113000 (616673), страница 3
Текст из файла (страница 3)
визначеннями;
в) оволодіння вміннями й навичками постановки й рішення
інтелектуальних проблем і завдань, спростування,
відстоювання своєї точки зору.
Крім того, у ході семінарського заняття викладач вирішує й такі завдання, як:
• повторення й закріплення знань;
• контроль;
• педагогічне спілкування. [15, 149–151]
2.3 Лабораторні роботи
Лабораторні заняття інтегрують теоретико-методологічні знання й практичні вміння й навички студентів у єдиному процесі діяльності учбово-дослідницького характеру. Експеримент у його сучасній формі грає все більшу роль у підготовці інженерів, які повинні мати навички дослідницької роботи з перших кроків своєї професійної діяльності. «Лабораторія» походить від латинського слова «labor» – праця, робота, труднощі. Його зміст із далеких часів пов'язаний із застосуванням розумових і фізичних зусиль для вирішення виниклих наукових і життєвих завдань.
Лабораторні роботи мають яскраво виражену специфіку залежно від навчальної спеціальності. Тому в кожному конкретному випадку доречні приватні методичні рекомендації. Із загально-педагогічних рекомендацій відзначимо наступні.
Спільна групова діяльність – одна з найефективніших форм. Її конкретна орієнтація залежить від зусиль викладача. Важливо так ставити практичні завдання, щоб вони вели студентів до подальшої поглибленої самостійної роботи, активізували їхню розумову діяльність, озброювали методами практичної роботи.
Найважливішою стороною будь-якої форми практичних занять є вправи. Основа у вправі – приклад, який розбирається з позицій теорії, розвитих у лекції. Як правило, основна увага приділяється формуванню конкретних умінь, навичок, що й визначає зміст діяльності студентів – рішення завдань, графічні роботи, уточнення категорій і понять науки, що є передумовою правильного мислення й мови. Проводячи вправи зі студентами, варто спеціально звертати увагу на формування здатності до осмислення й розуміння.
Досвід показує, що в переважній більшості випадків ані в школі, ані в інституті не навчають цілеспрямованій логіці міркувань на матеріалі окремих предметів, не вчать правилам і логічним вимогам визначення понять. У результаті розуміння визначення, уміння його самостійно сформулювати підмінюється буквальним запам'ятовуванням готового формулювання. [15, 156–157]
Колоквіум
Слово «колоквіум» походить від латинського «collocvium» – розмова, бесіда. Це одна з форм навчальних занять, бесіди викладача з учнями для з'ясування знань. Колоквіум виконує контрольно-навчальну функцію. Він особливо доречний, коли предмет читається у 2–3 семестрі, а підсумковий контроль один. Його можна призначати замість семінару на підсумковому практичному занятті. Колоквіум дає можливість діагностики засвоєння знань, виконує організуючу функцію, активізує студентів і може бути рекомендований у викладацькій практиці як одна з найбільш діючих форм зворотного зв'язку. [15, 158–159]
3. Системний підхід до наукової організації праці студентів в умовах вищих навчальних закладів
Підвищення ролі людського фактора в різних сферах життя й діяльності суспільства обумовлює ускладнення вимог, пропонованих до рівня професіоналізму випускників вищої школи. Повсюдно спостерігається попит на висококваліфікованих фахівців, здатних творчо вирішувати складні завдання, прогнозувати й моделювати результати власної професійної діяльності, шукати шляхи й засоби самовираження й самоствердження в умовах практичної, самостійної роботи. Багато з розроблювачів проблеми, яка цікавить нас, відзначають низький рівень готовності майбутніх фахівців до творчого виконання професійних функцій, нестандартному рішенню виробничих питань. Недооцінка наукового підходу до рішення професійних завдань, не завжди належна готовність до наукової праці й володіння її методикою майбутніми педагогами дозволяє дійти висновку про те, що в підготовці професійних кадрів усе ще не повністю використовується потенціал науково-дослідної діяльності.
Орієнтація в практиці вищої школи на предметне навчання, недооцінка особистісно-орієнтованої освіти багато в чому знижує результативність наукової праці, що нерідко не працює на формування.
Всі складники учбово-дослідницької й науково-дослідної роботи студентів являють собою складний і взаємозалежний процес, результативність якого визначається системним підходом до його організації.
Під системним підходом ми будемо розуміти таку організацію праці, при якій всі її компоненти перебувають у взаємозумовленості, постійній рефлексії й корекції результатів, створенні умов, що забезпечують досягнення її результативності, формування якостей особистості майбутнього фахівця, що дозволяють йому нестандартно вирішувати професійні завдання, володіти інноваційними технологіями й методикою наукової діяльності.
Системний підхід передбачає визначення цілей і завдань праці студентів, створення концепції (основних напрямків, стратегії їхньої реалізації, програми й методики) підготовки майбутніх фахівців до науково-дослідної діяльності; визначення структурних компонентів цієї системи; встановлення характеру взаємозв'язку між ними; виявлення рівнів і критеріїв оцінки результативності наукової праці; вибір форм, методів, засобів реалізації наміченої програми; прийомів рефлексуючої, що діагностуючої, корегуючої діяльності студентів в області наукового пошуку, самостійної або практичної роботи. [21, 170]
Здійснення системного підходу носить поетапний характер. В організації й проведенні, наприклад, наукової праці зі студентами велике значення надається мотиваційному, діагностичному, проективному, діяльному, рефлексивному й корекційному етапам. Реалізація системного підходу припускає поетапне рішення завдань: вироблення концептуальних положень, створення матеріальної й науково-методичної бази; розробка графіка наукової праці у відповідності зі специфікою факультету й границями навчального процесу; забезпечення грамотним науковим керівництвом студентів; включення їх в учбово-дослідницьку й науково-дослідну діяльність із урахуванням рівня їхньої підготовленості й досвіду наукової праці.
Наукова праця, як важлива ланка підготовки конкурентоспроможного фахівця, повинна займати провідне місце в умовах вищої освіти. Завдання вищої школи полягає в тому, щоб скоротити період адаптації студентів до учбово-дослідницької й наукової праці. Рішення цього завдання можливо в тому випадку, якщо з перших днів перебування у вищій школі студент буде брати активну участь у різноманітних формах наукової праці, проведених кафедрами, факультетами.
Успішність і результативність праці студента в першу чергу визначається створенням органів керування, студентського активу, що покликаний визначити мету, завдання, основні напрямки наукової діяльності, завдання, форми, методи й засоби їхньої реалізації.
У практиці деяких університетів таким органом виступає науково-методична рада (НМР), до складу якої входять по одному представнику від студентів і викладачів від кожного факультету. У свою чергу на кожному факультеті створена рада, що поєднує в собі представників від кожного курсу для наукової організації й координації праці з урахуванням специфіки курсу, рівня підготовки й досвіду наукової праці студентів. НМР засідає один раз на місяць по заздалегідь складеному плану, який складається наприкінці травня кожного навчального року. [21, 173]
Науково-методична рада визначає зміст роботи по роках навчання й по напрямках роботи. Головна її ціль: забезпечення умов для формування особистості майбутнього фахівця, здатного й готового до науково-дослідної діяльності. Науково-методична рада координує наукову працю факультетів, курсів, планує загально-університетські заходи, спрямовані на формування позитивної мотивації й позитивного відношення студентів до наукової праці.
Студентський актив свої зусилля зосереджує на загально-університетських заходах, покликаних переконати студентів у можливостях наукової праці, у їхньому професійному збагаченні, підвищенні рівня їхнього професіоналізму й конкурентоспроможності.
Останнім часом великий інтерес у студентів, аспірантів і викладачів мають творчі ігри – Брейн-ринги.
Брейн-Ринги проводяться щорічно (кінець листопада – початок грудня). Команди складаються зі студентів різних факультетів, аспірантів і викладачів. Їх ціль: широка пропаганда знань, компетентності, інтелектуальної культури, уміння користуватися знанням як засобом творчої адаптації. Беручи участь у них, студенти переконуються в тому, що без знань, широкого наукового кругозору, інформаційної культури й оволодіння методикою наукової праці не можна стати сьогодні професіоналом, конкурентоспроможним фахівцем. У здоровій конкурентній боротьбі майбутні фахівці вчаться формулювати свої ідеї, відстоювати їх перед великою аудиторією, доказово й у нестандартній формі показувати їхню перевагу перед представниками конкуруючих сторін і обґрунтовувати способи рішення наукових проблем.
У практиці роботи НМР по керуванню й наукової організації праці студентів використовуються різноманітні форми. Причому вони диференціюються з урахуванням змісту роботи, специфіки факультету, курсу навчання, рівня підготовленості й досвіду науково-дослідної діяльності студентів. Велике значення надається проведенню вузівських предметних олімпіад і конкурсів. Їх ціль: перевірити рівень знань і здатності вирішувати нестандартні завдання професійної спрямованості. Конкурси на кращу наукову працю проводяться в різноманітних формах вираження наукового результату: реферат, наукова стаття, макети, плакати, комп'ютерні програми, творчі роботи.
Для об'єктивної оцінки результатів конкурсних робіт з фахівців предметних кафедр створюються комісії експертів по таких напрямках: літературно-мовознавчі, природно-математичні, художньо-графічні, психолого-педагогічні. Конкурсні роботи, що зайняли призові місця рекомендуються на підсумкову науково-практичну студентську наукову конференцію, що проводиться щорічно у квітні. Кращі роботи публікуються в збірнику студентських робіт.
Широке визнання одержали наукові семінари, якими керують провідні спеціалісти, доктори наук, професори. На різних кафедрах університетів доцільно створювати семінари молодих дослідників. У ньому беруть участь аспіранти й студенти. Ціль семінару складається в оволодінні методикою й технологією наукового дослідження, придбання навичок спілкування й комунікативної культури. На засіданнях семінару студенти й аспіранти по черзі виступають із доповідями, разом з керівником семінару активно обговорюють підходи, методики, технології рішення наукових проблем, які їх цікавлять, перші наукові результати й теоретичні узагальнення. Молоді дослідники вчаться працювати з науковою літературою, становити методику дослідження, аналізувати зібрані дані, робити висновки, оцінювати знахідки й рішення інших дослідників. Семінари виступають гарною школою підготовки аспірантів і студентів до науково-дослідної роботи.
Зібрані матеріали в ході вивчення й аналізу наукової літератури по вибраній проблемі, відпрацьовування методики й технології дослідження створюють основу для участі студентів у наукових конференціях. Підготовка до участі в цих конференціях служить гарною школою наукової праці студентів. Майбутні вчителі здобувають уміння підготувати наукову доповідь, оформити зібрані факти, доповісти й захистити свої наукові погляди. У ході конференцій студенти опановують умінням слухати інших, культурою постановки питання й відповіді на нього, доказовості викладу власних думок, умінням оцінити новизну й практичну значимість наукової інформації.
Розширення географії учасників міжнародних і всеукраїнських наукових студентських конференцій підвищують значимість наукової праці в очах студентів. Тематика конференцій визначається на основі опитувань студентів, вивчення їхніх наукових інтересів, які систематично проводяться студентським активом факультетів і узагальнюються НМР.
Комплексний підхід до наукової організації праці передбачає систематичну роботу з розвитку творчих здатностей студентів, озброєнню їхньою методикою наукового дослідження, підвищення їхньої розумової культури. Рішення цих завдань здійснюється в процесі оволодіння педагогічних дисциплін: наукові основи пізнавальної діяльності, педагогіка, методика виховної роботи, історія педагогіки, а також під час позааудиторської роботи: кружки, проблемні групи, наукові лабораторії, самостійна пошукова й дослідно-експериментальна діяльність.
Процес підготовки студентів до наукової праці буде результативним, якщо майбутні фахівці будуть залучені в різноманітні форми науково-дослідної діяльності. Із цією метою на кафедрах доцільно створювати наукові лабораторії, які розглядаються як база проведення учбово-дослідницької й науково-дослідної роботи студентів, перевірки ефективності розроблених програм, методик, підходів до рішення досліджуваних проблем. Становлення творчої особистості майбутнього фахівця буде проходити успішно, якщо мотивувати пізнавальну й наукову діяльність студентів; створювати творчі групи з урахуванням наукових інтересів, здатностей, можливостей і досвіду наукової праці студентів; забезпечити науково-дослідну базу; озброювати їхньою методикою наукової праці; створювати ситуації успіху при впровадженні в практику наукових результатів; заохочувати творчу діяльність і самостійність дослідників при рішенні наукових проблем. [11, 6–8]
3.1 Організація самостійної роботи студентів
Самостійна робота студентів поряд з аудиторною представляє одну з форм навчального процесу і є істотною його частиною. Для її успішного виконання необхідні планування й контроль із боку викладачів, а також планування обсягу самостійної роботи в навчальних планах спеціальностей профілюючими кафедрами, навчальною частиною, методичними службами навчального закладу.
Самостійна робота студентів призначена не тільки для оволодіння кожною дисципліною, але й для формування навичок самостійної роботи взагалі, у навчальній, науковій, професійній діяльності, здатності приймати на себе відповідальність, самостійно вирішити проблему, знаходити конструктивні рішення, вихід із кризової ситуації й т.д. Значимість самостійної роботи студентів виходить далеко за рамки окремого предмета, у зв'язку із чим випускаючі кафедри повинні розробляти стратегію формування системи вмінь і навичок самостійної роботи. При цьому варто виходити з рівня самостійності абітурієнтів і вимог до рівня самостійності випускників для того, щоб за період навчання шуканий рівень був досягнутий. [14, 10–13]
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
