112070 (616367)

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла

Зміст

Вступ 3

Розділ І. Організація сприймання естетичних явищ у житті і мистецтві на уроках-бесідах у 1-4 класах 6

1.1. Аналіз змісту програми образотворчого мистецтва для 1-4 класів 6

1.2. Зміст і методика проведення уроків-бесід про образотворче мистецтво у початкових класах 12

1.3. Методичні вказівки до проведення бесід 16

Розділ ІІ. Впровадження ефективних форм, методів і прийомів сприймання естетичних явищ у житті і мистецтві на уроках малювання у початкових класах 20

2.1. Методика аналізу художніх творів різних жанрів на уроках образотворчого мистецтва 20

2.2. Специфіка ведення мистецтвознавчих словників у початкових класах 34

2.3. Організація сприймання естетичних явищ під час проведення екскурсій у природі 36

Висновки 38

Додатки 40

Список використаних джерел 57

Вступ

"Учіть дітей правильно бачити, мислити, відкривати і

дивуватися, - нехай відкриє, усвідомить ваш вихованець ту

істину, що людина народжується, росте, розвивається, і

зріє, старіє, і кожен день правильно прожитого життя,

умудряючи і збагачуючи її, додає нову крихту до цієї

незрівнянної цінності.

Чим глибше ви розвинули в своєму вихованцеві жадобу

пізнання, тим більше щастя додаватиме йому те, що він

живе, думає і почуває”.

В. О. Сухомлинський

Естетичне виховання - це глибокий, багаторічний педагогічний процес, в результаті якого формується естетичне ставлення дитини до оточуючого її світу, трудової діяльності, природи, мистецтва; формується культура відносин з людьми. Важливо, щоб у процесі естетичного виховання діти самі стали творцями прекрасного - не тільки вміли бачити і розуміти його, але й творити красу навколо себе. Мистецтво, діючи на емоційну сферу людини, стає могутнім засобом морального виховання, насичення духовного життя. Емоційне сприйняття художніх образів, що розкривають красу оточуючого світу, сприяє формуванню світогляду і духовної культури людини.

Завдання естетичного виховання школярів успішно реалізується на уроках з образотворчого мистецтва. Вони дають можливість ефективно розвивати почуття прекрасного, формувати естетичні смаки, вміння розуміти і цінувати твори мистецтва, пам'ятники історії та архітектури, красу і багатство рідної природи.

Образотворче мистецтво – унікальний навчальний предмет, який надає учням багато можливостей для духовного саморозкриття, творчого самовтілення, розвитку здатности до життєвого самовизначення, дає змогу розкрити нахили до різних творчих професій: художника, дизайнера, фотографа, модельєра, спеціаліста з комп’ютерної графіки.

Засвоюючи такі навчальні поняття, як “композицій”, “форма”, “колір”, “простір та об’єм”, школярі вчаться створювати, образи на рівні переосмислених в емоційно-естетичному ключі уявлень про навколишній світ, вільно оперуючи фарбами, кольорами, лініями, формами та їх поєднання.

Звичайно, результативна робота з впровадження нових механізмів викладання мистецьких дисциплін може здійснюватись, передусім, за умов й оптимальної організації, і тому найбільш успішно вона проходить там, де наполегливо працюють справжні ентузіасти своєї справи. Вони вдосконалюють мистецьку освіту, орієнтуючи її на формування творчої, естетично-ерудованої, цілісної особистості., використовуючи своєрідний вид людської діяльності - образотворче мистецтво.

Докорінна перебудова суспільного життя вимагає від загальноосвітньої школи термінового вирішення такої проблеми, як формування духовної культури учнів, що тісно пов'язане з необхідністю значного поліпшення художньої освіти і естетичного виховання молодших школярів. Адже не секрет, що уроки образотворчого мистецтва в багатьох школах ведуть неспеціалісти і, як правило, діти не отримують в повному об'ємі тих знань і вражень, які повинні були б отримати в процесі образотворчої діяльності.

Навчання образотворчому мистецтву дитини вимагає кваліфікованого керівництва. Але для того, щоб розвинути у кожного учня творчі здібності, закладені природою, учитель повинен сам розуміти образотворче мистецтво, дитячу творчість, володіти необхідними способами художньої діяльності. Отже, дитяча образотворчість може успішно розвиватись тільки при умові цілеспрямованого керівництва зі сторони педагога. Таке керівництво можливе в тому разі, коли вчитель знає, чому і як (програмовий зміст і методику) вчити дітей, має необхідну підготовку в галузі мистецтва, сам володіє образотворчими навичками і вміннями.

Розділ І. Організація сприймання естетичних явищ у житті і мистецтві на уроках-бесідах у 1-4 класах

1. Аналіз змісту програми образотворчого мистецтва для 1-4 класів

Значення і місце малювання в школі визначається завданнями всебічного і гармонійного розвитку особистості.

Малювання як навчальний предмет дає учням знання елементарних основ образотворчого мистецтва, що має велике значення щодо їхнього естетичного виховання. Вміння бачити в навколишній дійсності різноманітність форм, кольору, бачити прекрасне в різноманітних його проявах сприяє розвитку мистецьких здібностей, формуванню естетичного смаку.

В процесі зображення будь-якого об’єкту, в поєднанні з іншими предметами, із оточуючою обстановкою, утворює умови для пізнавальної та виховної роботи з учнями.

Одне із методологічних положень теорії пізнання – єдність і взаємопроникнення почуття і свідомості. При навчанні дітей малюванню і в бесідах про мистецтво з’являється можливість здійснити цю єдність на практиці. Естетичні смаки, мистецькі здібності учнів на окремих вікових ступенях можуть успішно розвиватись лише в процесі оволодіння повноцінними процесами, вміннями та навичками в малюванні і при глибокому сприйманні кращих художніх творів.

Через малювання пробуджується інтерес до мистецтва, відкривається шлях правильного розуміння творів живопису, скульптури, архітектури, графіки, декоративно-прикладного мистецтва. Заняття малюванням розвиває вміння бачити красиве в природі, в оточуєчому житті. Через зорові відчуття при малюванні уточнюються уявлення про властивість речей та явищ, з однієї сторони, а з іншої – виховується естетичне відношення до цих речей та явищ.

Інколи висловлюється думка, що малюванню слід навчати лише дітей, які проявили відповідні здібності. Це помилка. Досвід показує, що учні, які мають нормальний загальний розвиток і чудовий зір, при відповідних умовах звичайно успішно оволодівають навиками мистецтва. Малювання в школі – навчальний предмет, необхідний і доступний для всіх учнів, а не тільки здібних до малювання. Слід пам’ятати, що загальноосвітня школа не готує художників. Вона ставить завдання дати учням основи грамотного реального малюнка, допомогти їм оволідити знаннями, які необхідні для багатьох сторін людської діяльності. Хоча загальноосвітня школа не навчає малюнку як мистецтва, було б неправильно робити висновок, що малювання в школі не має нічого спільного із образотворчим мистецтвом. Цей зв’язок проявляється, частково, в тому, що різноманітні напрямки в образотворчому мистецтві завжди впливають на методи навчання малюванню.

Єдність завдань виховання і навчання, які здійснюються в процесі занять малювання, в значній мірі підвищує його педагогічну цінність. Індуктивні та дедуктивні форми мислення виховують в процесі аналізу та синтезу, який постійно проводиться під час спостереження того чи іншого предмета, явища, і при його відтворенні в малюнок. В малюванні особливо успішно розвивається спостереження, зорова пам’ять, увага, образне мистецтво. Поєднання цих здібностей забезпечує підвищення якості навчання. Розвиток спостереження, пам’яті, розуміння, характеру також отримує допоміжні можливості на уроках малювання.

Навчання малюванню – вмінням об’єктивно і правдиво зобразити предмети, згідно з тим, як ми їх бачимо, зображати їх так, щоб за малюнком можна було б судити про будову і форму предмета – спирається на систематичний розвиток в учнів здібностей спостерігати, аналізувати, запам’ятовувати характерне в предметах та явищах. Таким чином, навчання малюванню сприяє підвищенню культури зорового сприйняття, що має велике образотворче значення.

На заняттях з інших навчальних предметів (наприклад, біологія, фізика, географія, хімія) малювання використовується як засіб наочного і поглибленого засвоєння учнями змісту явища, яке вивчається. Особливо широко малювання використовується при вивченні ботаніки. Відтворюючи в малюнку предмети та явища, учні глибше пізнають оточуючу дійсність.

Зображувальна грамотність робить уявлення більш повнішими, чіткішими, міцнішими і стає однією з необхідних умов всебічного розвитку особистості. Така грамотність має велике загальноосвітнє значення і повинна набуватися вже в школі. Відсутність навичків малювання і достаньо розвинутої кмітливості, поняття форм, гармонії, кольору негативно впливає на роботу в більшості професій. Вміння малювати може допомагати на тільки в техніці, але і в будь-якій області культури.

Отже, шкільний курс малювання ставить завдання: навчити учнів елелементарним основам реалістичного малюнка, дати їм необхідні вміння і навички малювання з натури, по пам’яті, за уявою, розвивати зорове сприйняття, вміння відрізнити форму, забарвлення предметів і їх положення в просторі. Діти повинні навчитися розуміти значення малюнка в практичній діяльності людей і використовувати отримані навички та уміння на заняттях з інших навчальних предметів і в загальнокорисній роботі. Курс малювання повинен сформувати естетичний смак і вторчі здібності, дати елементарні знання з області образотворчого мистецтва, познайомити із окремими творами мистецтва, пробудити інтерес і любов до цього мистецтва.

Таким чином, малювання в школі необхідно розглядати як художню дисципліну і загальноосвітній предмет з широкими виховними та навчальними можливостями і завданнями.

В І і ІІ класах навчання малюванню має пропедевтичний характер, в ІІІ і в ІV починається систематичне навчання правилам реалістичного зображення, проводиться малювання предметів об’ємої форми, які поставлені в різних положеннях. При цьому ставиться завдання правильно передати пропорції і характерні особливості предметів, які розташовані в перспективі.

Аналіз існуючого положення в галузі методики навчання малювання в школі показує, що останнім часом вчителі спрямовують основну увагу на навчання малюванню з натури як виду занять, який допомагає учням краще оволодіти образотворчою грамотою. Разом з тим, приділяючи велику увагу навчанню, вчителі зменшили турботу про виховну сторону уроків малювання. Це проявляється в недооцінці тематичного і декоративного малювання і бесід про образотворче мистецтво.

В малюванні на теми, які задає вчитель, особливо яскраво проявляється індивідуальність учня, його інтереси. Існує думка, що малювання на теми має тільки виховне значення. З таким твердженням не можна погодитись, тому що не можна малювання на теми розглядати, відриваючи від навчальних завдань. Розривати і протиставляти навчальні і виховні завдання в процесі навчання малюванню було б грубою помилкою.

При ознайомленні учнів із творами образотворчого мистецтва перед вчителем стоїть важке і відповідальне завдання: використати картину в навчально-образотворчих цілях і разом з тим виховати в учнів усвідомлюючу, самостійну оцінку творів мистецтва, формувати художній смак [28; 8].

Програмою з образотворчого мистецтва передбачено ознайомлення дітей з історією мистецтва під час уроків-бесід, присвячених окремим епохам, періодам, видам та жанрам образотворчого мистецтва, художником. Основна мета бесід – навчити дітей розуміти мову образотворчого мистецтва, бачити твори в єдності форми і змісту; навчитися бачити прекрасне і потворне в навколишньому житті; вміти самостійно аналізувати твори різних видів і жанрів, висловлювати свою думку, використовуючи спеціальну термінологію; удосконалювати знання та уявлення про мистецтво та його історію. В результаті навчання учні повинні знати найбільш значні картини, скульптури, архітектурні споруди, створені в нашій країні та за кордоном. Бесіди необхідно поєднувати з самостійною образотворчою діяльністю учнів: малювання з натури, за пам’яттю, за уявою, декоративним малюванням.

Присвячено окремі уроки; на всіх інших уроках з образотворчого мистецтва школярі отримують знання у тісному зв’язку з практичною роботою над конкретним учбовим завданням.

Одна з найважливіших задач бесіди - дати учням знання мови образотворчого мистецтва. Засвоївши її, вони зуміють досить вірно, творчо оцінити художній твір, його зміст, форму, образи, багатство, своєрідність, зможуть проникнутись любов’ю і повагою до художніх цінностей, створених народами світу.

І методичні посібники до неї - лише основа для самостійної роботи вчителя. Він, на свій розсуд, може і повинен вносити деякі зміни в перелік робіт, художніх творів для кожного класу, вибирати найбільш прийнятну форму викладання матеріалу, демонстрації творів мистецтва, їх аналізу, засобів активізації уваги дітей.

Мета уроків - бесід буде досягнута тоді, коли у дітей з'явиться потяг до постійного спілкування з образотворчим мистецтвом, до подальшого й його вивчення. Розв'язання такого завдання можливе лише при умові послідовного здійснення всього курсу програми і постійного приєднання учнів до активної зацікавленої участі в учбовому процесі, до самостійного аналізу творів мистецтва.

Художник-педагог О.Д.Альохін, спираючись на свій досвід роботи у школі, вважає, що ефективність художнього виховання засобами образотворчого мистецтва повинна значно підвищитись при концентрично-послідовному принципі подачі матеріалу. Основу цього принципу складає коло основних понять, що належать до образотворчо-виразних засобів. Поняття, що входять в це коло, послідовно, з класу в клас, поглиблються і розширюються.

Так, в першому класі розкриваються загальні основи знань з образотворчого мистецтва на уроках-бесідах: що таке образотворче мистецтво; коли воно виникло; які твори до нього належать; що таке архітектура; які бувають твори образотворчого мистецтва (картина, рисунок, скульптура, гравюра, будова); як художник прикрашає книгу?

В другому класі розглядаються питання: жанри живопису; види образотворчого мистецтва; праця художника- ілюстратора; поняття про композицію.

В третьому-четвертому класах: види образотворчого мистецтва; жанри та їх відмінності; композиція в живопису і графіці; мистецтво книги; мова образотворчого мистецтва; різновиди живопису, графіки, скульптури; композиція в архітектурі та декоративно-прикладному мистецтві.

Характеристики

Тип файла документ

Документы такого типа открываются такими программами, как Microsoft Office Word на компьютерах Windows, Apple Pages на компьютерах Mac, Open Office - бесплатная альтернатива на различных платформах, в том числе Linux. Наиболее простым и современным решением будут Google документы, так как открываются онлайн без скачивания прямо в браузере на любой платформе. Существуют российские качественные аналоги, например от Яндекса.

Будьте внимательны на мобильных устройствах, так как там используются упрощённый функционал даже в официальном приложении от Microsoft, поэтому для просмотра скачивайте PDF-версию. А если нужно редактировать файл, то используйте оригинальный файл.

Файлы такого типа обычно разбиты на страницы, а текст может быть форматированным (жирный, курсив, выбор шрифта, таблицы и т.п.), а также в него можно добавлять изображения. Формат идеально подходит для рефератов, докладов и РПЗ курсовых проектов, которые необходимо распечатать. Кстати перед печатью также сохраняйте файл в PDF, так как принтер может начудить со шрифтами.

Список файлов курсовой работы