112382 (616470), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Найменш ефективна взаємодія – це взаємодія мовчазної співприсутності. Діяльність групи в цьому випадку нагадує індивідуальну роботу, що лише виконується в присутності інших членів групи, а внутрішньогрупова навчальна взаємодія практично відсутня.
Більш продуктивною є взаємодія, в якій кожен член групи якийсь час індивідуально виконує певну частину спільного завдання, після чого настає активне обговорення й обмін напрацьованого з іншими членами групи.
Групова взаємодія досягне найвищого рівня, якщо з часу постановки мети групової діяльності й до її досягнення навчальні дії кожного працюючого у групі виступатимуть єдиним суб’єктом дій.
Таким чином, основні навчально-виховні цілі групової діяльності учнів полягають:
- в активізації учіння школярів;
- в забезпеченні оптимального навчання учнів у складі наповнених і переповнених класів;
- в задоволенні в урочний час потреби у спілкуванні;
- в перетворенні навчання в доступний і цікавий процес.
І все ж, не зважаючи на важливе значення групової діяльності у реальному педагогічному процесі, вона не може бути абсолютизована, а її впровадження не дає підстав до відмови від фронтальної та індивідуальної діяльності учнів. У реальному навчальному процесі всі три види навчальної діяльності школярів мають функціонувати як єдине ціле, а міра використання кожного з них визначатись:
а) дидактичною й виховною метою навчального заняття;
б) специфікою й складністю навчального матеріалу;
в) навченістю й працездатністю учнів конкретного класу;
г) організаторськими і комунікативними уміннями вчителя, його обізнаністю з методикою організації навчальної діяльності школярів.
1.2 Впровадження групової діяльності у навчальний процес та оцінка її результатів
Трактуючи впровадження як процес включення групової діяльності у навчальний процес з притаманними їй місцем та роллю в ньому, для його здійснення необхідно розв’язати такі завдання:
-
переструктурувати вивчення навчальної дисципліни таким чином, щоб вивільнився час на організацію групової діяльності;
-
передбачити різні варіанти використання групової діяльності на окремих видах навчальних занять;
-
розробити відповідне методичне забезпечення діяльності малих навчальних груп учнів.
Розв’язання першого завдання базується на нових підходах до тематичного та погодинного планування і потребує такої підготовчої роботи: аналізу змісту навчального матеріалу з конкретної теми і складання до неї переліку базових знань та умінь. Далі на підставі цього з’ясовують, який матеріал підлягає збереженню у довготривалій пам’яті учнів з метою подальшого використання під час вивчення наступних тем, а який буде вивчатись оглядово. Це допоможе при поділі навчального мете ріалу теми на окремі логічно завершені навчальні блоки [11].
Результат такого аналізу відображається у переліку базових знань та умінь до кожної з навчальних тем і є для вчителя першоосновою тематичного планування та розробки поурочних планів-конспектів.
Учням такий перелік дозволяє відразу побачити обсяг та складність матеріалу, що підлягає вивченню, а консультанти зможуть ще до початку групової роботи активізувати свої знання та уміння, а у разі потреби самостійно доопрацювати матеріал чи звернутись до вчителя за додатковим поясненням.
Наявність такого переліку розширює можливості використання групової діяльності в позаурочний час , оскільки, скориставшись ним, консультант може провести перевірку засвоєння теоретичного матеріалу чи виконання тренувальних вправ у зручний для учнів позаурочний час.
Для викладацької діяльності вчителя перелік базових знань та умінь слугує основою проведення тематичного планування, оскільки дозволяє відповідно з принципом укрупнення дидактичних одиниць об’єднувати новий матеріал кількох уроків в один логічно завершений блок.
До складу одного блоку включають взаємопов’язані питання, що й забезпечує цілісність блоку.
І все ж, щоб сформувати групову навчальну діяльність, потрібно вдаватись до її організації систематично, а не епізодично. Попередньо проведений аналіз педагогічної теорії і шкільної практики дає підстави для висновку, що не менше 25% передбачених програмою навчальних годин потрібно використовувати на проведення занять з груповою діяльністю [8].
Перспективою у плані впровадження у навчальний процес групової діяльності учнів є лекційно0семінарська система навчання з властивими їй видами: урок розбору нового матеріалу, семінар, практичне заняття, урок захисту творчих завдань, залік.
Наступним кроком підготовки до впровадження групової діяльності у навчальний процес ми розглядаємо створення системи завдань для групового виконання з дотриманням конкретних вимог, а саме:
-
обсяг завдань має бути таким, що дозволяє за час, відведений на групову роботу, здійснити закріплення й перевірку необхідного мінімуму знань;
-
рівень складності завдань має відповідати навчальним можливостям учнів на конкретному етапі процесу засвоєння знань;
-
до складання завдань необхідно підходити диференційовано, враховуючи складність матеріалу, етап розвитку групової діяльності, її характер і міру допомоги учням;
-
до кожного заняття необхідно підготувати достатню для досягнення дидактичної мети групової діяльності кількість усних запитань, тренувальних письмових вправ, завдань для індивідуального контролю.
Свідченням ефективності впровадження групової навчальної діяльності є результати навчання, виховання і розвитку учнів. Концепцією передбачається, що в оцінці результатів групової роботи обов’язково беруть участь її виконавці – учні, а також її організатори – вчителі. Це положення обґрунтовується тим, що діяльність у складі малих груп, на відміну від фронтальної чи індивідуальної, має великі можливості для порівняння й перевірки результатів навчання, а постійний контроль з боку консультанта виступає впливовим фактором спонукання до активної діяльності у групі
Оскільки результат навчальної діяльності незалежно від того, фронтально, індивідуально чи в групі він досягався, відображає індивідуальні навчальні успіхи кожного школяра, оцінювання має бути комплексним і включати якісні та кількісні характеристики. До того ж оцінна функція за умов групового навчання покладається на вчителя, консультантів і співвиконавців групової діяльності [15].
Зупинимось на розгляді критеріїв і шкал оцінювання, які можуть бути використані учнями для оцінки спільної навчальної праці в групі. Вони можуть бути різноманітні і вибір їх повинен обґрунтовуватись вчителем. Так, консультанти можуть оцінювати результати групової діяльності членів своєї групи за десятибальною шкалою, за загальноприйнятою в школі чотирибальною: "відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно" чи застосувати знакове оцінювання "плюс" та "мінус". Для першого варіанту існує шкала переводу балів у шкільну оцінку, а тому до відома учнів доводять таку інформацію:
а) кожна правильна й повна відповідь оцінюється в 10 балами;
б) зазначають, скільки балів знімається при допущенні неістотної, а скільки – істотної помилки;
в) вказують, яким балом оцінюється правильне доповнення чи виправлення поміченої помилки.
Впровадження групової навчальної діяльності не може не позначитись на загальному стані вивчення навчального предмета, а також зміни, що відбуваються в учінні школярів та структурі навчального процесу і виявляються в ході спостережень та опитувань, слугуватимуть для вчителя інформацією про те, чи варто продовжувати далі формування групової навчальної діяльності учнів у окремо взятому класі та до яких змін треба вдаватись з метою поліпшення цього процесу.
Серед ключових положень концепції виділяється положення про організаторську і керівну функцію вчителя. Впровадження групової навчальної діяльності ні яким чином не зменшує і не принижує його викладацької діяльності. Адже навчання учнів у складі малих груп від початку й до кінця планується, прогнозується і здійснюється під керівництвом вчителя та за його активною участю. Навпаки, передбачається, що впроваджуючи діяльність малих груп у навчальний процес шкіл, вчителі будуть удосконалювати свою педагогічну майстерність.
Посилиться гностична діяльність учителя, оскільки зросте увага до вивчення індивідуальних особливостей школярів, пізнавальних інтересів і рівня навченості [21].
Збагатиться конструктивний компонент викладацької діяльності вчителя, оскільки йому доведеться займатись визначенням обсягу навчального матеріалу, що підлягає засвоєнню в процесі групової роботи, здійснювати тематичне планування і розробляти плани-конспекти занять за вдосконаленою ідеями групового навчання методикою.
Вдосконалюватиметься організаторська функція вчителя, адже йому доведеться налагоджувати роботу в групах, регулювати взаємостосунки, допомагати продуктивному функціонуванню груп.
Таким чином, для впровадження групової діяльності вчителеві потрібно знати сутність його виду навчальної діяльності, методику організації й технологію здійснення групової роботи учнів, а також мати бажання доповнити особистий методичний арсенал новим для учнів видом діяльності. З впровадження групової навчальної діяльності у навчальний процес всі педагогічні функції вчителя набудуть особливого звучання.
РОЗДІЛ 2. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ ТА МЕТОДИКА ЇХ ПРОВЕДЕННЯ В УМОВАХ ГРУПОВОГО НАВЧАННЯ УЧНІВ
2.1 Тематичне планування теми "Метали"
Тема "Метали" вивчається в 9 класі в середині другого семестру навчального року, на вивчення теми передбачено програмою 22 години. Тематичне планування представлено в табл. 2.1.
Таблиця 2.1. Тематичне планування теми "Метали" в 9 класі
| № п/п | Тема уроку | Навчальні цілі | Основні поняття | Демонстрації лабораторні та практичні роботи | Міжпредметні зв`язки | Наочність | |||||
| 45 | Місце металічних елементів у періодичній системі елементів Д. І Менделєєва та особливості будови їх "томів. Металічний зв'язок. Фізичні та хімічні властивості металів: взаємодія з киснем, галогенами, сіркою, відношення до води, кислот і солей | На основі відомостей про метали як прості речовини, їх характеристики за місцем у періодичній системі та будови атомів розширити та поглибити знання про метали; розглянути особливості металічного зв'язку та пов'язаних з ним фізичних і хімічних властивостей металів | Метали, металічний зв'язок, металічна кристалічна гратка. "усуспільнені" електрони | Демонстрації: зразки металів, кристалічних ґраток: кубічної кубічно-гранецентро-ваної гексагональ-ної | Фізика: будова атома | Періодична система елементів. Зразки міді, алюмінію, цинку | |||||
| 46 | Місце металічних елементів у періодичній системі та особливості будови їх атомів. Взаємозв'язок металічного зв'язку з фізичними властивостями металів | Розглянути місце металічних елементів у періодичній системі; сформувати вміння передбачити властивості металу залежно від місця елемента в періодичній системі; встановити взаємозв'язок між типом хімічного зв'язку, кристалічною будовою металу та його фізичними властивостями | Металічний зв'язок, кристалічні ґратки; фізичні поняття: а) металічний блиск; б) електро-провідність; в) тепло про-відність; г) пластичність; г) ковкість | Демонстрація: кристалічні грілки металів, їх фізичних властивості | Хімія: теми "Періодичний закон", "Хімічний зв'язок". Фізика: будова атома, фізичні властивості металів | Періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва. Зразки металів | |||||
| 47 | Хімічні властивості металів: взаємодія з киснем, галогенами, сіркою, відношення до води, кислот, солей | Удосконалити вміння складати рівняння реакцій взаємодії металів з простими і складними речовинами, порівняти їх хімічну активність; навчити самостійно робити узагальнення та висновки | Хімічна активність металів, витискуваль-ний ряд металів, окисно-відновні реакції | Демонстрація 8. Хімічні властивості металів. Лабораторна робота № 5. Порівняння хімічної активності металів. Лабораторні досліди № 6: взаємодія металів з розчинами кислот | Періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва. Набори реактивів для проведення демонстрацій та лабораторних робіт | ||||||
| 48 | Метали в природі. Загальні способи добування металів | Ознайомити учнів з поширенням металів у природі та основними способами їх добування, реакціями, що лежать в основі добування металів, галузями застосування | Мінерали, руди, відновлення, металотермія, відновник | Географія: поширення металів у природі | Колекція "Мінерали та гірські породи" | ||||||
| 49 | Електроліз розплавів солей і лугів. Його суть і застосування | На основі знань про процеси окиснення і відновлення та окисно-відновні реакції ознайомити з окисно-відновним процесом, що відбувається під дією електричного струму на електродах; навчити складати рівняння електролізу розплавів солей і лугів | Окислення, відновлення, електричний струм. електроліз, катіон, аніон, інертні електроди | Демонстрація 9. Електроліз розчину купрум(ІІ) хлориду | Виутрішньо-предметні зв'язки: окисно-відновні реакції. Фізика: електричний струм, катод, анод | Прилад для електролізу розчинів солей. Алгоритм рівнянь електролізу розплавів солей і лугів. Таблиця "Електроліз" | |||||
| 50 | Застосування електролізу. Розв'язування задач за хімічними рівняннями | Розглянути галузі застосування електролізу; удосконалити вміння писати рівняння реакцій електролізу розплавів | Гальванопластика | Демонстрації виробів: а) із покриттям одного металу, іншим; б) відбитку, виготовлено-го електролізом | Фізика: електроліз | Алгоритм складання рівнянь електролізу розплавів солей і лугів. Таблиця "Електроліз" | |||||
| 51 | Корозія металів і способи захисту від корозії | Ознайомити з процесом руйнування металів під впливом умов зовнішнього середовища, суттю цього процесу, що полягає в руйнуванні металів внаслідок втрати ними електронів, та способами захисту | Корозія, інгібітори | Демонстрація: іржаві цвяхи, метали, вкриті іншими металами, фарбою, лаком | Внутрішньо-предметні зв'язки: окисно-відновні реакції | Таблиці: "Корозія металів", "Способи захисту металів від корозії" | |||||
| 52 | Корозія металів і способи захисту від корозії | На основі знань про корозію металів дати уявлення про сплави як один способів змінити, покращити властивості металів, у тому числі підвищити стійкість проти корозії; виявити рівень навчальних досягнень учнів | Сплав, сплав - механічна суміш, сплав - хімічна спо-лука, твердий розчин, інтерметаліди | Демонстрація: вироби з чавуну і сталі, інші сплави | Колекція "Чавун і сталь" | ||||||
| 53 | Тематичне оцінювання | ||||||||||
| 54 | Доменне виробництво чавуну | Розглянути сировину, хімічний склад чавуну, процеси відновлення заліза та утворення сплаву в домні | Шихта, шлак, флюси, кокс, ливарний та переробний чавун | Внутрішньо-предметні зв'язки: процес відновлення | Таблиця "Доменне виробництво чавуну" | ||||||
| 55 | Способи виробництва сталі | Ознайомити із суттю процесу переробки чавуну на сталь, хімічними реакціями, що лежать в основі переробки та основними способами виробництва сталі | Сталь, легуючі добавки, неіржавіюча сталь, мартенівський спосіб, киснево-конвертерний спосіб, електротермічний спосіб | 1 Демонст-рація 10. Модель бессемерівсь-кого конвертера | Внутрішньо-предметні зв'язки: процес окиснення | Модель бессемерівсь-кого конвертера. Таблиця "Будова електропечі" | |||||
| 56 | Проблеми безвідхідних виробництв у металургії та охорона довкілля | Розглянути причини шкідливого впливу на довкілля під час виробництва чавуну та сталі | Довкілля, безвідходна металургія | ||||||||
| 57 | Застосування металів і сплавів у сучасній техніці. Розвиток металургії в Україні | Ознайомити в застосуванням металів та їх сплавів у техніці, їх значенням і для розвитку цивілізації | Залізо і його сплави, алюміній і його і сплави, легуючі добавки, конструкційний матеріал | Географія: розміщення в Україні основних центрів чорної металургії | |||||||
| 58 | Натрій і Калій як представ-ники лужних металів: будова атомів, поширення в природі, фізичні та хімічні властивості. Добування і застосування | Поглибити знання про метали на прикладі натрію і калію представників найтиповіших металів; навчити порівнювати будову їх атомів, а відповідно і властивості; ознайомити зі способами добування га застосування металів | Електронна формула, радіус атома, електроліз розплавів | Демонстрація 11. Взаємодія натрію з водою і сіркою | Фізика: електроліз. Географія: поширення сполук Натрію і Калію в природі | Карта України. Саморобні таблиці | |||||
| 59 | Кальцій: будова атома, поширення в природі. Фізичні та хімічні властивості кальцію. Добування та застосування | На прикладі кальцію розглянути будову і властивості лужноземельних металів, поширення кальцію в природі та його застосування | Електронна формула, мінерали | Демонстрація 12. Взаємодія кальцію та кальцій оксиду з водою | Фізика: електроліз. Географія: поширення сполук Кальцію в природі | Саморобна таблиця "Будова атомів елементів Натрію та Калію". Періодична система хімічних елементів Д.І.Мендєлєєва | |||||
| 60 | Сполуки Кальцію: Кальцій оксид та гідроксид кальцію, їх практичне застосування | На прикладі оксиду та гідроксиду Кальцію повторити властивості основних оксидів та лугів | Основний оксид, луг, вапняне молоко, вапняна вода | Демонстрація 12. Взаємодія кальцію та кальцій оксиду з водою | Біологія: біологічна роль Кальцію в організмі людини | Періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва. Карта корисних копалин України | |||||
| 61 | Алюміній: будова атома, поширення в природі Фізичні та хімічні властивості, застосування | Поглибити знання про будову і властивості металів на прикладі представника головної підгрупи VІ групи; ознайомити з властивостями алюмінію як доброго відновника багатьох металів та алюмінотермією | Відновник, алюмінотермія | Демонстрація: вироби з алюмінію — дріт, ложки, виделки, миски, ґудзики, фольга | Географія: поширення сполук Алюмінію в природі | Періодична система хімічних елементів Д.І.Мендєлєєва. Карта корисних копалин України | |||||
| 62 | Сполуки Алюмінію: оксид і гідроксид Алюмінію, їх амфотерність | Розглянути кислотно-основний характер оксиду та гідроксиду Алюмінію; довести експериментально подвійну хімічну природу цих сполук | Амфор тер-ний оксид, амфотерний гідроксид, модифікації алюміній оксиду: корунд, рубін, сапфір, наждак | Демонстрація 13. Демонстрація механічної міцності оксидної плівки алюмінію. Лабораторна робота № 7. Добування алюміній гідроксиду та доведення його амфотерності | Географія: поширення природних сполук Алюмінію | Таблиця "Застосування алюмінію та його сполук" | |||||
| 63 | Ферум: будова атома, поширення в природі Фізичні та хімічні властивості заліза, застосування | Розглянути особливості будови атома Феруму як елемента побічної підгрупи періодичної системи, розміщення електронів на енергетичних рівнях відповідно до утворення сполук Феруму; ознайомити з фізичними та хімічними властивостями простої речовини заліза та галузями її застосування | Електронна конфігурація, сполуки феруму в ступені окиснення +2, +3 | Демонстрація 14. Спалювання заліза в кисні Демонстрація виробів із заліза та його сплавів | Біологія: фізіологічна дія Феруму в рослинних і тваринних організмах та організмі людини. Географія: поширення сполук Феруму в природі | Періодична система хімічних елементів Д.І. Менде-лєєва. Таблиця "Застосуван-ня заліза" | |||||
| 64 | Сполуки Феруму: оксиди феруму (ІІ) та феруму (ІІІ); гідроксиди феруму(ІІ) та феруму(ІІІ). Солі Феруму | Розглянути особливості сполук Феруму, експериментально довести їх характер та властивості | Ферум(ІІ) оксид, ферум(ІІІ) оксид ферум(ІІ) гідроксид; фсрум(ІІІ) гідроксид, солі Феруму | Лабораторна робота № 8. Добування гідроксидів Феруму і їх взаємодія з кислотами | Таблиця розчинності кислот, основ і солей у воді | ||||||
| 65 | Розв'язування розрахункових задач | Удосконалити вміння розв'язувати задачі за рівняннями реакцій | |||||||||
| 66 | Практична робота № 4. Розв'язування експеримента-льних задач з теми "Метали" | Перевірити практичні вміння та навички з розв'язування експериментальних задач. Допуск до тематичного опитування | Генетичний зв'язок між класами неорганічних речовин, йонні рівняння | Практична робота № 4 | Внутрішньо-предметні зв'язки: якісні реакції на катіони та аніони | Саморобна таблиця якісних реакцій | |||||
| 67 | Тематичне оцінювання з теми "Натрій, Калій, Кальцій, Алюміній, Ферум | Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів з теми | |||||||||
Тематичне планування теми "Метали" в школах з поглибленим вивченням хімії включає на 5 годин більше, тобто тема розрахована на 27 годин. В школах фізико-математичного та гуманітарного профілю на вивчення теми "Метали" в 9 класі відводиться 17 годин.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
