113478 (616837), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Дітям подобається, коли в газеті висвітлено зібраний ними матеріал і коли газету оформляють вони самі. Тому і в оформленні газети дітям потрібно допомагати порадами, скеровувати їхню діяльність і в потрібні моменти поправляти.

Відповідальною частиною роботи є письмо тексту. До письма тексту варто допускати лише тих учнів, в яких чіткий, красивий почерк. Для письма текстів газет, які випускаються у 1-2 класах, можна залучати учнів старших класів і батьків. Чорнові ж матеріали повинні бути написані дітьми й ретельно перевірені учителем. Малюнки теж повинні бути виконані в основному дітьми.

Випуск математичної газети вимагає великих витрат часу і на пошук матеріалу, на поступове оформлення, на ретельний контроль з боку вчителя, тому вона повинна виходити один раз на півтора-два місяці.

Газета звичайно містить цікаві задачі, різноманітні головоломки, логічні вправи в формі питань, завдань, загадок, задач у віршах, математичні ребуси, шаради, найпростіші кросворди з математичною термінологією, задачі-жарти. В газети можна включати окремі задачі, складені учнями й визнані учителем оригінальними. Корисно в ній освітлювати пізнавальний матеріал або пропонувати задачі пізнавального характеру, тобто такі, після розв'язання яких діти дізналися б щось нове, наприклад, тривалість життя тварин, їх вагу, розмір, швидкість польоту птахів, руху риб.

У виховному відношенні корисно в газеті висвітлювати окремі показники з трудової діяльності батьків, трудові успіхи самих учнів (з збору металолому, макулатури, лікарських рослин і т.д.)

Велике місце в математичній газеті повинні займати малюнки, які привертають увагу дітей до газети, роблять її цікавою й виступають наочним посібником під час розв'язання різних питань і задач.

Розв'язання задач, прикладів та інших завдань, запропонованих в газеті, не повинно займати занадто багато часу. У дітей може не вистачити терпіння на тривале обдумування, тим більше що ці завдання для них не є обов’язковими.

Газета буде мати успіх і виконувати своє призначення, якщо до її математичного змісту буде привернуто увагу учнів. До математичного матеріалу газети вчитель може звертатись під час уроків, заздалегідь передбачивши його у якості додаткових завдань окремими учнями, які швидко впорались з вправами, запропонованими всьому класу. Після виконання додаткового завдання учень повинен отримати оцінку [8].

Робота з газетою може включати організацію змагання між окремими учнями за найбільшу кількість вирішених завдань, запропонованих математичною газетою, відгаданих загадок, виконаних завдань, а також за найбільш цікавий матеріал, поданий у газеті. З цією метою необхідно налагодити облік змагання, його гласність. На зборах відзначити тих дітей, які проявили себе в роботі з газетою. Корисно в певні святкові дні організувати виставку стінних газет. Учнівські комісії при цьому відбирають кращі газети, а адміністрація школи оголошує подяку відповідним членам редколегій.

Під час відбору матеріалів для газети слід орієнтуватись не лише на сильних учнів, але й на середніх та слабких. Облік вирішених задач, взятих з газети, дозволяє відзначити та заохотити не лише тих, які завжди активні, але й слабких учнів, які проявили певну здогадливість, пробуджуючи тим самим і в них цікавість до математики.

1. Математичні куточки в класах

В результаті проведення різноманітних форм класної та позакласної роботи з математики виникає необхідність в тому, щоб наочний матеріал, вимірювальні та інші інструменти й прилади, стінні газети, зошити з складеними дітьми задачами та ін. Зосередити в класі в певному місці. Ц цією метою може бути організований математичний куточок.

Куточок – це не просто місце зберігання накопичених матеріалів, а відображення діяльності учнів класу в процесі класної та позакласної роботи з математики, відображення тих змін, які відбуваються в процесі цієї діяльності.

Математичний куточок організується і оформлюється за активної участі дітей. Робота учнів у куточку має різноманітний характер [22]:

1. У відповідності з вивченим матеріалом поступово накопичуються записані в окремий зошит задачі життєвого, пізнавального характеру, складені самими учнями. Ця збірка задач знаходиться в куточку. За накопичення задач і оформлення збірника несуть відповідальність певні учні.

2. Ведеться альбом з вирізками з газет та іншими матеріалами, в яких відображені числові дані про досягнення країни в різних галузях економіки, про отримані врожаї в районі чи області, про найвищі врожаї різних культур, норми годівлі домашніх тварин, швидкості різних марок машин, спортивні досягнення учнів школи та найвищі досягнення в різних видах спорту, про ціни на найбільш відомі дітям товари та продукти та ін. Ці дані повинні постійно використовуватись дітьми під час складання задач.

3. Складається збірка цікавих математичних відомостей під назвою “Чи знаєте ви...”. в ній накопичуються відомості, які діти можуть прочитати в газетах, дитячих журналах, книгах. В збірці наводяться не лише цікаві факти, пов’язані з математикою, але й записується джерело, звідки вони отримані (назва, автор, число, рік, сторінки), або просто до сторінки збірки приклеюється відповідна вирізка.

4. В куточку вивішуються яскраво оформлені плакати з повідомленнями про вікторини, олімпіади, про учнів класу, які стали переможцями математичних змагань, і т.д.

5. В математичному куточку зберігають і за необхідності видають різні математичні інструменти (вимірювальні, креслярські), матеріали (папір, пензлі, фарби), окремі наочні посібники для позакласної роботи.

6. В куточку періодично організуються виставки кращих зошитів учнів, наочних посібників, виготовлених дітьми, математичних газет, матеріалів, зібраних на математичних екскурсіях, та відповідних робіт дітей, пов’язаних з оформленням матеріалів екскурсій (креслень, розрахунків, таблиць та ін).

Для роботи куточка виділяють відповідальних учнів, організують чергування. Відповідальний за різні розділи роботи математичного куточка з допомогою учителя складає плани роботи, які об’єднуються у загальний план роботи куточку. В цьому плані відображується: а) коли й хто записує у збірку нові задачі, складені учнями; б) коли й хто оформлює альбом з числовим матеріалом, взятим з життя; в) хто веде збірку цікавих фактів, пов’язаних з математикою, і коли робляться в класі повідомлення про ці факти; в) строки випуску математичної газети й хто відповідальний за своєчасний її випуск; г) коли проводяться виставки й хто відповідальний за різні розділи виставки [28].

План куточка знаходиться у повній відповідності з планом класної та позакласної роботи з математики, яку проводять учитель і школа в цілому.

Математичний куточок може складати невід’ємну частину роботи тільки певного класу. Але він може бути організований і в клубі веселих та кмітливих, і тоді він є відображенням роботи кількох класів. В цьому випадку його діяльність направляється штабом клубу.

1. Гурткова робота з математики

У початкових класах отримали розповсюдження різноманітні предметні гуртки, в тому числі й математичні. Для молодших школярів властива невгамовна цікавість, яку слід підтримувати й скеровувати. Організація гуртків – це засіб, який сприяє задовольнянню дитячої цікавості. Але це тільки одна з причин, що викликають необхідність організації гуртків. Математичний гурток в процесі своєї роботи допомагає розширенню світогляду учнів в різних областях елементарної математики.

Стимулом для організації математичного гуртка може бути спеціально проведена коротка бесіда учителя про те, чим діти будуть займатися в цьому гуртку. Ця коротка бесіда може виникнути на уроці у зв'язку з вивченням якої-небудь теми, під розв'язання задач. Думка про організацію гуртка може виникнути в процесі позакласних занять з математики [22].

Створювати гурток слід тоді, коли у вчителя розроблено план конкретних заходів, до виконання яких можна залучити школярів. Для дітей привабливо не стільки те, що вони почують, дізнаються нового в гуртку, а те, що нового вони будуть робити самостійно. Звідси випливає, що до підготовки чергового заняття необхідно залучати самих учнів. На заняттях гуртка можуть бути присутні не лише його члени, але й усі бажаючі. Тому про заняття гуртка треба повідомляти всіх учнів.

Роботу математичного гуртка слід проводити не частіше, ніж раз на два тижня, оскільки кожне заняття вимагає ретельної підготовки як з боку учителя, так і з боку учнів.

На заняттях гуртка слід відмовитися від тривалих доповідей. Якщо повідомлення велике, його слід розбити на короткі розповіді, які готують кілька членів гуртка. Ще краще, якщо цей виклад буде інсценований [15].

Методи проведення занять в гуртку можуть бути такі: короткі повідомлення членів гуртка або виклад у формі інсценування, вправи у розв’язанні цікавих задач, ребусів, загадок, задач підвищеної складності, розв'язання логічних вправ, екскурсії, спостереження за трудовою діяльністю дорослих у зв'язку з екскурсіями на виробництво, виготовлення наочних посібників, випуск газет, дидактичні ігри і т.д.

Робота математичного гуртка має ряд відмінностей від проведення групових позаурочних занять:

1. В основу залучення учнів до гурткової роботи покладено принцип добровільності.

2. Під час підготовки і проведення занять з боку учнів проявляється значно більша самостійність та ініціатива. Позаурочні групові заняття з математики, як правило, готує і проводить сам учитель.

3. Методи проведення занять гуртка більш різноманітні, ніж методи проведення групових позакласних занять.

Для прикладу можна навести примірне планування роботи математичного гуртка для 2 класу [27].

Заняття 1.

1. Відгадування ребусів. 2. Цікава задача на додавання. 3. Вправа на перевірку знання нумерації. 4. Задача-здогадка. 5. Задача-жарт. 6. Загадки. 7. Гра “Весела лічба” (до 24).

Заняття 2.

1. Відгадування ребусів. 2. Задача у віршах на додавання. 3. Вправа з аналізу геометричної фігури. 4 Задача-здогадка. 5. Задача-жарт. 6. Загадка. 7. Гра “Число доповнюй, не барись!”.

Заняття 3.

1. Розрізання геометричної фігури на частини й складання з отриманих частин нової фігури. 2. Задача у віршах. 3. Задача-здогадка на зміну різниці. 4. Загадка. 5. Гра “Задумай число” (Знаходження невідомого від’ємного).

Заняття 4.

1. Колективна робота членів гуртка з випуску математичної газети. 2. Гра “Не зіб’юся” (з метою закріплення випадків табличного ділення).

Заняття 5.

1. Підведення підсумків розв'язання задач, загадок і т.д. з математичної газети. 2. Задача у віршах. 3. Логічні вправи на найпростіші судження про відношення “дорівнює”, “більше”, “менше”. 4. Задача-жарт. 5. Гра “Таблицю знаю” (з метою закріплення табличного множення.

Після того, як план буде намічено, наступає найбільш важка частина роботи вчителя – підбір конкретного матеріалу до занять гуртка. Пошук цікавого матеріалу проводиться за різноманітними дитячими книгами, журналами та іншими джерелами.

1. Клубна форма позакласної роботи з математики

В практиці деяких шкіл зустрічається особлива форма позакласної роботи з молодшими школярами, яка називається клубом [18].

Клуб організується в школі, якщо в ній є кілька паралельних класів. Він може бути створений спеціально для позакласної роботи з математики або як форма, що об’єднує позакласну роботу секцій з різних предметів.

В члени клубу юних математиків вчителі початкових класів рекомендують та виділяють по кілька чоловік від кожного класу, враховуючи їхні нахили. Ці члени клубу складають його актив, але відвідувати засідання клубу можуть і інші учні.

Для керівництва позакласною роботою з математики в цьому клубі може бути виділений один учитель або роботу ведуть декілька вчителів по черзі, але згідно загального плану клубу. На допомогу вчителям виділяються учні старших класів. Учителі й старшокласники утворюють штаб клубу. Наявність колективного органу дозволяє творчо урізноманітнити роботу клубу. Штаб клубу – це організатор роботи, який планує всю його діяльність. Учні – члени клубу є безпосередніми активними учасниками всіх заходів клубу. Кожний вид діяльності членів клубу повинний збагачувати новими знаннями, організаційними навичками та практичними вміннями.

Клуб юних математиків працює за планом, складеним учителем, який веде в ньому основну роботу, затвердженому після вільного обговорення на засіданні штабу.

В школі для роботи клубу виділяється одна з класних кімнат. В клубі повинні бути зосереджені різні математичні, логічні ігри, шахи, шашки, література з цікавої математики. На видному місці повинні знаходитись математична газета, питання, задачі математичної вікторини, списки переможців конкурсу з математики, конверти для питань учнів з написами “Запитуй – відповімо” та ін. В клубі на певному місці повинні бути вимірювальні інструменти та різні матеріали (папір, фарби, клей, пензлі, кольорові олівці та ін.), необхідні для виконання членами клубу різних видів робіт [18].

Клуб юних математиків працює щотижня. В ці дні члени клубу збираються для випуску математичної газети або відбору матеріалів для конкурсів, оформлення відповідних стендів, для проведення репетицій, математичних ігор і т.д. в ці звичайні дня робота клубу проводиться під керівництвом старшокласників, які отримують консультації від вчителів. Однак контроль за результатами роботи членів клубу в ці дні здійснює вчитель, переглядаючи оформлення газети, стенду, зміст питань та задач для конкурсів та ін.

Один-два рази на місяць проводяться збори всіх членів клубу юних математиків. Такі збори відбуваються під керівництвом учителя. На зборах учитель проводить заняття, аналогічні позакласним груповим заняттям з математики або заняттям гуртка. Якщо членами клубу будуть учні з різною підготовкою, з різних початкових класів, то ці заняття можуть проводити два-три вчителі з відповідними віковими групами [28].

Один раз на півріччя в клубі проводять змагання між командами паралельних класів. В першому півріччі проводять змагання між командами третіх класів, а в другому – між командами других класів. До змагань команди готуються заздалегідь. Весь сценарій проведення змагань штаб клубу готує також заздалегідь, розподіляючи ролі між командами. Члени штабу на цих змаганнях утворюють суддівську комісію. Кожній команді можна дати певну назву.

1. Математика на екскурсіях

В навчальному процесі екскурсії являють собою один з методів наочного навчання. Екскурсія є також одним з видів позакласної роботи з математики [29].

В початкових класах школи проводяться як спеціальні математичні екскурсії, так і екскурсії в природу, на виробництво. Математичні екскурсії мають на меті познайомити дітей з різними видами вимірювань на місцевості, з найпростішими вимірювальними приладами та їх практичним застосуванням. На цих екскурсіях діти навчаються провішуванню прямих на місцевості, вправляються у вимірювання відстаней на око, у вимірюванні відстаней до недосяжних точок тощо. Як приклад екскурсії можна навести екскурсію з провішування прямих на місцевості.

Відомо, що відстані в десятки метрів між певними точками на місцевості можна виміряти правильно тільки за умови, якщо це вимірювання проводять по прямій лінії. Якщо пряма лінія заздалегідь не намічена, то вимірювання проводять не по прямій, а по ламаній лінії. В цьому випадку застосовують спосіб провішування. Полягає він у тому, що на місцевості проводиться не пряма, а лише окремі точки цієї прямої. Ними служать кілки, забиті в землю, або віхи. Чим частіше вони будуть поставлені, тим легше орієнтуватись по прямій під час вимірювання.

Характеристики

Список файлов курсовой работы