112600 (616547), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

3.2. Технології кооперативного навчання

1. Карусель

Це варіант кооперативного навчання, при якому одночасно залучаються в роботу всі учасники навчального процесу. При цьому відбувається активне спілкування та обговорення проблеми між усіма учнями класу. Цю технологію варто застосовувати для:

• Збирання інформації з будь-якої теми;

• Інтенсивної перевірки обсягу та глибини знань;

• Розвитку вміння аргументувати свою позицію.

Клас об’єднується у кілька бригад (залежить від кількості проблем, що будуть вирішуватися).

Кожна з них обирає бригадира, який відповідає за збір інформації. Групи отримують завдання, обговорюють його та занотовують на аркуші паперу основні тези (до 3 хв.). Після запису інформації аркуші передаються за годинниковою стрілкою від однієї групи до іншої. Кожна команда знайомиться із записаними фактами та при необхідності доповнює своїми. Коли „карусель” робить один оберт, бригада узагальнює матеріали та звітує з певної проблеми.

Наприклад.

Для рефлексії знань з теми „Походження еукаріотичного типу організації, багатоклітинності. Еволюція еукаріот. Життя в протерозойську еру” (Загальна біологія, 11-й клас) використовується метод „Карусель”.

І бригада – реєструє факти, які підтверджують або спростовують гіпотезу Л. Маргуліс.

ІІ бригада – реєструє факти, які підтверджують або спростовують гіпотезу Е. Геккеля.

ІІІ бригада – реєструє факти, які підтверджують або спростовують гіпотезу І. Мечникова.

2. Діалог

Для виконання творчого завдання діти об’єднуються у групи (до 5 учнів), а результати своєї діяльності оформляють у вигляді схем, таблиць, на основі яких потім звітують, захищаючи свої погляди. Мета вправи – сформувати спільні погляди на певні проблеми. Узагальнені висновки учні занотовують.

Наприклад, під час вивчення теми „Взаємозв’язки організмів в екосистемах” (Загальна біологія 11-й клас) для осмислення об’єктивних зв’язків і взаємозалежності у вивченому матеріалі учням пропонується виконати завдання.

1-ша група. Відомо, що джмелі запилюють конюшину. Вони живуть у нірках під землею. Який зв’язок існує між конюшиною, джмелем та мишею?

2-га група. Відомо що восьминоги живляться раками-самітниками. Досить часто на черепашках, де оселилися раки, живуть актинії. Який взаємозв’язок існує між цими організмами?

3-тя група. Взимку миші та зайці об`їдають кору молодих плодових дерев. Які взаємозв’язки властиві цим організмам?

4-та група. Карасі є травоїдними тваринами, щуки – хижаками. Який існує взаємозв’язок між водоростями, карасями та щукою?

5-та група. Коти полюють на пацюків, які можуть розносити збудника чуми. Які взаємозв’язки виникають між людиною та зазначеними тваринами?

6-та група. Велика біла чапля живиться рибою та водними безхребетними. Які взаємозв’язки виникають між корюшкою (риба), чаплею та безхребетними?

Для прискорення виконання завдання пропонується алгоритм.

Алгоритм для встановлення взаємозв’язків між організмами.

1. З`ясуйте: прямий чи непрямий вплив організми мають один на одного.

2. Визначте, який це вплив: негативний чи позитивний.

3. Встановіть характер взаємовідносин між організмами (антагоністичний, мутуалістичний, нейтральний).

4. Визначте, який тип взаємозв’язків в екосистемі між організмами (трофічний чи топічний).

3.3. Технологія опрацювання дискусійних питань

Дискусія – це широке публічне обговорення якогось спірного питання. Воно значною мірою впливає на розвиток критичного мислення, дає можливість визначити власну позицію, формує навички відстоювати свою думку, поглиблює знання з обговорюваної проблеми – і все це повністю відповідає завданням сучасної школи, використовується при обговоренні питань. Метод навчає учнів виробляти й формувати аргументи, висловлювати думки з дискусійного питання у виразній і стислій формі, переконувати інших.

До дискусії учні готуються заздалегідь: ознайомлюються з етапами, підбирають матеріал, працюють з додатковою літературою.

1. За - проти

Цей метод використовується для демонстрації різноманітних поглядів на проблему, що вивчається. Розглядаючи протилежні позиції з дискусійної проблеми, учні ознайомлюються з альтернативними поглядами, на практиці навчаються захищати свою власну позицію, вислуховують інших.

Наприклад, для усвідомлення змісту теми „Поява людини, її роль у біосфері” (Загальна біологія 11-й клас) пропонуємо використати дискусію „За – проти”

Учні з питанням еволюції людини ознайомилися під час вивчення курсу „Біологія людини” (9-й клас), тому ця тема не є новою і вони мають запас знань. Перед класом ставиться дискусійна проблема: людина виникла від людиноподібних мавп в антропогенний період історії Землі. Ті, хто дає стверджувальну відповідь, переходить до столу з табличкою „За”, заперечують – до столу з табличкою „Проти”. Учитель по черзі переходить від однієї групи до іншої і пропонує їм відстояти свою думку. Права захищати свої погляди має лише той учень, якому надається „мікрофон”.

Одинадцятикласники мають свої певні переконання і відстоюють їх. Захисники запропонованої гіпотези в своїх виступах наводили такі аргументи:

• Викопні рештки примітивних істот з родини людей (Гомініди) знайдено в Східній Африці, їхній вік – 4 – 5 млн. років;

• Викопні відбитки стоп австралопітеків віком 3,8 млн. років доводять, що на той час ходіння на двох ногах звільнило руки предка людини;

• Сучасна людина, або кроманьйонець, широко представлений викопними залишками, знайдених у таких віддалених одне від одного місцях, як острів Борнео та Європа.

Учні, що заперечували цю гіпотезу, пропонували різні версії, серед яких були:

• Теологічні догми щодо походження людини, які висвітлюються в різних світових релігіях;

• Теорія щодо космічного походження людини;

• Гіпотеза Яна Ліндеберга про походження людини від вторинноводних приматів;

• Гіпотеза Джеймса Уейнскі , який стверджує, що всі народи світу походять від однієї маленької групи доісторичних африканців, пов’язаних між собою кровними узами.

1. Гра як інтерактивний метод навчання

Гра... Вона входить у життя дитини з раннього віку. Граючись, діти глибше пізнають життя, набувають різних навичок і вмінь. Недарма ж гру називають „восьмим чудом світу”.

„Казка, гра, фантазія – життєдайне джерело дитячого мислення, благородних почуттів та прагнень”, - писав В. Сухомлинський. Активізація пізнавальної активності та розвиток інтелектуального мислення – це ті проблеми, які вирішуються в процесі ігромистецтва, колективної радісної дії вчителя і учнів, у стані емоційної піднесеності. Перевірка знань на уроці, яка відбувається у формі гри, не нав’язується дітям, не викликає у них неприємних відчуттів. Гра висуває до дитини моральні вимоги, виховує почуття справедливості, чесності, відповідальності перед командою, розвиває доброзичливе ставлення один до одного.

Ігри можна використовувати як на певних етапах уроку, так і на окремому занятті. Тривалість гри може біти різною – це залежить від мети, якої хоче досягнути вчитель цією грою.

1. Ланцюжок

Використовується під час вивчення різноманітності живих організмів.

Наприклад під час вивчення класу Ссавці діти по черзі називають ряд та вид тварини. Перемагає той, хто назвав тварину останнім: ряд Хижі, вид Тигр уссурійський – ряд Гризуни, вид миша хатня – ряд Китоподібні, вид Дельфін білобочка...

Також використовується велика кількість різноманітних ігор, наприклад, таких як „Морський бій”, „Біологічний хокей” та ін.

Висновок

Застосування активних та інтерактивних технологій навчання сприяє розвитку навичок критичного мислення та пізнавальних інтересів учнів.

На уроках, де використовуються ці технології, діти почувають себе впевнено, вільно висловлюють свої думки і спокійно сприймають зауваження, адже вони є активними учасниками навчального процесу.

В атмосфері довіри та взаємодопомоги легко робити відкриття, усвідомлювати важливість здобутих знань.

Саме за таких умов можливе виховання особистості, підготовленої до майбутнього, у якому необхідно розв’язувати проблеми та приймати конкретні рішення.

Мозковий штурм спонукає учнів виявляти уяву та творчість, розвиває вміння швидко аналізувати ситуацію.

Дискусія – це широке публічне обговорення якогось спільного питання.

Казка, гра, фантазія – життєдайне джерело дитячого мислення, благородних почуттів та прагнень. (В. Сухомлинський).

Додатки

ТЕМА:ОСНОВНІ ВЛАСТИВОСТІ ОРГАНІЗМІВ. КОРОТКИЙ НАРИС ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ БІОЛОГІЇ

МЕТА: розширити знання учнів про біологію як сукупність наук про живі істоти, про їх взаємозв`язки між собою та з умовами навколишнього середовища; з історією розвитку біології.

Основні поняття і терміни: біологія, вірусологія, бактеріологія, мікологія, альгологія, біологія, антологія, іхтіологія, біоінженерія, біоніка.

Обладнання: вологий препарат “Жаба” чи опудало птаха, таблиці: “Гідра”, “Мінливість та спадковість”, “Пристосування”.

СТРУКТУРА УРОКУ, ОСНОВНИЙ ЗМІСТ І МЕТОДИ РОБОТИ

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ. (Бесіда).

1. Як би ви пояснили такий вислів: “Біологія – це цілі організми, мільйони молекул. Оце наука!”

ІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

1. Біологія – комплексна наука про живу природу. (Розповідь учителя про галузі біології).

2. Біологія – наука про закономірності живої природи. (Розповідь з елементами бесіди, демонстрування вологого препарату, опудала, таблиць).

1. Симетрія – закономірне, правильне розміщення частин тіла відносно центру (радіальна симетрія) або відносно прямої лінії (двохстороння симетрія).

2. Полярність – протилежність кінцівок тіла: у тварин – передніх і задніх, у рослин – верхніх і нижніх.

3. Циклічність – повторення певних періодів життя: сезонна цікавість, добова циклічність, життєва циклічність ( період від народження до смерті). Циклічність у чергуванні ядерних фаз – диплоїдна, гаплоїдна.

4. Детернізм – визначальність, зумовлена генотипом; закономірність у результаті якої із кожної клітини утворюється певна тканина, певний орган, що відбувається під впливом генотипу і факторів навколишнього середовища.

5. Мінливість – здатність організму змінювати свої ознаки; генотипічна мінливість успадковується, фенотипічна – не успадковується.

6. Спадковість – здатність організму відтворювати собі подібних і передавати наступному поколінню свої властивості та ознаки.

7. Пристосування – відносна доцільність будови і функцій організму, що виникла в наслідок природного добору, який знищує не пристосовані організми до даних умов існування.

8. Закономірність географічного розташування центрів походження культурних рослин – виявлені М. І. Вавиловим в центрі походження культурних рослин зосереджені в тих районах земної кулі, де і сьогодні спостерігається найбільше число різновидів, сортів, мутацій цих рослин, тобто їх, генетична різноманітність.

9. Зональність – закономірне розташування на земній кулі природних зон, що відрізняються кліматом, рослинністю, ґрунтами і тваринним світом. Зони бувають широтні (географічні) та вертикальні (у горах).

10. Єдність живої речовини – жива речовина (біомаса) являє собою не розривну молекулярну – біохімічну єдність, системне ціле з характерними для кожної географічної епохи рисами. Знищення живих видів порушує природну перевагу, що веде за собою різкі зміни молекулярно-біохімічних властивостей живої речовини і не можливість існування видів у тому числі і людини.

1. Короткий нарис історії розвитку біології. (Дидактична гра “Археологи” Учні за допомогою додаткової літератури відшукують дані з приводу окремих запитань і записують їх у зошити).

Дидактична картка № 1.

а)Перші відомості про живі організми, нагромадження первісною людиною (малюнки, фрески);

б) Описовий характер біології (Гіппократ, Аристотель, Теофраст, Гален);

в) Розвиток біології в епоху відродження;

г) Розвиток біології в епоху середньовіччя;

д) ХУІІІ ст. - початок розвитку біології, зоології, анатомії та фізіології людини, як самостійних наук;

е) Відкриття основних закономірностей в біології ХІХ ст..

є) Сучасна біологія, її основні галузі: біотехнологія, генна інженерія.

ІІІ. ЗАСВОЄННЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ. (дидактична гра “Поле чудес” (аналог телегри “Поле чудес”)). Для цього вчитель вивішує на дошці табло з закритими словами-термінами, які були вивчені під час уроку, а учні їх відгадують.

ІУ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Вивчити конспект з зошита; статтю з підручника “Біологія – комплексна наука про живу природу”(Вступ). Підготувати повідомлення про біографію вчених-біологів України.

ТЕМА: ВИДАТНІ ВЧЕНІ – БІОЛОГИ УКРАЇНИ. МЕТОДИ БІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ. РІВНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИВОЇ МАТЕРІЇ

МЕТА: Ознайомити з деякими відомостями про життя і діяльність видатних учених, які працювали в галузі біології на території України. Дати поняття про рівні організації живої матерії. Розширити поняття про основні біологічні методи біології (описовий, порівняльний, експериментальний, статистичний, моделювання).

Основні поняття і терміни: порівняльно-описовий, статистичний, експериментальний методи; лабораторні експерименти; моніторинг, науковий факт, життєдіяльність; рівні життя: молекулярний, клітинний, популяційно-видовий, біосферно-біоценотичний; біогеоценоз; жива матерія, обмін речовин, ріст, розмноження, подразливість, саморегуляція.

Характеристики

Список файлов курсовой работы