114299 (617150), страница 5
Текст из файла (страница 5)
Неформальних лідерів істотно відрізняє тільки те, що лідер формальної організації має підтримку у вигляді делегованих йому офіційних повноважень і звичайно діє у відведеній йому конкретної функціональної області. Опора неформального лідера - визнання його групою. У своїх діях він робить ставку на людей й їхні взаємини. Сфера впливу неформального лідера може виходити за адміністративні рамки формальної організації. Незважаючи на те, що неформальний лідер одночасно є одним зі членів управлінського персоналу формальної організації, дуже часто від або вона займають там порівняно невисокий щабель організаційної ієрархії.
ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК
Підбиваючи підсумок даної роботи, помічу: загальні тенденції такі, що роль психологічних методів із часом буде тільки підсилюватися у зв'язку з різноманітними факторами, що впливають на розвиток сучасного суспільства. Наступний важливий факт - багато хто із цих методів занадто слабко досліджені - як самі методи, так і негативні наслідки їхнього застосування, і це повинне стати пріоритетним завданням в області теорії управління.
Особлива увага варто приділити наслідкам, тому що деякі з них можуть проявлятися не відразу, а через деякий час, і чим раніше будуть виявлені негативні тенденції, тим більше буде можливостей уникнути соціальної кризи.
При написанні даної курсової роботи, ми намагався використати паралельно як заслужені, уже перевірені часом, так і сучасні джерела для одержання найбільш достовірної інформації, і скажу, що в основному література, наявна по даній темі, є не тільки не суперечливої, але й взаємодоповнюючої, що дозволило мені зробити роботу цілісної, не порушуючи логічного ходу, а також позбавило від необхідності включати найчастіше неоднозначно сприймані зауваження, що ставляться до точки зору інших авторів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
-
Андреева Г.М. Социальная психология. - М., 1980г.
-
Бандурка А. М.. Друзь В. А. Конфликтология. - Харьков, 1997
-
Бандурка А.М. Психологія управління. - Х.,1998 р.
-
Бодо Харенберг, «Хроника человечества». – М.: «Большая энциклопедия», 1996. – 1200 с., ил.
-
Верищагин Д.С., «Влияние: Система навыков ДЭИР, III ступень.» - СПб.: «Невский проспект», 2004.
-
Гольдштейн Г.Я. «Основы менеджмента: Учебное пособие», изд. 2-е, дополненное и переработанное. Таганрог: Изд-во ТРТУ, 2003.
-
Гришина Н.В. Психология производствених конфликтов и восприятия. - Л.,1977 Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф., «Основы менеджмента»: Пер. с англ. – М.: «Дело», 1992. – 702 с.
-
ЕршовА.А. Как избежать конфликт // Труд, контнк ты,эмоции. - Л.,1980
-
Золотогоров В.Г. «Энциклопедический словарь по экономике» - Минск, 1997.
-
Ішмуратов А.Т. Конфлікт і згода. Основи когнітивної теорії конфліктів. - К., 1996р.
-
Кайдалов Д.П., Суименко Е.Н. Психология единоначалия и коллегиальности. - М., 1979
-
Ковалев А.Г. Коллектив и социально-психологические проблемы руководства. - М., 1978 С.129 - 149
-
Кричевский Р.Л. Если Вы руководитель... - М., 1993г. С.247 -265
-
Сидоренко Е.В., «Тренинг влияния и противостояния влиянию». – СПб.: Речь, 2004. – 256 с., ил.
-
Труд руководителя: Учеб. пособие для руководящих управленческих кадров. - М., 1976.
-
Фрейд З., «Психоаналитические этюды». – М.: ООО «Издательство АСТ», 2004. – 219, [5] с. – (Философия. Психология).
-
Фрейд З. Введение в психоанализ. Лекции. - М.,1991г. С. 465















