113478 (616837), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

Під час екскурсії на місцевість корисно навчити дітей перш за все провішуванню прямих та вимірюванню відрізків прямих. З цією метою треба заздалегідь приготувати: 1) прапорець для сигналізації під час провішування; 2) 5 віх висотою 1,5 м; 3) 10-15 кілків заввишки близько 40 см кожний; 4) рулетку або мірну вірьовку з бірками через кожний метр. До виходу на місцевість в приміщенні вчитель демонструє процес провішування.

Під час виходу на місцевість вчитель ділить дітей на бригади по 5-6 чоловік. Для кожної бригади беруть комплект обладнання. Бригадам дають окремі завдання з вимірювання певних відстаней (в 40-50 м), між крайніми точками яких попередньо повинно бути проведено провішування прямих ліній.

Під час екскурсії на місцевість можна також навчити дітей визначати середню довжину свого кроку, а потім виміряти відстань кроками. Для цього заздалегідь вимірюється відстань, наприклад у 20 м. Потім кожний з дітей вільним кроком проходить цю відстань 4 рази, запам’ятовуючи або записуючи кількість кроків. Ці числа додають і отриману суму ділять на 4. так вони дізнаються, скільки кроків в середньому кожний з них робить на відстані 20 м. Нарешті, ділячи 20 м на отриману середню кількість кроків, знаходять довжину свого кроку в дециметрах або сантиметрах [22].

Перед проведенням екскурсії учитель сам повинен відвідати відповідні пункти, виділити роботу для кожної учнівської бригади, провести ці роботи, передбачивши всі елементи безпеки. В цей час корисно врахувати час на рух до місця екскурсії та назад, намітити місця, зручні для відпочинку дітей.

1. Математичні вікторини, олімпіади

Організація вікторин – одна з форм позакласної роботи з математики. Змагання в формі вікторини, яке допомагає виявити найкращого математики, найбільш кмітливу команду, найкращий клас, проводиться таким чином: пропонується система питань, задач, прикладів, доступних певній віковій групі учнів. Діти в добровільному порядку розв’язують задачі, приклади, відповідають на питання та в усній чи письмовій формі повідомляють результати. Перевірка якості результатів виконання завдань та відповідний облік допомагають виявити найкращого математика або клас.

Організація вікторини вимагає не так уже й багато часу. Цим вона приваблює вчителів. Вікторини проводяться всередині класу, математичного гуртка, в клубі юних математиків.

Вікторини проводять з метою підвищення інтересу учнів до математики. Зміст та кількість завдань для вікторини залежать від того, в яких умовах та з яким складом учнів вона проводиться.

Найчастіше вікторина проводиться так, що на певний час (наприклад, тиждень) пропонується декілька питань, завдань з математики (6-8). Ці питання та завдання можуть бути запропоновані через стінну газету або оформлені на спеціальному плакаті з яскравим закликом до учнів. Діти протягом тижня виконують запропоновані завдання, відповідають на питання, розв’язують завдання та приклади, свої роботи в письмовому вигляді з вказанням прізвища та класу, в якому вони вчаться, вкладають у відповідні конверти [15].

У вікторині повинні бути питання різного рівня складності, щоб у ній могли брати участь більшість учнів. Відповідь на кожне завдання, питання вікторини повинна бути оцінена певною кількістю очок.

Шкільні математичні олімпіади являють собою більш масові змагання, оскільки вони охоплюють учнів не одного, а всіх паралельних класів школи [27].

Олімпіади в школі проводяться раз на рік з метою підвищення інтересу учнів до математики, розширення їхнього світогляду, виявлення найбільш здібних учнів, підведення підсумків роботи математичних гуртків або клубу юних математиків, підвищення загального рівня викладання математики у початкових класах.

Олімпіади проводяться лише для третьокласників, тому кожний учень в період навчання у початковій школі бере в ній участь лише один раз. Шкільні олімпіади проводяться в два тури. В першому турі, з більш легким завданням, звичайно беруть участь всі учні третіх класів. В другому турі приймають участь переможці першого туру.

Під час проведення олімпіад завдання даються з різних розділів математики: арифметики, елементів алгебри, геометрії. Організатори олімпіад повинні використовувати всі засоби, які б забезпечували повну самостійність учасників змагань під час виконання ними завдань [27]. Справжні переможці виявляються лише тоді, коли всі учасники змагання поставлені в однакові умови. Однаковість умов досягається, по-перше, тим, що всім учасникам дають одні й ті ж завдання (не за варіантами), і, по-друге, забезпеченням умов для самостійного виконання кожним учасником цього завдання.

Безпосереднє керівництво шкільною математичною олімпіадою здійснює комісія, затверджена директором школи.

Висновки

Цікавість до математики в молодших класах підтримується цікавістю самих задач, питань, завдань. Говорячи про цікавість, мається на увазі не розважання дітей порожніми забавками, а цікавість змісту математичних завдань або форми, в якій вони подаються. Педагогічно виправдана розважальність має на меті привернути увагу дітей, підсилити її, активізувати їхню розумову діяльність.

Позакласна робота характеризується наявністю в ній легкого та розумного гумору у змісті математичних завдань, у їхньому оформленні, у несподіваній розв’язці під час виконання цих завдань. Гумор повинне бути доступним розумінню дітей. Цей легкий, бадьорий настрій зберігається в пам’яті дітей і створює ще один стимул для занять математикою.

Такі моменти, коли вчитель зміг викликати окриленість і непідробну цікавість учнів до предмету, є справді для нього щасливими. З них складається радість педагогічної праці. Завдяки такому загальному підйому діти починають дивитись на вчителя відкрито й захоплено, чекаючи, чи не подарує він їм ще хвилини зацікавленості та творчості.

Здивування та гострий інтерес учнів, радість на їхніх обличчях від виникаючої здогадки можна спостерігати на уроках окремих вчителів у процесі навчання математики. Поряд з цим широкі можливості створення атмосфери творчого натхнення, самостійної індивідуальної і колективної практичної діяльності учнів приховують різноманітні види позакласної роботи з математики.

Позакласна робота з математики складає нерозривну єдність з загальним навчально-виховним процесом навчання математики, складного процесу впливу на свідомість і поведінку молодших школярів, поглиблення та розширення їхніх знань та навичок, самого змісту математики, всієї діяльності учителя у поєднанні з різноманітною діяльністю учнів.

Література:

1. Богданович М., Козак М., Король Я. Методика викладання математики в початкових класах: Навчально-методичний посібник.-К.,1999

2. Богданович М.В., Литвиненко Н.І. Зошит з математики для 2 класу.-К.,1990

3. Венгер Л.А. Педагогика способностей.-М.,1973

4. Виленкин Н.Я., Блох А.Я. О развитии логических и творческих способностей школьников при изучении математики.-М.,1982

5. Глейзер Г.И. История математики в школе.-М.,1983

6. Гончаренко С.У. Методологічні характеристики педагогічних досліджень//Вісник АПН України.-1993.-№ 1.-С.11-24

7. Давыдов В.В. Психологические возможности младших школьников в усвоении математики.-М.,1969

8. Захарова А.М. Розвивальне навчання математики в початковій школі//Педагогіка і психологія.-2000.-№ 1

9. Истомина Н.Б. Методика преподавания математики в начальных классах.-М.,1992

10. Іванців М. Порівняння на уроках математики//Початкова школа.-1999.-№ 1

11. Ізюмова А.В. Математична скарбничка//Математика.-2001.-№ 14-15

12. Касьяненко М.Д. Підвищення ефективності навчання математики. Організація творчої діяльності учнів: Навчально-методичний посібник.-К.,1980

13. Коваленко С. “Поле чудес”//Математика.-2001.-№ 45

14. Крутецкий В.А. Психология математических способностей.-М.,1968

15. Левшин М.М. Зошит з математики для 2 класу.-К.,1987

16. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики.-М.,1972

17. Менчинская Н.А., Моро М.И. Вопросы методики и психологии обучения арифметике в начальных классах.-М.,1965

18. Метельский Н.В. Дидактика математики.-Минск,1975

19. Методика викладання математики в середній школі.-Х.,1992

20. Моро М.И., Вапняр Н.Ф. Карточки с математическими заданиями и играми: 2-й класс.-М.,1987

21. Перова М.Н. Дидактические игры и занимательные упражнения по математике.-М.,1997

22. Петерсон Л.Г. Активизация деятельности детей при изучении вычитания двузначных чисел с переходом через разряд//Начальная школа.-1997.-№ 6

23. Питання методики дидактичних досліджень.-К.,1972

24. Побірченко Н.А. Психологічні основи навчання математики в початковій школі.-К.,1985

25. Програми середньої загальноосвітньої школи 1-4 (1-3) класи.-К.,1994

26. Русанов В.Н. Математические олимпиады младших школьников.-М.,1990

27. Свечникова А.А., Сорокин П.И. Числа, фигуры, задачи во внеклассной работе: Пособие для учителя.-М.,1977

28. Труднев В.П. Внеклассная работа по математике в начальной школе.-М.,1975

29. Эльконин Д.Б. Вопросы возможного усвоения знаний.-М.,1965

Характеристики

Список файлов курсовой работы