113315 (616790), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

1. Економія часу. Вчителю не потрібно буде вимальовувати на дошці схеми і моделі, малюнки тощо. Учні зможуть швидше перемикатися з однієї форми навчання на іншу (наприклад, вслід за поясненням матеріалу спробують самостійно виконати певні завдання на комп’ютері), що дозволить вчителю пояснити на уроці більше матеріалу.

2. Можливість автоматизованої перевірки знань учнів. Практичні роботи і тестові завдання для школярів. Перевірка завдань при комп'ютерному навчанні проводиться автоматично.

Напрями використання комп’ютера у навчально-виховному процесі визначаються загальними і спеціальними педагогічними і дидактико-методичними задачами. Переваги засобів нових інформаційних технологій навчання можуть виявлятися тільки у тому випадку, коли ці засоби органічно поєднуються з традиційними засобами, органічно вписуються у існуючі організаційні форми навчання, доповнюючи систему засобів навчання.

Визначення місця засобів НІТ у навчальному процесі досить просто виконати, якщо розглядати конкретний засіб навчання з точки зору можливостей, які можуть бути реалізовані з його використанням і які неможливо реалізувати з використанням традиційного засобу навчання. Перш за все повинна бути проаналізована та оцінена ступінь відповідності педагогічного програмного забезпечення (ППЗ) загальнодидактичним вимогам та вимогам методики навчання конкретної навчальної дисципліни. Така оцінка вже виконана для деяких педагогічних програмних засобів на етапі проведення апробації у навчальному процесі (або допуску до апробації шляхом експериментальної експлуатації). Частині програмних засобів за результатами експертизи надано відповідні грифи МОН України. Такі програмні засоби постачаються у складі НКК або можуть бути придбані окремо.

Для визначення доцільності використання певного ППЗ у навчально-виховному процесі оцінюється придатність програмного забезпечення для використання при класно-урочній організаційній формі навчання, інших формах навчання. Визначається тип уроку, на якому може бути використаний ППЗ (урок засвоєння нових знань; формування умінь, навичок; застосування вмінь, навичок; узагальнення, систематизації вмінь, навичок; перевірки, визначення рівня навчальних досягнень, корекції знань, умінь, навичок; комбінований).

Критерієм доцільності придбання, розробки та застосування певного ППЗ може бути, з певними застереженнями, кількість уроків, розділів, тем, на яких може бути використаний ППЗ. Використання ППЗ на певному етапі навчання (на певному уроці) визнається доцільним, якщо забезпечується:

а) вища, ніж при використанні традиційних засобів навчання, ефективність навчання;

б) неможливість реалізації певних засобів навчання у вигляді матеріальних об’єктів (оригіналів у природних умовах, оригіналів у штучних умовах, модельних еквівалентів оригіналів – фізичних моделей);

в) недостатня наочність та зрозумілість або надлишкова складність відповідних вербально-знакових, графічних (статичних та динамічних), знакових, логічно-математичних моделей.

Деталізація форм і способів застосування ППЗ і визначення його придатності для використання у навчальному процесі може виконуватись шляхом аналізу можливих організаційних форм навчальної діяльності учнів та етапів навчання із застосуванням конкретного засобу навчання. Зокрема:

• фронтальна демонстрація може бути використана на етапі пояснення навчального матеріалу з використанням ППЗ з метою унаочнення;

• індивідуально-фронтальна – одночасна індивідуальна робота учнів над виконанням навчальних задач, – може бути використана з метою закріплення засвоєного навчального матеріалу;

• індивідуальна – визначення рівня навчальних досягнень та виконання навчальних задач, спрямованих на закріплення знань, формування умінь і навичок.

Можливою є організація роботи у малих групах, бригадах.

З урахуванням викладеного вище, а також з огляду на доступність певного ППЗ, учителем-предметником може визначатись кілька уроків (можливо навіть два-три на чверть, триместр), на яких використання ППЗ буде доцільним і ефективним. Наступною характеристикою ППЗ є визначення переважного виду навчальної діяльності учня при роботі з даним засобом (продуктивна діяльність, спрямована на формування нових знань, продуктивно-репродуктивна діяльність, спрямована на формування умінь, навичок, актуалізацію та закріплення знань тощо).

Ефективним є використання програмних засобів типу діяльнісного середовища на уроках математики, що підтверджується наявністю як грифів МОН України, наданих кільком програмно-методичним комплектам, так і сертифікатами відповідності, наданими програмним засобам, які входять до складу цих комплектів.

Наступною характеристикою ППЗ є переважний вид навчальної діяльності учня при роботі з даним засобом (продуктивна діяльність, спрямована на формування нових знань, систематизацію знань, продуктивно-репродуктивна діяльність, спрямована на формування умінь, навичок, актуалізацію та закріплення знань тощо).

Основні етапи процесу навчання, на яких можливе використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій.

Підготовка вчителів до проведення навчально-виховної роботи, опрацювання результатів контрольних заходів, підвищення фахового рівня. На цьому етапі використовуються: довідниково-інформаційні системи та пошукові системи (у т.ч. глобальні комп’ютерні мережі), професійно орієнтовані системи програмних засобів, системи підготовки предметного наповнення програмних засобів для визначення рівня навчальних досягнень та опрацювання отриманих результатів, програмні засоби для ведення баз даних по особовому складу тощо.

Актуалізація опорних знань. Використовуються:

• відеофрагменти – з метою актуалізації особистого або опосередкованого життєвого досвіду учнів;

• моделі об’єктів вивчення – для виділення суттєвих сторін з метою наступної формалізації описань;

• діяльнісні середовища – для унаочнення та уточнення сформульованих припущень.

Подання (пояснення) навчального матеріалу. Використовуються:

• відеофрагменти – з метою стимулювання пізнавального інтересу;

• динамічні інтерактивні моделі об’єктів вивчення – з метою пояснення функціонування створюваних абстрактних моделей;

• діяльнісні середовища – для ілюстрації явищ, законів, що вивчаються тощо.

Закріплення результатів навчання, формування умінь та навичок. Фронтально, індивідуально, у малих групах (бригадах) використовуються діяльнісні середовища, призначені для виконання дій над об’єктами вивчення або їх моделями, відповідне навчально-методичне забезпечення у вигляді друкованих посібників для учнів. Використання ІКТ має наслідком збільшення ефективності навчального процесу шляхом його активізації, зменшення кількості рутинних дій з одночасним збільшенням відносного обсягу розумових дій, формування стереотипів яких є складовою цілей навчання.

Перевірка рівня засвоєння навчального матеріалу, моніторинг навчального процесу. Використовуються програмні засоби, які забезпечують отримання, накопичення та попереднє опрацювання даних, з використанням яких можливе оцінювання ефективності навчально-виховного процесу на певному його етапі.

1.3 Опис прикладного програмного забезпечення для створення дидактичних засобів

Навчання з використанням комп’ютера несе за собою ряд вимог до організації навчально-виховного процесу на заняттях. Деякі з них представлені нижче.

Склад комп’ютерного обладнання для комплектування ПК, його параметри і характеристики повинні відповідати чинним українськім і міжнародним стандартам, нормативним документам.

До складу комплексу для навчання з комп’ютером повинні входити:

• комплект вчителя;

• комплект учня;

• обладнання локальної обчислювальної мережі (ЛОМ);

• система електроживлення та захисту;

• програмне забезпечення (ПЗ);

• меблі;

• додаткове обладнання (екран колективного використання, відеокамера).

Склад комплекту вчителя та технічні характеристики:

• системний блок, у якому змонтовані: материнська плата, зовнішні запам’ятовуючі пристрої (HDD, FDD і CD-RW), контролер локальної обчислювальної мережі та аудіо пристрою (звукова карта). Розміщено: центральний процесор, запам’ятовуючий пристрій, контролери запам’ятовуючих пристроїв, пристроїв введення/виведення інформації;

• відеомонітор;

• клавіатура;

• маніпулятор «мишка»;

• активна акустична система;

• головний мікрофон;

• друкуючий пристрій (принтер);

• сканер;

• блок безперебійного живлення.

На клавіатурі повинні бути нанесені знаки українського алфавіту. Бажане нанесення символів різних алфавітів різними кольорами.

Звукова плата повинна мати вхід для мікрофона.

Принтер повинен бути лазерним і забезпечувати виведення даних на папір формату (не менше) А4.

Також допустимим є використання додаткового комп’ютера, встановленого у підсобному приміщенні, або у класі для забезпечення функцій розподілу ресурсів (каналу зв’язку, пристрою друкування тощо).

Сканер повинен бути планшетним із робочим полем А4.

Програмне забезпечення, яке постачається у складі ПК, або може бути придбане окремо, повинно відповідати архітектурі і структурі апаратного забезпечення.

Програмне забезпечення повинно бути ліцензійно чистим і мати супроводжувальні документи, виконані відповідно. Документація повинна, зокрема, містити найменування програмного продукту і номер версії, власника, дати і номера реєстрації та постачальника.

До складу програмного забезпечення можуть входити:

• системне програмне забезпечення,

• програмне забезпечення базових інформаційних технологій,

• системи програмування мовами високого рівня,

• програмне забезпечення навчально-виховного призначення.

Програмне забезпечення навчально-виховного призначення повинно мати відповідний гриф Міністерства освіти і науки України та сертифікати відповідності.

До складу системного програмного забезпечення можуть входити:

• операційна система, яка повинна забезпечувати багатозадачність, роботу у мережах ЕОМ, у тому числі підтримку роботи локальної мережі, стійкість до помилкових дій некваліфікованих користувачів;

• сукупність системних утиліт, які повинні забезпечувати адміністрування ЛОМ, функції обмеження доступу до ресурсів та їх розподілу;

• система доступу до глобальної інформаційної мережі з одночасним протоколюванням і фільтруванням такого доступу та забезпеченням роботи сервера ЛОМ.

Програмне забезпечення базових інформаційних технологій може включати:

• Текстові редактори загального призначення для використання у навчально-виховному процесі та для створення і тиражування дидактичних матеріалів.

Прикладом текстового редактора може стати Word

• Програмне забезпечення, призначене для створення і опрацювання електронних таблиць, для використання у навчальному процесі та при створенні і тиражуванні дидактичних матеріалів.

Наприклад, Excel.

• Системи управління базами даних для використання у навчальному процесі та для забезпечення управління навчально-виховним процесом;

• системи для створення електронних презентацій для використання у навчальному процесі та для створення дидактичних матеріалів;

• системи для оптичного розпізнавання друкованого тексту та введення його в комп’ютер для підготовки документів (тиражування);

• системи для підтримки телекомунікаційних технологій: електронної пошти, роботи з факсимільними повідомленнями (документами).

Організація роботи з використанням комп’ютера повинна забезпечувати повноцінну реалізацію педагогічних цілей його створення, сприяти удосконаленню й інтенсифікації навчально-виховного процесу, підвищенню рівня навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу.

Розділ 2. Конспекти уроків із використанням комп’ютерних дидактичних засобів

Урок 1.

Тема. Лічба предметів. Поняття "лівий – правий", "верхній – нижній", "довгий – короткий", "однакової довжини".

Мета. Ознайомити дітей із предметом математика, підручником, зошитом. Уточнити значення понять "лівий – правий", "верхній – нижній", "довгий – короткий", "однакової довжини".

Характеристики

Список файлов курсовой работы