113176 (616738), страница 4
Текст из файла (страница 4)
Особливо велика роль учнівського колективу у формуванні громадянської самосвідомості в очах однолітків та дорослих. У своїй діяльності він шукає сприятливе середовище для самоствердження себе як особистості. У колективі учнів він чи знаходить суспільне визнання своїх наявних чи уявних гідностей, або засудження товаришами своїх дій, вчиться відстоювати свою думку, свою життєву позицію. Тому колектив учнів є тим середовищем, в якому може відбутися самоствердження особистості учня, а в силу цього – могутнім засобом його індивідуального розвитку.
Для згуртування учнівського колективу дуже важливо спільне переживання хлопців під час предметних олімпіад, спортивних змагань, підготовки і проведення зборів, вечорів. Колективні емоційні переживання, які супроводжують різноманітну громадську діяльність учнів, сприяють формуванню колективу, зближують між собою учнів, навчають їх відчувати біль і радість іншого.
Учнівський колектив є потужним чинником впливу на окремих мало-дисциплінованих учнів, допомагає в проведенні заходів виховного характеру, в організації громадської роботи, допомоги відсталим учням і т. п.
У цьому випадку зазвичай мається на увазі більш-менш дружний організований досвідченим вихователем колектив, і ця згуртованість розглядається як важливий виховний фактор. Але такого типу колектив учнів ще не є виховним колективом. Виховний колектив, по Макаренко, – це наукова установа вихованого процесу. Чи не звичайний колектив, який ми звикли уявляти собі, нехай навіть найкращий, самий організований і піднесений, що склався в ході життєвої діяльної тієї чи іншої об’єднаної групи людей, а спеціально з педагогічними цілями науково організований виховний колектив.
Фактори, що впливають на формування учнівського колективу
Перший, самий вагомий чинник, – це професіоналізм самого майстра ПЗ, його навички спілкування з учнями та їх виховання. Завдання майстра ПО полягає не тільки в тому, щоб прищепити навички професійної діяльності учням, але і виховати в них суспільно корисні якості. Тому майстер зобов’язаний вивчити кожного учня, його стосунки в сім’ї, здатність взаємодії з колективом. Багато чого залежить від стилю управління керівника. Так як в групі учнів зустрічаються найрізноманітніші характери, особистості з індивідуальними якостями, майстер повинен вміло поєднувати типи управління, в залежності від того, з ким саме він працює.
Другий, важливий чинник, що впливає на формування учнівського колективу, є взаємовідносини в самій групі. Для згуртування учнівського колективу дуже важливо спільне переживання під час проведення олімпіад, спортивних змагань і т.д. Всі види спільної діяльності учнів повинні носити колективний характер, тому що це дозволяє формувати колективістичні принципи, зміцнювати і розвивати дух дружньої підтримки, взаємодопомоги.
Актив групи, запропонований майстром і узгоджений з групою, – вагомий чинник, що впливає на формування учнівського колективу.
Також важливу роль у формуванні учнівського колективу грають громадські організації. В першому дні навчання майстер залучити всіх учнів до профспілки і налагодити профспілкову роботу.
3.4 Роль майстра ПЗ в процесі формування учнівського колективу
Першочергова задача майстра і активу групи – створення здорової громадської думки в колективі, щоб самі учні могли правильно реагувати на будь-яку провину свого товариша. Жодне питання в групі не повинно вирішуватися без участі активу.
Велику увагу майстер повинен приділяти учнівської профспілкової організації в групі. У перший місяць навчання необхідно провести групове збори, на якому роз'яснити учням значення професійних спілок. У перші дні навчання треба постаратися залучити всіх учнів до профспілки і налагодити в групі профспілкової роботи.
В умовах науково-технічного прогресу, що додає праці новий характер, необхідно, щоб сучасний робітник був підготовлений до нього, мав професійної допомоги, навчально-технічну освіту, володів глибокими знаннями з професії і уміннями у виробничій діяльності. У вирішенні цього завдання провідне місце належить майстрам профтехучилищ – головним наставникам робочої зміни. Вони покликані передати юнакам та дівчатам свої знання та досвід, ідейну переконаність, виховати активну життєву позицію, сформувати особистість зростаючого громадянина України, прищепити високі морально-етичні якості.
Очима свого першого наставника дивляться його вихованці на обрану професію, по його справах вчаться поважати її.
У середніх профтехучилищах майстер одночасно як організатор, вихователь, спеціаліст (інженерно-педагогічний працівник) і керівник первинної ланки – учнівської групи. Діючи як фахівець високої кваліфікації, що знає свою справу, майстер навчає тому, що сам уміє добре і доброякісно робити, передаючи учням свої знання і вміння.
Успішна робота майстра багато в чому залежить від його професійних і психолого-педагогічних знань, володіння методикою навчання і виховання, здатності до постійного вдосконалення, його особистісних якостей.
Майстер багато в чому вирішує питання створення працездатного і згуртованого учнівського колективу, що характеризується здоровим психологічним кліматом, високим моральним рівнем колективістичне суспільними відносинами.
У спілкуванні з учнями майстер виробляє свій педагогічний такт, сутність якого полягає у встановленні відносин, що сприяють розвитку особистості вихованця і приводять в рух кращі сторони його розуму і характеру. І в цьому полягає одна з найважчих завдань педагогічної майстерності.
Майстру належить вирішальна роль у вихованні в учнів любові до професії. Саме він повинен розкрити найкращі риси професії так, щоб учні захопилися нею, тоді буде хороший результат і в навчанні, і у вихованні. Важливо, щоб майстер бачив найменші досягнення вихованця, знав, у чому він відчуває труднощі, міг визначити, який результат праці для учня буде радісною подією, вчасно допоміг йому закріпити і розвинути цей успіх.
Як показує досвід, майстру завжди потрібно пам’ятати, що у кожного учня свої, тільки йому властиві здібності і можливості, а від них і залежить успіх навчання. Наприклад, один учень за якийсь час зробив 5 деталей, а інший за той же самий час – 10. У того і в іншого учня – це особисті досягнення, і майстру дуже важливо це враховувати, оцінюючи роботу кожного відповідно до його можливостей, особливо на перших порах.
Якщо учень любить свою професію, майстру порівняно легко виховати у нього почуття відповідальності, високу організованість і свідому трудову дисципліну, прагнення до знань і постійного вдосконалення.
3.5 Рекомендації щодо підвищення ефективності формування учених-чеського колективу
Важливою умовою підвищення ефективності виховної роботи в групі є регулярне ведення майстром педагогічного щоденника.
Планування, облік, критичний аналіз вдалих і невдалих виховательських заходів дає можливість майстру накопичити педагогічний досвід, виробити певну систему у вихованні учнів. Щоденник, як дзеркало, відображає життя колективу групи в цілому і кожного учня окремо протягом усього періоду навчання в училищі.
З метою правильного формування взаємин складу органу колективу повинен обиратися самими учнями, у противному випадку учні сприймають його як орган адміністрації навчального закладу. Вибраний орган колективу з перших днів свого існування повинен активно діяти.
Вирішальну роль в організації учнівського колективу мають відігравати громадські організації. З перших днів навчання треба постаратися залучити всіх учнів у профспілкову роботу. Групова профспілкова організація має очолити змагання, стежити за охороною праці, технікою безпеки, організувати допомогу відсталим, дбати про побут учня.
Важливе місце в навчальній групі повинна зайняти спортивна група. Фізична культура і спорт необхідні для всебічного виховання молодої людини. Майстру не обов’язково бути спортсменом, щоб допомогти учням налагодити спортивну роботу в групі. Будь-який майстер може підготувати своїх учнів до участі в спартакіаді, мобілізувати на активну боротьбу за спортивну честь свого колективу. Майстер повинен пам’ятати, що регулярні заняття фізкультурою і спортом потрібні не стільки для дозвілля учнів, скільки для зміцнення здоров’я, закалювання, згуртування учнівського колективу, виховання дружби і товариства.
Для більшого підвищення ефективності формування учнівського колективу майстру ПЗ необхідно постійне спілкування з учнями, що вимагає від нього великого такту, чуйності і справедливості у поєднанні з високою вимогливістю, оптимізмом, самовладанням і твердістю в реалізації рішень. Майстра необхідно багато часу приділяти організаційній роботі поза училища, учнів більше організованих і здатних прикріпити на допомогу відсталим.
Майстра слід постійно удосконалювати свої професійні якості.
У вирішенні будь-яких питань майстер повинен спиратися на учнівський колектив. Але найголовнішим є атмосфера доброзичливості, яка сприяє розкриттю особистості учнів і формування індивідуальності. Все це дає можливість створити міцний і стійкий колектив. У результаті майстер почуває себе в колективі потрібною а необхідною людиною.
3.6 Методичні рекомендації майстру ПО з оптимізації процесу формування учнівського колективу
Бути хорошим майстром-вихователем – це, значить, побудувати своє життя так, щоб воно стала прикладом для хлопців, першою і основною школою морального сприйняття.
Майстер повинен дбайливо ставитися до того, що хвилює молодь, не засмучуватися, а радіти, коли діти задають питання, і не відбуватися загальними фразами, а зацікавлено, аргументовано пояснювати. На одні запитання відповідати вичерпно, а на інші – ескізно. При цьому рекомендувати літературу для самостійно знайомства з проблемою. На наступному занятті розмова продовжується на іншій глибині, з великим розумінням.
Майстру ПЗ необхідно підвищувати рівень дружніх і альтруїстичних відношень в групі. Необхідно правильно розподілити громадські доручення в залежно від характеру та здібностей учнів, провести групове збори, на якому роз’яснити, що, виконуючи будь-яку роботу, вони роблять внесок у поліпшення навчального процесу.
Висновок
В процесі виконання курсової роботи нами була досягнута поставлена мета і досягнуті наступні задачі:
– виявлено роль і місце учбової дисципліни «Операційні системи» в учбових документах при підготовці фахівців в ПТНЗ;
– визначено міжпредметні зв'язки (виявили, які дисципліни і теми з них забезпечують вивчення теми: «Робота з дисками та каталогами в Norton Commander»; виявили, які дисципліни і теми з них забезпечує дана тема);
– складено поурочно-тематичний план вивчення теми: «Робота з дисками та каталогами в Norton Commander»;
– розроблено комплексно-методичне забезпечення для вибраної теми;
– виконано аналіз учбово-матеріальної бази, яка повинна бути використана для вивчення теми: «Робота з дисками та каталогами в Norton Commander»;
– розроблено порядок організації і методику теми: «Робота з дисками та каталогами в Norton Commander»;
– розглянуто форми організації педагогічного процесу;
– визначено основні види і характеристики форм організації педагогічного процесу.
Список використаних джерел
1. «Дидактичні основи професійної освіти». Методичні рекомендації до виконання курсової роботи» / Упорядники Н.В. Карчевська, Т.Є. Фіногєєва. – Стаханов: ГФУ ІПА, 2008. – 40 с.
2. Васильєв І.Б. Професійна педагогіка: конспект лекцій для студентів інженерно-педагогічних спеціальностей. 3-є вид., перепрац. – Харків, 2003. – 151 с.
3. Маргулис Е.Д. Коллективная деятельность учащихся. – К.: Высшая школа, 1990.
4. Сухомлинский В.А. Как воспитать настоящего человека. – Киев, 1978.
5. Михайловский В.А. Педагогика высшей школы: Учебное пособие, – Харьков: ХГУ, 1991.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
