112146 (616388), страница 5
Текст из файла (страница 5)
Знаючи зміст кожного заняття, вчитель має можливість визначити підготовленість учнів і поставити перед ними завдання для повторення теоретичного матеріалу. Підготовка до заняття закінчується складанням план - конспекту (див. додаток). Одним із завдань підготовки є передбачення і попередження можливих помилок і неточностей у роботах учнів. Очевидно, виконати це завдання можна лише тоді, коли добре відомі причини, що породжують помилки. Тому при складанні планів – конспектів кожного з уроків ми систематично аналізували допущені учнями помилки на попередньому зайнятті і шукали шляхи їх усунення.
Якість проведення заняття залежить від підготовки вчителем завдань для повторення і закріплення навчального матеріалу, також розробленням завдань для проведення практичної роботи. До кожного заняття попередньо було виготовлено потрібну наочність. [с.135]. Дуже важливо для вчителя підготувати технічну документацію. Це насамперед рисунки, технологічні карти, плакати, таблиці. Залежно від складності виробу, віл підготовленості учнів вирішується питання про те, яку форму матимуть технологічні карти, які вказівки вони міститимуть.
Облік поточної роботи ведеться у журналі, де записується присутність учнів, їх успішність, а також зміст занять.
Підготовка до уроку закінчується складанням урочного плану. Чим повніший план уроку, тим легше вести заняття. Урочний план складають за такою формою:
План уроку від « » 20... р.
Клас.......
1. Тема уроку.
2. Мста уроку.
3. Об'єкт роботи.
4. Устаткування та інструмент.
5. Хід уроку.
У темі зазначається, який матеріал вивчається, чому присвячується заняття, а в меті уроку розкривають навчальні завдання. Об'єкт роботи зазначають у тих випадках, коли учні виготовляють вироби.
В урочному плані треба перелічити устаткування, інструмент і всі наочні посібники, що використовуватимуться на уроці.
Хід уроку визначається його типом, і розкриває його структуру, послідовність чергування елементів та час, відведений на кожний з них.
При виконанні перспективного планування занять з розділу „Проектування виробів” з використанням інтерактивної методики навчання ми зробили розподіл навчального матеріалу. З метою його ефективного засвоєння застосовуються проблемні ситуації.
Заняття 1.
Алгоритм навчальної діяльності при вивченні даного розділу. Формулювання теми і мети заняття. Виявлення проблеми. Обґрунтування суті застосування ескізів і начерків при вивченні даного розділу. Ознайомлення з видами ескізів та начерків. Принципи і способи їх виконання. Ознайомлення з напрямками сучасної моди, видами плечових виробів. Можливості задоволення потреб (бесіда, обговорення).
Заняття 2.
Продовження вивчення основних технік виконання ескізів та начерків. Ознайомлення з поняттями мода, силует, стиль, симетрія – асиметрія; передачею фактури матеріалу; видами оздоблення плечових виробів. Визначення вимог до створених ескізів і начерків. Удосконалення робіт. Висування ідей і вибір кращого варіанту виробу.
Заняття 3.
Графічне зображення. Мірки: зняття, позначення. Побудова базисної сітки. Моделювання.
Заняття 4.
Класифікація матеріалів хімічного походження. Властивості тканин. Порівняння натуральних і штучних тканин. Добір матеріалів.
Отже, планування занять – надзвичайно важливий етап, що потребує багато уваги для отримання позитивного результату навчання.
2.3. Експериментальна перевірка ефективності розробленої методики
Для перевірки ефективності методики навчання учнів виконанню ескізів та начерків при вивченні розділу „Проектування виробів” на уроках обслуговуючої праці, що сприяє формуванню творчих здібностей особистості, необхідно було впровадити дану методику в процес навчання і перевірити в одній із шкіл.
Основною метою експериментальної роботи була перевірка ефективності розробленого змісту методики навчання виконанню учнів ескізів та начерків на уроках трудового навчання з використанням інтерактивних методів.
Основним завданням експерименту було:
виявити рівень засвоєння учнями основних понять, оволодіння навиками і вміннями виконання ескізів та начерків на уроках трудового навчання.
В контрольному класі ми зберегли традиційну систему навчання: вивчались основи композиційного, конструкційного рішень моделей одягу, прищеплювалися певні вміння і навички побудови креслень деталей одягу, а потім отримані знання застосовувалися при виготовленні лекал під час моделювання одягу.
В експерименті приймали участь одна експериментальна і одна контрольна групи учнів. При її розробці ми врахували також те, щоб методика відносилась до системи педагогічних наук та до профорієнтаційної роботи.
В експериментальному класі здійснювався диференційований та індивідуальний підходи за допомогою інтерактивних методик навчання з урахуванням рівня підготовленості, інтересів і потенційних можливостей учнів. Як уже зазначалося вище, ми перевірили результати розробленої методики в школі у 8-Б класі. В дітей цього класу були приблизно однакова розумова успішність. А для того щоб перевірити кінцеві результати, ми зробили порівняння з паралельним 8-А класом. Перед тим як провести експериментальне дослідження, ми перевірили рівень їх початкових знань.
На початку практики я провела в обох класах контрольні зрізи, які складалися з теоретичних запитань та з практичної роботи. Перевіривши їх я з'ясувала, що в учнів не високий рівень знань. Результати наведені в таблиці 3.
Таблиця 3
| № з/п | Прізвище та ім'я | Бали | |||
| Підсумковий | Середній | ||||
| До | Після | До | Після | ||
| 1. | Бега Олена | 6 | 8 | 6,3 | 7,6 |
| 2. | Бондар Катерина | 7 | 8 | ||
| 3. | Воронюк Олена | 3 | 4 | ||
| 4. | Воронко Віталія | 6 | 6 | ||
| 5. | Герасимович Катерина | 6 | 8 | ||
| 6. | Герух Вікторія | 7 | 8 | ||
| 7. | Деркач Ольга | 6 | 6 | ||
| 8. | Ліщук Надія | 8 | 10 | ||
| 9. | Мирончук Ірина | 7 | 10 | ||
| 10. | Мішковець Тамара | 7 | 8 | ||
| 11. | Сокіл Ольга | 6 | 8 | ||
Схожі результати я отримала в 8 - А класі таблиця 4.
Таблиця 4.
| № з/п | Прізвище та ім'я | Бали | |||
| Підсумковий | Середній | ||||
| До | Після | До | Після | ||
| 1. | Базан Олена | 6 | 7 | 6,0 | 6,1 |
| 2. | Богацька Наталія | 8 | 7 | ||
| 3. | Вашай Тетяна | 4 | 6 | ||
| 4. | Єримчук Олена | 7 | 7 | ||
| 5. | Жалко Катерина | 5 | 6 | ||
| 6. | Заєць Тамара | 8 | 8 | ||
| 7. | Коваль Ольга | 5 | 6 | ||
| 8. | Конончук Ірина | 7 | 7 | ||
| 9. | Мельник Світлана | 3 | 2 | ||
| 10. | Огінська Світлана | 7 | 6 | ||
| 11. | Семенюк Валентина | 9 | 8 | ||
| 12. | Сирник Юлія | 4 | 4 | ||
Для цього було розроблено комплекс групових навчально – творчих завдань ( див. додаток ).
Результати знань зображено графічно:
В процесі занять за учнями експериментальної групи проводились спостереження і контроль за засвоєнням ними тем .
В основу навчально – творчого процесу був покладений комбінований тип уроків, на яких більша частина часу відводилася самостійній практичній роботі. Так учням 8 класу було запропоновано навчально – творчі завдання проблемного характеру щодо створення ескізів і начерків різних типів з передачею силуетних ліній, симетрії – асиметрії, динамічних і статистичних форм, оздоблення і фактури тканини. Завдання містило розробки ескізів костюмів з урахуванням кольорового поєднання залежно від індивідуальних особливостей фігури та можливих видів прикрас моделі костюма. Такого типу навчально – творчі завдання були запропоновані учням з урахуванням їхніх індивідуальних можливостей та рівня підготовленості.( див. додаток). Саме тому для більш ефективного засвоєння матеріалу у ході експерименту ми поділили клас на групи, в кожній з яких було назначено учня – консультанта.
Групова форма організації навчальної діяльності використовувалася на всіх етапах засвоєння навчального матеріалу. У випадку проведення нашого навчального експерименту більш продуктивною була фронтальна діяльність класу під керівництвом учня – консультанта та вчителя. На заключному занятті, після виконання практичних робіт і вивчення відповідного теоретичного матеріалу, в експериментальній і контрольній групах була проведена підсумкова письмова контрольна робота (див. додаток). Вона складалася таким чином, щоб її могли виконати і учні контрольної групи на рівні оптимальної доступності. Ця контрольна робота, яка передбачала перевірку знань і розумових вмінь проводилась в кінці експерименту.
В кінці проведеного експерименту ми порівняли результати рівня знань експериментального класу, в якому використовувалась розроблена методика і в контрольного класу, де вона не використовувалась. При підбитті підсумків нашого експерименту ми виявили, що рівень знань в 8-Б класі вищий, ніж відповідний рівень знань 8-А (контрольного) класу. Результати експериментального 8-Б класу таблиця 1, 8-А у таблиці 2.
Все це приводить до висновку, що розроблена мною методика ефективно спрацювала, вона сприяла формуванню в учнів стійких профорієнтаційних знань на уроках трудового навчання. А тому дана методика може мати в навчально-виховному процесі трудового навчання в загальноосвітній школі, тому що вона виправдана результатами дослідження нашого експерименту
.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
