись такими прийомами, педагог розвиває в учнів творче розуміння конструкції інструментів. Вони переконуються, що, змінюючи конструкцію інструментів, можна швидше і якісніше виконати роботу. Таку ж аналогію можна провести по лінії стругів: шерхебель, рубанок, фуганок. Зензубель, шпунтубель і т.д.
У процесі вивчення інструментів і пристроїв не слід перевантажувати учнів деталями. Досить дати основні складові частини та їх призначення.
На заняттях вироби виготовляють за зразком, за технічними рисунком, кресленням, інструкційно-технологічною картою, із застосуванням карток-завдань тощо.
Робота за допомогою інструкційно-технологічних карт дає можливість вчителеві раціональніше використовувати навчальний час.
Використання карток-завдань полегшує планування теоретичного матеріалу, дає змогу більш диференційовано підходити до кожного учня, допомагає закріплювати матеріал у процесі самостійної роботи.
Під час опитування учнів повинні не тільки відповідати на контрольні запитання, а й демонструвати правильні прийоми роботи. Вони мають усвідомлювати, які процеси відбуваються при виконанні різних операцій, уміти пояснити, тому той чи інший прийом виконується так, а не інакше, а також те, які небажані наслідки можуть виникнути внаслідок неправильного виконання прийомів роботи.
Безпосередньо при пилянні деревини слід нагадати учням що вона анізотропний матеріал, тобто має неоднакові фізичні властивості в різних напрямках. Тому й процес пиляння її в різних напрямках відбувається по-різному.
Анізотропність можна показати, розколовши невелику дощечку вздовж волокон і спробувати розколоти її поперек волокон. Учні побачать, що деревина легко розколюється вздовж і зовсім не розколюється поперек волокон. Учитель розповідає, що, виходячи з цих властивостей деревини, і добрано профілі зубів для повздовжнього, поперечного і змішаного пиляння. При пилянні зуби повинні перерізати волокна деревини. Тому для поперечного пиляння використовують зуби з боковим заточуванням. Для повздовжнього пиляння використовують зуби такої форми, щоб при найменших фізичних зусиллях чистіше виконувати повздовжнє пиляння деревини.
Найчастіше в столярних роботах застосовують профіль зуба для змішаного пиляння, а полотна пильних інструментів роблять дрібнозубими. Такі пильні інструменти дають змогу досить точно і чисто пиляти вздовж і впоперек волокон.
Слід звернути увагу учнів на розвід пилок. Для цього вони мають перевернути пилку зубцями догори й подивитися вздовж полотна. Учні побачать, що одна частина зубів нахилена в один бік, друга – в протилежний. Треба пояснити учням, що це явище називають розводом пилки. Розвід роблять для того, щоб зменшити тертя бокових поверхонь полотна об стінки припилу. Слід також визначити, що для вологої деревини розвід повинен бути більшим, а для сухої – меншим.
Починаючи вивчати пиляння, вчитель розповідає будову пилки, визначає способи закріплення заготовок, правильну хватку інструмента. Правильність робочої пози, розповідає, як починати пиляння та як його закінчувати. Особливу увагу слід приділити правилам техніки безпеки бід час пиляння. Треба загострити увагу учнів на тому, що при пилянні без стусла заготовку закріплюють так, щоб лінія пропилу була завжди вертикальною, а площина пиляльного полотна завжди перпендикулярно до заготовки.
Перед тим як пиляти фанеру ножівкою, а потім – лобзиком, слід показати учням, чим відрізняється фанера від звичайної деревини. Учні мають самі визначити, який профіль зуба потрібно для пиляння фанери, обґрунтувати це.
При пилянні фанери ножівкою лінія зубів повинна бути нахилена до площини фанери під кутом 20-250. Учитель має пояснити учням причину такого положення ножівки й дати їм виконати пробне пиляння: коли лінія зубів перпендикулярна до площини фанери та коли лежить під кутом 20-250 до площини фанери. Після цього доцільно порівняти, в якому випадку пиляти фанеру легше і поверхня пропилу чистіша.
Під час пиляння фанери лобзиком учитель повинен допомогти дітям вибрати правильну робочу позу, навчити їх утримувати під час пиляння лобзика так, щоб пилочка була перпендикулярна до площини фанери, працювати лобзиком плавно, без смикань, утримувати й пересувати фанеру так. Щоб лінія розмітки залишалася на потрібній деталі, виконувати правила техніки безпеки..
Учні дуже часто ламають пилочки. Щоб зменшити кількість поломок, треба місце початку пиляння проколоти тонким шилом або просвердлити наскрізний отвір, що дасть змогу учням легко почати пиляння та проходити повороти.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
